Ухвала суду № 140356318, 06.10.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 жовтня 2026 рокусправа № 580/10627/26м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали в адміністративній справі №580/10627/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

05.10.2026 вх.№53448/26 представник позивача - адвокат Хомич Іван Олександрович (ордер серії АА № 1755233) у позовній заяві просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 у сумі 12236.71 грн на коефіцієнт у розмірі 1.0796, починаючи з 01.03.2024, на коефіцієнт у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 та з 01.03.2026 у розмірі 1.121 для забезпечення індексації пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести, починаючи з 07.03.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2020-2022 у сумі 12236.71 грн на коефіцієнт у розмірі 1.0796, починаючи з 01.03.2024, на коефіцієнт у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 та з 01.03.2026 у розмірі 1.121 для забезпечення індексації пенсії та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з видатків бюджету ПФУ на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у загальному порядку, а не з видатків на погашення заборгованості на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.

Додатково просить здійснити розподіл судових витрат, проте у додатку доказ сплати за різні вимоги з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.03.2026, з 07.03.2024 щодо індексації пенсії не надає та не повідомляє з наданням доказів про здійснення перерахунку на виконання рішень суду.

15.09.2026 у справі № 580/490/26 (провадження № К/990/23528/26) Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновку, сформульованого Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, що виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову. Водночас колегія суддів вважає правильним висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі № 620/13341/25, згідно з яким у разі, якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку правомірності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на стадії виконання такого рішення, цей спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства. Відповідні питання підлягають вирішенню у межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень, установлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке. Позивач не повідомив суд з якою датою пов`язує перебіг строку звернення.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обґрунтував зміст і характер порушеного права, не підтвердив власним розрахунком деструктивні розбіжності під час здійсненої індексації пенсії.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Представник Позивача повідомив з якою датою пов`язує перебіг строку звернення до суду отримання відповіді на адвокатський запит (копія не надана), проте формуючи вимоги щодо 2020-2022 з 01.03.2024 та 07.03.2024, доказів поважності причин пропуску строку звернення Позивачем щодо обізнаності на виконання вимог ст.123 КАС України не надає.

Адвокатський запит - інструмент, що допомагає адвокату зібрати докази та підготуватися до подальших кроків.

Суд покликаний перевірити обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому має бути зазначено про поважність причин пропуску строку, та поданих доказів, яким буде надано відповідну правову оцінку.

Поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду, тому Позивач має надати відомості коли міг дізнатися.

ВПВС у справі № 500/1912/22 ЄДРСР Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; під час звернення до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Непоодинокими є випадки, коли після виконання органами Пенсійного фонду України судового рішення щодо перерахунку пенсії у визначений судом спосіб розмір пенсії особи зменшується. Для поновлення розміру пенсії в розмірі, що був до виконання судового рішення, заявникам необхідно звернутись до органів Пенсійного фонду України із заявою про визначення розміру пенсії, встановленого до виконання рішення суду (https://www.ombudsman.gov.ua/storage/app/media/zmenshennya-pensii.pdf).

Наприклад, згідно із ухвалою від 10.09.2026 у межах судового контролю встановлено: за результатом здійсненого органом ПФУ перерахунку на виконання рішення суду у справі №580/10909/25 (адвокат представляв інтереси клієнта) розмір пенсії зменшився.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На підтвердження доводів адвокат не надав доказів відхилення між належною сумою і нарахованою щодо вимоги про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії у контексті кожного застосованого органом ПФУ коефіцієнта у розмірі 1.0796, 1,115, 1.121 з покликанням на недотримання якого саме нормативно-правового акта та/або на релевантні висновки, викладені у постановах Верховного Суду відповідно до ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру», ч.5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, що є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 381/4598/21).

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.

ВС у справі № 620/2027/23 ЄДРСР 121804134 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1. Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначеного Положення сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 766/6029/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 296/3579/17, від 27 березня 2018 року у справі № 560/1073/17,від 27 березня 2018 року у справі № 640/12426/17, від 07 вересня 2018 року у справі № 562/3048/16-а, від 07 вересня 2018 року у справі № 803/1569/16, від 07 вересня 2018 року у справі № 806/215/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 806/2479/16 та від 20 вересня 2018 року у справі № 320/8057/16-а(2а/320/300/16). Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23). З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо учасник справи діє через представника, судові рішення надсилаються також представнику. За умови вручення копії судового рішення представникові суд може не надсилати рішення особі, яку він представляє, проте не навпаки (справа №580/3082/26 ЄДРСР 138663493). Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2025 року у справі № 260/6591/24.

Керуючись ст.2, 5, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати Позивачеві, представнику Позивача для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; обґрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України; копії заяви-звернення з додатками на бланку Позивача до органу ПФУ та копії адвокатського запиту; обґрунтованого клопотання з підтвердженням поважності причин пропуску строку; власного розрахунку щодо відхилень до кожного коефіцієнта; доказу сплати судового збору за різні вимоги немайнового характеру.

Роз`яснити Позивачу, представнику Позивача, що суд вживає заходи для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута представнику Позивача.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити представнику Позивача.

Ухвала складена, підписана 06.10.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА