Рішення № 140352365, 05.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/11649/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області Федурко Руслани Василівни про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області Федурко Руслани Василівни (далі також державний реєстратор, відповідач), з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області Федурко Руслани Василівни від 18.02.2026 № 83360971 про відмову ОСОБА_1 в проведенні реєстраційних дій;

- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області Федурко Руслану Василівну здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.02.2026 державним реєстратором прийнято рішення № 83360971 про відмову в проведенні реєстраційних дій з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ОСОБА_1 права власності на кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу від 14.09.2000. Рішення державного реєстратора мотивовано тим, що подані документи не дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Проте позивач вважає, що рішення державного реєстратора від 18.02.2026 № 83360971 є незаконним, так як позбавляє її права отримати грошове відшкодування, грошові виплати або компенсації за пошкодження (зруйноване) власного житла в наслідок військової агресії російською федерацією, реалізації права на отримання житла від держави як особою яка втратила таке житло в наслідок агресії, а також позбавляє позивача реалізувати права власності на квартиру за відсутністю відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим рішення відповідача підлягає скасуванню в судовому порядку та зобов`язання відповідача зареєструвати права позивачка на квартиру на підставі договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 15.06.2026 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

25.06.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 01.07.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі доставлено: 08.06.2026 - позовну заяву з копіями доданих до неї документів та 02.07.2026 ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі з викликом сторін від 01.07.2026.

Відповідачу роз`яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 15.04.2024, отримано відповідачем 10.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи видно, що 14.09.2000 позивач на підставі договору купівлі продажу набув право власності на кв. АДРЕСА_1 . Договір посвідчено Дебальцевською Товарною біржою «Нерухомість» відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про товарні біржі», про що внесено запис до Журналу реєстрації біржових угод. Реєстраційний № 109 від 14.09.2000.

Відповідно до реєстраційного напису, який міститься на договорі купівлі-продажу, 06.10.2000 зазначена квартира зареєстрована в Єнакіївському міжміському бюро технічної інвентаризації на праві власності за громадянином ОСОБА_1 , про що зроблено запис у реєстрову книгу № 5 за реєстраційним № 706.

24.02.2022 розпочалась військова агресія рф проти України, в результаті чого сщ. Миронівський Донецької області опинилось під окупацією, а позивач разом з родиною змушений був виїхати з окупації тимчасово переїхавши мешкати до м. Трускавець Львівської області.

Під час оформлення документів про часткове зруйнування житла та отримання грошової компенсації встановлено, що житло позивача не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за позивачем, а відомості про квартиру за зазначеною адресою відсутні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

02.01.2026 позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області Федурко Руслани Василівни з заявою про проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 .

Разом з заявою позивачем було надано в оригіналах: договір купівлі-продажу від 14.02.2000; технічний паспорт на квартиру, паспорт громадянина України; ідентифікаційний номер платника податків та інші документи.

07.01.2026 відповідачем прийнято рішення № 82762283 про залишення заяви без руху з підстав неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме: відповідно до ч. 3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями: перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав. Відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та її державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Державним реєстратором скеровано запит щодо підтвердження реєстрації права власності станом на 01.01.2013.

18.02.2026 державним реєстратором прийнято рішення № 83360971 про відмову в проведенні реєстраційних дій з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ОСОБА_1 права власності на кв. АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу від 14.09.2000.

Рішення державного реєстратора мотивовано тим, що подані документи не дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме згідно з ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах. Згідно з ч. 8 ст. 18 вказаного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Існують випадки, коли комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації, які розташовані на деокупованій території, не можуть надати повну та достовірну інформацію стосовно проведеної до 01.01.2013 державної реєстрації прав, відомості про яку містяться виключно на паперових носіях, оскільки відповідні архіви були частково втрачені, пошкоджені в результаті воєнних дій. З наведеного, Міністерство юстиції України зазначає, що в таких випадках подані для проведення державної реєстрації документи, не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Розглянувши у сукупності заяву, подані документи, відомості реєстрів, проведення державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 - неможливе.

При прийнятті рішення державний реєстратор керувався п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. п. 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами та доповненнями.

Позивач із такими діями та рішенням державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій - не погоджується, вважає їх протиправними, зокрема внаслідок того що усі необхідні та достатні для прийняття рішення документи було подано для державної реєстрації заявником, в той час як рішення ґрунтуються на неправильному тлумаченні та застосуванні норм чинного законодавства

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав здійснюється у порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004 (далі - Закон №1952-ІV) та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (далі - Порядок №1127).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.2 Закону №1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч. 4 ст. 3 Закону № 1952-IV).

За правилом абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 1952-IV визначено, що суб`єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) які набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Частиною 3 ст. 10 Закону № 1952-IV врегульовано, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч. 2 ст. 12 Закону №1952-IV).

Державна реєстрація прав проводиться, зокрема, в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (ч. 1 ст. 18 Закону №1952-ІV).

Частиною 2 ст. 18 Закону №1952-IV передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Стаття 23 Закону № 1952-IV регулює порядок зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Частиною 1 ст. 24 Закону №1952-ІV встановлено перелік підстав відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зокрема, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV підставою для відмови в державній реєстрації прав є те, що після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Частинами 2 та 5 цієї ж статті передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлює Кабінет Міністрів України (ч. 13 ст. 15 Закону № 1952-IV).

За приписами п. 12 Порядку №1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов`язково використовує відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинне містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Виходячи із системного аналізу наведених вище норм Закону №1952-IV та Порядку №1127 суд зазначає, що при прийнятті заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор перевіряє їх на наявність підстав для зупинення розгляду заяви чи відмови у реєстрації прав.

Судом встановлено, що 02.01.2026 позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області Федурко Руслани Василівни з заявою про проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно на кв. АДРЕСА_1 .

Разом із заявою позивачем було надано в оригіналах: договір купівлі-продажу від 14.02.2000; технічний паспорт на квартиру, паспорт громадянина України; ідентифікаційний номер платника податків та інші документи.

За результатом розгляду заяви державний реєстратор 07.01.2026 прийняв рішення № 82762283 про залишення заяви без руху з підстав неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме: відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями: перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав. відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та її державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

В подальшому державним реєстратором скеровано запит до Донецької ОДА та Світлодарської міської військово-цивільної адміністрацій №09-15/70871460 від 07.01.2026 щодо отримання інформації про підтвердження реєстрації права власності станом на 01.01.2013.

Згідно з отриманою відповіддю Світлодарської міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області Світлодарська міська територіальна громада створена у 2020 році відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 540-р «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Донецької області» та постанови Верховної Ради України від 04.07.2020 № 807 «Про утворення та ліквідацію районів» шляхом об`єднання територій та населених пунктів Світлодарської міської ради, Зайцівської селищної ради, Луганської селищної ради, Миронівської селищної ради, Кодемської сільської ради, Новолуганської селищної ради Бахмутського району Донецької області. До складу громади увійшли: м. Світлодарськ, смт Зайцеве, смт Луганське, смт Миронівськнй, села; Воздвиженка, Дача, Кодема, Криничне, Миколаївка, Миколаївка Друга, Лозове, Миронівка, Одрадівка, Розсадки, Семигір`я, селища: Гладосове, Доломітне, Новолуганське, Роти, Травневе. Відповідно до Передавального акту Миронівської селищної ради від 29.11.2021 документи Миронівської селищної ради стосовно вчинення Миронівською селищною радою чи її виконавчим комітетом реєстраційних дій щодо реєстрації прав власності громадян на нерухоме майно та документи з питань приватизації житла Світлодарській міській військово-цивільній адміністрації не передавались. Додатково повідомлено, що Миронівська селищна рада та її виконавчий комітет не були наділені повноваженнями щодо вчинення реєстраційних дій з реєстрації права власності на нерухоме майно. В період до 01.01.2013 реєстрація права власності на нерухоме майно по селищу Миронівський, яке на той час входило до складу міста обласного підпорядкування Дебальцеве Донецької області, здійснювалась комунальним підприємством Єнакієвської міської ради «Єнакієвське міжміське бюро технічної інвентаризації». З 01.01.2014 місто Єнакієве перебуває на непідконтрольній Уряду України території. Комунальне підприємство Єнакієвської міської ради «Єнакієвське міжміське бюро технічної інвентаризації» не перереєструвалось на підконтрольну Уряду України територію. Інформація про передачу його архівів Комунальному підприємству «Бахмутське БТІ» відсутня.

Так, за результатами розгляду поданих та отриманих документів, державним реєстратором прийнято рішення про відмову у вчиненні реєстраційної дії, підставою для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно стали п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV, оскільки не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви без руху заяви про державну реєстрацію прав, зокрема, відповідачем не отримано відповіді/інформацію про зареєстровані до 01.01.2013 речові права на відповідне нерухоме майно.

При цьому таких підтверджуючих документів державному реєстратору не подано і позивачем. Тобто позивач не виконав вимоги рішення про залишення заяви без руху заяви про державну реєстрацію та не надав державному реєстратору документів, про які в цьому рішенні було зазначено.

Крім того, позивач не надав відповідачу й будь-яких пояснень з цього приводу (заперечення щодо необхідності подати витребувані документи або ж доводи про неможливість отримати останні).

Водночас, нормами Закону № 1952-IV чітко встановлений наслідок невиконання заявником зазначених у рішенні про залишення заяви без руху вимог - прийняття державним реєстратором рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 18.03.2024 у справі №620/4781/22.

За таких обставин рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №83360971 від 18.02.2026 прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені законодавством України, у зв`язку з чим вказане рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи судом не встановлено ознак протиправності рішення відповідача в контексті спірних правовідносин.

Натомість, доводи позивача, зазначені у позовній заяві є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, то судові витрати в силу вимог ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п. п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 05.10.2026.

Суддя Потабенко В.А.