Ухвала суду № 140355765, 05.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2026 року Справа № 520/31849/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Вовк Сергій Олегович, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними тa скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна 3, код ЄДРПОУ 13486010) № 262340031023 від 05.09.2025 в частині відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що дає право на пенсію за вислугу років (спеціального стажу) період роботи з 04.07.1987 року по 19.08.1995 року та здійснити нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення (яка не підлягає оподаткуванню) відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої ст. 160, 161 КАС України.

Щодо сплати судового збору, суддя зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривні.

В постанові від 18.09.2023 року по справі №758/5118/21 Верховний Суд дійшов висновку, що навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи, що позовні вимоги пред`явлені до двох відповідачів, отже позивач звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру до двох різних відповідачів та в силу приписів ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру становить 2662,40 грн. (1331,20 грн. х 2).

Разом з позовом позивач надав платіжну інструкцію № 3576-3114-8238-0943 від 04.09.2026 на суму 1331,20 грн.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що позивач ОСОБА_1 24.08.2026 вже подавала до суду позов аналогічного змісту з аналогічними вимогами до тих самих відповідачів, якому присвоєно номер №520/26279/26.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 в адміністративній справі №520/26279/26 позовну заяву повернуто позивачу.

При подачі позовної заяви по вказаній справі заявник сплачував судовий збір згідно платіжної інструкції № 3576-3114-8238-0943 від 04.09.2026 на суму 1331,20 грн., яку також подав при зверненні до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.

В разі ж повернення особі поданої ним позовної заяви остання не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень пункту 2 ч.1 ст. 7 Закону № 3674.

Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.05.2018р. у справі №810/504/17.

Окрім того, наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» №195-ОД від 09.12.2022 було затверджено «Методичні рекомендації з судового збору у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду»».

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій з судового збору у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» визначено контроль однакових платіжок (КОП), оскільки одна й та сама платіжка може фігурувати у різних справах або проходити по одній справі декілька разів. Зокрема, у програмі був реалізований механізм, завдяки якому при формуванні звітів по судовому збору дана платіжка буде враховуватись лише один раз. При наступних реєстраціях одного й того самого платіжного документу, створюються записи судового збору із ознакою «Враховано раніше».

Водночас, суд не може враховувати попередні платіжні документи подані в інших справах, оскільки існує механізм повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір», що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору в інших справах.

Отже, позивачем до позовної заяви не додано належного документа про сплату судового збору.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Щодо строку звернення до суду, суддя зазначає наступне.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з`ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.

Зокрема згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядженням про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 вказаного Порядку № 22-1).

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

З матеріалів справи убачається, що позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 262340031023 від 05.09.2025, разом з тим, до суду засобами поштового зв`язку звернулась 15.06.2026 року, тобто з пропуском шестимісячного строку передбаченого статтею 122 КАС України.

Суд зазначає, що отримання пенсії є регулярною, щомісячною виплатою, розмір якої є відомим особі, а відтак позивач мав об`єктивну можливість своєчасно дізнатися про складові, з яких формується його пенсія, та у разі незгоди звернутися за захистом свого права у встановлений законом строк.

Водночас звернення позивача із заявою до пенсійного органу не змінює моменту, з якого особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а лише свідчить про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо їх захисту.

Представником позивача разом з позовом подано заяву про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, у якому позивач посилається на лист № 15271-19017/С-03/8-2800/26 від 16.02.2026 року Пенсійного фонду України яким скеровано скаргу позивача на розгляд до ГУ ПФУ у м. Києві та лист № 17793-14706/С-02/8-2800/26 від 16.03.2026 року про залишення скарги без задоволення. А також посилався на відповідь від 17.04.2026 року № 2600-0202-8/61729 ГУ ПФУ у м. Києві про надання відомостей про страхові періоди.

Суд, надаючи оцінку зазначеним обставинам виходив, з такого.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 105 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхувальники, застраховані особи, пенсіонери, члени їхніх сімей мають право на оскарження рішень, дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб в адміністративному порядку у порядку підлеглості до керівника виконавчого органу Пенсійного фонду, посадовою особою якого винесено оскаржуване рішення, вчинено дії (бездіяльність), а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду вищого рівня та/або до адміністративного суду.

Оскарження рішень, дій (бездіяльності) страхувальників чи виконавчих органів Пенсійного фонду здійснюється у разі, якщо страхувальником або посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду порушено права і законні інтереси застрахованих осіб, створено перешкоди для здійснення прав і законних інтересів таких осіб внаслідок рішень, дій чи бездіяльності страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду чи прийнятого виконавчими органами Пенсійного фонду рішення або покладено на застраховану особу чи пенсіонера обов`язки, не передбачені цим Законом.

Якщо особа вважає, що виконавчий орган Пенсійного фонду під час розгляду заяви про призначення (перерахунок), переведення з одного виду пенсії на інший, відновлення або зміну способу виплати пенсії, утримання з пенсії прийняв рішення, яке суперечить законодавству про пенсійне забезпечення, або прийняття такого рішення виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа може оскаржити таке рішення до керівника цього виконавчого органу Пенсійного фонду.

Скарга може бути подана протягом одного року з дня прийняття рішення, але не більш як через 30 календарних днів з дня ознайомлення застрахованої особи з прийнятим рішенням.

Пропущений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений виконавчим органом Пенсійного фонду, що розглядає скаргу.

Якщо виконавчий орган Пенсійного фонду доводить до відома особи, яка подала скаргу, страхувальника рішення про повне або часткове незадоволення її/його скарги, така особа/страхувальник має право звернутися з повторною скаргою до виконавчого органу Пенсійного фонду вищого рівня протягом 30 календарних днів з дня доведення до її/його відома рішення, що оскаржується.

Порядок оскарження рішень, дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Подання скарги не позбавляє особу права звернутися до адміністративного суду відповідно до законодавства.

Крім того, суд критично оцінює посилання представника позивача на лист Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 17793-14706/С-02/8-2800/26 від 16.03.2026 як на рішення за результатами розгляду скарги та початок перебігу тримісячного строку звернення до суду, оскільки зі змісту зазначеного листа вбачається, що звернення позивача від 29.01.2026 розглянуто заступником начальника управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, який не наділений повноваженням переглядати, змінювати та скасовувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оскільки не є керівником відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду.

Також суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у цій справі є рішення пенсійного органу від 05.09.2025. Дослідивши зміст скарги №ВЕБ-28000-Ф-С-26-067681 від 29.01.2026, поданої позивачем у порядку досудового оскарження до Пенсійного фонду України, суд встановив, що у тексті цієї скарги позивач детально описує та прямо посилається на спірне рішення від 05.09.2025 як на підставу порушення своїх прав.

Зазначена обставина беззаперечно свідчить про те, що позивач достеменно знав про існування оскаржуваного рішення від 05.09.2025 № 262340031023, його зміст та правові наслідки щонайменше на момент ініціювання процедури його адміністративного (досудового) оскарження. Натомість із цим позовом до суду позивач звернувся лише у вересні 2026 року, тобто з істотним пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду.

Саме по собі тривале очікування результатів розгляду скарги або звернення до органів вищого рівня не спростовує факт обізнаності особи про порушене право з моменту ознайомлення зі спірним актом. Оскільки позивач був повністю обізнаний про наявність рішення від 05.09.2025 ще під час складання скарги, подальше зволікання зі зверненням за судовим захистом не може вважатися зумовленим поважними та об`єктивно непереборними обставинами.

Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом. Посилання сторони позивача на отримання відповіді на адвокатський запит від відповідача, не змінює момент з якого позивач дізнався про порушення свого права.

Суд наголошує, що позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 262340031023 від 05.09.2025, разом з тим, до суду засобами поштового зв`язку звернулась 25.09.2026, а з урахуванням звернення з первісною позовною заявою - 15.06.2026, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Строк на звернення до суду починається з моменту, коли особа реально дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а не з дати збору доказів.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 6 квітня 2026 року у справі № 460/2933/24.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21 зазначила, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії поданий з порушенням вимог ст. 160, ст. 161 КАС України.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням поважних причин та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволення заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - 10 календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;_____, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням поважних причин та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зеленов А.С.