Постанова № 140370213, 06.10.2026, Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1977/26

№ провадження 3/738/719/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складі

судді: Савченка О.А.,

секретаря судового засідання: Лях Н.М.,

pозглянувши у відкритому судовому засіданні матеpiали про притягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адмiнiстративнi пpавопоpушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11 серпня 2026 року о 15 годині 00 хвилин в селі Синявка по вулиці Степова, 16 Корюківського району Чернігівської області, керував електричним транспортним засобом POWERFUL 800 ВАТ з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Пройти у встановленому законом порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння за допомогою приладу Драгер або в Менській міській лікарні відмовився, чим порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Європейський суд з прав людини в пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, рішення у справі «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Зі змісту Протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол складений у присутності ОСОБА_1 , про що свідчить відеофіксація, здійснена місці події, отже останній був обізнаний про існування судового провадження з розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що узгоджується із положеннями частини першої статті 268 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до фабули частини першої статті 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 185694 від 11.08.2026, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій особою правопорушником, і є одним з джерел доказів відповідно до положень статті 251 КУпАП, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, Довідкою про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, відеофіксацією адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.5. Правил дорожнього руху, вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за статтею 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Санкцією статті 130 КУпАП передбачено єдине адміністративне стягнення для водіїв, а саме накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Тобто, позбавлення права керування транспортними засобами є основним, а не додатковим стягненням, а тому є обов`язковим до його накладення.

Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу що притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, те, що він вперше протягом року притягується до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, не надав суду будь-яких доказів, що б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На думку суду саме таке стягнення відповідає ступеню тяжкості даного правопорушення та запобігатиме вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Відповідно до статті 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника справляється судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 401, 130, 221, 252, 280, 283, 284 КУпАП, статтею 4, 5 Закону України «Про судовий збір», Суд, -

ПОСТАHОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адмiнiстративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адмiнiстративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який підлягає сплаті за реквізитами: ГУК у Чернігівській області/Чернігівська область/ 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ 37972475), банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) р/р UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів 21081300, призначення: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави за реквізитами: одержувач ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, р/р UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу зарахування судового збору на користь держави.

Роз`яснити правопорушнику, що у відповідності до положень статтей 307, 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

У разі примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягнути:

- подвійний розмір штрафу, що становить 34 000 гривень 00 копійок;

- витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Менського районного суду

Чернігівської області О. А. Савченко