Рішення № 140350223, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/3803/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу.

Суть спору: 18.02.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ про його мобілізацію від 23.11.2025; визнати протиправними дії щодо мобілізації особи з чинним висновком військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), яким встановлено обмеження щодо проходження служби; визнати протиправними дії щодо вилучення військового квитка, паспорта та засобів зв`язку; визнати протиправною бездіяльність щодо ненадання документів, які стали підставою мобілізації; зобов`язати військову частину виключити позивача зі списків особового складу та звільнити його з військової служби, а також витребувати докази.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу надати докази сплати судового збору, а також уточнену позовну заяву із зазначенням належного суб`єктного складу відповідачів, до яких пред`являються позовні вимоги.

20.02.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків від 19.02.2026, якою позивач уточнив позовні вимоги та суб`єктний склад учасників справи.

З урахуванням уточнення позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.11.2025 про мобілізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позовні вимоги після уточнення заявлено виключно до ІНФОРМАЦІЯ_2 як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято оскаржуваний індивідуальний акт.

Інші вимоги, викладені в первісній редакції позовної заяви, позивач не підтримав, і вони не є предметом розгляду в цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_6 ) від 16.07.2024 № 6/16098 його було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Позивач зазначає, що з 2011 року перебуває під наглядом лікаря-невролога у зв`язку з наслідками черепно-мозкової травми, а зазначений висновок ВЛК не був скасований або змінений у встановленому законом порядку. На переконання позивача, відповідач здійснив його мобілізацію без перегляду чинного висновку ВЛК, без належного проведення військово-лікарської експертизи та без врахування встановлених медичних обмежень, а також направив його для проходження служби до бойового (штурмового) підрозділу - військової частини НОМЕР_1 . Позивач також посилається на суттєве погіршення стану здоров`я після мобілізації та вважає, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням вимог статті 19 Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також витребувано у відповідача докази, зокрема, копії постанови (довідки) ВЛК щодо позивача, картки обстеження та медичного огляду, направлення на ВЛК, журналу реєстрації направлень на ВЛК, витягу з наказу про призов позивача, інформацію щодо військової частини, до якої його направлено.

11.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Відповідач зазначає, що 17.11.2025 позивача доставили (супроводили) до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівники поліції, що підтверджується довідкою від 17.11.2025 № 782. Того ж дня позивача було направлено на медичний огляд, за результатами якого позаштатна ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнала його придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК від 17.11.2025 № 2025-1117-1112-0736-0. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2025 № 333/М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивача призвано на військову службу та направлено до військової частини НОМЕР_1 . На спеціальному обліку як заброньований позивач не перебував, документів, які б підтверджували наявність у нього права на відстрочку, не надавав, так само як і медичних документів, які могли б стати підставою для визнання його непридатним до військової служби. Відповідач також указує, що ВЛК не входить до його структури, а оцінка діагнозу та ступеня придатності особи до військової служби належить до дискреційних повноважень ВЛК. Позивач не скористався правом на оскарження постанови ВЛК до вищої ВЛК. Крім того, відповідач посилається на те, що позивач не з`явився за повісткою ІНФОРМАЦІЯ_7 № 777107 для уточнення даних, у зв`язку з чим його було доставлено працівниками поліції. У відзиві відповідач також просив залучити до участі у справі як співвідповідачів Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради (далі - КНП «КЛШМД» ДМР) та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12.03.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що відзив подано з пропуском встановленого судом строку, а додані до відзиву документи не засвідчені належним чином. Позивач наголошує, що відповідач не надав доказів вручення позивачу повістки та протоколу про адміністративне затримання, складеного відповідно до статті 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, також відсутні документи щодо зміни місця військового обліку позивача. Позивач вважає, що проведення повноцінного медичного огляду, видання направлення на ВЛК та наказу про призов протягом одного дня є об`єктивно неможливим, а отже, наказ про призов видано без належної правової підстави.

16.03.2026 від відповідача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи облікової картки позивача, роздрукованої з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр), з якої вбачається, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 з 16.10.2013, а 17.11.2025 його знято з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 та знято з військового обліку у зв`язку з призовом на військову службу.

17.03.2026 від позивача надійшла повторна відповідь на відзив (заперечення), у якій позивач просить визнати відзив поданим з порушенням процесуального строку, залишити його без розгляду, визнати додані до нього документи неналежними та недопустимими доказами. Позивач також зазначає, що 16.07.2024 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 встановила його придатність лише до служби у військових частинах забезпечення, натомість 17.11.2025 його визнано придатним до військової служби без обмежень, а відповідач, на думку позивача, самовільно змінив висновок ВЛК без проведення повноцінного медичного огляду та без доказів зміни стану здоров`я.

Крім того, позивач подав клопотання від 25.02.2026 про приєднання до матеріалів справи листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.02.2026 № 388/16/257 та клопотання від 01.03.2026 про приєднання консультативного висновку спеціаліста ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» від 27.02.2026 № 26-95444.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.10.2013 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 16.07.2024 № 6/16098 та картки обстеження та медичного огляду від 15-16.07.2024 позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу було направлено засобами поштового зв`язку повістку № 777107 про виклик на 27.10.2024 для уточнення даних.

У зв`язку з неприбуттям позивача за викликом ІНФОРМАЦІЯ_6 направив до органів Національної поліції електронне звернення щодо його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

17.11.2025 працівники поліції доставили позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.11.2025 № 782.

Згідно з обліковою карткою позивача, сформованою в Реєстрі, 17.11.2025 позивача знято з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 та взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17.11.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 видав позивачу направлення на ВЛК № 5532344, що підтверджується також витягом із журналу реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов`язаним для проходження медичного огляду.

17.11.2025 позивач пройшов медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , створеній на базі КНП «КЛШМД» ДМР.

Відповідно до картки обстеження та медичного огляду позивача оглянули лікар-терапевт, лікар-хірург, лікар-невропатолог, лікар-офтальмолог, лікар-оториноларинголог, лікар-дерматовенеролог та лікар-психіатр; до картки внесено результати визначення групи крові та резус-фактора, серологічного аналізу крові, рентгенологічного обстеження органів грудної клітки та електрокардіографії. Лікар-невропатолог застосував статтю 21 «в» графи II Розкладу хвороб.

Відповідно до довідки ВЛК від 17.11.2025 № 2025-1117-1112-0736-0 позивачу встановлено діагноз: G96 Інші ураження центральної нервової системи (опис діагнозу: наслідки ПУ ЦНС з помірним цефалгічним синдромом), та на підставі статті 21 «в» графи II Розкладу хвороб позивача визнано придатним до військової служби.

Довідку підписано головою, членами та секретарем ВЛК. Згідно з обліковою карткою позивач підлягає переогляду 17.11.2026.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2025 № 333/М «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивача призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлено до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується також поіменним списком військовозобов`язаних, які призвані та відправлені у складі команди, від 17.11.2025 № 1/9686.

Того ж дня позивача знято з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з призовом на військову службу.

Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.11.2025 про мобілізацію позивача матеріали справи не містять.

Не погоджуючись із призовом на військову службу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Суд при вирішенні цієї справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 Закону № 2232-XII).

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався указами Президента України та триває на час розгляду справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на всій території України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, ведення Реєстру (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону № 3543-XII.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (частина п`ята статті 22 Закону № 3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок № 560), на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону № 3543-XII, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та Порядком № 560.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні ВЛК приймають постанови, які оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК належать, зокрема, ВЛК ТЦК та СП. Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК (підпункт 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402).

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402).

Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402). Постанова ВЛК регіону може бути оскаржена в ЦВЛК або в судовому порядку (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402).

ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 є позаштатною постійно діючою військово-лікарською комісією (ВЛК ТЦК та СП).

За змістом пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ).

Порядок медичного огляду військовозобов`язаних визначено главою 3 розділу II Положення № 402.

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу II Положення № 402 контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП. ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов`язаного картку обстеження та медичного огляду у паперовій формі за місцем провадження медичної практики в закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені в процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402 під час огляду військовозобов`язаних їм проводяться лабораторні та інструментальні дослідження, визначені цим пунктом; інші дослідження проводяться за показаннями. Лікарі, які включаються до складу ВЛК, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в електронній системі охорони здоров`я та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я.

Згідно з пунктом 3.5 глави 3 розділу II Положення № 402 військовозобов`язаний під час проведення медичного огляду зобов`язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в електронній системі охорони здоров`я.

Відповідно до абзаців другого, четвертого та п`ятого пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються довідками ВЛК.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду. Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Пунктами 22.1-22.3 глави 22 розділу II Положення № 402 передбачено, що діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК, а на військовозобов`язаних, резервістів - також у картку обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії в день засідання комісії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану призову на військову службу під час мобілізації підлягають військовозобов`язані, визнані ВЛК придатними до військової служби, які не мають права на відстрочку. Ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби визначає ВЛК на підставі Розкладу хвороб за результатами медичного огляду, про що зазначається в довідці ВЛК. Постанова ВЛК про придатність, прийнята під час дії воєнного стану, є дійсною протягом одного року. Постанова ВЛК може бути переглянута вищою ВЛК або оскаржена в судовому порядку.

Щодо предмета спору суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З урахуванням уточнення позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 23.11.2025 про його мобілізацію.

Водночас із доказів, наданих відповідачем на виконання ухвали суду від 23.02.2026 про витребування доказів, зокрема, наказу, поіменного списку команди та облікової картки позивача, вбачається, що призов позивача на військову службу під час мобілізації здійснено наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2025 № 333/М.

Інших наказів щодо призову позивача, у тому числі від 23.11.2025, відповідач не видавав, і матеріали справи таких відомостей не містять.

Суд ураховує, що на момент звернення до суду позивач та його представник не мали копій документів, на підставі яких здійснено призов, про що зазначено в позовній заяві, а предметом оскарження за змістом позовних вимог є саме індивідуальний акт відповідача про призов позивача на військову службу під час мобілізації.

Отже, зазначення позивачем дати 23.11.2025 є помилкою в реквізитах оскаржуваного акта, яка не змінює предмета спору.

З огляду на це суд надає оцінку правомірності наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2025 № 333/М у частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Суд також зазначає, що постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 про придатність позивача до військової служби, оформлена довідкою від 17.11.2025 № 2025-1117-1112-0736-0, позивачем не оскаржується, вимог щодо її протиправності та скасування позивач не заявляв.

Зазначена постанова в установленому порядку не скасована, тому є чинною та відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402 обов`язковою до виконання.

Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі співвідповідачів суд зазначає таке.

Позивач оскаржує виключно наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов, а постанова ВЛК предметом спору не є.

Рішення в цій справі не стосується прав, свобод, інтересів та обов`язків Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, КНП «КЛШМД» ДМР та ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , а справа може бути вирішена без їх участі.

Отже, підстав для залучення зазначених осіб до участі у справі як співвідповідачів відповідно до статті 48 КАС України суд не вбачає.

Щодо клопотань позивача про залишення відзиву без розгляду та визнання доданих до нього документів неналежними та недопустимими доказами суд зазначає таке.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас, документи, додані відповідачем до відзиву, є доказами, витребуваними ухвалою суду від 23.02.2026, які входять до наявних матеріалів справи та підлягають дослідженню й оцінці судом незалежно від вирішення питання щодо дотримання строку подання відзиву.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а тому дослідження поданих відповідачем доказів є необхідним для правильного вирішення справи.

Щодо доводів позивача про неналежне засвідчення копій документів суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться в нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Документи подано відповідачем через підсистему «Електронний суд» Єдиної судово-інформаційно-телекомунікаційної системи та підписано кваліфікованим електронним підписом його представника. Позивач не зазначив, які саме відомості в наданих копіях не відповідають дійсності, та не надав доказів, які б спростовували їх зміст.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання цих доказів неналежними чи недопустимими.

Отже, клопотання позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо доводів позивача про ігнорування відповідачем висновку ВЛК від 16.07.2024 суд зазначає таке.

Згідно з абзацом четвертим пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про придатність військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , оформлена довідкою від 16.07.2024 № 6/16098, прийнята під час дії правового режиму воєнного стану, отже, строк її дії закінчився 16.07.2025.

На момент вирішення питання про призов позивача, тобто станом на 17.11.2025, зазначена постанова ВЛК не була чинною та не могла бути підставою для визначення ступеня придатності позивача до військової служби.

Придатність військовозобов`язаного до військової служби оцінюється на момент призову за результатами медичного огляду, проведеного ВЛК відповідно до Положення № 402.

Направлення позивача на медичний огляд 17.11.2025 та прийняття ВЛК нової постанови щодо ступеня його придатності відповідає наведеним вимогам законодавства.

Відповідач висновок ВЛК від 16.07.2024 не змінював і не скасовував: ступінь придатності позивача визначено постановою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатами нового медичного огляду.

Крім того, з картки обстеження та медичного огляду від 17.11.2025 та довідки ВЛК від 17.11.2025 № 2025-1117-1112-0736-0 вбачається, що ВЛК встановила позивачу діагноз, пов`язаний із наслідками ураження центральної нервової системи, та застосувала статтю 21 «в» графи II Розкладу хвороб, тобто той самий пункт статті Розкладу хвороб, який застосовано лікарем-невропатологом під час медичного огляду 16.07.2024.

Отже, наявне в позивача захворювання було враховано ВЛК під час медичного огляду 17.11.2025.

З огляду на викладене доводи позивача про ігнорування відповідачем висновку ВЛК від 16.07.2024 суд до уваги не бере.

Щодо доводів позивача про неналежне проведення медичного огляду суд зазначає таке.

З картки обстеження та медичного огляду від 17.11.2025 вбачається, що позивача оглянули всі лікарі, огляд якими є обов`язковим під час дії правового режиму воєнного стану відповідно до пункту 3.2 глави 3 розділу II Положення № 402 (хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, офтальмолог, оториноларинголог), а також лікар-дерматовенеролог.

Висновки лікарів внесено до картки та засвідчено їх підписами й печатками, до картки внесено результати лабораторних та інструментальних досліджень.

Постанову ВЛК оформлено довідкою, підписаною головою, членами та секретарем ВЛК, з урахуванням встановленого діагнозу та із зазначенням застосованої статті Розкладу хвороб.

Отже, картка обстеження та медичного огляду підтверджує проведення медичного огляду позивача ВЛК.

Порушень порядку проведення медичного огляду та оформлення його результатів, які б ставили під сумнів постанову ВЛК, судом не встановлено.

Позивач, у свою чергу, конкретних порушень процедури медичного огляду не навів, а його доводи ґрунтуються на припущеннях щодо неможливості проведення медичного огляду протягом одного дня.

Суд зазначає, що законодавство не встановлює мінімального строку проведення медичного огляду військовозобов`язаного та не забороняє видання наказу про призов у день прийняття ВЛК постанови про придатність до військової служби.

Отже, проходження позивачем медичного огляду та видання оскаржуваного наказу в один день саме собою не свідчить про порушення процедури мобілізації.

Також суд ураховує, що визначення ступеня придатності особи до військової служби за станом здоров`я є повноваженням ВЛК, яке потребує спеціальних знань у галузі медицини.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зауважив, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів - членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Викладена в постанові Верховного Суду правова позиція відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом.

У разі незгоди з постановою ВЛК щодо встановленого діагнозу та ступеня придатності до військової служби позивач мав право звернутися до ВЛК регіону, яка відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402 має право переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК, або оскаржити постанову ВЛК у судовому порядку.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач скористався цим правом.

Щодо медичних документів, наданих позивачем на підтвердження погіршення стану здоров`я, суд зазначає таке.

Правомірність індивідуального акта суб`єкта владних повноважень оцінюється на момент його прийняття, з урахуванням обставин, які існували на той час.

Консультативний висновок спеціаліста ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» від 27.02.2026 № 26-95444, виписки із медичних карт стаціонарного хворого та інші медичні документи, отримані після 17.11.2025, характеризують стан здоров`я позивача після призову на військову службу, а тому не можуть свідчити про протиправність наказу від 17.11.2025 № 333/М і судом під час вирішення цього спору не оцінюються.

Питання ступеня придатності позивача до військової служби у зв`язку зі зміною стану здоров`я після призову вирішуються ВЛК у порядку, визначеному Положенням № 402 для військовослужбовців, а питання звільнення з військової служби - на підставах, визначених статтею 26 Закону № 2232-XII.

Щодо доводів позивача про ненадання доказів вручення повістки, відсутність протоколу про адміністративне затримання та зміну місця військового обліку суд зазначає, що правомірність наказу про призов на військову службу під час мобілізації визначається наявністю у військовозобов`язаного придатності до військової служби за станом здоров`я та відсутністю в нього права на відстрочку від призову (пункт 2 Порядку № 560).

Обставини оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП, його доставлення працівниками поліції та оформлення матеріалів щодо адміністративного правопорушення стосуються інших правовідносин, не охоплюються предметом цього спору і на правомірність оскаржуваного наказу не впливають.

Дії щодо зняття позивача з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 та взяття його на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про які внесено до Реєстру, позивач не оскаржував.

Доводи позивача про направлення його для проходження служби до бойового (штурмового) підрозділу суд також відхиляє, оскільки постановою ВЛК від 17.11.2025 позивача визнано придатним до військової служби без обмежень щодо виду служби чи військових частин.

Доказів наявності в позивача станом на 17.11.2025 права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації або перебування його на спеціальному обліку як заброньованого військовозобов`язаного матеріали справи не містять, на такі обставини позивач не посилається.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Ураховуючи, що станом на 17.11.2025 позивач як військовозобов`язаний був визнаний ВЛК придатним до військової служби та не мав права на відстрочку від призову, а порушень порядку проведення його медичного огляду та оформлення результатів огляду судом не встановлено, суд дійшов висновку, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.11.2025 № 333/М у частині призову позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон