Ухвала суду № 140354315, 06.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питання забезпечення позову до подання позовної заяви

06 жовтня 2026 року справа № 520/31966/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши заяву Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства (далі за текстом - Заявник, Підприємство) від 02.10.2026р. про забезпечення позову до подання позовної заяви до відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень, орган публічної адміністрації, владний суб"єкт, адміністративний орган)

встановив:

Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство подало до суду заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, де викладені вимоги: зупинити стягнення коштів з Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства у рахунок погашення податкового боргу на підставі РІШЕННЯ №19/3-2040 від 23 вересня 2026 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків та РІШЕННЯ №749/4-2040 від 22 вересня 2026 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/ емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, до набрання законної сили рішенням суду.

Аргументуючи подану заяву зазначив, що застосування заходів стягнення за рішеннями ГУ ДПС у Харківській області №19/3-2040 від 23.09.2026 та №749/4-2040 від 22.09.2026 може унеможливити або істотно ускладнити поточну діяльність Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства як об`єкта критичної інфраструктури та призвести до припинення водопостачання і водовідведення населення в умовах воєнного стану. Заявник посилається на критичний фінансовий стан підприємства, зумовлений значним зменшенням кількості споживачів, застосуванням збиткових тарифів, наявністю невідшкодованої заборгованості з міжтарифної різниці у сумі 27 317 888 грн, руйнуванням та пошкодженням об`єктів і мереж внаслідок обстрілів, а також необхідністю спрямування наявних коштів на забезпечення безперебійного функціонування систем водопостачання та водовідведення. Крім того, підприємство вказує на наявність від`ємного значення різниці між податковим зобов`язанням та податковим кредитом за серпень 2026 року у сумі 10 339 831 грн, за рахунок якого може бути зменшено суму податкового боргу. При цьому відповідне звернення перебуває на розгляді ГУ ДПС у Харківській області. За таких обставин заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення коштів у безспірному порядку може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист його прав та інтересів і поновлення становища, що існувало до їх порушення, а тому просить зупинити стягнення до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Вирішуючи юридичну долю цієї заяви, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до положень ч.1 ст.152 КАС України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У силу абзацу другого частини першої статті 3 названого Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно п.п. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову встановлено ставку судового збору у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Ставка судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову встановлена п. 6 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 998,40 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд нагадує, що згідно з ч.1 ст.152 КАС України, заява про забезпечення позову повинна містити - предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

За загальним правилом предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Згідно з ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Як то указано у ч.2 ст.172 КАС України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

З положень наведених норм процесуального закону слідує, що ч.1 ст.21 КАС України кореспондує положенням ч.1 ст.172 КАС України і обидві ці норми передбачають можливість одночасного заявлення в одному позові декількох вимог, пов`язаних між собою: 1) підставою виникнення; 2) поданими доказами; 3) співвідношенням як основні та похідні позовні вимоги.

Натомість у ч.2 ст.172 КАС України законодавцем сформульовано випадки об`єднання в одне провадження вже відкритих провадженням адміністративних справ за різними позовами, а не критерії зазначення в одному позові декількох не пов"язаних між собою вимог.

Судом встановлено, що заявником в одному процесуальному документі без жодного обгрунтування пов`язаності вимог заявлено вимогу про застосування заходу забезпечення позову стосовно РІШЕННЯ ГУ ДПС у Харківській області №749/4-2040 від 22.09.2026 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу та вимогу про застосування заходу забезпечення позову стосовно РІШЕННЯ ГУ ДПС у Харківській області №19/3-2040 від 23.09.2026 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

У розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України ці рішення є окремими індивідуальними актами суб"єкта владних повноважень.

Зазначені рішення мають різний предмет регулювання та передбачають різні способи стягнення податкового боргу, а відтак вимога про зупинення стягнення на їх підставі не може розглядатися як вимога щодо одного рішення контролюючого органу.

Отже, оскільки заява про забезпечення позову подана з проханням про вжиття двох окремих заходів забезпечення стосовно двох різних рішень суб`єкта владних повноважень, судовий збір належить сплатити за кожну вимогу про застосування заходу забезпечення позову.

Водночас до заяви додано документ про сплату судового збору лише в розмірі, визначеному за подання однієї заяви про забезпечення позову - 998,40 грн, що не відповідає кількості заявлених вимог щодо двох самостійних рішень.

При цьому зі змісту платіжного документа та заяви неможливо визначити, щодо якого саме з двох зазначених рішень заявник вважає сплаченим судовий збір, оскільки відповідне призначення платежу не дає можливості віднести його до однієї конкретної вимоги, а сама заява містить прохання про зупинення стягнення на підставі обох рішень.

За таких обставин суд позбавлений можливості встановити належність сплаченого судового збору до кожної із заявлених вимог та дійти висновку про належне виконання заявником вимог частини четвертої статті 152 КАС України щодо сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 3 ст.166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Оскільки заявником до суду не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору у розмірі - 1.996,80 грн, а обсяг матеріалів процесуального документа Підприємства унеможливлює визначення стосовно якої саме вимоги про вжиття заходів забезпечення позову (відносно РІШЕННЯ ГУ ДПС у Харківській області №19/3-2040 від 23 вересня 2026 року про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків чи відносно РІШЕННЯ ГУ ДПС у Харківській області №749/4-2040 від 22 вересня 2026 року про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках) було сплачено судовий збір, то заяву про забезпечення позову необхідно кваліфікувати у якості поданої без додержання вимог статті 152 цього Кодексу.

У зв"язку із цим згаданий процесуальний документ підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 150, 151, 152, 154, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства від 02.10.2026р. про забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити, що судове рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя А.В. Сліденко