Рішення № 140351736, 05.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Київ справа №640/9273/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Антимонопольного комітету України

третя особа Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція",

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа: Комунальне підприємство "Дирекція з капітального будівництва та реконструкції "Київбудреконструкція", в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Антимонопольного комітету України від 04 лютого 2021 року № 77-р в частині того, що підтримка, яка надається відповідно до Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049 (зі змінами); розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2019 № 2290 «Про деякі питання виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 - 2020 роки у 2020 році» (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2010 Nє 1530); рішення Київської міської ради від 12.12.2019 № 456/8029 «Про бюджет міста Києва на 2020 рік», зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 10.09.2020 № 453/9532; Комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя міста Києва на 2019 - 2021 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 18.12.2018 № 469/6520 (у редакції рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 54/9133), комунальному підприємству «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб?єктам господарювання»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Антимонопольного комітету України від 04 лютого 2021 року № 77-р в частині того, що підтримка, яка надається відповідно до Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049 (зі змінами); розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2019 № 2290 «Про деякі питання виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 - 2020 роки у 2020 році» (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2010 № 1530); рішення Київської міської ради від 12.12.2019 № 456/8029 «Про бюджет міста Києва на 2020 рік», зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 10.09.2020 № 453/9532; Комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя міста Києва на 2019 - 2021 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 18.12.2018 № 469/6520 (У редакції рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 54/9133), комунальному підприємству «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, є державною допомогою, недопустимою для конкуренції відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб?єктам господарювання»;

- визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення Антимонопольного комітету України від 04 лютого 2021 року № 77-р в частині припинення надання незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції, яка надається комунальному підприємству «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» для здійснення функцій замовника, відповідно до Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049 (зі змінами); розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.12.2019 № 2290 «Про деякі питання виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 - 2020 роки у 2020 році» (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2010 Nє 1530); рішення Київської міської ради від 12.12.2019 № 456/8029 «Про бюджет міста Києва на 2020 рік», зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 10.09.2020 № 453/9532; Комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя міста Києва на 2019 - 2021 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 18.12.2018 № 469/6520 (у редакції рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 54/9133), шляхом вжиття необхідних заходів щодо скасування або внесення змін до актів, що були правовою підставою для надання та отримання цієї державної допомоги.;

- визнати протиправним та скасувати пункт 5 рішення Антимонопольного комітету України від 04 лютого 2020 року № 77-р в частині зобов?язання Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проінформувати Антимонопольний комітет України про припинення надання незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою, протягом двох місяців із дати офіційного оприлюднення цього рішення та надати належних доказів припинення.;

- визнати протиправним та скасувати пункт 6 рішення Антимонопольного комітету України від 04 лютого 2020 року № 77-р в частині повернення незаконної державної допомоги, визнану недопустимою для конкуренції, у фактично наданому розмірі.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач уважає рішення Антимонопольного комітету України від 04.02.2021 № 77-р протиправним. Зазначає, що КП «Київбудреконструкція» виконує делеговані органом місцевого самоврядування функції замовника з реконструкції об`єкта комунальної інфраструктури, який призначений для безоплатного задоволення потреб населення. Фінансування здійснюється за рахунок бюджетних коштів, має цільовий характер, а витрати на утримання служби замовника визначаються відповідно до встановлених нормативів. На переконання позивача, така підтримка не створює економічної переваги, не спотворює конкуренцію та не є державною допомогою у розумінні Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання». Також позивач посилається на відповідність компенсації критеріям, установленим у справі Altmark Trans GmbH. CamScanner 05.10.2026 14.41 (1)

Антимонопольний комітет України проти позову заперечує та вважає рішення від 04.02.2021 № 77-р законним і обґрунтованим. Відповідач зазначає, що комунальний статус КП «Київбудреконструкція» не виключає його статусу суб`єкта господарювання, а виконання функцій замовника має економічний характер. Підприємство визначено отримувачем підтримки без конкурентного відбору, при цьому відповідність компенсації всім критеріям Altmark, зокрема щодо відсутності надмірної компенсації та визначення її розміру на основі витрат типового належним чином керованого підприємства, не підтверджено. У зв`язку із цим відповідач уважає надану за рахунок місцевих ресурсів підтримку державною допомогою та просить у задоволенні позову відмовити.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 залишено без руху позовну заяву Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/4634/21 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/4634/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 справу прийнято до провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 залишено клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження та клопотання про залучення третьої особи без задоволення.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049 затверджено Програму економічного і соціального розвитку м. Києва на 2018 2020 роки.

Рішенням Київської міської ради від 18.12.2018 № 469/6520, у редакції рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 54/9133, затверджено Комплексну міську цільову програму екологічного благополуччя міста Києва на 2019 2021 роки.

Рішенням Київської міської ради від 12.12.2019 № 456/8029 «Про бюджет міста Києва на 2020 рік», зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 10.09.2020 № 453/9532, передбачено фінансування відповідних заходів.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.03.2020 № 432 «Про передачу функцій замовника з реконструкції зони відпочинку «Центральна» в частині створення рекреаційного маршруту з благоустроєм прилеглої території на Трухановому острові в Дніпровському районі м. Києва» Комунальному підприємству «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» передано функції замовника з реконструкції зазначеного об`єкта.

Метою відповідного заходу визначено реконструкцію зони відпочинку «Центральна» у частині створення рекреаційного маршруту з благоустроєм прилеглої території на Трухановому острові у Дніпровському районі м. Києва, а очікуваним результатом відновлення благоустрою, покращення санітарного та екологічного стану міста, розвиток та трансформацію міського середовища до європейських стандартів благоустрою.

Згідно з матеріалами, поданими Антимонопольному комітету України, загальний обсяг підтримки становив 77 638 200,00 грн, у тому числі на 2020 рік 52 638 200,00 грн, на 2021 рік 25 000 000,00 грн. Загальна тривалість підтримки визначалась з 31.01.2020 до 31.12.2021.

Відповідно до Статуту КП «Київбудреконструкція», затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 448/3886, підприємство створено з метою, зокрема, забезпечення будівництва (реконструкції), перебудови споруд та об`єктів господарського і соціально-побутового призначення за рахунок фінансування з міського та державного бюджетів.

Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради до Антимонопольного комітету України подано повідомлення про нову індивідуальну державну допомогу від 19.05.2020 № 500-26.15/04-104/4015.

За результатами розгляду зазначеного повідомлення розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 13.08.2020 № 04/222-р розпочато розгляд справи про державну допомогу № 500-26.15/65-20-ДД.

Під час розгляду справи Антимонопольним комітетом України витребовувалася додаткова інформація, необхідна для оцінки повідомленої підтримки. Зокрема, Комітетом листом від 15.10.2020 № 500-29/04-14015 запитано додаткову інформацію, яку Управління екології та природних ресурсів надало листом від 03.11.2020 № 077-4682 та листом від 04.11.2020 № 077-4683.

Крім того, Управлінням екології та природних ресурсів листом від 09.12.2020 № 5-01/16342 надано Антимонопольному комітету додаткову інформацію, необхідну для розгляду справи.

У ході розгляду справи Комітетом установлено, що КП «Київбудреконструкція» виконує функції замовника на підставі розпорядження від 13.03.2020 № 432 та отримує фінансування за рахунок місцевих ресурсів.

За інформацією Управління, КП «Київбудреконструкція» укладало договори із підрядними організаціями на виконання робіт із реконструкції зони відпочинку «Центральна» за результатами проведених конкурентних процедур публічних закупівель. При цьому фактичні витрати на утримання служби замовника визначалися у розмірі 2,5 %, а витрати на здійснення технічного нагляду у розмірі 1,5 %.

Листом від 27.01.2021 № 247/3-61, зареєстрованим Антимонопольним комітетом України 29.01.2021 за вх. № 8-04/1205, КП «Київбудреконструкція» надало інформацію щодо фактично наданого та отриманого обсягу фінансування, який становив 719 267,15 грн.

За результатами розгляду справи № 500-26.15/65-20-ДД Антимонопольним комітетом України прийнято рішення від 04.02.2021 № 77-р.

Не погодившись із висновками, викладеними у зазначеному рішенні, Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 04.02.2021 № 77-р.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади контролю за допустимістю державної допомоги для конкуренції визначені Законом України від 01.07.2014 № 1555-VII «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 1555-VII державна допомога суб`єктам господарювання підтримка у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.

За приписами частини другої статті 3 Закону № 1555-VII дія цього Закону не поширюється, зокрема, на підтримку господарської діяльності, пов`язаної з інвестуванням в об`єкти інфраструктури із застосуванням процедур державних закупівель, а також на компенсацію обґрунтованих витрат на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес.

Відповідно до статті 8 Закону № 1555-VII Антимонопольний комітет України є Уповноваженим органом з питань державної допомоги, до повноважень якого належить, зокрема, визначення належності заходів підтримки суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів до державної допомоги та оцінка допустимості такої допомоги для конкуренції.

Згідно зі статтею 62 Господарського кодексу України підприємство є самостійним суб`єктом господарювання, створеним компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення господарської діяльності.

За змістом статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності та входить до сфери його управління.

Відповідно до статті 31 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад у галузі будівництва належить організація будівництва, реконструкції та ремонту об`єктів комунального господарства і соціально-культурного призначення, а також виконання або делегування на конкурсній основі функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла та інших об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури комунальної власності.

Порядок розгляду відповідних справ визначений Порядком розгляду справ про державну допомогу суб`єктам господарювання, затвердженим розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.04.2016 № 8-рп, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.2016 за № 686/28816.

Відповідно до статті 264 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом при застосуванні положень щодо державної допомоги використовуються як джерело тлумачення критерії, що випливають із застосування відповідних положень права Європейського Союзу, зокрема судової практики Суду Європейського Союзу.

У рішенні Суду Європейського Союзу від 24.07.2003 у справі C-280/00 Altmark Trans GmbH визначено умови, за сукупного дотримання яких компенсація за виконання зобов`язань із надання послуг загального економічного інтересу не становить державної допомоги: наявність чітко визначених зобов`язань; попереднє встановлення об`єктивних і прозорих параметрів компенсації; неперевищення компенсацією необхідних витрат з урахуванням доходів та розумного прибутку; визначення виконавця за результатами конкурентної процедури або визначення розміру компенсації на основі аналізу витрат типового, належним чином керованого підприємства.

VI. Оцінка суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що предметом оскарження у цій справі є рішення Антимонопольного комітету України від 04.02.2021 № 77-р, прийняте за результатами розгляду справи про державну допомогу № 500-26.15/65-20-ДД, яким надано оцінку підтримці Комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» за рахунок місцевих ресурсів у межах реалізації заходів із реконструкції зони відпочинку «Центральна» у частині створення рекреаційного маршруту з благоустроєм прилеглої території на Трухановому острові у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно та своєчасно.

Отже, у межах цього спору суд перевіряє не господарську доцільність обрання Київською міською радою чи її виконавчим органом конкретної моделі реалізації відповідного проекту, а те, чи мав Антимонопольний комітет України правові підстави кваліфікувати відповідне фінансування як державну допомогу та чи належним чином ним досліджено обставини, необхідні для такої кваліфікації.

Правові засади проведення оцінки відповідного фінансування визначалися Законом України від 01.07.2014 № 1555-VII «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

За пунктом 1 частини першої статті 1 цього Закону державна допомога суб`єктам господарювання це підтримка у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.

Таким чином, для кваліфікації певного заходу як державної допомоги значення має сукупність юридичних ознак: отримувачем підтримки є суб`єкт господарювання; підтримка надається за рахунок державних або місцевих ресурсів; така підтримка створює економічну перевагу; перевага має вибірковий характер; унаслідок її надання конкуренція спотворюється або виникає загроза такого спотворення.

Саме тому суд не погоджується з одним із ключових доводів позивача про те, що спірне фінансування апріорі не може бути державною допомогою лише тому, що КП «Київбудреконструкція» є комунальним підприємством, а кошти виділялися на виконання завдань територіальної громади.

Правовий статус підприємства у спірний період визначався, зокрема, статтею 62 Господарського кодексу України, за змістом якої підприємство є самостійним суб`єктом господарювання, створеним компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної та іншої господарської діяльності.

Згідно зі статтею 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування та входить до сфери його управління, однак таке підприємство є окремим суб`єктом господарювання.

Отже, перебування підприємства у комунальній власності не усуває його статусу суб`єкта господарювання і саме по собі не виключає можливості застосування до фінансування такого підприємства Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Матеріалами справи підтверджено, що КП «Київбудреконструкція» відповідно до Статуту є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки та здійснює господарську діяльність, зокрема діяльність, пов`язану із забезпеченням будівництва, реконструкції та реалізацією відповідних інвестиційних проектів. Ця обставина безпосередньо досліджувалася Комітетом під час визначення статусу отримувача підтримки.

Суд відхиляє і довід позивача про те, що функції замовника з реконструкції відповідного об`єкта є виключно функціями органу місцевого самоврядування, а тому передання їх КП «Київбудреконструкція» автоматично перетворює діяльність підприємства на владну або неекономічну.

Так, статтею 31 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних та міських рад віднесено, серед іншого, організацію за рахунок власних коштів та на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення.

Отже, організація будівництва та реконструкції дійсно належить до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування. Проте із цієї норми не випливає, що всі технічні, організаційні та господарські функції замовника можуть виконуватися виключно самим органом місцевого самоврядування або виключно визначеним ним комунальним підприємством.

Більше того, наведене законодавче регулювання не виключало залучення до виконання відповідних робіт та функцій інших підприємств, установ та організацій.

Тому сам факт прийняття виконавчим органом Київської міської ради розпорядження від 13.03.2020 № 432, яким КП «Київбудреконструкція» визначено замовником реконструкції зони відпочинку «Центральна» у частині створення рекреаційного маршруту з благоустроєм прилеглої території на Трухановому острові, не є достатнім для висновку, що діяльність підприємства не має економічного характеру та не може здійснюватися іншими суб`єктами господарювання.

Суд також враховує положення статті 33 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких комплексна забудова території може здійснюватися одним або кількома інвесторами, а функції замовника на будівництво відповідних об`єктів здійснюються в установленому законодавством порядку.

Водночас наведене нормативне регулювання не містить положення, яке б установлювало виключне право комунального підприємства виконувати функції замовника у відповідній сфері.

Тому доводи позивача про відсутність ринку для таких послуг та про неможливість конкуренції при виконанні функцій замовника суд оцінює критично.

Не спростовує висновків Комітету і посилання позивача на те, що реконструкція здійснювалася з метою задоволення суспільних потреб, а створена інфраструктура мала використовуватися населенням безоплатно.

Суд розмежовує характер кінцевого об`єкта та характер діяльності підприємства, якому передаються бюджетні ресурси.

Безоплатність користування громадянами реконструйованим об`єктом характеризує спосіб використання такого об`єкта після його створення, однак не визначає автоматично характер господарської діяльності юридичної особи, яка за рахунок бюджетних коштів здійснює функції замовника.

Тому сама суспільна мета реконструкції та відсутність плати з кінцевих користувачів не є достатніми обставинами для висновку про те, що фінансування КП «Київбудреконструкція» знаходиться поза сферою дії законодавства про державну допомогу.

Суд окремо оцінює довід позивача про те, що фінансування не створює підприємству економічної переваги, оскільки кошти мають цільове призначення, витрачаються виключно на відповідний проект та перебувають під казначейським контролем.

Відповідно до статті 1 Закону України № 1555-VII визначальним є не лише напрям використання коштів, а те, чи звільняє відповідний захід суб`єкта господарювання від витрат, які за звичайних ринкових умов він мав би нести самостійно, або чи забезпечує йому іншу економічну перевагу, недоступну іншим суб`єктам господарювання.

Тому цільовий характер бюджетного фінансування та контроль за дотриманням бюджетного законодавства не виключають оцінки такого фінансування за правилами Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Інакше будь-яке бюджетне фінансування суб`єкта господарювання, якщо воно формально передбачене бюджетною програмою, автоматично випадало б зі сфери контролю державної допомоги, що суперечило б самій меті Закону № 1555-VII.

Не є переконливим і довід позивача про те, що КП «Київбудреконструкція» не отримує прибутку від користування об`єктом та не здійснює безпосередньо будівельні роботи.

Господарський характер діяльності відповідно до Господарського кодексу України не обмежується лише безпосереднім виконанням будівельних робіт.

У матеріалах справи встановлено, що підприємство виконує функції замовника, організовує відповідні роботи, забезпечує їх проведення, здійснює передбачені законодавством та кошторисною документацією функції, а витрати на утримання служби замовника включаються до вартості будівництва.

Отже, відсутність у КП «Київбудреконструкція» статусу генерального підрядника та безпосереднього виконання ним фізичних будівельних робіт не спростовує економічного характеру виконуваних ним функцій.

Щодо доводів позивача про те, що діяльність КП «Київбудреконструкція» є послугою, що становить загальний економічний інтерес, суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України № 1555-VII та правил, які застосовуються при визначенні компенсації за надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, сама наявність суспільно важливої мети не означає автоматично, що компенсація не є державною допомогою.

Для такого висновку необхідно встановити дотримання сукупності критеріїв, сформованих, зокрема, у рішенні Суду Європейського Союзу від 24.07.2003 у справі C-280/00 Altmark Trans GmbH, на застосування яких посилалися як Комітет, так і сам позивач.

Перший критерій полягає у тому, що суб`єкт господарювання повинен бути фактично зобов`язаний виконувати чітко визначені зобов`язання з надання відповідної суспільної послуги.

Другий критерій вимагає, щоб параметри, на підставі яких розраховується компенсація, були заздалегідь визначені об`єктивним та прозорим способом.

Третій критерій передбачає, що компенсація не повинна перевищувати суму, необхідну для покриття всіх або частини витрат, понесених при виконанні відповідних зобов`язань, з урахуванням отриманих доходів та розумного прибутку.

Четвертий критерій застосовується у разі, якщо суб`єкт господарювання не був обраний за результатами процедури публічних закупівель, яка дозволила б визначити учасника, спроможного надати відповідну послугу з найменшими витратами для громади. У такому разі рівень необхідної компенсації повинен визначатися на основі аналізу витрат типового підприємства, належним чином керованого та забезпеченого відповідними ресурсами.

Такі критерії є сукупними. Відсутність хоча б одного з них виключає можливість висновку про те, що відповідна компенсація не становить державної допомоги.

Посилання позивача на розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 13.03.2020 № 432 як на доказ виконання першого критерію не спростовує висновків Комітету щодо недотримання інших критеріїв.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням № 432 КП «Київбудреконструкція» визначено замовником відповідної реконструкції. Однак сам факт покладення на підприємство певного завдання не підтверджує, що механізм компенсації відповідав усім іншим умовам Altmark.

Щодо другого критерію суд враховує, що матеріалами справи визначено загальний обсяг фінансування капітальних вкладень на 2020 2021 роки у сумі 77 638 200,00 грн.

Однак визначення загального обсягу бюджетного фінансування об`єкта саме по собі не є тотожним встановленню заздалегідь об`єктивних та прозорих параметрів розрахунку компенсації КП «Київбудреконструкція» саме за виконання функцій замовника.

У цьому аспекті суд погоджується з Комітетом, що позивач фактично ототожнює затвердження бюджетного фінансування об`єкта із визначенням економічно обґрунтованого розміру компенсації конкретному суб`єкту господарювання, хоча ці категорії не є тотожними.

Щодо третього критерію позивач посилається на те, що витрати на утримання служби замовника розраховуються відповідно до положень ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», а їх розмір не перевищує 2,5 відсотка.

Суд враховує зазначене нормативне обмеження, однак погоджується з висновком Комітету, що встановлення граничного показника кошторисних витрат не є доказом того, що конкретно виплачена сума компенсації дорівнює фактичним необхідним витратам підприємства.

ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 визначає правила формування вартості будівництва та граничний розмір відповідних витрат, однак сам по собі показник у 2,5 % не підтверджує відсутності надмірної компенсації у кожному конкретному випадку.

Для виконання третього критерію необхідним є не лише дотримання максимально допустимого кошторисного відсотка, а встановлення співвідношення між фактичними витратами підприємства, доходами, пов`язаними з виконанням відповідних функцій, та сумою отриманої компенсації.

Матеріалами справи такого розрахунку, який би спростовував висновок Комітету, не підтверджено.

Суд також враховує, що листом КП «Київбудреконструкція» від 27.01.2021 № 247/3-61, зареєстрованим Комітетом 29.01.2021 за вх. № 8-04/1205, повідомлено про фактично наданий та отриманий обсяг фінансування у сумі 719 267,15 грн. Однак сама інформація про фактично отриманий розмір коштів не підтверджує відповідності такої суми фактичним необхідним витратам за правилами третього критерію.

Щодо четвертого критерію суд установив, що КП «Київбудреконструкція» визначено замовником без проведення конкурентної процедури.

Позивач зазначає, що проведення конкурсу взагалі не було необхідним, оскільки підприємство створене Київською міською радою саме для виконання відповідних функцій.

Суд такий довід відхиляє.

Четвертий критерій Altmark не встановлює безумовного обов`язку у кожному випадку проводити конкурс. Натомість за відсутності конкурентного відбору він вимагає іншого способу підтвердження ринкового характеру компенсації шляхом визначення необхідних витрат на основі аналізу витрат типового, належним чином керованого підприємства, забезпеченого необхідними засобами.

Отже, навіть якщо виходити з позиції позивача про відсутність обов`язку проводити конкурс, це не усуває необхідності виконання альтернативної частини четвертого критерію.

Доказів проведення такого порівняльного аналізу витрат типового підприємства матеріали справи не містять.

Тому посилання позивача на досвід КП «Київбудреконструкція», наявність у нього працівників, необхідної організаційної структури, багаторічне виконання ним аналогічних завдань та створення підприємства саме для здійснення функцій замовника не замінюють передбаченого четвертим критерієм економічного порівняння.

Суд звертає увагу, що поняття «підприємство, здатне виконати відповідні роботи» та «типове, належним чином кероване підприємство, витрати якого використовуються як орієнтир для визначення компенсації» не є тотожними.

Відтак Комітет обґрунтовано дійшов висновку про недотримання сукупності критеріїв Altmark.

Суд також відхиляє довід позивача про відсутність спотворення або загрози спотворення конкуренції.

За змістом пункту 1 частини першої статті 1 Закону № 1555-VII для кваліфікації заходу як державної допомоги закон не вимагає обов`язкового встановлення вже реалізованого негативного наслідку у вигляді фактичного витіснення певного конкурента з конкретного ринку.

Достатнім є встановлення того, що надання підтримки створює для певного суб`єкта господарювання вибіркову перевагу і така перевага здатна спотворити або створити загрозу спотворення економічної конкуренції.

КП «Київбудреконструкція» отримало можливість здійснювати відповідні функції замовника та отримувати пов`язане з ними бюджетне фінансування без проведення конкурентного відбору.

При цьому норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Господарського кодексу України не встановлюють виключного права саме КП «Київбудреконструкція» на виконання відповідних господарських функцій.

Тому твердження позивача про принципову відсутність конкуренції у відповідній сфері не підтверджене нормативним регулюванням.

Окремо суд оцінює довід про те, що Антимонопольний комітет України фактично втрутився у дискреційні повноваження Київської міської ради та її виконавчого органу щодо управління комунальним майном і визначення способу виконання місцевих програм.

Такий довід є безпідставним.

Законом України № 1555-VII саме Антимонопольний комітет України визначений Уповноваженим органом з питань державної допомоги.

Відповідно до статті 8 зазначеного Закону до повноважень Уповноваженого органу належать, зокрема, отримання та розгляд повідомлень про нову державну допомогу, визначення належності заходів підтримки до державної допомоги, оцінка допустимості державної допомоги для конкуренції, прийняття рішень та вимога щодо припинення і повернення незаконної державної допомоги у випадках, установлених законом.

Тому перевіряючи порядок фінансування КП «Київбудреконструкція», Комітет не вирішував замість Київської міської ради, чи потрібно здійснювати реконструкцію Труханового острова, який саме об`єкт має бути реконструйовано та чи доцільно реалізовувати відповідну міську програму.

Комітет перевіряв інше питання чи відповідає спосіб фінансування конкретного суб`єкта господарювання вимогам законодавства про державну допомогу.

Це питання прямо віднесено законом до компетенції Антимонопольного комітету України.

Тому посилання позивача на статті 19, 31 та інші положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не свідчать про перевищення Комітетом повноважень, оскільки наявність у органу місцевого самоврядування компетенції щодо організації реконструкції та управління комунальними підприємствами не усуває обов`язку дотримуватися спеціального законодавства про державну допомогу.

Не приймає суд і довід про те, що кошти є бюджетними капітальними видатками, а тому не можуть розглядатися як державна допомога.

Бюджетний кодекс України регулює порядок формування, розподілу та використання бюджетних коштів, тоді як Закон України № 1555-VII регулює інше коло правовідносин вплив надання державних або місцевих ресурсів суб`єктам господарювання на економічну конкуренцію.

Відтак законність бюджетного призначення не виключає необхідності дотримання правил державної допомоги.

Так само не є визначальним довід про здійснення платежів через органи Державної казначейської служби України, оскільки казначейський контроль підтверджує дотримання порядку проведення бюджетних платежів, але не вирішує питання наявності або відсутності економічної переваги у розумінні Закону № 1555-VII.

Суд враховує і те, що повідомлення про нову індивідуальну державну допомогу № 500-26.15/04-104/4015 від 19.05.2020 було подано самим Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради.

Розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 13.08.2020 № 04/222-р розпочато розгляд справи № 500-26.15/65-20-ДД.

Під час розгляду справи Комітетом витребовувалася та досліджувалася інформація надавача та отримувача підтримки, у тому числі щодо правових підстав фінансування, статусу КП «Київбудреконструкція», обсягів підтримки та способу визначення витрат.

Отже, твердження про прийняття рішення без дослідження характеру спірного фінансування матеріалами справи не підтверджується.

Суд також не встановив підстав для висновку, що Комітетом неправильно застосовано положення статей 264 та 267 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Саме положення законодавства про державну допомогу передбачають необхідність урахування відповідних правил та практики Європейського Союзу при оцінці державної допомоги.

Тому звернення Комітету до критеріїв Altmark саме по собі не може свідчити про вихід за межі повноважень чи застосування неналежного джерела правової оцінки.

При цьому матеріали справи свідчать, що критерії Altmark використовувалися Комітетом не ізольовано, а при встановленні того, чи може компенсація КП «Київбудреконструкція» за виконання покладених на нього функцій розглядатися як така, що не створює економічної переваги.

Суд також ураховує Порядок розгляду справ про державну допомогу суб`єктам господарювання, затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.04.2016 № 8-рп, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.2016 за № 686/28816, положення якого визначають процедуру розгляду справ про державну допомогу та дослідження інформації, необхідної для прийняття відповідного рішення.

Матеріали справи не дають суду підстав вважати, що при розгляді повідомлення та справи № 500-26.15/65-20-ДД Комітет порушив установлену законом процедуру у спосіб, який міг вплинути на зміст прийнятого рішення.

За сукупністю встановленого суд доходить висновку, що позивач фактично обґрунтовує протиправність рішення від 04.02.2021 № 77-р переважно трьома обставинами: комунальним статусом КП «Київбудреконструкція», суспільною метою реконструкції та бюджетним характером фінансування.

Проте жодна з цих обставин окремо або у сукупності не виключає застосування Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Комунальне підприємство залишається суб`єктом господарювання у розумінні статей 62 та 78 Господарського кодексу України.

Належність організації реконструкції до повноважень органів місцевого самоврядування відповідно до статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не означає, що господарські функції, необхідні для реалізації відповідного проекту, можуть виконуватися виключно визначеним комунальним підприємством.

Безоплатність користування створеною інфраструктурою населенням не виключає економічного характеру діяльності підприємства, яке отримує компенсацію за виконання функцій замовника.

Наявність кошторисного обмеження витрат на утримання служби замовника у розмірі 2,5 %, установленого відповідними правилами визначення вартості будівництва, не доводить автоматично відсутність надмірної компенсації.

А відсутність конкурентного відбору КП «Київбудреконструкція» вимагала підтвердження розміру компенсації шляхом аналізу витрат типового, належним чином керованого підприємства, чого матеріалами справи не підтверджено.

Таким чином, суд не встановив, що Антимонопольний комітет України під час прийняття рішення від 04 лютого 2021 року № 77-р неправильно застосував положення Закону України від 01.07.2014 № 1555-VII «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», вийшов за межі передбачених статтею 8 цього Закону повноважень або не дослідив істотні для справи обставини.

Натомість доводи позивача зводяться до іншого тлумачення правового статусу КП «Київбудреконструкція» та характеру бюджетного фінансування, однак не спростовують установлених Комітетом обставин щодо надання підтримки за рахунок місцевих ресурсів, відсутності конкурентного визначення отримувача такої підтримки, недоведення відповідності компенсації фактичним необхідним витратам та недотримання сукупності критеріїв, за яких така компенсація могла б не розглядатися як державна допомога.

За таких обставин суд доходить висновку, що рішення Антимонопольного комітету України від 04.02.2021 № 77-р прийнято в межах повноважень, наданих Комітету Законом України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», із дотриманням мети державного контролю за допустимістю державної допомоги для конкуренції, а наведені позивачем доводи не підтверджують наявності правових підстав для визнання цього рішення протиправним та його скасування. У зв`язку з цим заявлені Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради позовні вимоги є необґрунтованими.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи, що в задоволенні позову належить відмовити підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.