Рішення № 140350666, 02.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуСправа №360/756/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Луганській області щодо проведення виплати пенсії з 01.03.2026 року з обмеженням максимального розміру, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Луганській області здійснити з 01.03.2026 року виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він з 16.08.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у розмірі 70% грошового забезпечення. Рішеннями Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 у справі № 300/238/23 та Луганського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі № 360/431/24 і від 05.05.2025 у справі № 360/547/25 уже визнавалися протиправними дії відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром та покладався обов`язок здійснити її виплату без такого обмеження. Однак із 01.03.2026 після проведення індексації пенсії відповідно до постанови КМУ від 25.02.2026 № 236 відповідач повторно обмежив пенсійну виплату десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, а саме сумою 25 950 грн. Так, згідно із відомостями його особистого кабінету на вебпорталі ПФУ розмір пенсії з урахуванням індексації та надбавок становить 28 416,03 грн, проте фактично за березень 2026 року йому виплачено 25 950 грн. У зв`язку із чим 06.03.2026 він звернувся до відповідача із заявою щодо підстав застосування зазначеного обмеження та вимогою здійснювати виплату пенсії з 01.03.2026 без обмеження максимальним розміром і виплатити недоотримані суми. Листом від 27.03.2026 № 6048-4882/П-02/8-1200/26 відповідач повідомив про застосування обмеження відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зазначивши, що попереднім судовим рішенням не покладено обов`язку проводити подальші перерахунки пенсії без обмежень, установлених законодавством.

06.05.2026 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя від 21.05.2026 року №960/0/15-26 "Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду" справу направлено для розгляду за підсудністю.

24.07.2026 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 360/756/26.

27.07.2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 360/756/26 була передана судді Кучмі К.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 року прийнято до свого провадження справу № 360/756/26 та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

До суду 12.08.2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 360/547/25 позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2025 без обмеження її максимальним розміром. Розмір пенсії після виконання зазначеного судового рішення становив 25 762,53 грн, а внаслідок масового перерахунку з 01.01.2026 - 25 821,03 грн. З 01.03.2026 позивачу проведено індексацію пенсії відповідно до п.2 постанови КМУ від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році». Так, після проведеного перерахунку розмір пенсійної виплати обмежено десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та визначено в сумі 25950 грн, виходячи з установленого з 01.01.2026 прожиткового мінімуму в розмірі 2595 грн. Обґрунтовуючи правомірність застосованого обмеження, відповідач послався на положення ст.43 Закону № 2262-XII та ст.2 Закону 3668-VI, які, на його переконання, передбачають обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших установлених законодавством доплат десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 визнано неконституційними приписи статті 2 Закону № 3668-VI в частині їх поширення на Закон № 2262-XII. Водночас, за тлумаченням відповідача, з урахуванням мотивувальної та резолютивної частин зазначеного рішення, а також частини першої статті 2 Закону № 2262-XII, виплаті без обмеження максимальним розміром підлягають пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Відповідач також послався на практику Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України щодо допустимості зміни механізму реалізації соціально-економічних прав з огляду на фінансові можливості держави та необхідність забезпечення справедливого балансу між інтересами суспільства й окремої особи. Наголосив, що призначення, перерахунок та виплата пенсій належать до компетенції органів Пенсійного фонду України, а суд не може підміняти пенсійний орган у вирішенні питань, віднесених до його повноважень. Вважаючи, що при перерахунку та виплаті пенсії позивачу Головне управління діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Луганській області та отримує пенсію, призначену за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).

09.03.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром.

Проте, відповідачем надано відповідь від 27.03.2026 № 6048-4882/П-02/8-1200/26, у якій повідомлено, що з 01.03.2026 пенсію позивача проіндексовано відповідно до постанови КМУ від 25.02.2026 № 236. Водночас зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 360/547/25 зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, однак обов`язку проводити подальші перерахунки без застосування передбачених законодавством обмежень на відповідача не покладено.

Згідно із протоколом за пенсійною справою (1213011429) від 01.03.2026 позивача основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 28) з урахуванням індексації 27727,28 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії 25 950 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно із абзацом 1 преамбули Закону №2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Абзацом 3 преамбули Закону №2262-XII встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із частинами першою та третьою статті 1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 64 Закону №2262-ХІІ визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Кабінетом Міністрів України 25.02.2026 прийнято постанову №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - постанова №236).

Пунктом 1 постанови №236 установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Відповідно до підпунктів 1-2 пункту 2 постанови №236 з 1 березня 2026 року:

1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475), підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (Офіційний вісник України, 2025 р., №25, ст. 1669) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2025 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.

Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

2) розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім частини першої статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підвищені відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", підвищуються на коефіцієнт збільшення, встановлений пунктом 1 цієї постанови.

Пунктом 3 постанови №236 встановлено, що розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану".

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що з 01.03.2026 позивачу встановлено підвищення (індексація) пенсії у розмірі 2 595 грн.

При цьому, здійснюючи перерахунок пенсії з 01.03.2026, відповідач визначив підсумок пенсії в розмірі 27 727,28 грн, однак з урахуванням максимального розміру пенсії така становить 25 950 грн. Тобто, відповідач обмежує розмір пенсії позивача максимальним.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Отже, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

У постановах від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Суд зауважує, що на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, у зв`язку з чим, дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправними.

Аналогічну правову позицію наводив Верховний Суд у постановах від 25.11.2025 у справі №560/5404/25, від 22.07.2025 у справі №620/5993/24, від 08.04.2025 у справі №380/8998/24, від 24.02.2025 у справі №300/2424/24.

Згідно із правовою позицією Конституційного Суду України обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично обмежив позивачу виплату індексації пенсії відповідно до постанови №236, оскільки станом на березень 2026 року його пенсія перевищує максимальний розмір.

Суд наголошує, що незважаючи на наявність у постанові №236 застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, станом на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови №236 законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня, адже застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ саме з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в здійсненні перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру у розмірі 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян, починаючи з 01.03.2026 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд зазначає, що відповідно до п.9 та п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 року з обмеженням максимального розміру, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01.03.2026 року виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма