Постанова № 140370148, 05.10.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/574/26

Єдиний унікальний №733/1387/26

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді: Карапиш Т.В.,

за участю секретаря: Чигрин Л.М.,

розглянувши матеріали справи, що надійшли від ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , місце роботи не відоме, РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2026 року о 01 годині 23 хвилин в м. Ічня, вул. Станіслава Маринчика, 1 Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Форд д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

02.10.2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, в якому останній визнає, що порушив обмеження, встановлені комендантською годиною та зазначає, що загальної відповідальності за вказане порушення законодавство України не передбачає, а тому зупинка його автомобіля працівниками поліції 12.08.2026 року о 01.23 год. у м. Ічня по вул. Станіслава Маринчика, 1, є неправомірною. Також вказує на те, що працівниками поліції не було акцентовано увагу на тому, що в нього вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння, передбачені п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 та п.п. 2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджених наказом Міністерсва внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом, а тому він не був зобов`язаний проходити огляд на стан сп`яніння. Також поліцейськими не було йому роз`яснено його права (а.с. 12-17).

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 11). Надав заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі. Доводи клопотання від 02.10.2026 року підтримує в повному обсязі та просить провадження у справі № 733/1387/26 закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 18).

Положення ч. 1 ст. 268 КУпАП, відповідно до яких визначено випадки обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містять ст. 130 КУпАП, а тому у даному випадку участь ОСОБА_1 при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення, що складений відносно нього за ч.1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 12.08.2026 року серії ЕПР1 № 743340 (а.с. 2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 12.08.2026 року (а.с. 4); Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого такий огляд відносно ОСОБА_1 не проводився (а.с. 5); відеозаписом фіксації правопорушення (а.с. 8), що не спростовує вказаних в протоколі обставин, які є кваліфікуючими ознаками такого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Що стосується доводів особи, яка притягається до адмінінстартивної відповідальності ОСОБА_1 про неправомірність зупинки транспортного засобу під його керуванням, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та Закону України «Про Національну поліцію», на органи Національної поліції покладено обов`язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, регулювання та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває на даний час.

Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів..., затвердженим постановою КМУ від 29.12.2021 № 1456, уповноваженим особам Національної поліції в умовах воєнного стану надано право здійснювати перевірку документів, огляд транспортних засобів, а також зупиняти їх.

Згідно з п. 8 та п. 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ від 08.07.2020 № 573, на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. При цьому патрулям на такій території в установленому законодавством порядку надано право, зокрема, перевіряти в осіб документи, проводити за потреби огляд речей і транспортних засобів, а також тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів.

Відповідно до Наказу Чернігівської обласної військової адміністрації від 31.12.2025 року № 1 Про запровадження комендантської години та призначення коменданта, на території Чернігівської області з 01 січня 2026 року, з 00:00 до 04:00 годин запроваджено комендантську годину.

Як видно з відеозапису фіксації правопорушення (з бодікамер поліцейських) (а.с. 8) видно, що 12 серпня 2026 року о 01 годині 23 хвилин в м. Ічня, вул. Станіслава Маринчика, 1 Прилуцького району Чернігівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Форд д.н.з. НОМЕР_2 та був зупинений працівниками поліції, тобто в період дії комендантської години, та повідомлено про це ОСОБА_1 (01:25:42 хвилина відеозапису), що давало працівникам поліції законні підстави для зупинки вищевказаного транспортного засобу та про таку підставу зупинки й було повідомлено останніми ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право зупиняти транспортний засіб якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Виявлення факту руху автомобіля під час дії комендантської години є безумовною та законною підставою для його зупинки поліцейськими з метою перевірки підстав такого пересування, перевірки документів та огляду ТЗ.

Таким чином, працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, що спростовує доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про неправомірність зупинки транспортного засобу під його керуванням.

Що стосується доводів про те, що поліцейськими не було названо ознак сп`яніння, які були в нього наявні, а також нероз`яснення працівниками поліції ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суд прийшов до наступного висновку.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів огляду передбачена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України за № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Згідно з п. 2. Розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 3 Розділу 1 Інструкції вказано, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 6. «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, поліцейськими при складенні протоколу від 14 березня 2024 року серії ААД № 004139 про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП дотримані вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України за № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 та ст.ст. 255, 256 КУпАП.

Згідно відеозапису фіксації правопорушення (а.с. 8), працівниками поліції після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , останній на запитання поліцейського відповів, що алкогольних напоїв не вживав, але на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу під його керуванням або в найближчому медичному закладі відмовився (01:26:01 хвилина відеозапису). В подальшому пропонував поліцейським якось залагодити дане питання, що свідчить про усвідомлення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також ОСОБА_1 працівниками поліції було роз`яснено наслідки його відмови від проходження огляду.

Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка його склала й будь-яких зауважень чи заперечень з боку ОСОБА_1 , зокрема, щодо не роз`яснення йому прав та обов`язків передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП у графі протоколу «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 не зазначив, від підпису відмовився. До того ж дії працівників поліції в установленому законом порядку останнім не оскаржено.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимимм та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за яке він повинен нести адміністративну відповідальність.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Згідно повідомлення ТСЦ МВС № 7442 від 14.08.2026 року № 31/33/7442-9263-2026, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія (а.с. 7).

Вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положення ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб`єктивного права), так і покладенням на особу у зв`язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов`язків, а також роз`яснення особі наслідків невиконання покладених обов`язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, його наслідки, ступінь вини особи, яка притягається до адмінвідповідальності, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, так як таке стягнення буде доцільне для усунення в подальшому здійснення аналогічного правопорушення та попередження вчинення нових правопорушень.

Положеннями ст.8 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлена у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року складає 665 грн. 60 коп.

Докази згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір» на підтвердження звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору відсутні.

На основі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, ст.ст. 130 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (Код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Згідно ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: штраф в подвійному розмірі, тобто 34000 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області на протязі 10 днів з дня її винесення.

Суддя Т. В. Карапиш