Ухвала суду № 140352573, 06.10.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 р.№ 400/6341/26м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О., ознайомившись із заявою у справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:

1) визнати противоправними дії Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївськiй областi щодо не проведення, починаючи з 01.03.2026 перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 гривень, на коефіцієнт у розмірі 1,115, починаючи з 29.11.2025, та у розмірі 1,121, починаючи з 01.03.2026 для забезпечення індексації пенсії;

2) зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області здійснити, починаючи з 29.11.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески , та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 та з 01.03.2026 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 (з урахуванням коефіцієнтів 1,14, 1,0796, 1,096, 1,115) , та у зв`язку з ци здійснювати виплату пенсії у повному обсязі з видатків бюджету ПФУ на виплату пенсій, призначених відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у загальному порядку, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень судів.

Рішенням від 20.08.2026 позов задоволено частково та вирішено:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 в сумі 9118,81 гривень, на коефіцієнти у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796, 1,0575, 1,061;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням індексації у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 1,0575 відповідно до постанови КМУ №209 від 25.02.2025, починаючи з 29.11.2025, та з 01.03.2026 в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, 1,197, 1,0796 1,0575, 1,061 відповідно до постанови КМУ №236 від 25.02.2026, та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 29.11.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум;

- в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо застосування коефіцієнтів збільшення 1,115 та 1,121, а також щодо проведення виплат без застосування виплат пенсій на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду, відмовити;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1064,96 гривень.

18.09.26 представник позивача подав до суду заяву про стягнення судових витрат з відповідача, в якій просить стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги в сумі 10 000 грн.

Відповідно до наказу голови суду від 03.09.2026 № 138-к суддю Біоносенка В.В. відраховано 07.09.2026 зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв`язку з призначенням його указом Президента України від 02.09.2026 № 867/2026 на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026, справа № 400/6341/26 передана на розгляд судді Морозу А.О.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вказано у статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданої до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статті 252 цього Кодексу.

З урахуванням змісту статей 137 і 143 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове рішення щодо розподілу витрат на правничу допомогу ухвалюється судом за наявності таких умов:

- понесення стороною відповідних витрат до ухвалення судом рішення (основного);

- неможливість подання стороною з поважних причин відповідних доказів до ухвалення судом рішення;

- подання стороною до ухвалення судом рішення заяви про понесення нею витрат на правничу допомогу та наміру подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у пункті 53 постанови від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, вимога частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (зміст якої кореспондує положенням частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України) щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному проваджені, де судові дебати відсутні.

Зазначений висновок підтриманий Верховним Судом і при розгляді касаційних скарг на судові рішення, прийняті за правилами адміністративного судочинства, зокрема такий висновок міститься в ухвалах Верховного Суду від 26.07.2023 у справі № 640/11775/20, від 09.08.2023 у справі № 140/607/22.

Позивач до позовної заяви не подав документів, що підтверджують витрати на правничу допомогу (консультація та складання, оформлення, подання позовної заяви, як вказано у відповідних актах) та не повідомив про наявність поважність причин, які зумовлюють подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі, як того вимагає частина сьома статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що представником позивача не було подано відповідної заяви до закінчення судових дебатів у справі.

Згідно із абзацом третім частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки позивач до ухвалення судом рішення у справі не подав до суду заяви про понесення витрат на правничу допомогу, яка б у розумінні частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України надавала б суду правові передумови для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, заява представника позивача від 17.09.2026 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 139, 143, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

"Заяву про стягнення судових витрат з відповідача" залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. О. Мороз