Ухвала суду № 140367980, 06.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ______

Справа №1519/2-5755/11

Пр. №6/521/1470/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Вороні А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі матеріали подання представника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цуркана Ігоря Ігоревича про оголошення в розшук боржника по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У вересні 2026 року представник Хаджибейського ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ Цуркан І.І. звернувся до суду із поданням про розшук боржника ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначив, що на примусовому виконанні у Хаджибейському ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ, перебуває виконавче провадження №80314965 з виконання виконавчого листа №2-5755/11 від 20.08.2012, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №3171-022/07Ф від 22 жовтня 2007 року на загальну суму 5 516 835 грн. 68 коп.

Вказував, що 28 липня 2020 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси змінено стягувача акціонерне товариство «Правекс-Банк» правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест».

20 лютого 2026 року за заявою стягувача представника ТОФ «ФК «Гефест» державним виконавцем Хаджибейського ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку спрямовано сторонам виконавчого провадження, в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Станом на момент звернення з цим поданням, рішення боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи, що боржником не вжито жодних заходів щодо виконання вимог виконавчих документів, що свідчить про ухилення від виконання судового рішення, приватний виконавець просив суд оголосити в розшук боржника ОСОБА_1 до повного виконання вимог виконавчих документів.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце слухання справи повідомлялись відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

При цьому, у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини третьої ст. 438 ЦПК України, суд розглядає подання виконавця протягом десяти днів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання виконавця про оголошення в розшук боржника не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 80 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Хаджибейському ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ, перебуває виконавче провадження №80314965 з виконання виконавчого листа №2-5755/11 від 20.08.2012, виданого Малиновським районним судом м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №3171-022/07Ф від 22 жовтня 2007 року на загальну суму 5 516 835 грн. 68 коп.

28 липня 2020 року ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси змінено стягувача акціонерне товариство «Правекс-Банк» правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест».

20 лютого 2026 року за заявою стягувача представника ТОФ «ФК «Гефест» державним виконавцем Хаджибейського ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, однак доказів направлення боржнику копії постанови рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший передбачений законом спосіб за адресою зазначеною у виконавчому документі суду не надано.

20 лютого 2026 року було винесено постанову про арешт грошових коштів боржника та накладено арешт на всі рахунки боржника.

Станом на момент звернення з цим поданням, приватним виконавцем не виявлено рахунки, на яких би перебували кошти боржника, на які можна було б звернути стягнення.

Встановлено, що 25 серпня 2026 року та 15 вересня 2026 року виконавець здійснив вихід за місцем зазначеним у виконавчому документі, а саме: за адресою: АДРЕСА_1 , з ціллю виявлення місцезнаходження боржника, однак боржника не було виявлено, двері ніхто не відчиняв, про що, було складено акти державного виконавця.

При цьому, з зазначених актів не вбачається, яким саме чином державним виконавцем встановлено факт не проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За положеннями ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини. Розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має вжити заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи.

Відповідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 травня 2018 року № 916/1605/15-г та від 31 липня 2019 року № 554/13475/15-ц.

Також, за переконанням суду, наявність актів державного виконавця не є достатньою підставою для ствердження про відсутність боржника за зареєстрованою адресою проживання, так як він не містить даних про те, у який час державним виконавцем проводився вихід за вказаною адресою, відсутні пояснення сусідів. Крім того акт державного виконавця, сам по собі не може являтися беззаперечним доказом не проживання боржника за вказаною адресою, державний виконавець до такого висновку має приходити після вчинення всіх, передбачених законодавством про виконавче провадження, заходів.

Отже, звернення представника Хаджибейського ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що обґрунтовують наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника та безрезультатність виконавчих дій по виявленню місця знаходження боржника.

Виходячи з викладеного, суд заявлене подання вважає передчасним, оскільки, останнє не містить жодних доказів отримання боржником постанови державного виконавця про відкриття вказаного виконавчого провадження, а також відсутність достатніх доказів не проживання боржника за вказаною адресою, як на підтвердження обізнаності ОСОБА_1 про наявність виконавчого провадження та злісного ухилення боржника від зобов`язань за вказаним виконавчим листом №2-5755/11 від 20 серпня 2012 року.

Також, у матеріалах подання відсутні будь-які докази, щодо перевірки виконавцем відомостей стосовно перебування боржника в закладах охорони здоров`я, кримінально-виконавчих установах, що має значення для вирішення питання про оголошення у розшук боржника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що представник Хаджибейського ВДВС у місті Одесі ОМУ МЮУ Цуркан І.І. не надав до суду достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також доказів, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, хоча це є його обов`язком, що може призвести до безпідставного оголошення розшуку ОСОБА_1 , чим будуть порушені його права.

Між тим, слід зазначити, що відмовляючи у задоволенні подання, суд виходить також з того, що розшук боржника є суттєвим втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що в задоволенні подання про оголошення розшуку боржника слід відмовити.

Разом з цим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення останнього у розшук.

Керуючись ст. ст. 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 5, 81, 260, 261, 353, 354, 438 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Подання представника Хаджибейського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цуркана Ігоря Ігоревича про оголошення в розшук боржника по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя О.М. Сегеда