Рішення № 140358579, 30.09.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/11450/26

Провадження № 2/638/8574/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до суду із вказаним позовом.

Позов обґрунтовано тим, що 21.10.2025 між ТОВ « Бізнес позика» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено кредитний договір відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 27000,00 грн.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконав, що призвело до утворення заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 91530,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 27000,00 грн., заборгованість прострочених платежів по процентах становить 45630,00 грн., заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ становить 13500,00 грн., заборгованість за комісією становить 5400,00 грн. які разом з судовим збором заявлено позивачем до стягнення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 08.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Представник позивача у поданій позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності, позов задовільнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідача було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, однак він в судове засідання не з`явився, причини не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин судом згідно ч. 2 ст. 247, ст.ст. 280-281 ЦПК України, постановлено ухвалу про розгляд справи у заочному порядку, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

21.10.2025 між ТОВ « Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредитту № 562939-КС-001 (далі за текстом Кредитний договір) в якому узгоджено графік розрахунків з визначенням сум і періодів платежів. Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором.

За умовами Кредитного договору позивачем відповідачу 21.10.2025 мав бути наданий кредит на споживчі потреби у сумі 27000,00 грн. в безготівковій формі, строком на 24 тижні до 07.04.2026 із сплатою стандартної фіксованої відсоткової ставки: 1% в день, Комісія за видачу кредиту становить 5400,00 грн. Кредит мав бути наданий на рахунок до картки НОМЕР_5 (п.п. 2.1- 2.9, 2.13 - 2.14).

У пп. 4.2.2 Кредитного договору сторони погодили дати, розміри щомісячних платежів (за відсотками, комісією, кредитом) і залишки по основній сумі кредиту.

Пунктом 7.5 Кредитного договору встановлено, що у випадку прострочення сплати платежів встановлених у визначених цим кредитним договором терміни відповідач має сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % річних від суми заборгованості в силу ст. 625 ЦК України.

Позивачем надано інформацію про послідовність дій відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача у відповідності до якої ОСОБА_1 зокрема увійшла до особистого кабінету, надала інформацію щодо умов кредиту, ознайомилась з паспортом споживчого кредиту при цьому підписала його одноразовим ідентифікатором, підписала Кредитний договір. Дані щодо дій відповідача узгоджуються із даними паспорту споживчого кредиту та Кредитним договором, наявними в матеріалах справи.

Кредитний договір підписаний з боку позивача кваліфікованим електронним підписом, з боку відповідача - одноразовим ідентифікатором UA-5905. Даний ідентифікатор, згідно позову було направлено на телефонний номер відповідача: НОМЕР_1 .

За клопотанням позивача у АТ «Універсал Банк» витребувано інформацію про належність відповідачу картки та виписку за рахунком.

У відповідності до відповіді Банку на ім`я відповідача емітовано картку НОМЕР_2 на рахунок до якої, як свідчить виписка, зараховано 27000,00 грн. 21.10.2025 о 09 год. 45 хв.

За розрахунком заборгованості станом на 05.05.2026 відповідач має заборгованість за кредитним договором у сумі 91530,00грн. з яких за тілом кредиту - 27000,00 грн., за відсотками - 45630,00 грн., заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України - 13500,00 грн., заборгованість за комісією 5400,00 грн. Відсотки по кредитному договору нараховані за період з 21.10.2025 по 07.04.2026.

Відповідач не здійснював сплату кредиту, комісії та відсотків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики, за правилами частини другої статті 1046 ЦК України, є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про споживче кредитування» у пункті 1-1 статті 1 визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Споживчий кредит визначено п. 11 названого закону, як грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Можливість встановлення комісії за надання кредиту визначено ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України.) Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даній справі суд виходить з того, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (висновок Верховного суду, викладений в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 569/15311/21).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє наразі.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно, відсотки, нараховані за ст. 625 ЦК Україні мають бути списані й стягненню не підлягають.

Таке правозастосування відповідає висновкам Великої плати Верховного суду в постанові від 4 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16.

За встановлених обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 27000,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 45630,00 грн., комісією за видачу кредиту 5400,00 грн., а всього 78030,00 грн.

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., які підлягають стягненню на користь останнього з відповідача у сумі 2269,70 грн. (85,25% від позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 284, 289, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» кредитну заборгованість у розмірі 78030,00 грн. (сімдесят вісім тисяч тридцять грн. 00 коп.), з яких: за тілом кредиту - 27000,00 грн., заборгованості за відсотками у сумі 45630,00 грн., комісією за видачу кредиту - 5400,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір в сумі 2269,70 грн. (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять грн. 70 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленого ЦПК України строку, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІЗНЕС ПОЗИКА" ел. пошта office@bizpozyka.com, тел. НОМЕР_6, адреса: Україна, 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ЄДРПОУ 41084239.

Представник позивача: Мишевська Наталія Миколаївна, РНОКПП: НОМЕР_3 , місцезнаходження: Україна, 01133, місто Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено: 05.10.2026.

Суддя В. В. Гребенюк