Ухвала суду № 140354115, 05.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 жовтня 2026 року Справа № 520/31118/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, 3, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ: 08610502) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Національної академії Національної гвардії України в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 30.06.2025 року по 28.08.2026 року;

зобов`язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30.06.2025 року по 28.08.2026 року;

визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 28.08.2026 року;

зобов`язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати сум грошового забезпечення за весь час затримки з 29.01.2020 року по 28.08.2026 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;

визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримані з сум грошового забезпечення ОСОБА_1 нарахованих та виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/24957/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 по справі №520/24960/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі №520/24934/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/24854/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 по справі №520/24916/25;

зобов`язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, що утримані з сум грошового забезпечення ОСОБА_1 нарахованих та виплачених на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/24957/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 по справі №520/24960/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі №520/24934/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/24854/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 по справі №520/24916/25;

визнати протиправними дії Національної академії Національної гвардії України щодо утримання військового збору у розмірі 5 відсотків сум грошового забезпечення, виплачених ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/24957/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 по справі №520/24960/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі №520/24934/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/24854/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 по справі №520/24916/25;

зобов`язати Національну академію Національної гвардії України повернути ОСОБА_1 надлишково утриманий військовий збір у розмірі 3,5 відсотка, який було утримано з сум грошового забезпечення, виплачених ОСОБА_1 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/24957/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 по справі №520/24960/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 по справі №520/24934/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/24854/25, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 по справі №520/24916/25.

Розглядаючи позовні вимоги в частині середнього заробітку суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а у разі подання позову особою, звільненою від сплати судового збору, до позову додаються документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що закріплено також у ч. 8 ст. 160 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 цього Кодексу у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.

Таким чином, у даному випадку не підлягає застосуванню п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Щодо посилання позивача на наявність статусу учасника бойових дій, як на підставу звільнення від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір.

Пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Зокрема, у пункті 18 частини першої статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону Про судовий збір викладено, з-поміж інших, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2024 року у справі № 320/10545/24, яка підлягає врахуванню судом як остання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма [пункт 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір] не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.

Враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, а саме: застосування спеціального виду відповідальності роботодавця суд вважає, що судовий збір підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до норм Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2026 3328, 00 грн.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розміру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як визначено абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

З аналізу наведених норм вбачається, що за подання до адміністративного суду позову з вимогами майнового характеру фізична особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 1064, 96 грн. (3328, 00грн.*0,4*0,8) та надати до суду належний доказ про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України Про судовий збір.

Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно частини 1 статті 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене та керуючись ч. 1 ст. 169, ст.ст. 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Національної академії Національної гвардії України (майдан Захисників України, 3, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ: 08610502) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу для усунення недоліків вказаної позовної заяви 10-денний строк з дня отримання цієї ухвали, протягом якого позивач має надати до суду документ про сплату судового збору в розмірі 1064, 96грн.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Стойка В.В.