Ухвала суду № 140351368, 06.10.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття звіту про виконання судового рішення

06 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2939/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку письмового провадження звіт відповідача про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський район, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яким просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (№11/22161-суд від 05.12.2024), виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України. 2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.02.2023, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (№11/22161-суд від 05.12.2024), виданою Адміністрацією Державної прикордонної служби України, у розмірі 100% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії задоволено частково:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за №11/22161-суд від 05 грудня 2024 року, виданої Адміністрацією державної прикордонної служби України;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за №11/22161-суд від 05 грудня 2024 року, виданої Адміністрацією державної прикордонної служби України, з урахуванням проведених виплат;

- в іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року у справі №260/2939/25 набрало законної сили 20.06.2025 року.

28 жовтня 2025 року від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зазначив, що попри те, що рішення суду набрало законної сили 20.06.2025 року, воно фактично не виконане. Відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, унаслідок чого її розмір з 01.02.2023 визначено у сумі 33103,15 грн. (з урахуванням надбавок), однак виплата у зазначеному розмірі не проводиться.

З огляду на синтаксичну єдність конструкції «здійснити перерахунок та виплату пенсії» як двох однорідних і взаємопов`язаних дій, формальне виконання лише першої (перерахунку) без другої (виплати) не може вважатися належним виконанням судового припису. Отже, покладений на відповідача обов`язок у частині виплати перерахованої пенсії не виконано, що спричиняє триваюче порушення прав та законних інтересів позивача на своєчасне і повне отримання пенсійних виплат. Відтак просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №260/2939/25.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2026 року у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за №260/2939/25 відмовлено.

Не погодившись з сказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №260/2939/25, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

28 вересня 2026 року до суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання рішення по справі №260/2939/25.

Відповідач у звіті про виконання судового рішення зазначив, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 року по справі №260/2939/25 виконано в межах покладених судом зобов`язань. Зокрема, 25.06.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.12.2024 №11/22161-суд, після чого розмір пенсії склав 23 610,00 грн. Водночас різниця в пенсії за період з 01.02.2023 року по 28.02.2025 року у сумі 11 450,73 грн. облікована в електронній пенсійній справі позивача.

Разом з тим відповідач повідомив, що виплата зазначеної заборгованості залежить від фінансування за відповідними бюджетними програмами та не належить до повноважень Головного управління щодо самостійного визначення джерела таких коштів. Посилаючись, зокрема, на постанови КМУ №821 та №1046, положення Бюджетного кодексу України та практику Верховного Суду, відповідач зазначив, що відсутність бюджетного фінансування не може сама по собі свідчити про невиконання судового рішення без поважних причин.

Також відповідач зазначає, що 22 вересня 2026 року Головне управління звернулося до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України з листом №0700-0505-5/61811 щодо виділення коштів для виплати позивачу належної різниці пенсії.

Також відповідач наголосив на відсутності доказів недобросовісності, умисного невиконання рішення суду чи ухилення від його виконання з боку Головного управління, а питання подальшої виплати вже нарахованої заборгованості, на його думку, виходить за межі предмета розгляду цієї справи та може бути предметом окремого спору. У зв`язку з цим, відповідач просить суд прийняти поданий ним звіт про виконання судового рішення.

Розглянувши звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 КАС України визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

На підставі ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Водночас із наданих відповідачем документів суд установив, що пенсія позивачеві виплачується із застосуванням Постанови №821.

Так, у звіті про виконання судового рішення представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зазначає, що виплата нарахованої на виконання рішення суду різниці в пенсії у сумі 11 450,73 грн має здійснюватися в порядку, визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 та від 09 серпня 2026 року №1046, з урахуванням наявного бюджетного фінансування. При цьому відповідач вказує, що виплата коштів, нарахованих за рішеннями суду, здійснюється за рахунок відповідних бюджетних асигнувань та у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а тому можливість її проведення залежить від виділення відповідних коштів.

Стосовно порядку виплати позивачу перерахованої пенсії та нарахованої доплати, суд зазначає таке.

На підставі ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 затверджено «Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (далі - Порядок №821).

Порядок №821 набрав чинності 17.07.2025.

Дія цього Порядку не поширюється, зокрема, на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, що набрали законної сили до набрання чинності цим Порядком, тобто, до 17.07.2025.

Тобто, Порядок №821 застосовується до виплати пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили з 17.07.2025.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №260/2939/25 набрало законної сили 20.06.2025.

Поряд із цим, Київський окружний адміністративний суд рішенням від 04.03.2026 року у справі №320/51895/25 визнав протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень». Зобов`язав Кабінет Міністрів України після набрання рішенням законної сили невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.06.2026 року залишив без задоволення апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 р. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 р. у справі №320/51895/25 залишив без змін.

Згідно з положеннями ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином Порядок №821 втратив чинність, та діяв з 17.07.2025 по 08.06.2026.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.07.2026 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року у справі №320/51895/25. У задоволенні заяви Кабінету Міністрів України про зупинення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року у справі №320/51895/25 відмовив.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 10.09.2026 року залишив без задоволення касаційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 року у справі №320/51895/25 залишив без змін.

Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року №1046 внесено зміни у Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2025 року №157 (далі - Порядок №157).

Відповідно до внесених змін до Порядку №157, пункт 2 після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту:

- перераховані пенсії за рішенням суду - пенсії або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), сума якої (якого) визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання рішення суду, що набрало законної сили та видано або ухвалено після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України з урахуванням положень нормативно-правових актів.

У пункті 4: абзаци тринадцятий і чотирнадцятий викладено в такій редакції:

- виплату перерахованих пенсій за рішенням суду, джерелом фінансування яких є державний бюджет;

- виплату за ретроспективними судовими рішеннями (рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», про зобов`язання органу Фонду здійснити нарахування/ перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду), джерелом фінансування яких є державний бюджет.

При цьому, доповнено пункт 4 абзацом такого змісту: Бюджетні кошти за напрямами, зазначеними у підпунктах 12 і 13 цього пункту, не спрямовуються на забезпечення виконання грошових зобов`язань, що здійснюються відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2021 р. №902 (Офіційний вісник України, 2021 р., №70, ст. 4433; 2022 р., №40, ст. 2173), а також за судовими рішеннями, що виконуються негайно відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, у межах суми стягнення за один місяць, за рішеннями суду, що набрали законної сили до дати застосування пункту 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Виплати за судовими рішеннями, що виконуються негайно відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюються за рахунок джерел, з яких проводиться виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).

Пунктом 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що з бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік видатки на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати. Кабінету Міністрів України забезпечити визначення порядку виконання цієї норми.

На виконання п.25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №821, яка набрала законної сили 17.07.2025.

Таким чином, датою застосування пункту 25 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» є 17.07.2025.

Отже, Порядок №157, після змін Постановою №1046, поширює свою дію на виплату пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили з 17.07.2025, в тому числі і на рішення суду у даній справі.

Слід зазначити, що при прийнятті рішення у даній адміністративній справі суд не оцінював положення Постанов №821 та №1046 (Порядок №157) в контексті правомірності їх застосування до спірних правовідносин. Правомірність таких дій пенсійного органу не було предметом позову у даній справі.

Суд також зазначає, що застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області певних нормативних актів Кабінету Міністрів України, які регулюють порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, не було предметом розгляду даної справи і не оцінювалися судом при розгляді справи по суті.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №620/13341/25 дійшов висновку, що спір, який виник у зв`язку із застосуванням суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» під час виконання судового рішення, за своєю правовою природою є спором щодо правомірності дій, учинених на стадії виконання такого рішення. За таких обставин позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій суб`єкта владних повноважень щодо застосування Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, не утворюють самостійного предмета адміністративного спору та підлягають розгляду із застосуванням спеціального механізму судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України.

Верховний Суд зазначив, що застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 під час виконання судового рішення саме по собі не змінює процесуальної природи спірних правовідносин і не є підставою для звернення до суду з новим адміністративним позовом, оскільки законність таких дій має перевірятися у межах спеціальних процедур судового контролю за виконанням судових рішень.

Натомість у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/25 Верховний Суд дійшов висновку, що спір щодо правомірності застосування суб`єктом владних повноважень положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, який виник під час виконання судового рішення, може бути предметом розгляду в порядку окремого адміністративного позову. При цьому Верховний Суд виходив із того, що прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про виконання судового рішення із застосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 є реалізацією ним владних управлінських функцій, а тому таке рішення підлягає самостійній перевірці на відповідність вимогам законодавства в порядку адміністративного судочинства.

Фактично зазначений правовий висновок ґрунтується на тому, що застосування суб`єктом владних повноважень постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 утворює самостійний предмет адміністративного спору, незалежно від того, що відповідні дії були вчинені на стадії виконання судового рішення. Відповідно, Верховний Суд визнав можливим звернення особи до суду з новим адміністративним позовом про оскарження таких дій та прийнятого за результатами їх вчинення рішення.

Натомість, суд звертає увагу, що постановою від 15.09.2026 № 580/490/26 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду встановлено, що правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2026 року у справі №340/7985/25, на думку колегії суддів, яка передала цю справу на розгляд палати, не забезпечує системного застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України та не може вважатися таким, що узгоджується з принципами правової визначеності, остаточності судового рішення й ефективності судового захисту.

23. Водночас колегія суддів вважала обґрунтованим правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30 квітня 2026 року у справі №620/13341/25.

24. Саме у цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що якщо спір виник у зв`язку з виконанням судового рішення, а заявлені вимоги фактично спрямовані на перевірку законності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, учинених на стадії його виконання, такий спір не утворює нового предмета адміністративного судочинства та підлягає вирішенню із застосуванням спеціальних процедур судового контролю, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Отже, суд приходить до наступних висновків.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області в межах наданої компетенції проведений комплекс заходів для виконання рішення суду, прийнятого у цій справі, здійснено перерахунок пенсії позивача, у межах його зобов`язальної частини, яке в частині нарахування пенсії виконано у повному обсязі.

Щодо виплати заборгованості, яка утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, а також виплати поточних платежів, суд зауважує, що пенсійний орган продовжує виконання рішення на підставі механізмів запроваджених КМУ, які є чинним на даний час, однак, позивач не позбавлений права на звернення до суду із відповідною заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Головне управління ПФУ в Закарпатській області 22.09.2026 року року зверталось до Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України з листом від 22.09.2026 № 0700-0505-5/61811 щодо виділення коштів пенсіонеру ОСОБА_1 для проведення виплат різниці в пенсії, яка виникла на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду.

Також Пенсійний фонд України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 № 2800-050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з питання подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень.

Суд зауважує, що стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта владних повноважень, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанести шкоду необмеженій кількості осіб.

Згідно зі статтею 95 Конституції України бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства; виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків; держава прагне до збалансованості бюджету України.

Що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18.

Відсутність додаткового фінансування бюджету є об`єктивними обставинами, що перешкоджають швидкому виконанню рішення суду.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи (Постанова Верховного Суду від 4 жовтня 2022 року у справі N 200/3958/19-а).

Отже, відповідачем вчиняються дії щодо виконання судового рішення у справі №260/2939/25.

Відповідно до ч.2 ст.382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Судом встановлено, що пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивача, у межах зобов`язальної частини судового рішення, яке в частині нарахування пенсії виконано у повному обсязі. В іншій частині рішення суду виконується відповідно до механізмів запроваджених Законом України Про Державний бюджет та чинною постановою Кабінету Міністрів України №1046, а тому відсутні підстави вважати, що пенсійним органом не вжито всіх залежних від нього заходів для забезпечення виконання судового рішення у даній справі.

Враховуючи вищенаведене, слід прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 28.09.2026 року про виконання рішення в адміністративній справі №260/2939/25.

При цьому, враховуючи що виплата позивачу пенсії на виконання даного судового рішення залежить від виділених на зазначені цілі бюджетних асигнувань у межах помісячного розпису державного бюджету, то встановлювати новий строк для подання звіту є недоцільним, що не позбавляє права позивача за необхідності повторно звернутись із заявою про встановлення судового контролю.

Керуючись ст.ст.248, 256, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №260/2939/25.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

СуддяЯ. М. Калинич