Рішення № 140353193, 06.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10629/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , третя особа - Міністерство оборони України, в якому просить:

- Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100000 гривень, у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 12.08.2025 по 01.10.2025 року з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я.

- Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за період з 12.08.2025 по 01.10.2025 року, з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 січня 2025 року отримав поранення внаслідок наступу на ворожу міну при безпосередній участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, здійснення заходів пов`язаних з національною безпекою і обороною, відсічі і стримування збройної агресії рф, а саме виконанні бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_2 , на лівому березі р. Дніпро(м. Херсон Херсонської області), що підтверджується довідкою про обставини травми(поранення, контузії, каліцтва) № 142 від 27.01.2025 року, яка видана військовою частиною НОМЕР_2 . Після отримання поранення позивач проходив лікування, в тому числі стаціонарне лікування з 12.08.2025 року по 01.10.2025 року що пов`язане з отриманою 23.01.2025 року травмою під час захисту Батьківщини. Відповідач відмовив у виплаті грошового забезпечення відповідно до Постанови КМУ 168 посилаючись на відсутність висновку військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні позивача на строк який розповсюджується на період стаціонарного лікування у військовій частині НОМЕР_3 з 12.08.2025 по 01.10.2025 року.

Ухвалою суду від 17.04.2026 року відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

04.05.2026 року до суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, зазначивши, зокрема, що під час лікування та після його завершення, до дня виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , матрос ОСОБА_1 не звертався до командування військової частини НОМЕР_1 з рапортом про виплату йому додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні у військовій частині НОМЕР_3 з 12.08.2025 по 01.10.2025 та не надав підтверджуючих документів. У зв`язку з чим, матроса ОСОБА_1 не було включено до наказу про виплату додаткової винагороди за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я з 12.08.2025 по 01.10.2025.

05.05.2026 року надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 12.08.2025 року по 01.10.2025 року що пов`язане з отриманою 23.01.2025 року травмою, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1375 військової частини НОМЕР_3 , свідоцтвом про хворобу від 25.09.2025 року № 2025-0925-1552-5624-7, відповідно до якого позивач перебував на лікуванні з 12.08.2025 року у військовій частині НОМЕР_3 лікування пов`язане з отриманням травми 23.01.2025 року, поранення пов`язане із захистом Батьківщини, витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 229/25/1094/В від 06.10.2025 року номер рішення 229/25/1094/Р відповідно до якого позивачу встановлено 2 групу інвалідності, причина інвалідності поранення одержане під час захисту Батьківщини. З огляду на викладене є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 та військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.10.2025 року № 310, матроса ОСОБА_1 , колишнього механіка водія 3 розвідувального відділення розвідувального взводу НОМЕР_4 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 09 жовтня 2025 року №138-РС у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров`я) відповідно до пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", вважати таким, що справи та посаду здав. З 26 жовтня 2025 року виключити зі списків особового складу, всіх видів забезпечення, та направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої військовою частиною НОМЕР_2 від 27.01.2025 № 142, матрос ОСОБА_1 23.01.2025 одержав поранення: ВП. Повна травматична ампутація правого гомілкового ступневого суглобу. За обставин: поранення отримано в результаті наступу на ворожу міну (ПФМ-1) при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, здійснення заходів пов`язаних з національною безпекою і обороною, відсічі і стримування збройної агресії рф, а саме виконанні бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_2 , на лівому березі р. Дніпро (м.Херсон Херсонської області). Поранення не пов`язане з вчиненням матросом ОСОБА_1 , чи будь-яким із військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення матросом ОСОБА_1 , у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, неправомірних дій не допущено, всі вимоги безпеки були виконаними.

Згідно виписки із картки стаціонарного хворого № 1375, ОСОБА_1 в період з 12.08.2025 року по 01.10.2025 року перебував на стаціонарному лікуванні, з діагнозом: наслідки перенесеної (23.01.2025) вибухової травми, повної травматичної ампутації правої стопи до рівня гомілкостопного суглобу, лікованої оперативно (23.01.2025, 24.01.2025, 29.01.2025) у вигляді сформованої, протезованої кукси правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини гомілки, значного порушення функції опори та ходи, зміцнілих рубців шкіри кукси правої гомілки.

Згідно протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 29.09.2025 № 2025-0929-1231-4363-3, поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Листом від 06.04.2026 року військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено позивачу, у військовій частині НОМЕР_1 відсутні відомості, в тому числі будь-які документи (довідка, тощо), про наявність висновку військово-лікарської комісії про потребу у тривалому лікуванні ОСОБА_1 на строк, який розповсюджується на період (охоплює період) стаціонарного лікування військовослужбовця у військовій частині НОМЕР_3 з 18.08.2025 по 01.10.2025. Додатково зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 збережено грошове та матеріальне забезпечення (додаткову винагороду під час дії воєнного стану) ОСОБА_1 за період лікування реабілітації в КНП "БШВ ООР на 30 календарних днів, відповідно до висновку військово-лікарської комісії від 03.06.2025 №2025-0603-1150-4847-3, яким передбачено потребу військовослужбовця у тривалому лікуванні та реабілітації. Враховуючи вищезазначене, військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та Биплачено ОСОБА_1 грошове та матеріальне забезпечення (додаткову винагороду під час дії воєнного стану) за період стаціонарного лікування та перебування у відпустці для лікування після поранення заборгованість відсутня. в повному обсязі,

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з ч.4 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби),- розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 п. 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку № 260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Пунктом 13 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Аналіз наведеного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, свідчить, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини, встановлено додаткову винагороду в розмірі 100000,00 грн. за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

При цьому, Постановою № 168 встановлено лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) внаслідок такого поранення або перебування у відпустці у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості періодів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Аналогічні правові висновки щодо наявності підстав для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, тау відпустці за станом здоров`я викладені у постановах Верховного Суду від ЗО травня 2025 року у справі № 380/27432/23, від 05 червня 2025 року у справі № 520/16421/23, від 19 червня 2025 року у справі № 480/9155/23.

Так, зі змісту Свідоцтва про хворобу вбачається, що у позивача відсутня права нижня кінцівка до рівня середини третини гомілки, порушення ходи, періодичні фантомні болі та він перебував на обстеженнях та лікуванні з 24.01.2025 по 14.02.2025, з 15.04.2025 по 14.05.2025, з 19.06.2025 по 03.07.2025, з 12.08.2025.

Отже, сам зміст свідоцтва про хворобу № 2025-0925-1552-5624-7 підтверджує триваючий характер лікування позивача, тяжкість наслідків отриманого бойового поранення та необхідність подальшого лікування і реабілітаційних заходів, а тому відсутність у ньому окремого формулювання щодо «продовження перебування на стаціонарному лікуванні» не спростовує підтвердженого матеріалами справи факту лікування позивача.

Крім того, суд враховує, що витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 229/25/1094/В від 06.10.2025, позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково, що додатково підтверджує тяжкість стану здоров`я позивача та триваючий характер наслідків отриманого бойового поранення.

Таким чином, оскільки в період з 12.08.2025 по 01.10.2025 року позивач у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, проходив лікування в закладах охорони здоров`я, він має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», доказів понесення інших судових витрат не надано.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), третя особа - Міністерство оборони України (пр. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100000 гривень, у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за період з 12.08.2025 по 01.10.2025 року з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень, у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, за період з 12.08.2025 по 01.10.2025 року, з розрахунку 100000 грн. пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів