Рішення № 140358193, 06.10.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9003/26

Провадження № 2/197/969/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Айкон дебт коллекшн" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1616858 від 07.05.2020 в розмірі 114003,20 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 07.05.2020 між ТОВ "ФК "Верона" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1616858 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису. Сума виданого кредиту 4700 грн, дата надання кредиту 07.05.2020, строк кредиту 29 днів, відсоткова ставка 1,9 % на добу. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 114003,20 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4700 грн; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 109303,20 грн. 01 грудня 2023 року між ТОВ "ФК "Верона" та ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023, ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.07.2026 дану цивільну справу було направлено до Широківського районного суду Дніпропетровської області за територіальною підсудністю.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 19.08.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В прохальній частині позовної заяви просить проводити розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, про причини своєї неявки не повідомив. Заяв, клопотань від нього не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідним ухвалити відповідне рішення, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 07.05.2020 року між ТОВ "ФК "Верона" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1616858, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів (сума позики) та сплатити проценти за користування позикою у розмірі та порядку, встановлених договором. Сума виданого кредиту: 4700 грн, строк, на який надається позика, складає 29 календарних днів з моменту підписання Договору та перерахування (видачі) коштів позичальнику, а саме: з 07.05.2020 року по 04.06.2020 року включно. Відсоткова ставка 1,9 % від суми позики в день. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором M9H5T.

Відповідно до довідки ТОВ "ФК "Верона", ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ідентифікований товариством шляхом використання одноразового ідентифікатора M9H5T, який було направлено 07.05.2020 на номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно довідки ТОВ "Платежі онлайн" 07.05.2020 року були перераховані грошові кошти ОСОБА_1 на номер платіжної карти НОМЕР_3 в сумі 4700 грн, номер платежу 28885- 82039- 87817.

01 грудня 2023 року між ТОВ "ФК "Верона" та ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 01 грудня 2023 року до договору відступлення права вимоги №1-01/12/2023, ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 114003,20 грн, з яких 4700 грн - залишок по тілу кредиту; 109303,20 грн - залишок по відсотках.

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1616858, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" станом на 20.02.2026 становить 114003,20 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4700 грн, прострочена заборгованість за процентами становить 109303,20 грн.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, під час підписання кредитного договору сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 зроблено висновок, що "припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

Таким чином, суд приходить до висновку, що між ТОВ "ФК "Верона" та ОСОБА_1 виникли договірні відносини внаслідок отримання відповідачем кредиту. Права вимоги за кредитним договором було відступлено позивачу по справі, кредит не повернуто, а отже позовні вимоги ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" щодо стягнення тіла кредиту у розмірі 4700 грн підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1616858, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "Айкон дебт коллекшн" станом на 20.02.2026 становить 114003,20 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4700 грн, прострочена заборгованість за процентами становить 109303,20 грн.

Разом з тим, згідно з умовами кредитного договору № 1616858 від 07.05.2020 строк, на який надано позику, становить 29 календарних днів, а саме з 07.05.2020 по 04.06.2020 включно. Пунктом 1.4 договору визначено фіксовану процентну ставку у розмірі 1,90 % від суми позики за кожен день користування коштами.

При цьому відповідно до пункту 3.2 договору проценти за користування позикою нараховуються за кожен день за період з моменту списання коштів за позикою з поточного рахунку позикодавця до моменту їх повернення, але не більше строку, на який надається позика. Аналогічно пунктом 3.3 договору передбачено, що позичальник сплачує проценти за фактичну кількість календарних днів користування грошовими коштами, визначених договором, але не більше строку, на який надається позика.

Отже, умовами укладеного сторонами договору чітко визначено як строк кредитування, так і граничний період нарахування договірних процентів. При цьому, положень щодо автоматичної пролонгації договору або продовження строку нарахування процентів після 04.06.2020 матеріали справи не містять.

Таким чином, право позикодавця нараховувати проценти за встановленою договором ставкою 1,90 % за кожен день користування кредитними коштами припинилося зі спливом визначеного договором строку кредитування, тобто 04.06.2020.

Крім того, надана позивачем виписка з особового рахунка за кредитним договором не містить детального розрахунку заявленої до стягнення суми процентів у розмірі 109303,20 грн. У ній зазначено лише кінцевий розмір заборгованості за процентами станом на 20.02.2026, без зазначення періодів, за які такі проценти нараховувалися, кількості днів користування кредитними коштами, розміру процентів, нарахованих за кожний відповідний період та арифметичного обґрунтування їх розміру у сумі 109303,20 грн.

Отже, з огляду на встановлений договором строк кредитування - 29 днів та передбачений сторонами граничний термін нарахування процентів - 04.06.2020, а також відсутність у матеріалах справи належного розрахунку процентів за межами цього строку, суд вважає обґрунтованою до стягнення заборгованість за процентами лише за період з 07.05.2020 року по 04.06.2020 включно, що становить 1,90 % * 4700 грн * 29 днів = 2589,70 грн.

Відтак заявлена позивачем заборгованість за процентами у розмірі 109303,20 грн не відповідає умовам укладеного сторонами договору та підлягає зменшенню до 2589,70 грн.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №1616858 від 07.05.2020, яка підлягає стягенню з відповідача, становить 7289,70 грн, з яких: 4700 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2589,70 грн - заборгованість за відсотками.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 7289,70 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції № 2362 від 09.04.2026 (а.с. 11), позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Виходячи з вищенаведеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7289,70/109303,20*2662,40=177,56 грн.

Керуючись ст. ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Айкон дебт коллекшн" (місцезнаходження: м. Київ. вул. Саперне Поле, 12, інше приміщ. 1008, код ЄДРПОУ: 44002941) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Айкон дебт коллекшн" заборгованість за кредитними договорами № 1616858 від 07 травня 2020 року у розмірі 7289 (сім тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 70 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Айкон дебт коллекшн" сплачений судовий збір у розмірі 177 (сто сімдесят сім) гривень 56 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення - 06.10.2026.

Суддя М.В. Панчук