Рішення № 140351943, 05.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 рокусправа № 380/8353/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у письмовому провадженні загального позовного провадження у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №3" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, за участю другого відповідача Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправними та скасування рішень, спонукання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод №3" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), за участю другого відповідача Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення від 19.02.2026 року №13628741/35156656 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації ПН №1 від 18.11.2025 року;

зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 18.11.2025 року на загальну суму 450000,00 грн. (з ПДВ);

визнати протиправним та скасувати рішення від 19.02.2026 року №13628739/35156656 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації ПН №2 від 18.11.2025 року4

зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 18.11.2025 року на загальну суму 450000,00 грн. (з ПДВ);

визнати протиправним та скасувати рішення від 19.02.2026 року №13628740/35156656 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації ПН №3 від 18.11.2025 року;

зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 18.11.2025 року на загальну суму 450000,00 грн. (з ПДВ);

визнати протиправним та скасувати рішення від 19.02.2026 року №13628742/35156656 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації ПН №5 від 18.11.2025 року;

зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 18.11.2025 року на загальну суму 450000,00 грн. (з ПДВ).

В обгрунтування позову зазначає, що для нього досі не зрозуміло, чому накладну №4 було зареєстровано, а реєстрацію ідентичних накладних №1, №2, №3 та №5 зупинено. Вказує, що ним уже надавалися як договори, так і первинні документи (акти прийому-передачі майнових прав), так і документи щодо оплат (банківські виписки). При цьому формування спірних податкових накладних відбувалося по факту виконання робіт (надання послуг), а не по факту їх оплати, що, загалом, виключає необхідність надання розрахункових документів. Окрім того була надана і низка інших документів. Оскільки контролюючий орган не визначив конкретних документів, які йому мали б бути додатково подані, а лише вказав загальний перелік (договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; розрахункові документи та/ або банківські виписки з особових рахунків), Позивач самостійно визначив які конкретні документи необхідно додатково надати та, з огляду на зміст господарських операцій, що стали підставою для формування податкових накладних. Вказує, що ним направлено усі необхідні письмові пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, однак ані Відповідачем-1, ані Відповідачем-2 не враховано представлені Позивачем документи.

Відповідач 1 у відзиві вказав, що контролюючий орган не може повідомити платнику вичерпний перелік документів, оскільки саме платник є обізнаним зі змістом господарської операції, що відбулась за його участю, та особливостями її документального оформлення. Обґрунтованість та достатність конкретизації необхідних додаткових документів, які наводилися у зазначених Повідомленнях, не є предметом оцінки у цій справі, оскільки позивачем у відповідь на Повідомлення не було вчинено жодних дій. Система СМКОР як інструмент податкового контролю не повинна реалізовуватись у виключно формальний спосіб, зводячи моніторинг податкових накладних лише до перевірки наявності первинного документа на підтвердження першої події. Такий підхід суперечить змісту та меті системи, визначеним чинним законодавством, зокрема постановою №1165, яка вимагає комплексної оцінки ступеня ризиковості господарської операції. Формальна наявність документів без аналізу їх змісту, відповідності економічному змісту угоди, наявності реальних активів та ресурсів, залучених до здійснення постачання, нівелює запобіжну функцію СМКОР. У результаті втрачається сенс як самої системи, так і діяльності комісій контролюючих органів, які повинні не лише технічно оцінювати подані документи, а й визначати, чи є господарська операція реальна, а не «паперова» та без ризиків для бюджету. Ефективність системи досягається саме тоді, коли моніторинг поєднує аналіз фактичної сторони правочину, що відповідає завданням податкового контролю та забезпечує баланс між інтересами держави й правами платників податкові.

Відповідач 2 у відзиві посилається на ті ж обставини, що й відповідач 1 у своїх запереченнях.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.06.2026 року залучено до участі у справі другого відповідача; справу вирішено розглядати спочатку.

17 липня 2026 року ухвалою суд перейшов зі спрощеного провадження в загальне.

15 липня 2026 року підготовче засідання не відбулося у зв`язку з технічним збоєм (акт від 15.09.2026 року).

Ухвалою суду, відображеної у протоколі судового засідання від 28.09.2026 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини справи.

Відповідно до приписів п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкові накладні №1 від 18.11.2025 року, №2 від 18.11.2025 року, №3 від 18.11.2025 року, №5 від 18.11.2025 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем отримано Квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, згідно яких податкові накладні прийняті, але їх реєстрація зупинена з підстави: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

Контролюючий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано пояснення та копії відповідних документів.

У подальшому позивач отримав повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів №13612289/35156656 від 10.02.2026 року, №13612288/35156656 від 10.02.2026 року, №13612291/35156656 від 10.02.2026 року, №13612290/35156656 від 10.02.2026 року.

Позивач надав у відповідь на вказане повідомлення додаткові пояснення та додаткові документи. Копії вказаних пояснень наявні в матеріалах справи.

Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 19.02.2026 року №13628741/35156656, від 19.02.2026 року №13628739/35156656, від 19.02.2026 року №13628740/35156656, від 19.02.2026 року №13628742/35156656 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів.

Позивач подав скарги на вказані рішення.

Рішеннями комісії ДПС України з питань розгляду скарг №5045/35156656/2 від 05.03.2026 року, №5057/35156656/2 від 05.03.2026 року, №5396/35156656/2 від 10.03.2026 року, №5397/35156656/2 від 10.03.2026 року залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.

Позивач не погоджується з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, вважаючи їх незаконними та такими, що не спираються на всебічний аналіз документів, поданих платником податків.

Змістом спірних правовідносин є відповідність рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.02.2026 року №13628741/35156656, від 19.02.2026 року №13628739/35156656, від 19.02.2026 року №13628740/35156656, від 19.02.2026 року №13628742/35156656 критеріям правомірності, передбачених ч.2 ст.2 КАС України.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №1165).

Згадані раніше квитанції вказують на те, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача слугувало формальне посилання на відповідність податкових накладних вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених Додатком 3 до Порядку №1165.

Суд наголошує, що аналіз наведеного пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для встановлення наявності у господарської операції такої ознаки ризиковості, контролюючий орган зобов`язаний не лише констатувати факт відсутності товару/послуги у таблиці даних платника та перевищення обсягу постачання над залишком, але й навести детальний, документально підтверджений розрахунок такої величини залишку. Це включає в себе конкретні дані щодо обсягів придбання та постачання відповідного товару/послуги, посилання на конкретні податкові накладні та митні декларації, а також розрахунок 1,5-кратного збільшення та аналіз переважання певних груп товарів. Пункт 11 Порядку №1165 чітко вимагає, щоб у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначався критерій (критерії) ризиковості із розрахованим показником за кожним критерієм. Однак, у квитанції, адресованій позивачу, такий детальний розрахунок та обґрунтування відсутності товару/послуги у таблиці даних, а також розрахунок, який би підтверджував перевищення обсягу постачання над величиною залишку згідно з наведеною формулою, відсутні. Натомість, наявне лише загальне посилання на п.1 Критеріїв, що не дає змоги платнику податків зрозуміти конкретні причини та розрахунки, які лягли в основу зупинення реєстрації. Така відсутність конкретизації та належного обґрунтування у квитанції свідчить про її невідповідність вимогам пункту 11 Порядку №1165, робить висновок контролюючого органу про відповідність операції критерію ризиковості необґрунтованим та створює перешкоди для ефективного захисту Позивачем своїх прав шляхом надання релевантних пояснень та документів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних позивач, реалізуючи своє право, передбачене п. 4 Порядку №520, подав до контролюючого органу письмові пояснення та значний пакет копій документів, спрямованих на підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних.

Незважаючи на це, позивач отримав Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. У цих повідомленнях контролюючий орган знову ж таки не конкретизував, які саме з наданих документів є недостатніми або які нові документи вимагаються, обмежившись загальним формулюванням про необхідність надання копій договорів з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків тобто, фактично, повторивши перелік, значна частина якого вже була надана позивачем.

У відповідь на ці повідомлення позивач повторно надав додаткові пояснення та додаткові документи згідно із запитуваним (хоча й неконкретизованим) переліком.

Проте, оскаржуваними рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Львівській області позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Причиною відмови в оскаржуваних Рішеннях зазначено: «ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».

При цьому, відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема, постанова від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20), можливість надання платником податків належного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом не лише конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, але й конкретного переліку документів, необхідних для спростування цього ризику. Загальні посилання на ненадання «додаткових» документів без їх конкретизації є неприпустимими.

Крім того, суд також бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20, згідно з якою контролюючий орган на стадії реєстрації податкової накладної не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій на предмет їх реальності, оскільки така змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Завданням процедури зупинення реєстрації податкових накладних є перевірка наявності достатніх первинних документів, що формально підтверджують здійснення господарської операції, а не її детальний фінансово-господарський аналіз.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обсяг наданих позивачем документів на підтвердження господарської операції, які були подані контролюючому органу як з первинними поясненнями, так і у відповідь на запит про надання додаткових документів, та беручи до уваги повну відсутність в оскаржуваних рішеннях Комісії ГУ ДПС у Львівській області конкретних, чітких та обґрунтованих мотивів відмови із зазначенням вичерпного переліку документів, ненадання яких або неналежне оформлення яких стало підставою для таких рішень, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності та обґрунтованості оскаржуваних рішень. Відсутність такої конкретизації свідчить про формальний підхід контролюючого органу до розгляду наданих позивачем документів та пояснень, що є порушенням принципів належного адміністрування.

Таким чином, оскаржувані рішення є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні датою їх складення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 19 та п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду). При цьому, згідно з п. 20 зазначеного Порядку, датою реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, щодо яких судом прийнято рішення про реєстрацію, вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи, що судом встановлено протиправність та необґрунтованість рішень Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних, а також те, що позивачем надано документи, які підтверджують здійснення господарських операцій, відображених у податкових накладних, та, беручи до уваги, що реєстрація податкової накладної є обов`язком ДПС України за умови дотримання платником податку вимог законодавства щодо її складання та подання, суд вважає, що для ефективного захисту порушених прав позивача та відновлення стану, який існував до їх порушення, необхідно зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні в ЄРПН. Такий спосіб захисту є адекватним встановленим обставинам справи та забезпечить реальне поновлення прав позивача.

При цьому, судом не беруться посилання відповідача 1 на те, що позивачем у відповідь на Повідомлення не було вчинено жодних дій, оскільки, як уже згадувалось, в матеріалах справи наявні пояснення позивача на згадані повідомлення, які надсилались контролюючому органу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідають критеріям правомірності, передбачених п.1 та п.3 ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягають скасуванню.

Як наслідок, підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо спонукання до вчинення дій.

Що стосується судового збору, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий підлягає стягненню на користь позивача з відповідача 1, оскільки саме його комісією було допущено прийняття протиправних рішень.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 19.02.2026 року №13628741/35156656, №13628739/35156656, №13628740/35156656 та №13628742/35156656.

Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні №1 від 18.11.2025 року, №2 від 18.11.2025 року, №3 від 18.11.2025 року, №5 від 18.11.2025 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (адреса: м.Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №3" (адреса: Львівська область, с.Рясне-Руське, вул.Паркова, 14, код ЄДРПОУ 35156656) 10649 (десять тисяч шістсот сорок дев`ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМартинюк Віталій Ярославович