Ухвала суду № 140352150, 06.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/13832/25

У Х В А Л А

з питань встановлення судового контролю

06 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України (м. Київ, вул. Госпітальна, 16, ЄДРПОУ 08356179) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ) в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/13832/25 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2026 року у справі № 380/13832/25 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 задоволено частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/13832/25 скасовано та прийнято постанову, якою позов задовольнити частково; визнано протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, які полягають у відмові в перегляді причинно-наслідкового зв`язку за результатами постанови 16 Регіональної військово-лікарської комісії, затвердженої протоколом засідання № 2544 від 13 грудня 2023 року; зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України переглянути постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії, затверджену протоколом засідання № 2544 від 13 грудня 2023 року щодо причинно-наслідкового зв`язку захворювань ОСОБА_5 , з врахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

До суду надійшла заява про встановлення судового контролю. Зазначено про те, що станом на день подання заяви постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №380/13832/25 набрала законної сили, а тому відповідно до статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою до виконання. Після набрання постановою законної сили заявниками подано до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України заяву про її невідкладне виконання. На виконання судового рішення 28.07.2026 ЦВЛК провела повторний розгляд питання щодо причинного зв`язку захворювання та причини смерті сержанта ОСОБА_5 , за результатами якого постанову 16 РВЛК від 13.12.2023 №2544 залишено без змін. Водночас такий розгляд не може вважатися належним виконанням судового рішення, оскільки обов`язок ЦВЛК полягав не у формальному повторному проведенні засідання, а у повторному розгляді питання з урахуванням фактичних обставин та правових висновків, установлених судом. Натомість із протоколу ЦВЛК від 28.07.2026 №2026-0728-0946-4107-61 вбачається, що відповідач фактично повторив попередній висновок, залишивши постанову 16 РВЛК №2544 без змін, та обґрунтував його переважно загальними відомостями щодо етіології і патогенезу гіпертрофічної кардіоміопатії, її можливого генетичного походження та відсутності причинного зв`язку між цим захворюванням і мінно-вибуховим пораненням. При цьому ЦВЛК не надала належної оцінки конкретним обставинам, на необхідність врахування яких прямо вказав апеляційний суд, а саме: безпосередній участі ОСОБА_5 у заходах із забезпечення оборони України у Донецькій та Луганській областях у 2022 році; виконання ним бойових завдань; отримання 28.10.2022 мінно-вибухового поранення саме під час захисту Батьківщини; подальшого стаціонарного лікування; відсутності документально підтверджених даних про наявність відповідного хронічного захворювання до призову, а також смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто через нетривалий час після отриманого поранення. Зазначені обставини вже були предметом судового дослідження у справі №380/23232/24. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026, яка набрала законної сили, встановлено, зокрема, що ОСОБА_5 безпосередньо брав участь у бойових діях, отримав мінно-вибухове поранення під час захисту Батьківщини, після чого проходив лікування та помер через 40 днів. Суд окремо зазначив, що визначене ВЛК формулювання «захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті пов`язані з проходженням військової служби» не узгоджується з установленими фактичними обставинами, оскільки поранення було пов`язане саме із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану. У свою чергу, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №380/13832/25 визнано протиправними дії ЦВЛК щодо відмови у перегляді постанови 16 РВЛК від 13.12.2023 №2544 та зобов`язано ЦВЛК повторно розглянути питання причинного зв`язку з урахуванням висновків суду. Отже, на момент повторного розгляду ЦВЛК було відомо про висновки судів у двох пов`язаних справах, які стосувалися одного військовослужбовця, одного захворювання, однієї причини смерті та одних і тих самих обставин проходження військової служби. У протоколі від 28.07.2026 ЦВЛК фактично не надала оцінки цим судовим висновкам та не обґрунтувала, з яких причин вони не впливають на вирішення питання причинного зв`язку. Посилання на відсутність нових документів також не може свідчити про належне виконання постанови суду, оскільки суд не ставив повторний розгляд у залежність від подання заявниками нових доказів, а зобов`язав ЦВЛК переглянути вже існуюче питання з урахуванням установлених судом обставин та висновків. Зазначає про те, що саме по собі наведення у новому протоколі більшого обсягу загальної медичної інформації про гіпертрофічну кардіоміопатію не свідчить про виконання судового рішення, якщо відповідач не здійснив належної індивідуальної оцінки конкретних обставин стану здоров`я та проходження служби ОСОБА_5 . При цьому ЦВЛК послалася на переважно генетичну природу захворювання, хоча з протоколу не вбачається проведення генетичного дослідження ОСОБА_5 або наявності медичних документів, які б підтверджували існування такого захворювання до його призову на військову службу. Таким чином, ЦВЛК 28.07.2026 формально провела повторний розгляд, однак не виконала змістовного обов`язку, покладеного на неї судовим рішенням, оскільки не врахувала встановлені судами фактичні обставини та правові висновки, не надала їм належної оцінки та фактично повторила попередній результат, доповнивши його загальним медичним обґрунтуванням. Отже, оскаржувана постанова ЦВЛК від 28.07.2026 не свідчить про належне виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №380/13832/25, оскільки відповідач не усунув недоліків, встановлених судом, та не здійснив повного, всебічного й обґрунтованого повторного розгляду питання причинного зв`язку захворювання і причини смерті ОСОБА_5 з урахуванням висновків судів у справах №380/13832/25 та №380/23232/24. Просить встановити судовий контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2026 року у справі № 380/13832/25.

Розглянувши подану заявником заяву, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частини 1 статті 382-2 КАС України подана заява може бути розглянута у порядку письмового провадження.

За змістом статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання, тому відповідач повинен виконати рішення суду у справі.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд під час вирішення справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Отже, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27 від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України № 11944/05 від 12 травня 2011 року).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Ромашов проти України від 27 квітня 2004 року, Шаренок проти України від 22 лютого 2004 року зазначено, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), № 29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06 від 19 лютого 2009 року).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Відповідно до статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За змістом частини першої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналізуючи наведені норми, суд зауважує, що частина друга статті 381-1 КАС України передбачає, що суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Суд встановив, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2026 року у справі № 380/13832/25 зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України переглянути постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії, затверджену протоколом засідання № 2544 від 13 грудня 2023 року щодо причинно-наслідкового зв`язку захворювань ОСОБА_5 , з врахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2026 року у справі № 380/13832/25 Центральна ВЛК ЗСУ ( Київ) переглянула постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії, затверджену протоколом засідання № 2544 від 13 грудня 2023 року та прийняла рішення у формі протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 28.07.2026 №2026-0728-0946-1407-0.

Відповідно до протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії від 28.07.2026 №2026-0728-0946-1407-0 постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання, яке призвело до смерті та причину смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 сержанта ОСОБА_5 , за протоколом засідання 16 РВЛК від 13.12.2023 № 2544 - залишено без змін. За результатами розгляду надісланих раніше ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 копій медичних документів сержанта ОСОБА_6 повідомлено, що будь яких інших документів, які б послужили підставою для відміни, скасування, чи прийняття іншої постанови щодо встановлення причинного зв`язку його захворювань та причини смерті до ЦВЛК ЗС України не надано.

Суд встановив, що відповідач постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2026 року у справі № 380/13832/25 виконав та на її виконання Центральна військова-лікарська комісія Збройних Сил України переглянула постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії, затверджену протоколом засідання № 2544 від 13 грудня 2023 року щодо причинно-наслідкового зв`язку захворювань ОСОБА_5 , з врахуванням висновків суду та 28.07.2026 прийняла нову постанову №2026-0728-0946-1407-0.

Водночас резолютивною частиною постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2026 року у справі № 380/13832/25 не визначено конкретного рішення, яке повинно бути прийняте за результатами такого перегляду, а відтак обов`язок відповідача полягав саме у здійсненні перегляду спірної постанови з урахуванням висновків суду, що ним виконано.

Суд не вправі давати правовий аналіз новому рішенню Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 28.07.2026 № 2026-0728-0946-1407-0, оскільки воно не було та не є предметом спору.

Разом із тим суд зазначає, що незгода позивачів із рішенням Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 28.07.2026 № 2026-0728-0946-1407-0 стосується нових правовідносин, а відтак відповідне рішення, дії чи бездіяльність підлягають окремому оскарженню в установленому законом порядку.

Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України у справі № 380/13832/25.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про встановлення судового контролю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Брильовський Р.М.