Ухвала суду № 1403572, 01.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-9419/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2007 року                                                                                               м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі                                  Ільченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську

на постановуЛьвівського апеляційного господарського судувід 04.05.2005 р.

у справі№ 6/119 господарського суду Івано-Франківської області

за позовомДержавної податкової інспекції в місті Івано-Франківську

до товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль ЛТД»

провизнання податкового зобов‘язання з податку на прибуток в сумі 32680,00 грн. та з податку на додану вартість в сумі 22572,00 грн.

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль ЛТД»

до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2004р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2005р., відмовлено в позові ДПІ в м. Івано-Франківську до ТОВ «Стиль ЛТД» про визнання податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 32680,00 грн. та з податку на додану вартість у сумі 22572,00 грн., визначених з використанням непрямого методу, та задоволено зустрічний позов ТОВ «Стиль ЛТД» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в Івано-Франківську від 19.03.2004р. № 0000532320/0 та №0000542320/0 про визначення зазначених сум податкових зобов’язань.

Судові рішення вмотивовані безпідставністю використання непрямого методу для визначення спірних сум податкових зобов’язань згідно спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки визначена в рішенні ДПІ в місті Івано-Франківську від 16.03.2004 р. № 7 підстава для застосування непрямих методів для визначення сум податкових зобов’язань ТОВ «Стиль ЛТД» як то розбіжність між обсягами виручки за перевіряємий період та під час перевірки у 2,3 тис. грн., не підтвердження розрахунків, наведених у декларації, не відповідає підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В касаційній скарзі ДПІ в м. Івано-Франківську просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову ДПІ в м. Івано-Франківську, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення ТОВ «Стиль ЛТД» сум податкових зобов’язань з використанням непрямого методу, а саме: методу аналізу інформації про доходи і витрати платника податку, слугували зафіксовані актом перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську від 16.03.2004 р. № 265/23-3/13653755 порівняльні дані обсягів виручки відповідача за перевіряємий період /2002, 2003 роки, з 20.01.2004р. по 28.01.2004р., 2004 рік/ та під час перевірки /з 29.01.2004р. по 06.02.2004р./, виведених податковим органом шляхом визначення розрахункової величини, а саме: середньоденної виручки за перевіряємий період / в 2002 році середньоденна виручка склала 3,1 тис. грн., в 2003 році – 3,1 тис. грн., з 20.01.2004р. по 28.01.2004р. - 3,3 тис. грн., в 2004 році – 4,6 тис. грн./ та середньоденної виручки під час перевірки, яка склала 5,5 тис. грн./44253,00 грн. виручки:8 днів =5531,60 грн./

Згідно підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється / підпункт 4.3.4 /.

Встановивши підставу визначення спірних сум податкових зобов’язань за непрямим методом як то розбіжність між обсягами виручки за перевіряємий період та під час перевірки, суд правильно її оцінив як таку, що не передбачена підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, зазначеним актом перевірки не встановлено порушень порядку ведення відповідачем бухгалтерського та податкового обліків, зокрема відсутність будь-яких документів обліків, а також не встановлено порушень порядку здійснення товариством розрахункових операцій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність визначення відповідачу податкових зобов’язань із застосуванням непрямого методу.

Касаційний розгляд справи здійснений в межах касаційної скарги, як того вимагає частина 2 статті 220 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського судувід 04.05.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                 підпис                                  Усенко Є.А.

Судді                                                             підпис                                    Бившева Л.І.

                                                                       підпис                                    Костенко М.І.

                                                                       підпис                                   Маринчак Н.Є.

                                                                       підпис                                    Шипуліна Т.М.