Ухвала суду № 140355743, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відкриття спрощеного провадження у справі

06 жовтня 2026 року справа № 200/2390/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (пров. Мартиненко, буд. 1, м.Слов`янськ, Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, код ЄДРПОУ38294628) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не здійснення ОСОБА_1 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 при виплаті індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб в сумі 15 467,02 грн.;

- визнати протиправними дії 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо утримання з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору в розмірі 5% замість утримання військового збору в розмірі 1,5%;

- стягнути з 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_1 3 007,47 грн. надмірно утриманого військового збору;

- визнати протиправною бездіяльність 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 27 лютого 2026 року;

- зобов`язати 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 27 лютого 2026 року включно за весь час затримки виплати відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-IIІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів зв`язку 3 порушенням термінів ix виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Ухвалою суду від 14.09.2026 позовну заяву, в частині позовних вимог про компенсацію втрати частини доходів - залишено без руху.

Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об`єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин;

22.09.2026 позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку, в якій зазначає, що строк звернення до суду не пропущено, оскільки строк звернення до суду слід обчислювати з дати фактичної виплати заборгованості, тобто з 27.02.2026.

Оскільки позивач звернувся з цим позовом 31.03.2026, на переконання останнього, строк звернення до суду не пропущений.

Суд, розглянувши заяву позивача зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У ч. 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України. Зокрема, ч.ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).

Відповідно до нової редакції ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП України), минуло не більше одного року.

Разом з цим відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 (постанова Уряду від 11.03.2020 № 211) та закінчився 30.06.2023 (постанова Уряду від 27.06.2023 № 651).

Висновки суду

Принципи, які застосовує суд

Суд бере до уваги, що в цій справі є важливий контекстуальний елемент: в країні триває війна, а позовні вимоги звернені до пожежно-рятувального загону, який наразі - виконує важливу функцію по усунення наслідків військової агресії російської федерації.

Суд також враховує висновок ЄСПЛ, викладений у п. 39 рішення у справі «СЄРКОВ ПРОТИ УКРАЇНИ» (SERKOV v. UKRAINE) (заява № 39766/05) від 07.07.2011, в якому зазначено, що "дійсно, можуть існувати переконливі причини для перегляду тлумачення законодавства, яким слід керуватись. Сам Суд, застосовуючи динамічний та еволюційний підходи в тлумаченні Конвенції, у разі необхідності може відходити від своїх попередніх тлумачень, тим самим забезпечуючи ефективність та актуальність Конвенції (див. рішення у справах «Вілхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії» (Vilho Eskelinen and Others v. Finland), [ВП], заява № 63235/00, п. 56, ECHR 2007-IV та «Скоппола проти Італії» (Scoppola v. Italy № 2) [ВП], заява № 10249/03, п. 104, ECHR 2009-...)".

А тому дослідження добросовісності користування позивачем своїми правами для суду є пріоритетним.

Отже при надані оцінки обставинам, які вплинули на дату звернення позивача до суду, суд застосовує принципи:

(1) добросовісного користування позивачем своїми правами, а також

(2) принципу, за яким судовий захист надається тим, хто стежить за своїми правами та вчасно їх відстоює;

(3) існування переконливих причин (війна, яка загрожує існуванню держави) для перегляду тлумачення законодавства, яким слід керуватись

Щодо дати, з якої позивач знав або повинен був знати про порушення свого права: позивач під час проходження служби, отримуючи грошове забезпечення щомісяця, а також при звільненні 26.04.2025 мав знати про порушення своїх прав щодо невиплати всієї суми такого забезпечення, у тому числі, й компенсації втрати частини доходу, яка заявлена у позові.

На момент звернення позивача до суду, а саме: 11.09.2026 з позовом про виплату компенсацію втрати частини доходу за період з 01.01.2016 по 27.02.2026, в Україні не діяв карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а тому до спірних правовідносин застосовуються строки, встановлені ст. 233 КЗпП України (в редакції від 01.07.2022) - три місяці з дати коли позивач знала або повинна була знати про порушення свого права на оплату праці.

Враховуючи зміну редакції ст. 233 КЗпП України та дію карантину до 30.06.2023 позивач мав право звернутися до суду протягом трьох місяців з дати закінчення карантину в Україні, пов`язаного з COVID-19, тобто до 30.09.2023 з тими позовними вимогами, право на які в нього виникло до вказаного часу.

Судом встановлено, що позивач звертався до суду за захистом своїх прав на оплату праці (справа № 200/5602/25).

Суд, зокрема, зобов`язав відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця (місяця підвищення доходів), з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.

На переконання суду не одночасне заявлення вимог по оплаті праці, в тому числі, й при звільнені, штучно збільшує період, за який можливе стягнення спірних сум із роботодавця (в контексті компенсації втрати частини доходу) і в цьому разі може розглядатися як зловживання правами.

Суд вважає, що позивач мав розуміти, що він звертаючись до суду з вимогами по оплаті праці, може мати право й на компенсацію частини втрати доходу, а тому, добросовісно користуючись своїм правами, мав б заявити одночасно всі вимоги: як по оплаті праці, так і вимоги щодо компенсації втрати частини доходу ще при першому зверненні до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у позивача було достатньо часу задля звернення до суду із своїми вимогами по компенсацію частини втрати доходу - як щомісяця при отриманні грошового забезпечення, так і одразу після звільнення 26.04.2025, натомість позивач своїм правом не скористався, поважні причини пропуску строку звернення до суду - 1 рік з моменту звільнення - не повідомив.

Нерелевантість практики суду касаційної інстанції, на яку посилається позивач

Посилання позивача на відповідну судову практику суд сприймає критично, оскільки судом касаційної інстанції у відповідних справах не досліджувались питання:

- своєчасного та добросовісного користування особою правом на судових захист - коли особа свідомо поділяє позовні вимоги на частини і заявляє їх не одночасно - а через значний проміжок часу - що очевидно має наслідком збільшення проміжку часу, за який можливе стягнення з роботодавця відповідних сум;

- того, що такі позовні вимоги звернені до Сил оборони і безпеки України (у найширшому значені), які наразі залучені до відсічі збройної агресії рф.

У зв`язку із викладеним позовна заява, в частині позовних вимог, що стосуються компенсації втрати частини доходів підлягає поверненню позивачу.

Водночас суд приймає позов до провадження в частині тих вимог, відносно яких наразі не виявлено факту звернення до суду поза межами процесуального строку.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 160, 161, 171, 248, 257-262 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Визнати неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

2. Заяву про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.

3. Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 у справі № 200/2390/26 - визнати невиконаними.

4. Позов в частині позовних вимог, що стосуються компенсації втрати частини доходів - повернути.

5. Прийняти позов до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи в частині про:

- визнати протиправною бездіяльність 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не здійснення ОСОБА_1 одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України та пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 при виплаті індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати 7 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб в сумі 15 467,02 грн.;

- визнати протиправними дії 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо утримання з індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 військового збору в розмірі 5% замість утримання військового збору в розмірі 1,5%;

- стягнути з 7 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області на користь ОСОБА_1 3 007,47 грн. надмірно утриманого військового збору.

6. Справа розглядатиметься суддею Ширант А.А. одноособово.

7. Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали всі наявні документи та матеріали, що стосуються розгляду позовної заяви та можуть бути використані як докази в даній справі.

8. Зобов`язати відповідача подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали:

- належним чином завірену копію пенсійної справи;

- власне письмове підтвердження (довідку) того, що у провадженні судів України немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення з такого спору.

9. Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що його підтверджують. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неподання відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

10. Копію ухвали про відкриття провадження у справі з інформацією про процесуальні права та обов`язки невідкладно направити учасникам справи.

11. Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст.ст. 44, 45, 47, 51, 54, 60, 77, 131 КАС України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається): http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині відкриття провадження у справі оскарженню не підлягає.

Ухвала в частині повернення позовної вимоги може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання в порядку, передбаченому ст. 294 КАС України.

Cуддя А.А. Ширант