Рішення № 140350674, 29.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокуСправа №160/20117/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 04.06.2026 року № 046550009996 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути її заяву від 29.05.2026 року № 944 про нарахування грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач працювала на посаді фельдшера у закладах та структурних підрозділах АТ «Укрзалізниця». 20.02.2026 вона звернулася до органів ПФУ із заявою про призначення пенсії, за результатами розгляду якої позивачу призначено пенсію за віком з 17.02.2026. Позивач вважає, що має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для підтвердження відповідного стажу нею надано довідку Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» від 12.02.2026 № 8. У зв`язку з вимогою відповідача надати статут установи 29.05.2026 позивач повторно звернулася із заявою про перерахунок пенсії, додавши відповідний документ. Однак рішенням Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 04.06.2026 № 046550009996 їй було відмовлено у перерахунку пенсії. Підставою відмови стало незарахування до стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, періодів роботи з 01.01.2016 по 05.08.2021 у Дніпровській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» та з 10.08.2021 по 06.05.2026 у виробничому підрозділі «Дніпровське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця», оскільки АТ «Укрзалізниця» не належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України. Також відповідач зазначив, що на день досягнення пенсійного віку позивач не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач наголошує, що структурні підрозділи та філії АТ «Укрзалізниця» належать державі, а її робота на посаді фельдшера має враховуватися до стажу, який дає право на отримання грошової допомоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

Відповідачу позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 13.07.2026 року та 24.07.2026 року відповідно, що підтверджується відповідними довідками наявними в матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

29.05.2026 позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як працівнику охорони здоров`я, на день її призначення.

Відповідно до п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, який був уповноважений розглянути подану заяву.

Рішенням відповідача від 04.06.2026 року № 046550009996 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за заявою від 29.05.2026 року № 944 у зв`язку з тим, що на день досягнення пенсійного віку вона не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що періоди роботи позивача з 01.01.2016 року по 05.08.2021 року у Дніпровській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», підтверджені довідкою від 12.02.2026 року № 8, та з 10.08.2021 року по 06.05.2026 року у виробничому підрозділі «Дніпровське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця», підтверджені довідкою від 12.05.2026 року № 121-ТЧК, не підлягають зарахуванню до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993 року № 909, оскільки АТ «Укрзалізниця» не належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України. При цьому відповідач зазначив, що страховий стаж позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить 30 років 9 місяців, однак відсутня умова щодо роботи на відповідній посаді в закладі чи установі державної або комунальної форми власності на день досягнення пенсійного віку.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою КМУ від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 44 листопада 1993 р. № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно із пунктом 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 03.04.1985 року, позивач безперервно працює з 01.01.2016 року на посаді фельдшера, зокрема з 01.01.2016 року по 05.08.2021 року - у Дніпровській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця», а з 10.08.2021 року - у виробничому підрозділі «Дніпровське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця».

Згідно із записами трудової книжки, недоліків і неточностей записи трудової книжки не містять. Відповідач також на будь-які недоліки або неточності записів трудової книжки не вказує. Відтак записами у трудовій книжці підтверджується робота позивача на різних посадах в закладах охорони здоров`я.

Вказаний період роботи належить до стажу роботи в закладах та установах охорони здоров`я, що відповідно до чинного законодавства України дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до архівної довідки, виданої Комунальним некомерційним підприємством «П`ятихатська центральна міська лікарня» П`ятихатської міської ради від 20.04.2026 № 6/26, позивач працювала у П`ятихатській вузловій лікарні станції П`ятихатки з 01.04.1985 року по 31.12.2015 року. Наказом від 11.03.1985 року № 19 її прийнято з 01.04.1985 року на посаду фельдшера здоровпункту локомотивного депо станції П`ятихатки. Наказом від 25.12.2015 року № 51 позивача звільнено з 31.12.2015 року у зв`язку з переведенням до Дніпропетровської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Українська залізниця». У довідці також зазначено, що протягом указаного періоду позивач у відпустках без збереження заробітної плати не перебувала.

Згідно із довідкою Дніпровської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» від 12.02.2026 року № 8, з 01.01.2016 року позивача зараховано на посаду фельдшера здоровпункту оборотного депо П`ятихатки на підставі наказу від 31.12.2015 року № 19/ОС. З 02.01.2019 року її переведено на посаду фельдшера здоровпункту оборотного депо П`ятихатки Дніпровського локомотивного депо підрозділу «Здоровпункти, пункти, амбулаторії» на підставі наказу від 29.12.2018 року №501. 05.08.2021 року позивача звільнено у зв`язку з переведенням до структурного підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» на підставі наказу від 09.08.2021 року № 443/ОС. Відпустки для догляду за дитиною та навчальні відпустки не надавалися; відпустки без збереження заробітної плати надавалися у 2016 та 2017 роках тривалістю по одному календарному дню.

У зазначеній довідці наведено відомості про реорганізацію Державного закладу «Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ ДП «Придніпровська залізниця» у Дніпропетровську клінічну лікарню на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Укрзалізниця». Наказом від 28.02.2018 року № 126 лікарню перейменовано у Дніпровську клінічну лікарню на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» ПАТ «Укрзалізниця», а наказом від 09.01.2019 року № 008 - у Дніпровську клінічну лікарню на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця».

Відповідно до довідки виробничого підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця» від 12.05.2026 року № 121-ТЧК, позивач з 10.08.2021 року по 06.05.2026 року працювала повний робочий день на посаді фельдшера вищої категорії на підставі наказу від 09.08.2021 року № 442/ОС. Стаж її роботи за цей період становить 4 роки 8 місяців 27 днів. Простоїв, прогулів, навчальних відпусток, роботи зі скороченим робочим днем або неповним робочим тижнем не було.

У цій довідці також зазначено, що з 01.08.2025 року дію трудових договорів працівників структурного підрозділу «Дніпровське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» продовжено у виробничому підрозділі «Дніпровське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Українська залізниця» на підставі наказу від 31.07.2025 року № 71/ОС.

Так, спірним рішенням відповідача від 04.06.2026 року № 046550009996 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з метою призначення грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки на день досягнення пенсійного віку вона не працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». При цьому відповідач зазначив, що періоди роботи позивача з 01.01.2016 року по 05.08.2021 року у Дніпровській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» та з 10.08.2021 року по 06.05.2026 року на посаді фельдшера у виробничому підрозділі «Дніпровське локомотивне депо» філії «Локомотивна компанія» АТ «Укрзалізниця», підтверджені довідками від 12.02.2026 року № 8 та від 12.05.2026 року № 121-ТЧК, не підлягають зарахуванню до відповідного стажу, оскільки АТ «Укрзалізниця» не належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України.

Відповідно до статті 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" від 19.11.1992 №2801-XII безпосередньо охорону здоров`я населення забезпечують санітарно- профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров`я.

Середній медичний персонал особи, які отримали спеціальну освіту та відповідну кваліфікацію в середніх медичних навчальних закладах і допущені в установленому порядку до медичної діяльності.

Середній медичний персонал надає долікарську медичну допомогу, здійснює догляд за хворими, виконує під керівництвом лікаря профілактичну, діагностичну, лікувально-реабілітаційну, санітарно-протиепідемічну і організаторську роботу.

До складу середного медичного персоналу входять фельдшера, акушерки, медичні сестри, санітарні фельдшери, фельдшери-лаборанти, рентген-лаборанти, зубні лікарі, зубні техніки та інші.

Згідно із Додатком 2 до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23.10.1991 р. № 146 "Номенклатура спеціальностей середніх медичних працівників" медична сестра відноситься до середнього медичного персоналу.

Підтверджено той факт, що посада лікаря передбачена переліком закладів та установ охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджено постановою КМУ № 909 від 04.11.1993.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" загальний заклад охорони здоров`я - це багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров`я.

Відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань філія "Центр охорони здоров`я ПАТ "Українська залізниця" є лікарняним закладом, що здійснює діяльність у сфері охорони здоров`я.

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство "Українська залізниця", має код ЄДРПОУ 40075815. Орган управління Кабінет Міністрів України. Засновником АТ "Українська залізниця" є Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України. Розмір частки засновника (учасника): 229879115000 грн. Розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду): 229879115000,00 грн.

Отже, засновником та єдиним власником Акціонерного товариства "Українська залізниця" є Держава Україна. Саме державі Україна належить 100% статутного фонду АТ Укрзалізниця, а отже і саме АТ "Українська залізниця" належить державі Україна.

Відповідно до даних про відокремлені підрозділи юридичної особи АТ "Укрзалізниця" в останньої є філіали, зокрема, філія "Центр охорони здоров`я" акціонерного товариства "Українська залізниця" код ЄДРПОУ 40081352.

З огляду на вказане, оскільки структурні підрозділи та філії АТ "Українська залізниця" належать державі Україна, вони є закладами з державною формою власності.

Форма власності акцій, емітентом яких є АТ "Укрзалізниця" та які засвідчують участь їх власника у статутному капіталі емітента, є державною (постанова Верховного Суду у справі 09.10.2018 №826/11262/15).

Отже, позивач працювала на посаді лікаря як працівник закладу охорони здоров`я у складі установи державної форми власності та виконувала трудові функції, з яким законодавство пов`язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Оскільки позивачем було надано до відповідача усі необхідні документи, приймаючи рішення № від 04.06.2026 року № 046550009996, останній діяв у порушення вимог чинного законодавства.

Таким чином, слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.05.2026 року № 944 про нарахування грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 1 064,96 грн підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.06.2026 року № 046550009996 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.05.2026 року № 944 про нарахування грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії, передбаченої пунктом 7-1 розділу 15 Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 1 064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма