Ухвала суду № 140355820, 05.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про відмову у зміні способу і порядку виконання судового рішення

05 жовтня 2026 року № 200/6428/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 200/6428/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задоволено частково: 1) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV з 26.01.2022 року - з дати виникнення права на пенсію за віком, та без урахування періоду роботи у колгоспі «Росія» з 02.08.1980 року по 27.02.1997 року; 2) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України № 1058-IV, період роботи за записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , в колгоспі «Росія» з 02.08.1980 року по 27.02.1997 року, у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2025 року щодо призначення пенсії за віком із врахування умов, передбачених п.п. 14-6.2 п. 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV та з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

Вказане судове рішення набрало законної сили 26 березня 2026 року.

24 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, в якій просить: змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2026 року у справі № 200/6428/25 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 26.01.2022 року по 31.07.2026 року в розмірі 153189,88 грн.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

В силу частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо).

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2026 року у справі № 200/6428/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13.04.2025 року про призначення пенсії та зараховано до страхового стажу період роботи за записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 в колгоспі «Росія» з 02.08.1980 року по 27.02.1997 року. За результатами повторного розгляду заяви, ОСОБА_1 з 26.01.2022 року призначено пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України № 1058 з урахуванням положень пункту 14-6.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058.

У липні 2026 року позивач звернувся до відповідача з запитом щодо дій останнього з виконання вищевказаного судового рішення.

Відповідач в листі № 45743-38581/Л-02/8-0500/26 від 22.07.2026 року повідомив, що борг з пенсії становить суму 153189,88 грн, але порядку виплати боргу не існує.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною першою статті 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб та підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно з частинами першою та третьою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Підставою для встановлення чи зміни способу чи порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто це рішення не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому суд, який прийняв рішення, може лише внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.

Аналізуючи положення статті 378 КАС України у системному зв`язку з нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими у даному випадку обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Суд зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 200/6428 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України № 1058-IV, період роботи за записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , в колгоспі «Росія» з 02.08.1980 року по 27.02.1997 року, у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.04.2025 року щодо призначення пенсії за віком із врахування умов, передбачених п.п. 14-6.2 п. 14-6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV та з урахуванням висновків суду, викладених у даному судовому рішенні.

При ухваленні рішення по суті позовних вимог, розрахунок заборгованості з невиплаченої пенсії або зобов`язання таку заборгованість виплатити, не здійснювалися та не розглядались, тому зміна способу виконання такого рішення стягнення конкретної суми потягне за собою зміну рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи.

Більш того, позивачу на виконання вказаного рішення була призначена пенсія, а отже виконане у повному обсязі.

Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, тому суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18

Отже, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а заявник не надав належних та допустимих доказів існування обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду, то суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення у справі № 200/6428/25 належить відмовити.

Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 200/6428/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 05 жовтня 2026 року.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Тарасенко І.М.