Рішення № 140355919, 06.10.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1780/26

РІШЕННЯ

іменем України

06 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО-18139 від 05.08.2025 року.

В обґрунтування позову зазначає, що актом огляду Хмельницької обласної МСЕК № 4551 від 09.10.2017 їй встановлено II групу інвалідності довічно, причина інвалідності - загальне захворювання. 05.09.2025 вона отримала поштою витяг з оскаржуваного рішення, яким строк інвалідності обмежено та встановлено переогляд 09.09.2018. Про проведення перевірки її не повідомляли, повне медичне обстеження не проводилося, із заявами про зміни у стані здоров`я вона не зверталася.

Вважає, що листи правоохоронних органів не є процесуальними рішеннями у кримінальному провадженні та не могли бути підставою для перевірки. На час прийняття оскаржуваного рішення пункт 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи не передбачав перевірки на виконання постанови слідчого, прокурора, відповідні зміни внесені лише 03.09.2025. Крім того, рішення про встановлення їй групи інвалідності вже перевірялося у 2020 році, і тоді обґрунтованість рішення МСЕК підтверджено. Повторна перевірка, на її думку, суперечить принципу правової визначеності. Також зазначає, що з 2023 року проходить військову службу за мобілізацією.

Ухвалою від 06.02.2026 суд відкрив провадження у справі, вирішив розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження та витребував у відповідача докази.

Відповідач у відзиві позов не визнав. Зазначив, що з 01.01.2025 на нього покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, який проводить перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій. Перевірку щодо позивача проведено з урахуванням листа Державного бюро розслідувань № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, до якого долучено постанову слідчого у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024. Огляд позивача не проводився та не передбачався, оскільки проводилася саме перевірка обґрунтованості рішення МСЕК за документами медико-експертної справи. Посилається на висновки Верховного Суду про те, що суд не може здійснювати власну оцінку підставності висновку МСЕК. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подала відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач не надав доказів повідомлення її про перевірку. Постанова про залучення спеціалістів, на її думку, стосується самого відповідача і не уповноважувала його скасовувати чи змінювати рішення МСЕК.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

09.10.2017 Хмельницька обласна медико-соціальна експертна комісія за результатами первинного огляду встановила ОСОБА_1 другу групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, інвалідність встановлена довічно (акт огляду МСЕК № 4551 від 09.10.2017, довідка до акта огляду МСЕК серії АВ № 1003797).

У 2020 році позаштатна загальноінститутська медико-експертна комісія відповідача за розпорядженням Міністерства охорони здоров`я України та на виконання звернення народного депутата України проаналізувала медико-експертну справу позивача щодо перевірки законності встановлення групи інвалідності. Згідно із заочним висновком № 277 від 09.09.2020 за документами, які містить медико-експертна справа, ОСОБА_1 можна встановити другу групу інвалідності, загальне захворювання.

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.08.2023 № 196 позивач з 11.08.2023 проходить військову службу за мобілізацією.

31.01.2025 старший слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні № 62024000000000923 від 21.10.2024 виніс постанову про залучення спеціалістів. Цією постановою залучено працівників відповідача в якості спеціалістів для проведення дослідження та поставлено питання, чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності особам згідно з переліком. Постанову надіслано відповідачу листом Державного бюро розслідувань № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025 для організації виконання.

У період з 24.02.2025 по 05.08.2025 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи провела перевірку обґрунтованості рішення МСЕК № 4551 від 09.10.2017.

05.08.2025 прийнято рішення № ЦО 18139. Згідно з витягом з рішення підставою для ініціювання перевірки є постанова слідчого, прокурора, ухвала слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді. Реквізити документів: лист НАБУ № 544-013/5633 від 24.02.2025, кримінальне провадження № 62024240010000369 від 01.07.2024; лист ДБР № 3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження № 62024000000000923 від 21.10.2024.

Обґрунтування рішення викладено так: команда вивчила надану експертну документацію, та дійшла висновку, що II група інвалідності, загальне захворювання, встановлена обґрунтовано, термін інвалідності - безтерміново, встановлений необґрунтовано. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце виражені патологічні зміни з боку бронхолегеневої системи, які обмежують її функціонування в вираженому ступені та дають підстави для встановлення II групи інвалідності, загальне захворювання, на 1 рік, з 09.10.2017 року до 09.10.2018 року, дата чергового переогляду 09.09.2018 року (згідно Постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 р.).

За результатами перевірки прийнято рішення про формування нового рішення. Відомості про дату повторного оцінювання, про відмову особи від медичного обстеження або її неприбуття у витягу не заповнені.

Листом від 22.08.2025 Центр повідомив позивача про технічну помилку під час формування витягу та надіслав виправлений витяг, який позивач отримала 05.09.2025.

Позивач, вважаючи рішення відповідача протиправним, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 875-XII інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 875-XII особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання, а також особам з інвалідністю, у яких строк повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (оцінювання повсякденного функціонування особи) (безстроково).

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі - Постанова № 1338) затверджено, зокрема, Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Положення) та Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - Порядок). Суд застосовує Постанову № 1338 у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення.

Абзацом третім пункту 3 Постанови № 1338 установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року.

Згідно з абзацом сьомим пункту 3 Постанови № 1338 перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до абзацу восьмого пункту 3 Постанови № 1338 документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у Законах України Про військовий обов`язок та військову службу та Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Згідно з абзацом десятим пункту 3 Постанови № 1338 особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування за власним бажанням (за зверненням опікуна у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності) або за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Згідно з абзацами першим - четвертим пункту 51 Порядку Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до абзаців одинадцятого, дванадцятого пункту 51 Порядку якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється. Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

Згідно з абзацом тринадцятим пункту 51 Порядку за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2026 у справі № 280/4630/25 зазначив, що оцінювання функціонування особи є комплексною процедурою, де суд не може підміняти спеціалізований орган у визначенні медичних діагнозів. Водночас принцип "належного урядування" зобов`язує Центр оцінювання не просто констатувати зміну строку інвалідності, а навести у рішенні чіткі мотиви порівняно з попереднім безстроковим висновком МСЕК. Відсутність таких мотивів може бути ознакою порушення вимог щодо обґрунтованості адміністративного акта (частина друга статті 2 КАС України).

У цій же постанові Верховний Суд вказав, що у межах цієї спеціальної компетенції відповідач має право проводити перевірку обґрунтованості рішень МСЕК стосовно відповідної особи не лише за її ініціативою або у разі настання встановленого строку, а й за наявності чітко визначених підстав, що випливають з його контрольно-моніторингових функцій. Такими підставами можуть бути: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді; за запитом робочої групи з моніторингу; за результатами внутрішнього моніторингу, здійснення якого забезпечується безпосередньо Центром оцінювання функціонального стану особи.

Якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку №1338.

Встановлення інвалідності безстроково не створює абсолютного імунітету від перевірки обґрунтованості такого статусу, якщо існують об`єктивні сумніви у законності його отримання.

Разом з тим реалізація контрольних повноважень Центру оцінювання не може здійснюватися поза межами чітко визначених процедурних гарантій. Під час нового розгляду суду належить перевірити не лише наявність формальної підстави для ініціювання перевірки, а й дотримання вимог щодо мотивованості прийнятого рішення та належного інформування особи про його ухвалення.

У постанові від 18.03.2026 у справі № 360/660/25 Верховний Суд сформулював підхід до меж контрольного повноваження щодо перевірки обґрунтованості рішень МСЕК. Суд зазначив, що застосування повноваження на скасування рішення нижчестоящої комісії за результатами перевірки обґрунтованості допускається лише за умови, якщо з матеріалів медико-експертної справи без проведення додаткових клінічних досліджень вбачається очевидна та істотна невідповідність встановлених діагнозів або функціональних обмежень критеріям, визначеним нормативними актами. За відсутності такої очевидності або у випадку, коли для встановлення відповідності критеріям необхідна додаткова медична оцінка, орган вищого рівня зобов`язаний ініціювати проведення медико-соціальної експертизи (переогляду) з дотриманням гарантій участі особи. Інакше реалізація контрольного повноваження набуває ознак свавільності та порушує принцип пропорційності.

Верховний Суд також вказав, що судовий контроль у таких правовідносинах має здійснюватися за наступним алгоритмом перевірки: наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки; належної мотивованості акта, що скасовує попереднє рішення (викладення конкретних медичних та юридичних невідповідностей); дотримання балансу між суспільним інтересом (боротьба з правопорушеннями) та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

Застосовуючи наведені норми та висновки Верховного Суду, суд виходить з такого.

На час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення абзац другий пункту 51 Порядку прямо передбачав перевірку обґрунтованості рішень МСЕК на виконання постанови слідчого, прокурора. Саме до цього Порядку відсилає абзац сьомий пункту 3 Постанови № 1338. Тому та обставина, що підпункт 2 пункту 8 Положення у тій же редакції такої підстави не називав, не свідчить про відсутність у відповідача повноважень.

Постанова слідчого від 31.01.2025 є процесуальним рішенням у кримінальному провадженні. Вона надіслана відповідачу для організації виконання і ставить питання про обґрунтованість рішень МСЕК щодо визначених у ній осіб. Перевірку розпочато 24.02.2025, тобто після її винесення. Законність дій слідчого не є предметом цього спору. Пункт 51 Порядку не регулює порядок кримінального провадження, а визначає підстави контрольної діяльності Центру, тому підстав не застосовувати його через невідповідність кримінальному процесуальному законодавству суд не вбачає.

Перевірка 2020 року також не виключала нової перевірки за наявності передбаченої Порядком підстави.

Отже, доводи позивача про відсутність підстав для ініціювання перевірки суд відхиляє. Водночас наявність такої підстави не звільняє відповідача від обов`язку прийняти обґрунтоване рішення з дотриманням процедурних гарантій.

Відповідач визнав, що другу групу інвалідності позивачу встановлено обґрунтовано, і що у неї наявні виражені патологічні зміни з боку бронхолегеневої системи, які обмежують її функціонування у вираженому ступені. Необґрунтованим він визнав лише встановлення інвалідності без зазначення строку.

Проте рішення не містить жодного мотиву такого висновку. У ньому не зазначено, якому критерію встановлення інвалідності без строку повторного огляду не відповідав стан позивача. Не вказано, які медичні дані свідчать про оборотність порушень. Не пояснено, чому строк визначено саме в один рік. Загальне посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 без зазначення конкретної норми таким мотивом не є.

Крім того, у 2020 році комісія цієї ж установи за тими ж документами медико-експертної справи дійшла висновку про наявність підстав для встановлення позивачу другої групи інвалідності. Оскаржуване рішення не містить оцінки цього висновку та пояснення причин відступу від нього.

Доводи відзиву цих недоліків не усувають. У відзиві зазначено, що ступені функціональних порушень не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності, а рішення МСЕК скасовано. Це суперечить змісту самого рішення, яким групу визнано обґрунтованою і прийнято рішення про формування нового рішення, а не про скасування.

Отже, оскаржуване рішення не відповідає вимозі обґрунтованості, встановленій пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.

Відповідач не довів, що невідповідність рішення МСЕК у частині строку є очевидною та випливає безпосередньо з документів. За таких умов він мав прийняти рішення про необхідність повторного оцінювання, повідомити про це позивача та провести оцінювання на підставі повного медичного обстеження, як передбачено абзацами одинадцятим, дванадцятим пункту 51 Порядку. Цього зроблено не було. Позивача не повідомили ні про перевірку, ні про необхідність обстеження, хоча на той час вона проходила військову службу за мобілізацією, що Порядок визнає виключною підставою для перенесення строків обстеження.

Суд також враховує зміст нового рішення. Відповідач не визначив позивачу дату повторного оцінювання на майбутнє. Він встановив інвалідність на строк, що сплив 09.10.2018, з датою переогляду 09.09.2018, тобто датою, яка на час прийняття рішення минула майже сім років тому. Виконати таке рішення позивач об`єктивно не може. Фактично воно позбавляє її статусу особи з інвалідністю заднім числом за період, упродовж якого довідка МСЕК була чинною і відповідно до абзацу восьмого пункту 3 Постанови № 1338 залишалася підставою для соціальних гарантій.

Цим обставини справи відрізняються від обставин справи № 280/4630/25, у якій Центр визначив дату повторного оцінювання на майбутнє.

Таке рішення не забезпечує балансу між метою перевірки та наслідками для особи і прийняте без урахування її права на участь у процесі прийняття рішення. Тому воно не відповідає критеріям, встановленим пунктами 1, 8, 9 частини другої статті 2 КАС України.

Суд не оцінює медичну обґрунтованість висновків експертної команди і не підміняє спеціалізований орган. Предметом перевірки є лише дотримання процедури та мотивованість рішення. Скасування оскаржуваного рішення не позбавляє Центр права провести перевірку за наявності законних підстав з дотриманням установленого порядку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правомірність оскаржуваного рішення не довів, тому позов належить задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову позивач сплатила судовий збір у розмірі 1331,20 грн, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО-18139 від 05.08.2025 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )Відповідач:Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005 , код ЄДРПОУ - 03191673)

Головуючий суддя В.К. Блонський