Рішення № 140353056, 06.10.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14127/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Україна до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Україна до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.03.2026 № 9353/15-32-04-10-19.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте без належного встановлення обов`язкової умови фінансової відповідальності вини платника податків.

Позивач вказує, що контролюючий орган формально та неповно оцінив обставини, пов`язані з дією воєнного стану, які істотно вплинули на можливість своєчасного виконання податкового обов`язку. Ще 30 вересня 2022 року ТОВ «НОВА УКРАЇНА» направило до ГУ ДПС в Одеській області лист № 3009/-1.22, яким офіційно повідомило контролюючий орган про неможливість своєчасного виконання податкових обов`язків у зв`язку з дією воєнного стану та навело відповідні обставини, що цьому перешкоджали. Товариство не ухилялося від виконання податкового обов`язку, а навпаки завчасно, добросовісно та відкрито повідомило контролюючий орган про обставини, які об`єктивно ускладнювали своєчасне виконання такого обов`язку. Однак контролюючий орган, розглядаючи як заперечення на акт перевірки, так і матеріали, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не надав належної оцінки усій сукупності доказів, наданих Товариством, а обмежився формальним посиланням на відсутність сертифіката ТПП України або регіональної ТПП. Такий підхід є помилковим та надмірно формалістичним, оскільки контролюючий орган був зобов`язаний оцінити не лише наявність або відсутність сертифіката ТПП, а й усі інші обставини та докази, що підтверджують реальний вплив воєнного стану на діяльність Товариства та його фінансову спроможність своєчасно виконати податковий обов`язок.

Позивач зазначає, що спеціальний режим податкового адміністрування під час воєнного стану виключає формальний підхід до застосування відповідальності. Контролюючий орган не може обмежуватися виключно констатацією факту порушення строку сплати податкового зобов`язання, а зобов`язаний дослідити реальну можливість платника податків виконати свій обов`язок, враховуючи всі об`єктивні обставини.

ТОВ «НОВА УКРАЇНА» наголошує, що не ухилялося від виконання податкових обов`язків, а в умовах воєнного стану вчинило всі залежні від нього дії для стабілізації діяльності підприємства, збереження персоналу, виплати заробітної плати та подальшого погашення податкових зобов`язань.

В Акті камеральної перевірки лише зафіксовано виявлене контролюючим органом порушення Товариством пункту 287.3 ст. 287 ПКУ і відсутні будь-які висновки щодо наявності умислу в діях платника податків, а також посилання на обставини, які вказують на наявність саме такої кваліфікуючої ознаки як вина. Крім того, будь-яких конкретних документів, які необхідно надати, стосовно підтвердження неможливості платником податків здійснювати свій податковий обов`язок, контролюючим органом не вказано. За змістом ПКУ подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини щодо наявності умислу в діях платника податків. Разом з цим, жодного разу до отримання акту щодо порушення граничних термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю (земельного податку державної або комунальної власності) № 2831/15-32-04-10-15/30418627 від 27.01.2026 не з`ясовувалась у ТОВ «НОВА УКРАЇНА» причина невиконання обов`язку зі своєчасного сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, що було зроблено, як вже зазначалось самостійно Товариством в листі від 3009/-1-22 від 30 вересня 2022 року в якому Товариство послалося на скрутне матеріальне становище, що ускладнює ведення господарської діяльності через введення воєнного стану.

03.06.2026 року від Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідач вказує, що згідно з даними з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі ІКС) Позивачем подано заяву від 30.09.2022 № 3009/-1.22 про відсутність можливості своєчасного виконання податкових обов`язків (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 06.10.2022 № 46674/6), за результатом розгляду якої Відповідачем прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 19.10.2022 № 75/15-32-04 (далі Рішення № 75/15-32-04). Рішення № 75/15-32-04 направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу Товариства в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу та повернуто Головному управлінню ДПС в Одеській області без вручення із зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до вимог пункту 58.1 статті 58, пункту 86.8 статті 86 Кодексу, на підставі пункту 124.1 статті 124 Кодексу, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «Ш» та застосовано штрафні санкції з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 5% та 10% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання на підставі Акта № 2831 у сумі 68 129,07 грн (податкове повідомлення-рішення від 02.03.2026 № 9353/15-32-04-10-19).

08.06.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що всі аргументи, які покладені в обґрунтування відповідача у відзиві на позовну заяву Товариства, вже були зазначені та висвітлені позивачем у самій позовній заяві. Водночас доводи відповідача, викладені у відзиві, є формальними, не ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні обставин справи, а також не враховують особливості правового регулювання податкових правовідносин в умовах воєнного стану.

Ухвалою від 18.05.2026 року прийнято справу до провадження та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

10.02.2022 року ТОВ Нова Україна подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік № 9023539399.

20.02.2023 року ТОВ Нова Україна подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік № 9029215425.

27.01.2026 року ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю в частині орендної плати з юридичних осіб за 2022 та 2023 роки, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 27.01.2026 № 2831/15-32-04-10-15/30418627, яким встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю з юридичних осіб в частині земельного податку/орендної плати протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 розділу ІІ Кодексу. Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з плати за землю (земельного податку/орендної плати) в сумі 711732,91 гривень за звітний податковий період 2022, 2023 роки.

02.03.2026 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 9353/15-32-04-10-19, яким застосовано до ТОВ Нова Україна штраф на загальну суму 68129,07 грн.

ТОВ Нова Україна подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 02.03.2026 № 9353/15-32-04-10-19, яку рішенням від 15.04.2026 року № 9624/6/99-00-06-03-01-06 залишено без задоволення, а ППР без змін.

Не погоджуючись із зазначеним ППР, вважаючи його протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

В акті перевірки від 27.01.2026 № 2831/15-32-04-10-15/30418627 зазначено, що перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб протягом строків, визначених пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями):

згідно з Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік від 10.02.2022 № 9023539399 в сумі 52590,62 грн, граничний термін сплати 03.05.2022, фактично сплачено 26.04.2023; в сумі 47409,38 грн, граничний термін сплати 30.05.2022, фактично сплачено 26.04.2023; в сумі 5533,68 грн, граничний термін сплати 30.05.2022, фактично сплачено 01.05.2023; в сумі 52943,06 грн, граничний термін сплати 30.06.2022, фактично сплачено 01.05.2023; в сумі 52943,06 грн, граничний термін сплати 01.08.2022, фактично сплачено 01.05.2023; в сумі 52943,06 грн, граничний термін сплати 30.08.2022, фактично сплачено 01.05.2023; в сумі 52943,06 грн, граничний термін сплати 30.09.2022, фактично сплачено 01.05.2023; в сумі 52943,06 грн, граничний термін сплати 31.10.2022, фактично сплачено 01.05.2023; в сумі 52943,06 грн, граничний термін сплати 30.11.2022, фактично сплачено 01.05.2023; в сумі 52943,06 грн, граничний термін сплати 30.12.2022, фактично сплачено 01.05.2023; в сумі 23864,90 грн, граничний термін сплати 30.01.2023, фактично сплачено 01.05.2023; в сумі 29078,12 грн, граничний термін сплати 30.01.2023, фактично сплачено 02.05.2023;

згідно з Податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік від 20.02.2023 № 9029215425 в сумі 60884,93 грн, граничний термін сплати 02.03.2023, фактично сплачено 02.05.2023; в сумі 60884,93 грн, граничний термін сплати 30.03.2023, фактично сплачено 02.05.2023; в сумі 60884,93 грн, граничний термін сплати 01.05.2023, фактично сплачено 04.05.2023.

При цьому, позивач ТОВ Нова Україна не заперечує порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю в частині орендної плати з юридичних осіб за 2022 та 2023 роки, однак вказує на відсутність умислу та направлення 30 вересня 2022 року до ГУ ДПС в Одеській області листа № 3009/-1.22, яким офіційно повідомлено контролюючий орган про неможливість своєчасного виконання податкових обов`язків у зв`язку з дією воєнного стану.

В той же час, підпунктом 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 ст. 109 ПК України порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Статтею 112 ПК України визначено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

При цьому, у постановах від 16.03.2023 року по справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 року по справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 року по справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 Податкового кодексу України.

Верховний Суд в постанові від 30 квітня 2024 року по справі № 160/22731/21 вказав, що позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 Податкового кодексу України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм Податкового кодексу України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 року по справі № 520/14773/21.

Таким чином, у випадку порушення платником податку строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, накладення штрафу у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 124.1 ст. 124 ПК України), з урахуванням приписів ст. 109, 112 ПК України, не потребує встановлення контролюючими органами вини особи, тобто не є необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

При цьому, посилання позивача на те, що ТОВ Нова Україна 30 вересня 2022 року до ГУ ДПС в Одеській області направлено лист № 3009/-1.22, яким офіційно повідомлено контролюючий орган про неможливість своєчасного виконання податкових обов`язків у зв`язку з дією воєнного стану, оскільки ГУ ДПС в Одеській області за результатом розгляду заяви було прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 19.10.2022 № 75/15-32-04.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ Нова Україна повторно зверталось із заявою про неможливість своєчасного виконання платником податків податкових обов`язків та контролюючим органом приймалось рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків ТОВ Нова Україна податкового обов`язку, відповідно до приписів чинного законодавства суду не надано.

Доводи позивача щодо контролюючим органом не дотримано обов`язкової процедури доведення рішення від 19.10.2022 № 75/15-32-04 до відома платника, оскільки предметом розгляду по даній справі є правомірність податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 02.03.2026 № 9353/15-32-04-10-19, а не дій, рішення чи бездіяльності ГУ ДПС в Одеській області щодо розгляду заяви ТОВ Нова Україна про неможливість виконання податкових обов`язків.

Отже, з огляду на вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 02.03.2026 № 9353/15-32-04-10-19 скасуванню не підлягає.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, стягнення судових витрат з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Нова Україна (вул. Тираспольське шосе, буд. 22, м. Одеса, 65010, код ЄДРПОУ 30418627) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко

.