Ухвала суду № 140350542, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 жовтня 2026 рокуСправа №160/25223/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо дотримання строку звернення до суду та заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Служби судової охорони (м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5) про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Служби судової охорони (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Служби судової охорони щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року;

- визнати протиправним наказ Служби судової охорони від 01 листопада 2023 року № 648 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам центрального органу управління та територіальних управлінь» у частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01 січня 2023 року по 20 січня 2023 року виходячи з розрахунку 10 000 грн на місяць, замість додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168;

- зобов`язати Службу судової охорони нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період проходження служби з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, а також провести донарахування та виплату додаткової винагороди за період з 01 січня 2023 року по 20 січня 2023 року включно у розмірі 30 000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум за цей період, прийнявши відповідний наказ про нарахування та виплату.

Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 визнано неконституційним положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) щодо тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогами про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, а спірна додаткова винагорода за своєю правовою природою є оплатою праці. Крім того, Служба судової охорони протягом усього часу повідомляла про те, що після надходження бюджетних асигнувань накази про виплату додаткової винагороди будуть видані та її буде виплачено, що сформувало у позивача обґрунтовані очікування добровільного виконання відповідачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (далі Постанова № 168) без звернення до суду.

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), питання щодо дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду з позовом вирішено розглянути в ході розгляду справи.

04.09.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки додаткова винагорода є регулярним щомісячним платежем і позивач, не отримавши її у лютому 2022 року, повинен був знати про порушення свого права, а до суду звернувся лише у серпні 2026 року.

Ухвалою суду від 29.09.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Служби судової охорони про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду заяви щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку в частині позовних вимог щодо:

- визнання протиправною бездіяльності Служби судової охорони щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 19.07.2022 по 31.12.2022;

- визнання протиправним наказу Служби судової охорони від 01.11.2023 № 648 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам центрального органу управління та територіальних управлінь Служби судової охорони» у частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 20.01.2023;

- зобов`язання Служби судової охорони нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 19.07.2022 по 31.12.2022, а також провести донарахування та виплату додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 20.01.2023.

Також позивачеві роз`яснено наслідки неусунення зазначених недоліків.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху доставлено в електронний кабінет позивача 29.09.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

У встановлений судом строк позивач не подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом із зазначенням інших причин.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Відповідно до правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 27 квітня 2023 року у справі № 300/4201/22 та від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, положення статті 122 КАС України не містять норми, яка б врегульовувала порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

До 19.07.2022 частиною другою статті 233 КЗпП України було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, статтю 233 КЗпП України викладено в новій редакції, згідно з частиною першою якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX) у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Отже, до вимог про виплату грошового забезпечення (його складових), право на яке виникло до 19.07.2022, застосовується частина друга статті 233 КЗпП України в попередній редакції, яка не обмежувала строк звернення до суду, а до вимог щодо виплат, право на які виникло починаючи з 19.07.2022, строки, встановлені статтею 233 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 строк звернення до суду позивачем не пропущено, і ці вимоги підлягають розгляду по суті.

Водночас пунктом 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України було передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Карантин на всій території України відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 (постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651).

Отже, щодо вимог про нарахування та виплату додаткової винагороди за період з 19.07.2022 по 31.12.2022 тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України, почав свій перебіг з 01.07.2023 та сплив у жовтні 2023 року.

Щодо вимог стосовно наказу від 01.11.2023 № 648 о/с та донарахування додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 суд зазначає, що відповідно до службової записки управління по роботі з персоналом центрального органу управління Служби судової охорони від 01.09.2026 № 01.30-01.1-2347 та листа відповідача від 03.08.2026 № 30/01.30-02.2-1008 витяг із зазначеного наказу направлено позивачу 02.11.2023 через систему електронного документообігу. Отже, про розмір нарахованої йому за вказаний період додаткової винагороди позивач дізнався не пізніше 02.11.2023, а строк звернення до суду з цими вимогами сплив у лютому 2024 року.

Крім того, наказом Служби судової охорони від 29.07.2025 № 563 о/с позивача звільнено зі служби 31.07.2025, і відповідно до інформації ТУ ССО у Дніпропетровській області щодо остаточного розрахунку при звільненні позивач 31.07.2025 ознайомився з розрахунком сум, нарахованих йому при звільненні, про що свідчить його підпис. До складу зазначених сум додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, не увійшла. Тому навіть у разі обчислення строку за частиною другою статті 233 КЗпП України цей строк сплив 31.10.2025.

З позовом до суду позивач звернувся 18.08.2026, тобто в частині вимог за період з 19.07.2022 по 20.01.2023 з пропуском строку звернення до суду.

Подібний підхід до обчислення строку звернення до суду з вимогами щодо виплат за період після 19.07.2022 з урахуванням продовження строків на час дії карантину висловлено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 306/2708/23.

Доводи позивача щодо Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 суд відхиляє, оскільки відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням. Станом на 11.12.2025 строки звернення до суду з вимогами за період з 19.07.2022 по 20.01.2023 вже сплинули, а тому зазначене рішення не впливає на їх обчислення. Крім того, зазначеним рішенням не оцінювалась конституційність частини другої статті 233 КЗпП України, яка визначає строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Як вже зазначив суд в ухвалі про залишення позову без руху, посилання позивача на те, що Служба судової охорони повідомляла про намір виплатити додаткову винагороду після надходження бюджетних асигнувань, не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для звернення до суду. Очікування добровільного виконання суб`єктом владних повноважень свого обов`язку є суб`єктивним рішенням особи, яке не перешкоджало їй своєчасно звернутися до суду. Листів відповідача, на які посилається позивач (від 09.06.2022 № 30.07-455/ССО та інших), до матеріалів справи не надано.

Суд також враховує, що позивач обіймав посаду начальника територіального управління Служби судової охорони, був обізнаний з порядком виплати грошового забезпечення та з тим, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, співробітникам Служби не нараховувалась. Як убачається зі змісту рапорту позивача від 30.11.2023, позивачу було відомо про рішення Верховного Суду у зразковій справі № 260/3564/22 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2023 у цій справі. Попри це позивач звернувся до суду лише 18.08.2026.

Звернення позивача до відповідача з рапортом від 30.11.2023 та заявою від 06.07.2026 не зупиняє та не перериває перебігу строку звернення до суду, а отримання відповіді відповідача від 03.08.2026 № 30/01.30-02.2-1008 не змінює момент, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав. До того ж рапорт від 30.11.2023 подано вже після закінчення строку звернення до суду з вимогами за 2022 рік.

Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, доказів існування об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не надано.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 20.01.2023 не є поважними, а тому підстави для поновлення цього строку відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву подано без додержання строків, встановлених законом, і суд не знайшов підстав для поновлення строку за заявою особи, яка її подала.

За таких обставин позовна заява в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду за період з 19.07.2022 по 31.12.2022, визнання протиправним наказу від 01.11.2023 № 648 о/с у частині та зобов`язання провести донарахування і виплату додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 підлягає залишенню без розгляду.

Позовні вимоги за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 підлягають розгляду по суті.

Керуючись статтями 121-123, 240, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби судової охорони про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду в частині позовних вимог щодо:

- визнання протиправною бездіяльності Служби судової охорони щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 19.07.2022 по 31.12.2022;

- визнання протиправним наказу Служби судової охорони від 01.11.2023 № 648 о/с «Про виплату додаткової винагороди співробітникам центрального органу управління та територіальних управлінь Служби судової охорони» у частині нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 20.01.2023;

- зобов`язання Служби судової охорони нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період з 19.07.2022 по 31.12.2022, а також провести донарахування та виплату додаткової винагороди за період з 01.01.2023 по 20.01.2023.

Продовжити розгляд справи в частині позовних вимог за період з 24.02.2022 по 18.07.2022.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя І.О. Свергун