Рішення № 140350677, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/35915/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету на суму 119 395,33 гривень

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до облікових даних контролюючого органу відповідач має податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 17576,40 грн по єдиному податку фізичної особи-підприємця, військовому збору та туристичному збору, який самостійно визначений платником податку у податкових деклараціях. У добровільному порядку відповідачем сума боргу не сплачена.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 грудня 2025 року позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в частині позовних вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу згідно:

- податкового повідомленням-рішенням №053192/2411 від 25.09.2025 на суму 4451,36 грн - повернуто позивачеві.

Ухвалою від 18 грудня 2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву в частині стягнення податкового боргу, відповідно до:

- податкової декларації №9122242713 від 04.05.2025 на суму 17 529,12 грн, термін сплати 20.05.2025;

- податкової декларації №9228934008 від 03.08.2025 на суму 32 030,95 грн, термін сплати 19.08.2025;

- пені, нарахованої згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 475,59 грн;

- податкової декларації №9228934008 від 03.08.2025 на суму 6 406,19 грн, термін сплати 19.08.2025;

- розрахунку податкових зобов`язань з туристичного збору до податкової декларації з туристичного збору №9122242029 від 04.05.2025 на суму 6950,09 грн, термін сплати - 20.05.2025;

- розрахунку податкових зобов`язань з туристичного збору до податкової декларації з туристичного збору №9228933542 від 03.08.2025 на суму 34 500,00 грн, термін сплати 19.08.2025;

- розрахунку податкових зобов`язань з туристичного збору до податкової декларації з туристичного збору №9346540883 від 10.11.2025 на суму 16 252,00 грн, термін сплати 19.11.2025;

- пені, нарахована згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 800,03 грн.

Так, 28.01.2026 до суду надійшла ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 07.01.2026 у справі №160/35915/25, якою витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/35915/25.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 січня 2026 року зупинив провадження у справі №160/35915/25, направив адміністративну справу № 160/35915/25 до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу від 18.12.2025 залишено без задоволення, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 року в справі №160/35915/25 залишено без змін.

Матеріали адміністративної справи 08.07.2026 повернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду після розгляду в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з чим, суд ухвалою від 13.07.2026 понови провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження була направлена відповідачу через під систему Електронний Суд до його електронного кабінету, про що в матеріалах справи міститься відповідна довідка.

Відповідач правом на подання відзиву на позов не скорисався, заяву про визнання позову не надав.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку. письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків на спрощеній системі оподаткування (3 група) та має податковий борг на суму 119395,33 грн.

Станом на час подання позову, відповідачем сума грошового зобов`язання з єдиного податку, військового збору та туристичного збору самостійно не сплачена, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заборгованість до бюджету у розмірі 119395,33 грн складається з:

- заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов?язань і розмірі 50035,66 грн, згідно податкової декларації №9122242713 від 04.05.2025 на суму 17 529,12 грн, термін сплати - 20.05.2025; податкової декларації №9228934008 від 03.08.2025 на суму 32 030,95 грн, термін сплати - 19.08.2025; пені, нарахованої згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 475,59 грн;

- заборгованості по військовому збору, що підлягає сплаті фізичними особами підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (код класифікації 11011700), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановленні терміни сум грошових зобов`язань у розмірі 6 406,19 грн, згідно податкової декларації №9228934008 від 03.08.2025 на суму 6 406,19 грн, термін сплати - 19.08.2025;

- заборгованість по туристичному збору, сплачений фізичними особами (код класифікації 18030200), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 62 953,48 грн, згідно розрахунку податкових зобов`язань з туристичного збору до податкової декларації з туристичного збору №9122242029 від 04.05.2025 на суму 6 950,09 грн, термін сплати - 20.05.2025; розрахунку податкових зобов`язань з туристичного збору до податкової декларації з туристичного збору №9228933542 від 03.08.2025 на суму 34 500,00 грн, термін сплати - 19.08.2025; розрахунку податкових зобов`язань з туристичного збору до податкової декларації з туристичного збору №9346540883 від 10.11.2025 на суму 16 252,00 грн, термін сплати - 19.11.2025; податкового повідомлення-рішення №053192/2411 від 25.09.2025 на суму 4 451,36 грн (штрафна санкція); пеня, нарахована згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 800,03 грн.

Позивачем сформована податкова вимога від 26.06.2024 №0019691-1305-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку та повернулась на адресу контролюючого органу неврученою, з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

З урахуванням вимог ст.56, 57 ПКУ, в зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Системний аналіз наведених норм ПК України свідчить про чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу, а отже саме такі обставини і складають предмет доказування у цій справі.

У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, у тому числі, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством.

Положеннями статті 57.3 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Крім того, ч. 3 ст. 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У межах розгляду справи про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових (податкових) зобов`язань, наявність правових підстав для нарахування грошового (податкового) зобов`язання має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16 та інших.

Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).

Відповідно до пп.1 п.1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника" розділу ІІ "Інтегрована картка платника" з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Щодо дотриманням позивачем відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають йому право на примусове стягнення податкового боргу, суд враховує наступне.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Згідно з пунктами 87.1, 87.9 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з несплатою податкового зобов`язання у встановлені строки, контролюючим органом надіслана відповідачу податкову вимогу від 26.06.2024 №0019691-1305-0436 на суму податкового боргу у розмірі 34696,06 грн, яку направлено відповідачу на його податкову адресу. Однак податкова вимога повернута на адресу податкового органу не врученою адресату з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Статтею 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

За приписами пунктів 42.1, 42.4, 42.5 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Враховуючи наведені положення, заявлений у цій справі до стягнення податковий борг є узгодженим.

При цьому, суд наголошує, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу згідно податкового повідомленням-рішенням №053192/2411 від 25.09.2025 на суму 4451,36 грн повернуто позивачеві.

Тому, з огляду на вищевказане правове регулювання спірних правовідносин та враховуючи, що контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення з відповідача податковий борг в сумі 114 943,97 грн.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Натомість позивачем доведено наявність узгодженої заборгованості відповідача перед бюджетом, яка не сплачена останнім у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у вигляді судового збору не розподіляються.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 114 943,97 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 05.10.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна