Ухвала суду № 140355079, 21.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/6353/25

Провадження №2/175/ 1490/25

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року с-ще. Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бойка О.М.,

із секретарем Грицай К.С.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

свідка ОСОБА_3 ,

свідка ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Садівничого товариства «Ранет-1», про визнання дій протиправними та усунення перешкод у користуванні майном,-

в с т а н о в и в:

У провадженні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває справа №175/6353/25 (провадження №2/175/1490/25) за позовом ОСОБА_5 до Садівничого товариства «Ранет-1», про визнання дій протиправними та усунення перешкод у користуванні майном.

20 травня 2025 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява.

Ухвалою суду від 23 травня 2025 року дану справу прийнято до розгляду судді Бойка О.М.

15 жовтня 2025 року у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст. 189, 197 ЦПК України судом було визначено обсяг позовних вимог та склад осіб, які прийматимуть участь у справі, також витребувано докази та проведено ряд інших підготовчих дій, а також ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання.

21 вересня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_5 про уточнення позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заяву про уточнення позовних вимог та просила її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про уточнення позовних вимог та просила суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Концепція нової редакції ЦПК полягає, у першу чергу, у підготовці позивачем саме кінцевої редакції позовної заяви, яка подається до суду, і в такому випадку суд визначає порядок її розгляду (спрощене без виклику, з викликом, загальне провадження) та враховує при вирішенні питання про такий розгляд ряд чинників (ч.3 ст.274 ЦПК України).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі №922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову, такий правовий висновок надано Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у рішенні від 01.11.2021 року в справі №405/3360/17.

У пунктах 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 травня 2025 року до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява.

Ухвалою суду від 23 травня 2025 року дану справу прийнято до розгляду судді Бойка О.М.

15 жовтня 2025 року у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст. 189, 197 ЦПК України судом було визначено обсяг позовних вимог та склад осіб, які прийматимуть участь у справі, також витребувано докази та проведено ряд інших підготовчих дій, а також ухвалою суду було закрито підготовче судове засідання.

Тобто, позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог під час розгляду справи по суті, майже через рік після закриття підготовчого судового засідання.

Враховуючи той факт, що будь-які уточнення до позовної заяви або надання позовної заяви у новій редакції, повинно відбуватись на стадії підготовчого судового засіданні, а тому суд вважає за доцільне відмовити в задоволенні заяви про уточнення позовних вимог, яка була подана до суду 18 вересня 2026 року.

Керуючись ст.ст. 49 ЦПК України, суд -

Постановив:

Відмовити ОСОБА_5 у прийнятті уточненої позовної заяви.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали

Суддя Бойко О.М.