Рішення № 140350524, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа №160/2082/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) та скасувати рішення від 08.09.2025 № 232550004093 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», як учаснику бойових дій, починаючи з 11.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є учасником бойових дій і 02.09.2025 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте рішенням від 08.09.2025 № 232550004093 йому відмовлено у призначенні пенсії з тієї єдиної підстави, що подана довідка про участь у бойових діях не відповідає додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки обидві умови, з якими закон пов`язує право на дострокову пенсію за цим пунктом, тобто вік і тривалість страхового стажу, ним дотримані, статус учасника бойових дій підтверджений безстроковим посвідченням, яке недійсним не визнавалося, а відповідач, виявивши, на його думку, недолік в оформленні документа, не повідомив позивача про необхідність дооформлення і не витребував потрібних відомостей. Крім того, позивач наполягає на тому, що період військової служби у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан підлягав зарахуванню до страхового стажу в кратному (потрійному) розмірі. На підтвердження наведених обставин позивач долучив до позовної заяви копії оскаржуваного рішення, повідомлення органу Пенсійного фонду України, посвідчення учасника бойових дій, витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, військового квитка та довідки територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з чим справа вирішується за наявними матеріалами (частина 6 статті 162 КАС України). Водночас неподання відзиву саме по собі не є підставою для задоволення позову: суд у будь-якому разі зобов`язаний перевірити доводи позивача на відповідність нормам чинного законодавства та оцінити наявні у справі докази.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника бойових дій.

Статус позивача підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданим у 1996 році, яке згідно з вміщеним у ньому записом є безстроковим і дійсним на всій території України. Крім того, у матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20251031-00104540 від 31.10.2025, сформований на підставі відомостей інформаційно-комунікаційної системи Міністерства у справах ветеранів України, у якому зазначено: назва статусу (категорії) - учасник бойових дій; нормативна підстава - Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стаття 6 пункт 2; орган, що встановив статус, - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дата надання статусу - 05.03.1996; строк дії статусу - безтерміново.

Проходження позивачем військової служби підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 , а також долученою до позовної заяви довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з якою позивач проходив службу у Збройних Силах з 16.11.1987 по 19.11.1989, у тому числі перебував на території Республіки Афганістан з 05.06.1988 по 21.01.1989 і брав участь у бойових діях.

02.09.2025 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 10 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою № 1933 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності зазначену заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке рішенням від 08.09.2025 № 232550004093 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком.

В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що пенсійний вік, визначений пунктом 4 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 55 років, вік заявника - 56 років; необхідний страховий стаж, визначений цим же пунктом, становить 25 років, а страховий стаж особи становить 25 років 15 днів; за результатами розгляду документів, доданих до заяви, зазначено, що за поданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Далі в рішенні відтворено положення підпункту 6 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і вказано, що заявнику відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 4 статті 115 цього Закону, оскільки довідка про участь в бойових діях № 1/1431 від 17.09.2024 не відповідає додатку 2 постанови № 637 від 12.08.1993. Рішення також містить посилання на статті 74, 75 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.09.2025 № 2300-0213-8/70720 позивача повідомлено про ухвалення рішення про відмову в призначенні пенсії № 232550004093 від 08.09.2025 з наведеної вище підстави та про те, що його страховий стаж становить 25 років 15 днів.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також інші перелічені у цьому пункті категорії осіб, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Отже, для чоловіка право на дострокову пенсію за цим пунктом зумовлене сукупністю двох умов: досягненням 55-річного віку та наявністю страхового стажу не менше 25 років. Жодного поетапного підвищення пенсійного віку або збільшення вимог до тривалості страхового стажу для цієї категорії осіб Закон № 1058-IV не встановлює.

Обидві ці умови позивачем дотримані, що прямо визнав сам відповідач в оскаржуваному рішенні: 55 років позивач досяг 11.09.2024, тобто до дня звернення за пенсією, а його страховий стаж становить 25 років 15 днів, тобто перевищує потрібні 25 років. Більше того, відповідач окремо зафіксував, що за поданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Те, що позивачу надано статус учасника бойових дій саме за пунктом 2 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII, підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20251031-00104540 від 31.10.2025. Посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 видане у 1996 році за зразком, який зазначення пункту і статті закону, відповідно до якого надано статус, не передбачав, а орган, що видав посвідчення ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на цей час не існує. За таких обставин витяг з державного реєстру, сформований Міністерством у справах ветеранів України, є належним і достатнім підтвердженням підстави надання позивачу статусу. Саме посвідчення недійсним не визнавалося і не скасовувалося.

Відносини з приводу правил та процедур звернення за призначенням пенсії конкретизовані Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Підпункт 6 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 визначає документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, і побудований за категоріями осіб: для кожної з категорій, які мають право на дострокову пенсію за відповідним пунктом частини першої статті 115 Закону № 1058-IV, передбачено свій, відмінний від інших, перелік документів.

Так, для військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, цим підпунктом передбачено подання документів про проходження військової служби (служби); довідки згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи або документів про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачених Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документів військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації; посвідчення учасника бойових дій.

Натомість для осіб, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів, військовозобов`язаних, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), 20, 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII, той самий підпункт передбачає подання посвідчення учасника бойових дій, а у разі відсутності в посвідченні пункту і статті закону, відповідно до якого надано статус, - підтвердження таких відомостей органом, що видав посвідчення, або додання документів, які підтверджують безпосередню участь цих осіб в АТО/ООС, передбачених Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, чи документів військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

До подібного за змістом висновку про те, що право на призначення дострокової пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV мають декілька різних категорій осіб, які зобов`язані подати різний пакет документів, дійшов Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26.08.2026 у справі №520/7412/26.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач відтворив у ньому саме той абзац підпункту 6 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1, який стосується осіб зі статусом учасника бойових дій за пунктами 19, 20, 21 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII, тоді як позивач має статус учасника бойових дій за пунктом 2 частини першої цієї статті. Таким чином, вирішуючи питання про право позивача на пенсію, відповідач виходив з норми, яка до нього не застосовується, що свідчить про ухвалення рішення без урахування всіх обставин, які мають значення для його прийняття (пункт 3 частини 2 статті 2 КАС України).

Єдиною фактичною підставою відмови у призначенні пенсії стало те, що довідка про участь у бойових діях від 17.09.2024 № 1/1431 не відповідає додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до абзацу 6 пункту 6 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток № 2).

Додаток № 2 до Порядку № 637 є типовою формою довідки, зміст якої вичерпується посвідченням двох обставин: того, що особа проходила військову службу у складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) протягом визначеного періоду, і застереженням про те, що зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. Отже, єдиним правовим наслідком подання довідки за цією формою є зарахування відповідного періоду до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах у кратному обчисленні.

Разом з тим відповідач у самому оскаржуваному рішенні встановив, що за поданими документами до страхового стажу позивача зараховано всі періоди і що страховий стаж становить 25 років 15 днів, тобто перевищує необхідні 25 років. Звідси випливає, що недоліки форми довідки, поданої на підтвердження служби у складі діючої армії, не могли вплинути на жодну з умов, з якими пункт 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV пов`язує право на дострокову пенсію за віком: ані на вік позивача, ані на тривалість його страхового стажу, якого достатньо і без кратного зарахування періоду служби. Відмова у призначенні пенсії з підстави, яка об`єктивно не здатна вплинути на результат розгляду заяви, не відповідає вимозі пропорційності, зокрема дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (пункт 8 частини 2 статті 2 КАС України), і суперечить меті, з якою органу надано повноваження перевіряти подані документи.

Окремо суд зазначає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам вмотивованості.

Згідно з частиною 1 статті 72 Закону України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073-IX) адміністративний акт, прийнятий у письмовій формі, повинен мати мотивувальну частину, а мотивування (обґрунтування) адміністративного акта в письмовій формі повинно забезпечувати особі можливість правильно його зрозуміти та реалізувати своє право на оскарження адміністративного акта. Відповідно до пункту 5 частини 2 цієї статті у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин. Застосовність цього Закону до спірних відносин відповідач не заперечував, більше того, сам послався в оскаржуваному рішенні на статті 74, 75 Закону № 2073-IX.

Оскаржуване рішення обмежується констатацією того, що довідка про участь в бойових діях № 1/1431 від 17.09.2024 не відповідає додатку 2 постанови № 637 від 12.08.1993, і не містить жодного пояснення, у чому саме полягає ця невідповідність: які відомості чи реквізити у довідці відсутні або не узгоджуються з типовою формою і яким чином виявлений недолік впливає на право позивача на пенсію. За такого викладу позивач був позбавлений можливості зрозуміти зміст рішення та усунути недолік, на який послався орган.

Суд враховує також і те, що, виявивши недолік поданих документів, відповідач не вчинив дій, які приписані йому Порядком № 22-1. Абзацом 4 пункту 1.8 розділу I Порядку № 22-1 передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис; якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії. Узгоджено з цим пункт 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 зобов`язує працівника структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, повідомити про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Отже, дійшовши висновку про неналежне оформлення поданої довідки, відповідач був зобов`язаний повідомити позивача про необхідність її дооформлення і надати для цього тримісячний строк, зі збереженням дня звернення за пенсією, а не відмовляти у призначенні пенсії. Натомість рішення про відмову ухвалено 08.09.2025, тобто на шостий день після подання заяви 02.09.2025, а доказів повідомлення позивача про необхідність дооформлення документів матеріали справи не містять і відповідач суду не надав.

Водночас суд не може погодитися з доводом позивача про те, що період його військової служби підлягав зарахуванню до страхового стажу в кратному (потрійному) розмірі. Відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом; кратного обчислення страхового стажу за періоди військової служби цей Закон не передбачає. Наведене вище застереження додатка № 2 до Порядку № 637 стосується стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, а не страхового стажу, необхідного для набуття права на пенсію за пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV. До того ж кратне зарахування позивачу і не потрібне, оскільки наявного страхового стажу (25 років 15 днів) достатньо для призначення пенсії за цим пунктом і без нього.

Щодо суб`єкта, який має розглянути заяву позивача, суд зазначає, що заяву прийнято органом Пенсійного фонду України в Черкаській області, проте згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів та електронну пенсійну справу. У цій справі за принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуло і оскаржуване рішення ухвалило Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке й визначено відповідачем, а отже, компетентним органом для повторного розгляду заяви є саме цей орган.

Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд виходить з такого. Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Призначення пенсії належить до виключної компетенції органу Пенсійного фонду України, який за наслідками розгляду заяви та доданих до неї документів визначає не лише наявність права на пенсію, а й її вид, дату, з якої вона призначається, та розмір. Оскаржуване рішення ухвалено без належного з`ясування обставин і без застосування норми, що підлягала застосуванню, а тому заява позивача від 02.09.2025 по суті залишилася нерозглянутою. За таких обставин суд не вправі підміняти відповідача і самостійно вирішувати питання про призначення та виплату позивачу пенсії, у тому числі визначати дату, з якої вона має бути призначена. Належним і достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправним і скасування рішення про відмову та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.09.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. При цьому з огляду на пункт 1.8 розділу I Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії залишається день прийняття заяви, тобто 02.09.2025.

Відтак позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 11.09.2025, задоволенню не підлягає.

Позивач є учасником бойових дій, а тому відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням його прав. З огляду на це розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач відзиву не подав і жодних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення суду не надав.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) від 08.09.2025 № 232550004093 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 02.09.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 665,60,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова