Рішення № 140354452, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 р. № 520/17421/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 квітня 2026 року № 104450017104 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14 лютого 2026 року згідно поданої до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяви від 30 березня 2026 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до Електронного кабінету, які містяться в матеріалах справи.

Представником відповідача 02.07.2026 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідач зазначає, що видача довідок про періоди проживання на територіях радіоактивного забруднення підприємствами, установами та організаціями здійснюється органами місцевого самоврядування на підставі первинних документів. Акт депутату №64 від 30.03.2026, на підставі якого виконавчим органом Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області видана довідка № 170/15-28 не є первинним документом.

До періодів проживання/роботи у зоні посиленого радіологічного контролю неможливо зарахувати періоди навчання: з 26.04.1986 по 10.05.1986 у Шевченківській восьмирічній школі згідно з довідкою від 25.02.2026 №07-16/4, виданою Бородянською гімназією Бородянської селищної ради, та з 01.09.1986 по 12.05.1989 у Бородянському СПТУ №26, за довідкою від 26.02.2026 №54, виданою Державним професійно-технічним навчальним закладом Бородянський професійний аграрний ліцей, оскільки долучені документи не відповідають вимогам підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, а саме до заяви про призначення пенсії не долучено відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування (для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення). Період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 1 рік 6 місяців 29 днів. Загальний страховий стаж зараховано повністю з урахуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу та становить 34 роки 11 місяців 20 днів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

30 березня 2026 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

В порядку екстериторіальності заява позивача опрацьована Головним управління у Пенсійного фонду України в Харківській області та рішенням № 104450017104 від 06 квітня 2026 року йому призначено пенсію за віком з 14 лютого 2026 року відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

В подальшому 11 травня 2026 року позивач отримав від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області листа, яким його повідомлено, що Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву позивача від 30 березня 2026 року про призначення пенсії розглянуто повторно та 24 квітня 2026 року було винесено рішення про скасування рішення у призначенні пенсії № 104450017104 від 06 квітня 2026 року у зв`язку з тим, що згідно наданих документів період роботи (проживання) на території посиленого радіоактивного контролю станом на 01.01.1993 року складає 1 рік 06 місяців 29 днів, що не дає право зниження пенсійного віку для виходу на пенсію на 5 років раніше.

19 травня 2026 року на звернення позивача за місцем проживання до управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_1 отримав рішення про відмову у призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 квітня 2026 року № 104450017104.

На думку позивача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104450017104 від 24 квітня 2026 року є протиправними, не відповідає вимогам закону та порушує його право на призначення пенсії в передбаченому законом порядку, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ч. 3 ст. 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796 .

Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Статтею 55 Закону №796 визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796 передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

- особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років - зменшення віку передбачено на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років (абзац 4);

- особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - зменшення віку передбачено на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (абзац 5);

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (абзац 6).

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналіз ст. 55 зазначеного закону свідчить, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абз. 4, 5, 6 ч. 2 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт проживання та (або) праця такої особи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення протягом двох років до 01 січня 1993 року, у зоні гарантованого добровільного відселення - 3 років, а у зоні посиленого радіологічного контролю - 4 років.

Частиною першою статті 15 Закону №796-ХІІ обумовлено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. У свою чергу частиною третьою статті 65 Закону №796-XII обумовлено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Отже, із системного аналізу наведених нормативно-правових актів слідує, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали (працювали), зокрема, у зоні посиленого радіологічного контролю - не менше чотирьох років станом на 01 січня 1993 року. Єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 27 квітня 2020 року у справі №212/5780/16-а, 17 травня 2021 року у справі №№398/494/17, 336/6218/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Положеннями ст. 14 Закону №796-ХІІ визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій.

Частиною першою статті 14 Закону №796-ХІІ визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій, зокрема, відповідно до пункту 4 ч. 1 статті 14 - особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Судом встановлено, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а з 04 червня 1991 року і по теперішній час за вказаною адресою зареєстрований, що підтверджується довідкою Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області від 30 березня 2026 року № 170/15-28.

Також в довідці органу місцевого самоврядування зазначено, що селище (раніше смт) Бородянка Київської області до 01.01.2015 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 « Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодачих актів України від 28.12.2014 року № 76-ІІІ, згідно абзацу п`ятого частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» відносилось до IV зони посиленого радіекологічного контролю.

Довідкою виданою Бородянською гімназією Бородянської селищної ради Київської області від 25 лютого 2026 року № 07-16/4 підтверджено ту обставину, що позивач навчався у Шевченківській восьмирічній школі з 1978 року (наказ закладу від 15.06.1978 № 5 по 1986 рік (наказ закладу від 10.05.1986 року № 35), що розташована за адресою : вул..Привокзальна,2, селище Бородянка, Бучанський район. Київська область. У 1986 році Бородянська гімназія Бородянської селищної ради Київської області мала назву Шевченківська восьмирічна школа. Після закінчення школи навчався в Бородянському СПТУ № 26 за професією «Тракторист-машиніст широкого профілю з уміння виконувати роботи слюсаря ремонтника» з 01 вересня 1986 року (Наказ № 66 «К» від 06 вересня 1986 року) по 12 травня 1989 року (Наказ № 13 «К» від 12 травня 1989 року), що підтверджується довідкою Державного професійно-технічного навчального закладу «Бородянський Професійний аграрний ліцей» № 54 від 26 лютого 2026 року. В довідці також зазначено, що смт.Бородянка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 відносилось до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Період навчання в Бородянському СПТУ № 26 також підтверджується Дипломом НОМЕР_2 виданим 11 травня 1989 року, трудовою книжкою.

Відповідно до військового квитка НОМЕР_3 , 12 травня 1989 року позивач був призваний на військову строкову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 по місцю постійного проживання та був звільнений 24 травня 1991 року.

Відповідно до будинкової книги з 04 червня 1991 року позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

19 травня 1995 року Київською обласною радою позивачу видано посвідчення Серія НОМЕР_4 , як громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, яке на даний час є чинним не скасоване та не оспорюване.

Судом встановлено, що відповідач не зарахував до періоду проживання в зоні радіоекологічного контролю, зокрема період з 26 квітня 1986 року по 12 травня 1989 року згідно довідки Бородянської селищної ради Бучанського району (раніше Бородінського) Київської області від 30 березня 2026 року № 170/15-28, який становить 3 роки і 16 днів. Відповідачем зараховано період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 - 1 рік 6 місяців 29 днів.

Таким чином, суд зазначає, що наявне у позивача посвідчення громадянина (громадянки), який(яка) постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) Серія НОМЕР_4 , копія якого міститься в матеріалах справи, підтверджує наявність у неї статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та факт проживання останньої станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше 4 років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отже, посилання відповідача у спірному рішенні на те, що акт депутату №64 від 30.03.2026, на підставі якого виконавчим органом Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області видана довідка № 170/15-28, що підтверджує період проживання позивача за оспорюваний період, не є первинним документом, є необґрунтованим, оскільки обставинами справи та наданими на їх підтвердження документами встановлена наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ. В свою чергу суд зазначає, що посвідчення позивача недійсним не визнавалось, а її статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи не оспорюється.

Зважаючи на наведене, судом встановлено, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 квітня 2026 року № 104450017104 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14 лютого 2026 року згідно поданої до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяви від 30 березня 2026 року.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24 квітня 2026 року № 104450017104 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14 лютого 2026 року згідно поданої до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяви від 30 березня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов