Ухвала суду № 140359700, 01.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2027/2183/2012

Провадження № 4-с/643/83/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання - Вишнякової Є.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобова Ріната Михайловича та старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хільченко Анни Андріївни, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», боржники - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобова Ріната Михайловича та старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хільченко Анни Андріївни, в якій ОСОБА_1 після уточнення 23.09.2026 вимог просить:

- визнати протиправною бездіяльність Начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Лобова Ріната Михайловича та старшого державного виконавця Хільченко Анни Андріївни щодо невинесення постанов про закінчення виконавчих проваджень № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3;

- визнати протиправними рішення, викладені у Листі від 06.08.2026 № 132216 (відмова в закінченні виконавчого провадження) та у Листі від 06.08.2026 № 132196 (відмова в наданні відомостей щодо виконання рішення солідарними боржниками);

- зобов`язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові винести постанови про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 та виконавчого провадження № НОМЕР_3 на підставі пунктів 3 та 5 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові: виключити ВП № НОМЕР_2 та ВП № НОМЕР_3 зі складу Зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4; скасувати всі арешти та обмеження, накладені на майно й доходи (у тому числі пенсійні виплати) ОСОБА_1 у межах цих проваджень;

- скасувати постанови про стягнення виконавчого збору від 20.09.2012 (39 035,40 грн) та від 07.03.2013 (11 006,31 грн);

- здійснити повний перерахунок усіх коштів, утриманих з пенсії ОСОБА_1 за весь період, і повернути їх боржниці або спрямувати на погашення інших законних проваджень у складі ЗВП № НОМЕР_4;

- визнати протиправними дії посадових осіб щодо внесення та систематичного викривлення недостовірних відомостей про суму заборгованості у ВП № НОМЕР_3 до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

- скасувати як незаконну Постанову старшого державного виконавця Київського ВДВС у м. Харкові Хільченко А.А. від 04.09.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № НОМЕР_3;

- визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Хільченко Анни Андріївни від 14.09.2026 про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження: у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 - у розмірі 303,00 грн; у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 - у розмірі 251,70 грн або в іншому розмірі, зазначеному в резолютивній частині відповідної постанови. Визнати незаконними наслідки зазначених постанов, у тому числі включення визначених ними сум до розрахунку заборгованості та обліку виконавчих проваджень № НОМЕР_3 і № НОМЕР_2, та зобов`язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові виключити такі суми з обліку відповідних виконавчих проваджень і зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4;

- стягнути з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати, пов`язані з розглядом цієї скарги, у розмірі 296,00 грн за банківськими реквізитами, зазначеними в розділі III цієї скарги;

- зобов`язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові усунути порушення, встановлені судом, зокрема виконати дії, визначені пунктами 4, 5, 7, 8 цієї прохальної частини, та подати до суду і скаржниці письмове повідомлення про виконання ухвали суду протягом 10 (десяти) днів з дня набрання ухвалою законної сили;

- зобов`язати Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові направити їй, ОСОБА_1 , скаржниці, письмове повідомлення про виконання ухвали суду через підсистему «Електронний суд» та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 із зазначенням конкретних виконаних дій, дат їх виконання, номерів винесених постанов та відомостей про внесення змін до АСВП.

В обґрунтування скарги посилається на те, що 11 липня 2012 року заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 2027/2183/2012 задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське регіональне управління» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 у розмірі 390 353,99 грн. 28 листопада 2012 року рішенням Апеляційного суду Харківської області заборгованість за вказаним рішенням змінено та зменшено до загального розміру 110 063,07 грн. 11 лютого 2013 року Московським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист № 2/2027/2448/2012. 27 лютого 2013 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС у м. Харкові відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 (входить до складу Зведення виконавчих проваджень № НОМЕР_4). Крім того, у складі того ж ЗВП № НОМЕР_4 на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3, відкрите 12.09.2012 за виконавчим листом від 16.08.2012 № 2027/2183/2012, виданим на підставі скасованого/зміненого заочного рішення від 11.07.2012 на суму 390 353,99 грн. Після ухвалення Апеляційним судом Харківської області рішення від 28.11.2012, яким суму заборгованості зменшено до 110 063,07 грн, виконавчий лист від 16.08.2012 втратив юридичну силу, а ВП № НОМЕР_3 підлягало закінченню. Натомість Київський ВДВС у м. Харкові приєднав обидва провадження до ЗВП № НОМЕР_4, внаслідок чого борг ОСОБА_1 за одним і тим самим кредитом було подвоєно, а виконавчий збір нараховано двічі (39 035,40 грн + 11 006,31 грн). Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 07.08.2026 (ідентифікатори НОМЕР_5 та НОМЕР_6), сума боргу за ВП № НОМЕР_3 значилася на рівні 56 497,00 грн, тоді як первісно було внесено 390 353,99 грн. Одночасно лист Київського ВДВС від 06.08.2026 № 132338 вказував на загальний борг за ЗВП № НОМЕР_4 - 466 711,33 грн. У листі Київського ВДВС від 04.09.2026 № 147154 орган ДВС офіційно повідомив, що за результатами проведеної на звернення скаржниці перевірки (ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження») «зазначену суму стягнення 56 497,00 грн було змінено на 390 353,99 грн», тобто повернуто до розміру, визначеного виконавчим листом від 16.08.2012 № 2027/2183/2012. Таким чином, попри те, що заочне рішення, на підставі якого 16.08.2012 видано виконавчий лист, було скасоване (змінене) рішенням Апеляційного суду Харківської області від 28.11.2012 зі зменшенням суми до 110 063,07 грн, Київський ВДВС свідомо і цілеспрямовано «привів у відповідність» суму стягнення у ВП № НОМЕР_3 саме до первісної, вже неактуальної суми 390 353,99 грн, а не до суми, визначеної судом апеляційної інстанції, тобто ДВС порушено п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для закінчення цього провадження. Крім того, 23 серпня 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» укладено договір відступлення прав вимоги. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2023 року у справі № 2027/2183/2012 (провадження № 6/554/22/2023) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Гефест» про заміну стягувача у ВП № НОМЕР_2. Ухвала набрала законної сили 15.11.2023 та в апеляційному порядку не оскаржувалася. Таким чином, ТОВ «ФК «Гефест» не набуло процесуального статусу стягувача, а первісний стягувач ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» припинив діяльність внаслідок ліквідації. Такими чином, із 15 листопада 2023 року у ВП № НОМЕР_2 та ВП № НОМЕР_3 процесуально дієздатний стягувач відсутній, а подальше примусове стягнення коштів із пенсії ОСОБА_1 є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також, відомості про місцезнаходження оригіналів виконавчих листів № 2027/2183/2012 відсутні, оскільки цивільна справа № 2027/2183/2012 знищена зі спливом строків зберігання у 2018 році та дублікат виконавчого листа судом не видавався. 06.08.2026 Київський ВДВС на її заяву про закінчення ВП НОМЕР_7 та запит надіслав листи № 132216 та № 132196 за підписом начальника Лобова Р.М. : у Листі № 132216 відмовлено в закритті ВП № НОМЕР_2 з посиланням на те, що відмова суду в заміні сторони «не віднесена Законом до підстав закінчення»; у Листі № 132196 відмовлено в наданні відомостей про виконання рішення солідарними боржниками з мотивуванням, що скаржниця «не є стороною виконавчого провадження стосовно них». Так, відповідно до ч. 1 ст. 543 та ст. 599 Цивільного кодексу України, виконання солідарного обов`язку одним із боржників у повному обсязі звільняє інших від виконання перед кредитором; кошти, стягнуті з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , безпосередньо зменшують зобов`язання скаржниці. Відмова Київського ВДВС у Листі № 132196 надати відповідь, суперечить наведеним нормам та п. 3, 4 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, підлягає скасуванню постанова від 04.09.2026 про зміну реєстраційних даних як незаконна.

24.09.2026 до суду надійшли додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 (документ сформований в системі «Електронний суд» 23.09.2026).

28.09.2026 до суду надійшли додаткові письмові пояснення ОСОБА_1 (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.09.2026).

30.09.2026 до суду надійшов відзив Державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хільченко А.А. та копії матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_7 та НОМЕР_8, який за своїм змістом містить письмові пояснення щодо обставин, наведених у скарзі та заперечення проти заявлених вимог. У поданому відзиві державний виконавець зазначила, що на примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_4 до складу якого входять:

- Виконавче провадження № НОМЕР_9 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3594/10/04 виданого 26.05.2011 Київським районним судом м. Харкова про стягнення судового збору в розмірі 850 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 60 грн. Всього 910 грн.

- Виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2027/2183/2012 виданого 16.08.2012 Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 року в розмірі 390353,99 грн., в рамках якого державним виконавцем виносено постанови: 12.09.2012 про відкриття виконавчого провадження; 12.09.2012 про арешт майна боржника; 20.09.2012 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; 20.09.2012 про стягнення виконавчого збору; 15.10.2012 про арешт коштів боржника; 04.02.2012 про арешт коштів боржника; 08.01.2020 про передачу виконавчого провадження; 08.01.2020 про прийняття виконавчого провадження; 24.06.2021 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 14.07.2022 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 01.09.2026 начальником відділу винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження; 04.09.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 14.09.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Сума заборгованості за виконавчим провадженням НОМЕР_8 становить 429692,39 грн., з яких 390353,99 - основна сума заборгованості, 39035,40 грн. - сума виконавчого збору, та 303 грн. - витрати виконавчого провадження.

- Виконавче провадження № 34212675 з примусового виконання виконавчого листа № 2027/2183/2012 виданого 16.08.2012 Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" судових витрат в розмірі 3219,00 грн., в рамках якого державним виконавцем виносено постанови: 12.09.2012 про відкриття виконавчого провадження; 20.09.2012 про стягнення виконавчого збору;20.09.2012 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; 08.01.2020 про передачу виконавчого провадження; 08.01.2020 про прийняття виконавчого провадження; 14.07.2022 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 14.09.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Сума заборгованості за виконавчим провадженням №34212675 становить 3843,90 грн., з яких 3219,00 - основна сума заборгованості, 321,90 грн. - сума виконавчого збору, та 303 грн. - витрати виконавчого провадження.

- Виконавче провадження № НОМЕР_10 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1569/09/17 виданого 05.10.2009 Київським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 на користь АКБ "Правекс-Банк" суму заборгованості в розмірі 298110,70 грн., з яких 232601,00 грн. - сума непогашеного кредиту, 7553,70 грн. - пеня на суму непогашеного кредиту, 48032,60 грн. - сума несплачених відсотків за користування коштами, 8192,80 грн. - сума пені на суму несплачених відсотків, сплачені позивачем за подання позовної заяви суми судового збору в розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі - 30,00 грн.

- Виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2027/2448/2012 виданого 11.02.2013 Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" простроченої заборгованості за кредитом - 47789,47 грн., простроченої заборгованості по процентам - 40252,89 грн., строкової заборгованості по процентам - 930,98 грн., пені за прострочення погашення кредиту - 10000,00 грн., пені за прострочення погашення процентів - 10000,00 грн., а всього 108973,34 грн. і 1089,73 грн. судових витрат (сума боргу 110063,07 грн.), в рамках якого державним виконавцем виносено постанови: 27.02.2013 про відкриття виконавчого провадження; 07.03.2013 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; 07.03.2013 про стягнення виконавчого збору; 26.08.2014 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; 26.08.2014 про арешт майна боржника; 09.01.2020 про передачу виконавчого провадження; 09.01.2020 про прийняття виконавчого провадження; 23.06.2021 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 14.07.2022 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 11.08.2022 про арешт коштів боржника; 14.09.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Сума заборгованості за виконавчим провадженням НОМЕР_7 становить 121371,18 грн., з яких 110063,07 - основна сума заборгованості, 11005,11 грн. - сума виконавчого збору, та 303 грн. - витрати виконавчого провадження.

- Виконавче провадження № НОМЕР_11 з примусового виконання виконавчого листа № 640/22008/13-ц виданого 15.05.2014 Київським районним судом м. Харкова про стягнення боргу в розмірі 5331,55 грн.

- Виконавче провадження № НОМЕР_12 з примусового виконання виконавчого листа № 953/8992/25 виданого 08.12.2025 Київським районним судом м. Харкова про стягнення процесуальних витрат, понесені на залучення експерта за проведення судової товарознавчої експертизи № 12349 від 15.08.2025 у розмірі 3392 гривні 64 копійки.

- Виконавче провадження № НОМЕР_13 з примусового виконання виконавчого листа № 200/15420/13-ц виданого 02.02.2015 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість в розмірі 35 950,22 грн.

Загальна сума заборгованості за зведеним виконавчим провадженням становить 791182,11 грн., з яких: 716657,37 грн. - сума заборгованості за зведеним виконавчим провадженням, 72566,99 грн. - сума виконавчого збору, та 1957,75 грн. - сума витрат за зведеним виконавчим провадженням.

Після звернення боржника, в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», проведено перевірку виконавчого провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2027/2183/2012 виданого 16.08.2012 Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 року в розмірі 390353,99 грн. Під час перевірки законності встановлено невідповідність зазначеної суми стягнення до суми стягнення виконавчого документу №2027/2183/2012 виданого 16.08.2012. Постанова про перевірку виконавчого провадження містить: «За результатами здійсненої перевірки законності виконавчого провадження № НОМЕР_3 встановлено невідповідність суми заборгованості (56497,00 грн.) до суми зазначеної у виконавчому документі (390353,99 грн.). Відомості щодо часткової сплати заборгованості у матеріалах виконавчого провадження відсутні. Моніторингом системи АСВП встановлено відсутність коштів на депозитному рахунку. Отже, підстав для змінення суми заборгованості - відсутні». Результатами перевірки зобов`язано старшого державного виконавця Хільченко А.А. привести виконавче провадження у відповідність до виконавчого документу №2027/2183/2012 виданого 16.08.2012. У результаті, зазначену суму стягнення 56497,00 грн. було змінено на 390353,99 грн. 01.09.2026 державним виконавцем Постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, було направлено боржнику у порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», простою кореспонденцією. Стосовно «штучного подвоєння заборгованості», повідомляє, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10.12.2021 не було скасовано виконавчий лист № 2027/2183/2012 від 16.08.2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 року в розмірі 390353,99 грн. Таким чином, підстави для закриття виконавчого провадження - відсутні. За весь період примусового виконання, здійснено часткове стягнення в рамках зведеного виконавчого провадження НОМЕР_14 у розмірі 1216,61 грн. А саме, 13.04.2020 кошти у розмірі 100,00 грн., 24.04.2020 кошти у розмірі 81.90 грн., 18.08.2020 кошти у розмірі 131,04 грн., 14.09.2020 кошти у розмірі 34,24 грн., 21.01.2021 кошти у розмірі 69,62 грн., 12.02.2021 кошти у розмірі 68,14 грн., 24.02.2021 кошти у розмірі 102,72 грн., 18.06.2021 кошти у розмірі 141,52 грн., 08.07.2021 кошти у розмірі 35,38 грн., 25.08.2021 кошти у розмірі 74,16 грн., 30.09.2021 кошти у розмірі 37,08 грн., 25.10.2021 кошти у розмірі 37,08 грн., 17.01.2022 кошти у розмірі 75,76 грн., 19.05.2022 кошти у розмірі 154,72 грн., 25.11.2024 кошти у розмірі 9,10 грн., 25.11.2024 кошти у розмірі 0,90 грн., 10.07.2025 кошти у розмірі 51,30 грн., 29.06.2026 кошти у розмірі 11,95 грн. Таким чином, твердження боржника щодо повного фактичного виконання виконавчого провадження є хибним, у зв`язку з тим, що вказане виконавче провадження входить до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4. Таким чином, органом державної виконавчої служби вжиті всі заходи примусового виконання рішення суду з дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому у задоволенні скарги слід відмовити (документ сформований в системі «Електронний суд» 30.09.2026).

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 18.09.2026, прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_1 та витребувано від Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином завірені матеріали виконавчих проваджень № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 (у складі зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_4).

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду скарги повідомлялася належним чином, подала до суду заяву про розгляд скарги за її відсутності, у випадку неприбуття до судового засідання, скаргу повністю підтримує та просить задовольнити.

Державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хільченко А.А. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, подала до суду письмові пояснення (у виді відзиву), в яких просила відмовити у задоволенні скарги, розгляд справи просила проводити без участі представника Відділу.

Начальник Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобов Р.М. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Представник стягувача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та боржники - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 ст.150 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги, суд доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Київському відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_4 до складу якого входять виконавчі провадження № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2.

16.08.2012 Московським районним судом м.Харкова було видано виконавчий лист у справі №2027/2183/2012 стосовно боржника ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 року в розмірі 390353,99 грн.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 12.09.2012 відкрито ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №2027/2183/2012 виданого 16.08.2012 Московським районним судом м.Харкова стосовно боржника ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 року в розмірі 390353,99 грн.

В межах виконавчого провадження № НОМЕР_3 державним виконавцем були винесені постанови: 12.09.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 20.09.2012 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_14; 20.09.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 39 035,40грн.; 15.10.2012 про арешт коштів боржника; 04.02.2013 про арешт коштів боржника; 08.01.2020 про передачу виконавчого провадження; 08.01.2020 про прийняття виконавчого провадження; 24.06.2021 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 14.07.2022 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 01.09.2026 начальником відділу винесено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження; 04.09.2026 про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, в саме замість суми коштів до стягнення - 56497 грн., зазначено - 390353,99 грн.; 14.09.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Крім того, 11.02.2013 Московським районним судом м.Харкова було видано виконавчий лист у справі №2027/2183/2012 стосовно боржника ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит": простроченої заборгованості за кредитом - 47789,47 грн., простроченої заборгованості по процентам - 40252,89 грн., строкової заборгованості по процентам - 930,98 грн., пені за прострочення погашення кредиту - 10000,00 грн., пені за прострочення погашення процентів - 10000,00 грн., а всього 108973,34 грн. і 1089,73 грн. судових витрат.

Постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 27.02.2013 відкрито ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №2027/2183/2012 виданого 11.02.2013 Московським районним судом м.Харкова стосовно боржника ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит": простроченої заборгованості за кредитом - 47789,47 грн., простроченої заборгованості по процентам - 40252,89 грн., строкової заборгованості по процентам - 930,98 грн., пені за прострочення погашення кредиту - 10000,00 грн., пені за прострочення погашення процентів - 10000,00 грн., а всього 108973,34 грн. і 1089,73 грн. судових витрат (сума боргу 110063,07 грн.)

В межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 державним виконавцем були винесені постанови: 07.03.2013 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_14; 07.03.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору; 26.08.2014 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; 26.08.2014 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 09.01.2020 про передачу виконавчого провадження; 09.01.2020 про прийняття виконавчого провадження; 23.06.2021 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 14.07.2022 про зміну (доповнення) реєстраційних даних; 11.08.2022 про арешт коштів боржника; 14.09.2026 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Як зазначає державний виконавець за весь період примусового виконання, здійснено часткове стягнення в рамках зведеного виконавчого провадження НОМЕР_14 у розмірі 1216,61 грн., а саме, 13.04.2020 кошти у розмірі 100,00 грн., 24.04.2020 кошти у розмірі 81.90 грн., 18.08.2020 кошти у розмірі 131,04 грн., 14.09.2020 кошти у розмірі 34,24 грн., 21.01.2021 кошти у розмірі 69,62 грн., 12.02.2021 кошти у розмірі 68,14 грн., 24.02.2021 кошти у розмірі 102,72 грн., 18.06.2021 кошти у розмірі 141,52 грн., 08.07.2021 кошти у розмірі 35,38 грн., 25.08.2021 кошти у розмірі 74,16 грн., 30.09.2021 кошти у розмірі 37,08 грн., 25.10.2021 кошти у розмірі 37,08 грн., 17.01.2022 кошти у розмірі 75,76 грн., 19.05.2022 кошти у розмірі 154,72 грн., 25.11.2024 кошти у розмірі 9,10 грн., 25.11.2024 кошти у розмірі 0,90 грн., 10.07.2025 кошти у розмірі 51,30 грн., 29.06.2026 кошти у розмірі 11,95 грн. Протилежного матеріали справи не містять.

Матеріали скарги не містять рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.07.2012 та рішення Апеляційного суду Харківської області від 28.11.2012 у справі №2027/2183/2012.

Разом з тим, суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими, зокрема, судові рішення у справі №2027/2183/2012 (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц).

Так з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що заочним рішенням Московського районного суду м.Харкова від 11.07.2012, позовні вимоги Публічного Акціонерного товариства «Банку «Фінанси і Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ`АТ «Банк Фінанси та Кредит» задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 року в розмірі 390 353 гривень 99 копійки та судові витрати в розмірі 3219 гривень 00 копійок.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 28.11.2012, заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 липня 2012 року змінено, зменшено стягнення штрафних санкцій. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ`АТ «Банк Фінанси та Кредит»: прострочену заборгованість за кредитом -47 789 грн. 47 коп., прострочену заборгованість по процентам -40 252 грн. 89 коп., строкову заборгованість по процентам -930 грн. 98 коп., пеню за прострочення погашення кредиту -10 000 грн., пеню за прострочення погашення процентів -10 000 грн., а всього 108 973 грн. 34 коп. і 1 089 грн. 73 коп. судових витрат.

Ухвалою Октябрського районого суду м. Полтави, у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі № 2027/2183/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, заінтересовані особи: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)- відмовлено.

Як вбачається з довідки Салтівського районного суду міста Харкова від 05.08.2026, цивільна справа №2027/2183/2012 за позовом Публічного Акціонерного товариства «Банку «Фінанси і Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ`АТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, була знищена за споливом строків зберігання у 2018 році. В архіві суду перебуває справа №2027/2183/2012 (провадження №6/643/147/22) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі № 2027/2183/2012 за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси і Кредит» в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, заінтересовані особи: Київський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Московський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). В матеріалах справи №2027/2183/2012 (провадження №6/643/147/22) відсутня інформація щодо місця знаходження виконавчих листів по зазначеній справі.

ОСОБА_1 зверталася до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявами про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_7 та № НОМЕР_3 на підставі п.5 ч.1 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження, із запитами про надання публічної інформації і проведення математичного розрахунку заборгованості, та скаргами.

Листом начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Р.Лобова №132196 від 06.08.2026, на запит ОСОБА_1 від 29.07.2026 повідомлено, що на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2027/2448/2012 від 11.02.2013 виданий Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №М-023-08-ФО-()2 від 19.03.2008 року в розмірі 390353,99 грн. Станом на 06.08.2026 сума заборгованості становить 121 068,18 грн., з яких - 1 10 063,07 грн. - сума заборгованості за виконавчим документом та 1 1 005,11 грн. - сума виконавчого збору. Стосовно запитуваної інформації щодо боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то повідомлено, що заявник, а саме ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадження.

Листом начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Р.Лобова №132216 від 06.08.2026, на запит ОСОБА_1 від 05.08.2026 повідомлено, що на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2/2027/2448/2012 від 11.02.2013 виданого Московським районним судом м. Харкова про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 року в розмірі 390353,99 грн. Відповідно до статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню виключно з підстав, прямо визначених цією статтею. Перелік підстав для закінчення виконавчого провадження є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Відмова суду у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження не віднесена Законом України «Про виконавче провадження» до підстав закінчення виконавчого провадження. Така ухвала лише свідчить про відсутність правових підстав для процесуального правонаступництва, однак не припиняє чинність виконавчого документа, не скасовує рішення суду та не припиняє відкритого виконавчого провадження. Крім того, доводи заявника щодо спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання також не можуть бути підставою для закінчення виконавчого провадження. Відповідно до статей 12 та 26 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчого документа має правове значення лише на стадії вирішення питання про прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження сплив зазначеного строку не є підставою для його закінчення, оскільки стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження» такої підстави не містить. Таким чином, наведені у заяві обставини не свідчать про наявність передбачених законом підстав для закінчення виконавчого провадження.

Листом начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Р.Лобова №132338 від 06.08.2026, на запит ОСОБА_1 від 30.07.2026 повідомлено, що доводи заявника щодо ненадання державним виконавцем «офіційного математичного розрахунку залишку заборгованості» не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, також не передбачає складання державним виконавцем документа під назвою «офіційний математичний розрахунок залишку заборгованості» у виконавчих провадженнях про стягнення грошових сум (крім випадків, коли спеціальним законом передбачено здійснення відповідного розрахунку, зокрема розрахунку заборгованості зі сплати аліментів). Отже, вимога про надання документа, складання якого не передбачено Законом України «Про виконавче провадження» чи іншими нормативно-правовими актами, не ґрунтується на вимогах законодавства. Станом на 06.08.2026 заборгованість за зведеним виконавчим провадженням НОМЕР_14 становить 466711,33 грн., з яких: 382800,38 грн. - сума заборгованість за виконавчими документами, 83719,90 грн. - сума виконавчого збору, 191,05 грн. - сума витрат виконавчого провадження. За період з 13.04.2020 по 10.07.2026 за зведеним виконавчим провадження надійшли кошти у розмірі 1216.61 грн.

Відповідно до довідки про здійснення відрахування з пенсії за період з 01.06.2016 по 30.04.2022, наданої ГУ ПФУ в Харківській області від 05.08.2026 вбачається, що з пенсії ОСОБА_1 було здійснено відрахування по ВП НОМЕР_18 від 20.11.2009, ВП НОМЕР_15 від 08.06.2016, ВП НОМЕР_16 від 20.04.2017, ВП НОМЕР_17 від 19.09.2016.

Із повідомлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.09.2026 вбачається, що відповідно до інформації, що знаходиться в розпорядженні Фонду з дати запровадження тимчасової адміністрації у Банку (18.09.2015), право вимоги за кредитним договором № М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008, укладеним зі ОСОБА_1 , було відступлено на відкритих торгах (аукціоні), що відбулися 01.08.2019р. (у складі пулу активів, лот № GL6N28103, протокол електронного аукціону № UA-EA-2019-07-10-000057-b) на користь ТОВ «ФК «ГЕФЕСТ».

Листом начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Р.Лобова №157928 від 22.09.2026 повідомлено, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10.12.2021 не було скасовано виконавчий лист № 2027/2183/2012 від 16.08.2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Слобожанське регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості за кредитним договором №М-023-08-ФО-02 від 19.03.2008 року в розмірі 390353,99 грн. Цитата з апеляційного рішення: «Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 липня 2012 року змінити, зменшивши стягнення штрафних санкцій.» Таким чином, підстави для закриття виконавчого провадження - відсутні, оскільки виконавчий лист № 2027/2183/2012 від 16.08.2012 не було визнано таким, що не підлягає виконанню. Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»: у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Разом із тим, стаття 39 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює вичерпний перелік підстав закінчення виконавчого провадження, не містить такої підстави, як відмова суду у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження; або незвернення нового кредитора із заявою про заміну сторони. Отже, за відсутності передбачених статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для закінчення виконавчого провадження та за наявності чинного виконавчого документа державний виконавець не наділений повноваженнями закінчити виконавче провадження лише з підстави відмови суду у заміні сторони виконавчого провадження або незвернення сторони з такою заявою. Отже, факт відмови суду ТОВу «ФК «Гефест» у заміні вибулого стягувана не є підставою для закриття виконавчого провадження.

Листом начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Р.Лобова №159034 від 24.09.2026 повідомлено, що станом на 24.09.2026 всі оригінали виконавчих документів за зведеним виконавчим провадженням НОМЕР_14 наявні у матеріалах виконавчих проваджень. Фізично виконавчі документи знаходяться у відділі. Дублікати, з ініціативи відділу, відділу не надавалися. У системі АСВП було внесено скан-копії вище перелічених виконавчих документів. Система АСВП не містить інформації щодо знищення/втрату матеріалів. Система АСВП не містить інформації щодо рішення Октябрського районного суду м.Харків про відмову в заміні стягувана, до того ж справа №2027/2193/2012 обліковується у Салтівському районному суді м. Харкова. Відмова суду у заміні сторони не є підставою для закриття виконавчого провадження.

Також відповідно до повідомлення державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України А.Мельниченко №205630 4 від 24.12.2025, у Київському відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадженням НОМЕР_14, де боржником є лише ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України , сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Щодо вимог скарги в частині скасування: постанови про стягнення виконавчого збору від 20.09.2012 у ВП № НОМЕР_3; постанови про стягнення виконавчого збору від 07.03.2013 у ВП № НОМЕР_2; постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.09.2026 у ВП № НОМЕР_3; постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.09.2026 у ВП № НОМЕР_2, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах щодо рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, за загальними правилами процесуального закону скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що перебуває на виконанні.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частини перша та друга статті 74 Закону).

Отже, Закон відносить до справ адміністративної юрисдикції спори, крім іншого, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

У постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19) та від 19 лютого 2020 року у справі № 382/389/17 (провадження № 11-1009апп19) Велика Палата Верховного Суду виклала правові висновки, згідно з якими імперативним правилом частини другої статті 74 Закону врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи частину другу статті 74 Закону з огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов`язаних з виконанням виконавчих документів, виснувала, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.

У постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 310/2210/21 (провадження № 14-82цс24) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що спір щодо оскарження постанови виконавця про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Такий спір не є спором учасників приватноправових відносин, виконавець під час прийняття постанови про визначення розміру додаткових витрат не був у приватноправових відносинах із заявником.

Отже, практика щодо того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані, є послідовною і сталою.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, в частині оскарження постанов державного виконавця: про стягнення виконавчого збору від 20.09.2012 у ВП № НОМЕР_3; про стягнення виконавчого збору від 07.03.2013 у ВП № НОМЕР_2; про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.09.2026 у ВП № НОМЕР_3; про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.09.2026 у ВП № НОМЕР_2, скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з наведених вище підстав, та в цій частині провадження по скарзі підлягає закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Щодо вимог в іншій частині скарги, суд зазначає наступне.

Судовий контроль за виконанням судових рішень є засобом зміцнення законності, умовою, яка забезпечує виконання завдань судочинства, ефективною гарантією досягнення завдань судового виконання.

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої та другої статті 7 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби.

Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (стаття 4 ЦПК України).

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, установлених договором або законом, зокрема в разі неподільності предмета зобов`язання.

Наслідки солідарного обов`язку боржників передбачені статтею 543 ЦК України. За наведеною нормою права солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, на підставі рішення суду про стягнення боргу з солідарних боржників солідарна відповідальність покладається на відповідачів до повного погашення боргу. Відповідачі як солідарні боржники відповідають лише в межах загальної суми кредитної заборгованості. Виконання солідарного обов`язку з погашення заборгованості у повному обсязі усіма солідарними боржниками або будь-яким з них окремо припиняє обов`язок з повернення боргу на користь кредитора для всіх солідарних боржників.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

Пунктом 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Так, наявними у матеріалах справи доказами установлено, що заочне рішення Московського районного суду м.Харкова від 11.07.2012, на підставі якого 16.08.2012 було видано виконавчий лист у даній справі було змінено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 28.11.2012 лише в частині стягнення штрафних санкцій, що свідчить про те що рішення Московського районного суду м.Харкова від 11.07.2012 не скасовано, а лише змінено в частині визнання розміру штрафних санкцій. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У зв`язку з тим, що рішення Московського районного суду м.Харкова від 11.07.2012 змінено лише в частині стягнення штрафних санкцій, тобто воно не скасовано, на даний час є таким, що набрало законної сили, і підлягає примусовому виконанню у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», відтак у державного виконавця відсутні будь-які правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчих проваджень з підстав передбачених пунктом 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, судом встановлено що на виконання рішення Московського районного суду м.Харкова від 11.07.2012, було двічі видано виконавчі листи у справі та відкрито виконавчі провадження. Нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено закінчення виконавчого провадження з цих підстав, однак ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі: припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Велика Палата Верховного Суду в постанові № 916/617/17 від 03.11.2020 року роз`яснила, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Доводи ОСОБА_1 про те, що ТОВ «ФК «Гефест» не набув статусу правонаступника стягувача у виконавчому провадженні, оскільки ухвалою Октябрського районного суду м. Харкова від 30.10.2023 було відмовлено у заміні сторони виконавчого провадження з ПАТ «Банку «Фінанси і Кредит» на ТОВ «ФК «Гефест» сул відхиляє, оскільки відмова у заміні сторони виконавчого провадження не є підставою для закінчення виконавчого провадження, оскільки правонаступник вправі звернутися до суду повторно із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у разі усунення недоліків, які при попередньому зверненні унеможливили здійснити заміну сторони виконавчого провадження.

Щодо визнання скасування постанов про арешт коштів, звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні від 04.09.2026, суд зазначає таке.

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина перша-друга статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною першою статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п.14 Розділу ІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень, якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (крім випадків отримання виконавцями нових даних, які ідентифікують боржника - фізичну особу, в порядку інформаційної взаємодії автоматизованої системи з державними базами даних і реєстрами), або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.

ОСОБА_1 не надала належних доказів того, що кредитна заборгованість, погашена в повному обсязі, а відтак відсутні підстави для скасування постанови про арешт майна та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Крім того, сума коштів до стягнення вказана у постанові про зміну (доповнення) реєстраційних даних відповідає сумі вказаному у виконавчому документі №2027/2183/2012 від 16.08.2012, а тому відсутні підстави для скасування казаної постанови.

Щодо незгоди заявниці із залишком заборгованості, суд зазначає, що частиною першою статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

При цьому, ОСОБА_1 при зверненні із скаргою не подала до суду жодних виписок щодо утримання кредитної заборгованості із її заробітної плати пенсії, не зазначила, в якій сумі така заборгованість утримується, не надала доказів, в якій сумі проведено утримання кредитної заборгованості з інших солідарних боржників.

Також є безпідставними доводи про те, що відсутні відомості про місцезнаходження оригіналів виконавчих документів, оскільки відповідно до повідомлення начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Р.Лобова №159034 від 24.09.2026 всі оригінали виконавчих документів за зведеним виконавчим провадженням НОМЕР_14 наявні у матеріалах виконавчих провадженнях та знаходяться у відділі.

Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , що за солідарного обов`язку виконання зобов`язання одним із боржників у відповідній частині впливає на обсяг обов`язку інших солідарних боржників. Водночас саме по собі посилання заявника на можливе виконання судового рішення іншими боржниками не свідчить про фактичне погашення ними заборгованості. Заявником не надано належних доказів здійснення іншими солідарними боржниками платежів у рахунок виконання саме цього судового рішення, їх розміру, дати та фактичного зарахування таких коштів стягувачем. При цьому запит заявника фактично спрямований на отримання інформації щодо виконання зобов`язання іншими боржниками. Саме по собі право заявника як солідарного боржника на врахування фактично виконаного іншими боржниками зобов`язання не означає автоматичного виникнення у нього права вимагати надання будь-яких відомостей щодо інших осіб поза межами встановленого законом порядку доступу до матеріалів виконавчого провадження.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення, дії та бездіяльність були прийняті та вчинені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в межах повноважень державного виконавця та начальника державної виконавчої служби, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно доч.1 ст.452 ЦПК України, оскільки у задоволенні скарги відмовлено, підстави для покладенням на орган державної виконавчої служби витрат на професійну правничу допомогу, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.447 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження за скаргою ОСОБА_1 в частині скасування: постанови про стягнення виконавчого збору від 20.09.2012 у ВП № НОМЕР_3; постанови про стягнення виконавчого збору від 07.03.2013 у ВП № НОМЕР_2; постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.09.2026 у ВП № НОМЕР_3; постанови про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 14.09.2026 у ВП № НОМЕР_2 - закрити.

В іншій частині скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобова Ріната Михайловича та старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хільченко Анни Андріївни, стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», боржники - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що розгляд зазначеної справи в частині оскарження дій і рішень державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Повна ухвала суду складена 06.10.2026.

Боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Посадова особа - начальник Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лобов Рінат Михайлович, код ЄДРПОУ 34952440, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул. Куликівська, 12;

Державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хільченко Анна Андріївна, код ЄДРПОУ 34952440, адреса місцезнаходження: м.Харків, вул. Куликівська, 12;

Стягувач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 09807856, адреса місцезнаходження: м.Київ, вул. Січових Стрільців, 17;

Боржник - ОСОБА_2 , адреса місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Боржник - ОСОБА_3 , адреса місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.М.Довготько