Рішення № 140352268, 06.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 рокусправа № 380/17168/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Брильовського Р.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" (81130, Львівська обл., Львівський р-н, село Сокільникм, вул.Об`їздна, будинок 4, ЄДРПОУ 44752993) до Львівської митниці (79007, м. Львів, вул. Тадеуша Костюшка, б.3, ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" до Львівської митниці, у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2026/000218/2 від 16.02.2026; визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000171.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви Відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені (або і взагалі не стосуються та не впливають на визначення митної вартості). Стверджує, що Позивач подав всі необхідні достовірні документи згідно з вимогами Митного кодексу України на підтвердження митної вартості товарів, які містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Наведені вище порушення в сукупності вказують на необґрунтоване та формальне прийняття Відповідачем відмови в митному оформленні та рішення про коригування митної вартості товарів, що є підставою для визнання його протиправним та скасування. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 18.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

Відповідач позов не визнав, у направленому на адресу суду відзиві на позовну заяву вказує на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №26UA209170012372U3 від 16.02.2026 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами опрацювання було встановлено наступне: - відповідно п.1.1. Контракту № 01/01 від 07.03.2025 (далі Контракт), предметом Контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництв військового та іншого одягу (товари), згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. Відповідно до п. 8.3 Контракту, Специфікація є невід`ємною частиною даного контракту. Обидва пункти чітко посилаються на одну Специфікацію на весь контракт (на відміну від інвойсів, які всюди в контракті згадані в множині). Згідно з вимогами п. 8.1 Контракту, такий документ має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0002/02/2026 від 12.02.2026 та Специфікацію від 12.02.2026 до комерційного інвойсу № 0002/02/2026 від 12.02.2026. Вказаний документ стосується лише однієї поставки, не підписаний ніким з боку Покупця, з боку продавця підписаний особою Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща. Таким чином, митниця дійшла висновку, що, зі всією очевидністю, подана специфікація від 12.02.2026 до комерційного інвойсу № 0002/02/2026 від 12.02.2026 не є документом, передбаченим пунктами 1.1 та 8.3 Контракту; Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є договір на перевезення . Відповідно до CMR №12022026 від 12.02.2026 перевізником є ФОП ОСОБА_1 договір на перевезення з яким до митного оформлення не поданий, що не дає можливості митному органу здійснити перевірку числових значень складових митної вартості. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Львівською митницею було скеровано вимогу про надання додаткових документів. Декларантом на вимогу надіслано: висновок експерта. Надіслані на вимогу митного органу додатково надані документи не усувають та не пояснюють встановлених розбіжностей. Інших документів на вимогу не надано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №1. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з поліефірних штапельних волокон полотняного переплетення", оформленого за МД №UA209170/2026/10082 від 09.02.2026. Скоригована митна вартість склала 5,8501 дол. США/кг. для товару №2. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з поліефірних штапельних волокон", оформленого за МД №UA100340/2025/319490 від 13.12.2025 р. Скоригована митна вартість склала 5,86 дол. США/кг. для товару №3. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " трикотажне полотно", оформленого за МД №UA209230/2025/124777 від 30.12.2025. Скоригована митна вартість склала 3,96 дол. США/кг. для товару №4. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з поліефірних штапельних волокон", оформленого за МД №UA100340/2025/319490 від 13.12.2025 р. Скоригована митна вартість склала 5,86 дол. США/кг. для товару №5. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з поліефірних штапельних волокон полотняного переплетення", оформленого за МД №UA209170/2026/10082 від 09.02.2026 р. Скоригована митна вартість склала 5,8501 дол. США/кг. для товару №7. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару "Тканина з поліефірних штапельних волокон", оформленого за МД №UA100340/2025/318415 від 07.11.2025. Скоригована митна вартість склала 5,86 дол. США/кг. для товару №8. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліефірних ниток", оформленого за МД №UA100340/2026/609406 від 19.01.2026. Скоригована митна вартість склала 5,53 дол. США/кг. для товару №9. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Вибілена тканина ", оформленого за МД №UA110110/2026/367 від 22.01.2026 р. Скоригована митна вартість склала 5,53 дол. США/кг. для товару №10. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з синтетичних комплексних ниток", оформленого за МД №UA500580/2026/69 від 03.01.2026. Скоригована митна вартість склала 5,53 дол. США/кг. Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі. Зазначає, що документи, які були подані до митного оформлення, містили розбіжності та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, у зв`язку з чим у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначеної декларантом митної вартості Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів не підлягають скасуванню. Тому просить суд відмовити в задоволення позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач обмежився цитуванням норм законодавства України при цьому не наводить жодних обгрунтованих аргументів щодо неповноти та/або недостовірності даних в поданих до митного оформлення документах, не вказує які саме складові митної вартості на їхню думку не підтверджено, адже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими. Зазначає, що декларантом подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої ним за першим методом, та заявлена митна вартість за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України. Вказує, що відповідачем не надано обгрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень в графах 33 спірних рішень про коригування митної вартості товарів на числові значення митної вартості товару та її розрахунок. Позивач стверджує, що ним було надано весь пакет документів згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, на підставі яких можна було підтвердити задекларовану митну вартість за основним методом. Більше того, Позивачем було надано й додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість. Вказує, що відповідачем не доведено підстав у посадових осіб митниці витребувати документи, оскільки сумніви митниці є необґрунтованими. Крім того, в порушення п. 2 ч. 4 ст. 54 МКУ митниця проігнорувала вимогу декларанта щодо уточнення причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі поданих документів та вимоги декларанта щодо проведення консультацій в письмовій формі. Зазначив, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, які слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів було знайдено безліч розбіжностей, зокрема відмінність в умовах поставки, методі визначення митної вартості товарів, посилаючись на джерела визначення митної вартості відповідач визначив різний рівень митної вартості. Позивач вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятого ним рішення, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» (Україна) (надалі - «Покупець») та INVEST-LINE SP. ZO.O. ( Pabianice, Польща) (надалі - «Продавець») уклали зовнішньоекономічний Контракт №01/01, відповідно до якого предметом є поставка текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу («товари») згідно Специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки на умовах FCA Пабяніце (ІНКОТЕРМС 2020). Згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) № 0002/02/2026 від 20.01.2026 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 47126,64 доларів США. Страхування вантажу не проводилось.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 16.02.2026 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер: №26UA209170012372U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар №1 тканина з поліефірних штапельних волокон полотняного переплетення, арт. 1805, пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 115 г/м2, шириною 150см.; Товар №2 - тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення арт. 1202, вибілена, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною 150см. Товар №3 - Поперечнов`язане трикотажне полотно арт.F900R, шириною 160см, не ворсове, із синтетичних волокон (100% поліестер), пофарбоване, з поверхневою щільністю 280 г/м2. ; Товар №4 - тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1202: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною з урахуванням пругів 150см.; Товар №5 - тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1105EU: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 240 г/м2, шириною 150см. ; Товар №6 - Тканина з поліефірних штапельних волокон арт. 1204, пофарбована, що містить 6що містить 64% поліестеру, 33% бавовни та 3% спандекс, саржевого переплетення, з поверхневою щільністю 180 г/м2, шириною 142см.; Товар №7 - тканина з поліефірних штапельних волокон, арт.1305, пофарбована, що містить 80% поліестеру та 20% бавовни, переплетення ріпстоп, з поверхневою щільністю 195 г/м2, шириною 150см. ; Товар №8 - тканина, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліефірних ниток (100%), арт. S65M, вибілена, переплетення - полотняне, з поверхневою щільністю 180 г/м2, шириною 160см. ; Товар №9 - тканина, виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), арт. MM43, вибілена, з поверхневою щільністю 154,3 г/м2, шириною 150см.; Товар №10 - тканина з синтетичних комплексних ниток, арт. S40UP: з вмістом нетекстурованих ниток з поліефіру 100%, вибивна (задрукована), з поверхневою щільністю 100 г/м2, шириною 150см. ; Товар №11 - тканина, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліамідних ниток (100% нейлон), арт.NRS60, пофарбована, переплетення - ріпстоп, з поверхневою щільністю 60 г/м2, шириною 150см.; Товар №12 - тканина, арт NS1715, виготовлена з комплексних ниток з поліаміду (90% нейлон) та поліуретану (спандекс 10%), пофарбована, з поверхневою щільністю 175 г/м2, шириною 150см, переплетення - полотняне. Одночасно, декларантом, до митного контролю, разом з митною декларацією № 26UA209170012372U3 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме:

- декларація митної вартості;

- зовнішньоекономічний Контракт №01/01 від 07.03.2025;

- специфікація №24 від 12.02.2026 до Контракту №01/01 від 07.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) №0002/02/2026 від 12.02.2026;

- специфікація до інвойсу №0002/02/2026 від 12.02.2026;

- договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023;

- рахунок на оплату № 148 від 12.02.2026 від виконавця договору №192 від 04.10.2023;

- довідка про транспортно експедиторські витрати б/н від 12.02.2026; заявку на транспортне перевезення №0148 від 11.02.2026 до Договору№192 від 04.10.2023;

- автотранспортна накладна №12022026 від 12.02.2026;

- декларація про походження товару №0002/02/2026 від 12.02.2026;

- лист №13/02-2 від 21.01.2026 про те що страхування не проводилось; лист 13/02-1 від 21.01.2026 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню;

- пропозицію; (прайс лист) б/н від 29.01.2026;

- банківський платіжний документ SWIFT №5 від 13.02.2026;

- експортну декларацію країни відправлення №26PL3610100011GXB1 від 13.02.2026;

- підтвердження Польсько-Української Торгової Палати від 13.02.2026 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку;

- видаткові накладні №101 від 22.01.2026, №191 від 06.02.2026, №198 від 09.02.2026 та №210 від 11.02.2026 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення з вимогою надати додаткові документи. У свою чергу для можливості сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі, декларант скерував листа-вимогу №73 від 16.02.2026, яким просив митницю письмово повідомити до моменту прийняття рішення за результатами проведеного контролю, уточнити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обгрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ. Не отримавши обгрунтувань від митниці, декларант надав документи, зокрема: висновок судового експерта про вартісні характеристики товару № 26/1/023 від 16.02.2026 з додатками до нього. Перелік поданих документів зазначив в заяві №74 від 16.0.2026 та просив відповідно до ст. 255 ч. 2 підпункту 6 МКУ визнати заявлену ним митну вартість товару та завершити митне оформлення в найкоротший строк передбачений цією статтею так як ним виконано вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч. 3 ст. 53 МКУ, за умови виконання яких митна вартість може бути визнана митним органом. Як наслідок, за результатами розгляду Львівська митниця відмовила у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000218/2 від 16.02.2026. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000171. З метою випущення товару у вільний обіг 25.10.2023 декларант подав митну декларацію №26UA209170012746U5 , в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності, відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Відтак, подані декларантом для митного оформлення документи відповідали переліку та умовам, визначеними ч. 2 ст. 53 МК України.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами, визначеними в рішеннях про коригування митної вартості. Так, у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000218/2 від 16.02.2026 було зазначено:

- відповідно п.1.1. Контракту № 01/01 від 07.03.2025 р. (далі Контракт), предметом Контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництв військового та іншого одягу (товари), згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. Відповідно до п. 8.3 Контракту, Специфікація є невід`ємною частиною даного контракту. Обидва пункти чітко посилаються на одну Специфікацію на весь контракт (на відміну від інвойсів, які всюди в контракті згадані в множині). Згідно з вимогами п. 8.1 Контракту, такий документ має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0002/02/2026 від 12.02.2026 р. та Специфікацію від 12.02.2026 до комерційного інвойсу № 0002/02/2026 від 12.02.2026 р. Даний документ стосується лише однієї поставки, не підписаний ніким з боку Покупця, з боку продавця підписаний особою Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща. Таким чином, митниця дійшла висновку, що, зі всією очевидністю, подана специфікація від 12.02.2026 до комерційного інвойсу № 0002/02/2026 від 12.02.2026 не є документом, передбаченим пунктами 1.1 та 8.3 Контракту;

- для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є договір на перевезення . Відповідно до CMR №12022026 від 12.02.2026 перевізником є ФОП ОСОБА_1 договір на перевезення з яким до митного оформлення не поданий, що не дає можливості митному органу здійснити перевірку числових значень складових митної вартості. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Не погодившись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» звернулося з позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У ч.5 ст.53 міститься положення, відповідно до якого забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст.55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч.4, 5 ст.55 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

Згідно з ч.ч.1, 2, та 4 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до ч.7 ст.55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У п.2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів» (постанова від 18.12.2018 року у справі №821/110/18);

«… витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України […]. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 року у справі №809/872/17, постанова від 14.08.2018 у справі №821/1617/17, постанова від 12.11.2021 у справі №804/2256/16, постанова від 17.11.2021 у справі №480/3558/19);

- «…митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів...» (постанова у справі № 2040/6019/18 від 05.05.2022);

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів» (постанова від 05.03.2019 року у справі №815/143/174);

- «… що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод» ( постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а).

- «… в силу ч.2 ст.55 МК України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 року у справі №815/1670/17). У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд виходить з наступного.

Так, системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Поряд з цим єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена в інвойсі ( рахунку фактурі) № 0002/02/2026 від 12.02.2026 на суму 47126,64 доларів СШАта врахував умови поставки FСА Poland Pabianice.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач надав митному органу разом з митною декларацією згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, документи, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний Контракт №01/01 від 07.03.2025; специфікація №24 від 12.02.2026 до Контракту №01/01 від 07.03.2025; рахунок-фактура (інвойс) №0002/02/2026 від 12.02.2026; специфікація до інвойсу №0002/02/2026 від 12.02.2026; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; рахунок на оплату № 148 від 12.02.2026 від виконавця договору №192 від 04.10.2023; довідка про транспортно експедиторські витрати б/н від 12.02.2026; заявку на транспортне перевезення №0148 від 11.02.2026 до Договору№192 від 04.10.2023;автотранспортна накладна №12022026 від 12.02.2026; декларація про походження товару №0002/02/2026 від 12.02.2026; лист №13/02-2 від 21.01.2026 про те що страхування не проводилось; лист 13/02-1 від 21.01.2026 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню; пропозицію; (прайс лист) б/н від 29.01.2026; банківський платіжний документ SWIFT №5 від 13.02.2026; експортну декларацію країни відправлення №26PL3610100011GXB1 від 13.02.2026; підтвердження Польсько-Української Торгової Палати від 13.02.2026 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку; видаткові накладні №101 від 22.01.2026, №191 від 06.02.2026, №198 від 09.02.2026 та №210 від 11.02.2026 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом та висновок судового експерта про вартісні характеристики товару № 26/1/023 від 16.02.2026 з додатками до нього.

Митну вартість товару згідно з поданої митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору.

Аналіз наведених вище документів дає підстави зробити висновок про те, що позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Натомість в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Надаючи правову оцінку аргументам відповідача у цій частині, суд виходить з наступного.

Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно п.1.1. Контракту № 01/01 від 07.03.2025 (далі Контракт), предметом Контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництв військового та іншого одягу (товари), згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. Відповідно до п. 8.3 Контракту, Специфікація є невід`ємною частиною даного контракту. Обидва пункти чітко посилаються на одну Специфікацію на весь контракт (на відміну від інвойсів, які всюди в контракті згадані в множині). Згідно з вимогами п. 8.1 Контракту такий документ має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. До митного оформлення надано комерційний інвойс № 0002/02/2026 від 12.02.2026 р. та Специфікацію від 12.02.2026 до комерційного інвойсу № 0002/02/2026 від 12.02.2026. Вказаний документ стосується лише однієї поставки, не підписаний ніким з боку Покупця, з боку продавця підписаний особою Specjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща. Таким чином, митниця дійшла висновку, що, зі всією очевидністю, подана специфікація від 12.02.2026 до комерційного інвойсу № 0002/02/2026 від 12.02.2026 не є документом, передбаченим пунктами 1.1 та 8.3 Контракту, то суд не приймає до уваги такі виходячи з наступного.

Щодо зазначених доводів митного органу суд враховує, що інвойс №0002/02/2026 від 12.02.2026 це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю водночас з вантажем, оскільки без цього документа жоден перевізник не буде транспортувати товар. В інвойсі вказується, які саме послуги надані клієнту, та вартість за виконані послуги чи наданий товар.

Згідно загальносвітової практики, інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість; валюту оплати. Також, можуть вказуватися і інші реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка.

Для зовнішньої торгівлі існує рекомендований формат рахунку-фактури (інвойсу), описаний в Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 6 від 1 вересня 1983 року "Типовий уніфікований рахунок-фактура для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148).

Суд, також враховує, що Контрактом № 01/01 від 07.03.2025 не визначено обов`язкового підпису в рахунках фактурах (інвойсах) підпису Покупця. При цьому законодавством України не встановлено обов`язкової уніфікованої форми інвойсу та не передбачено вимоги щодо його підписання покупцем.

Наданий до митного оформлення комерційний інвойс містить печатку та підпис уповноваженої особи Продавця Specjalist Tomasz Gala.

Відтак, Львівська митниця помилково дійшла висновку про необхідність підписання інвойсу та специфікації до нього зі Сторони Покупця.

Суд зауважує, що в межах спірних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а правильність визначення вартості товарів.

Суд враховує, що інвойс №0002/02/2026 від 12.02.2026 та Специфікація до такого інвойсу підписано представником продавця - Tomasz Gala, який уповноважений на підписання довіреністю від 01.07.2023, яку додано до матеріалів справи.

Як пояснив позивач, довіреність до митного контролю під час митного оформлення не надавалась, оскільки такий документ не передбачений ст. 53 МКУ як обов`язковий документ для визначення складових митної вартості.

У свою чергу відповідач не вказав у вимозі про надання додаткових документів про необхідність надання до митного оформлення документу на підтвердження повноважень представника продавця - Tomasz Gala.

Також відповідач не спростував твердження позивача, що у розпорядженні Львівської митниці була наявна довіреність від 01.07.2023 на право підпису документів Tomasz Gala, яка додавалась при попередніх партіях за цим Контрактом.

Відтак, Львівська митниця помилково дійшла висновку про підписання інвойсу та специфікації до нього не уповноваженою особою.

Листом Державної митної служби від 01.03.2011 №11/3-10.10/3339-ЕП "Щодо необхідності наявності підпису особи на рахунках", з посиланням на Рекомендації Ради Митного Співробітництва від 16.05.79, рекомендації ЄЕК ООН 1982 року №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" та 1983 року "Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі"), Рекомендацією ЄЕК ООН 2001 року №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі", роз`яснено про те, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (Invoice), складеному нерезидентом, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Вказане свідчить, що наявність чи відсутність підпису продавця чи уповноваженої особи в такому документі як Інвойс не може свідчити про його функціональну не чинність та безпосередньо не впливає на визначення ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» митної вартості товару на основі вказаного Інвойсу від №0002/02/2026.

Суд критично оцінює твердження митного органу, що специфікація до комерційного інвойсу не відповідає п.1.1 та 8.3 Контракту №01/01 від 07.03.2025 та погоджується з позивачем, що такі не відповідають дійсності та жодним чином не впливають на визначення складових митної вартості товару.

Суд звертає увагу, що в межах даних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а його вартість.

Враховуючи вищенаведене, зазначене зауваження носить виключно формальний характер, не обґрунтовано жодними нормами законодавства у взаємозв`язку з визначенням складових митної вартості товару.

Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно до CMR №12022026 від 12.02.2026 перевізником є ФОП ОСОБА_1 договір на перевезення з яким до митного оформлення не поданий, що не дає можливості митному органу здійснити перевірку числових значень складових митної вартості, суд враховує пояснення позивача.

Суд встановив, 04.10.2023 між ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_2 (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування №192, відповідно до якого Експедитор приймає на себе зобов`язання від імені та за рахунок Клієнта організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом як на території України, так і за її межами.

В свою чергу, для виконання умов Договору №192 Експедитором ФОП ОСОБА_2 було залучено третю особу на підставі Договору транспортного перевезення вантажів № 1056 від 02.04.2024 фізичну особу підприємця ОСОБА_1 , яка і здійснила перевезення вантажу, а тому і відображена в графах 16 та 23 автотранспортної накладної 12022026 від 12.02.2026.

Як пояснив позивач, на момент митного оформлення він не мав можливості надати договір про перевезення між Експедитором і третьою особою у зв`язку з відсутністю у нього відповідного договору, оскільки він не був учасником цих договірних відносин.

Поряд з цим, позивач додатково скерував посередницький договір між перевізниками - договір транспортного перевезення вантажу №1056 від 02.04.2024

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов`язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.

Отже, залучення експедитором третьої особи перевізника повністю відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Залучення до перевезення третіх осіб з якими позивачем (клієнтом) не укладено прямого договору перевезення не суперечить законодавству України.

Здійснення перевезення особою відмінною від тієї, з якою укладено договір, не впливає на митну вартість товару та не може бути підставою для прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

У постанові Верховного Суду (Касаційного адміністративного) від 20.06.2023 у справі №380/1221/20 зазначено: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна та інші складові митної вартості товару . Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автотранспортного перевезення вантажів, складанням вантажної накладної підтверджується договір перевезення. Таким чином, умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару».

Більше того, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів.

Таким чином, інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.

Оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено, як наслідок не може бути підставою для коригування митної вартості.

В межах даних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а правильність визначення митної вартості товару.

Суд враховує, що до митного оформлення позивач долучив документи, які підтверджували понесення ним витрат на перевезення товару.

Зазначені документи не містять розбіжностей і є достатніми доказами відповідно до умов та переліку визначених ч. 2 ст. 53 МКУ, що підтверджують вартість транспортування товару.

Митним кодексом України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.

Згідно долучених до справи доказів, всі транспортні витрати, які поніс позивач включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, а зауваження митного органу в графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товару носить виключно формальний характер, який немає жодного впливу на визначення складових митної вартості товарів.

Стосовно тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Крім того, варто також зауважити, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього, рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи).

Стосовно доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не обґрунтував та не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості товару, проігнорувавши лист- вимогу №73 від 16.02.2026. Крім того, декларантом було скеровано заяву №74 від 16.02.2026 в якій серед іншого була вимоги на підставі ч. 5,6 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ провести в письмовому вигляді консультацію перед винесенням рішення про коригування митної вартості товару у випадку не визнання митним органом митної вартості товару, заявленого за основним методом (ціною договору). Однак, ні декларації, які використані як джерело інформації для коригування митної вартості чи наявна інформація в митному органі на підставі якої посадовою особою митного органу було скориговану заявлену митну вартість декларанту не надавалась, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.

Крім цього, митним органом не взято до уваги, що позивачем було додано висновок судового експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження відповідно до договору про надання послуг №26/1/023, який витребувано у декларанта, та який підтверджує достовірність контрактної вартості товару, що поставляється компанією INVEST-LINE SP.ZO.O. (Pabianice Польща) для ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» на підставі Контракту №01/01 від 07.03.2025.

Також позивачем в підтвердження, що компанія INVEST LINE продає свою продукцію позивачу за цінами, які відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку додатково надано листа Польсько-української торгової палати від 13.02.2026.

Щодо застосування митним органом при визначенні митної вартості товару резервного методу (ст. 64 МКУ) в спірних рішеннях, суд враховує, що відповідач не надав жодних пояснень щодо умов поставки, комерційних умов, тощо; не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів; не обґрунтував чому як джерело інформації ним обрано саме вказані у оскаржуваних рішеннях митні декларації.

Крім того, відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07.02.2023 року у справі №815/6775/17, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Отже, суд дійшов висновку, що вказані відповідачем обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України необхідною умовою для використання цього документу як такого, що підтверджує митну вартість товарів, є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробок або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Вищевказані документи, надані декларантом, не містять жодних розбіжностей щодо числових складових митної вартості товарів, надають можливість ідентифікувати найменування, вартість, порядок та факт поставки Товару, а дані, вказані у зазначених документах, кореспондуються між собою.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган не аргументував, як зазначені обставини впливають на числові значення митної вартості товарів, що було подано до митного оформлення.

Таким чином, зазначені відповідачем зауваження не знаходять свого підтвердження того, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.

Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару №1. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з поліефірних штапельних волокон полотняного переплетення", оформленого за МД №UA209170/2026/10082 від 09.02.2026. Скоригована митна вартість склала 5,8501 дол. США/кг. для товару №2. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з поліефірних штапельних волокон", оформленого за МД №UA100340/2025/319490 від 13.12.2025. Скоригована митна вартість склала 5,86 дол. США/кг. для товару №3. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " трикотажне полотно", оформленого за МД №UA209230/2025/124777 від 30.12.2025. Скоригована митна вартість склала 3,96 дол. США/кг. для товару №4. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з поліефірних штапельних волокон", оформленого за МД №UA100340/2025/319490 від 13.12.2025. Скоригована митна вартість склала 5,86 дол. США/кг. для товару №5. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з поліефірних штапельних волокон полотняного переплетення", оформленого за МД №UA209170/2026/10082 від 09.02.2026. Скоригована митна вартість склала 5,8501 дол. США/кг. для товару №7. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару "Тканина з поліефірних штапельних волокон", оформленого за МД №UA100340/2025/318415 від 07.11.2025. Скоригована митна вартість склала 5,86 дол. США/кг. для товару №8. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліефірних ниток", оформленого за МД №UA100340/2026/609406 від 19.01.2026. Скоригована митна вартість склала 5,53 дол. США/кг. для товару №9. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Вибілена тканина ", оформленого за МД №UA110110/2026/367 від 22.01.2026 р. Скоригована митна вартість склала 5,53 дол. США/кг. для товару №10. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару " Тканина з синтетичних комплексних ниток", оформленого за МД №UA500580/2026/69 від 03.01.2026. Скоригована митна вартість склала 5,53 дол. США/кг. Коригування у зв`язку з відмінністю умов поставки не здійснювалося, оскільки митна вартість в джерелі визначена з урахуванням витрат до кордону України. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі.

Суд встановив, що товар, який ввезений на митну територію України відрізняється за своїми характеристиками, митним органом не долучено жодного порівняльного аналізу ввезених товарів та товарів, які бере митний орган як основу для коригування митної вартості товарів.

Відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цієї декларації, а не будь-яких інших. Митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків, а також причин не проведення коригування на обсяг партії на комерційні рівні (обсяги поставок різняться в десятки разів), різні країни експорту, різні умови поставки, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати однієї митної декларації, яка з неочевидних причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки, тощо, не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

За таких обставин вимоги відповідача про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних у митній декларації відомостей є неправомірним, а коригування митної вартості, заявленої позивачем, на цій підставі необґрунтованим.

Зауваження митного органу по суті носять формальний характер та окремо або у своїй сукупності не свідчать про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів митна вартість товару відповідачем визначена за резервним методом (ст. 64 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена за резервним методом, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» вказує на те, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

На підставі аналізу вищезазначених норм права, з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України суд дійшов висновку, що у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, відповідач у рішенні зобов`язаний був зазначити наявну інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом), а також докладно зазначити інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а зазначив, що оскільки з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч.2ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З урахуванням досліджених судом фактичних обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000218/2 від 16.02.2026 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст. 2 КАС України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтоване, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, порушують права та законні інтереси позивача, тобто є протиправними, а відтак, підлягає скасуванню. Разом з тим, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000171 є похідною від рішення про коригування митної вартості товарів, а тому також підлягає скасуванню.

У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2026/000218/2 від 16 лютого 2026 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2026/000171.

Стягнути з Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, ЄДРПОУ 43971343) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» (код ЄДРПОУ 44752993, Львівська область, с. Сокільники, вул. Об`їздна, 4) судовий збір у розмірі 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович