Рішення № 140350219, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа №160/20642/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з питань виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Павлоградської міської ради, Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Комісії з питань виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі - відповідач, Комісія), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Павлоградської міської ради (далі - третя особа-1), Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі - третя особа-2, Управління), у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.08.2024, просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, прийняте 28.02.2024 та оформлене протоколом від 28.02.2024 № 6, про відмову в призначенні ОСОБА_1 грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення та скасування раніше прийнятого рішення про її призначення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням, оформленим протоколом від 30.10.2023 № 2, Комісія призначила позивачу грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення в розмірі 1 926 334,98 грн. Надалі рішенням, оформленим протоколом від 28.02.2024 № 6, Комісія відмовила позивачу в призначенні цієї компенсації та скасувала раніше прийняте рішення про її призначення з тих підстав, що позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу лише 28.06.2022, тобто після 24.02.2022. Позивач вважає, що Комісія не мала права скасовувати в такий спосіб власне рішення, ухвалене на його користь, та порушила процедуру розгляду цього питання. Вказує, що станом на 28.02.2024 існувала колізія між Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 (далі - Порядок № 280), який вимагав обліку особи як внутрішньо переміщеної до 24.02.2022, та Порядком та умовами надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату такої компенсації, затвердженими тією самою постановою (далі - Порядок та умови надання субвенції), які зазначеної умови не містили і передбачали лише перебування особи на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб не менш як один рік. На переконання позивача, ухваливши рішення від 30.10.2023 № 2 про призначення грошової компенсації, Комісія вичерпала свої повноваження щодо вирішення цього питання, а повторне його вирішення суперечить принципу правової визначеності. Скасування раніше прийнятого рішення можливо лише за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами, проте рішення № 2 за такими обставинами не переглядалося. Позивач вказує, що Комісію не наділено повноваженнями перевіряти факт обліку особи як внутрішньо переміщеної до 24.02.2022, а пункт 13 Порядку № 280 містить вичерпний перелік підстав для відмови в призначенні грошової компенсації, серед яких такої підстави немає. Акцентує увагу, що всупереч пунктам 10, 11 Порядку № 280 позивача не повідомили про засідання Комісії 28.02.2024, письмового клопотання про розгляд питання за його відсутності він не подавав, а розгляд питання на наступне засідання Комісії не переносився. Отже, порушено право позивача бути почутим, гарантоване статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Питання про скасування раніше прийнятого рішення не було включено до порядку денного засідання Комісії та не обговорювалося, а резолютивна частина протоколу № 6 не містить реквізитів рішення, яке скасовується, що суперечить принципу чіткості та правової визначеності.

31.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 . За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Луніній О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 позовну заяву залишено без руху. На виконання вимог цієї ухвали позивач подав уточнену позовну заяву від 22.08.2024 та заяву про залучення третіх осіб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позовну заяву та залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Павлоградської міської ради та Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради.

26.09.2024 до суду надійшли пояснення третьої особи-2, у яких Управління проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 263 до Порядку № 280 внесено зміни, відповідно до яких право на грошову компенсацію мають лише особи, які були обліковані як внутрішньо переміщені в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб до 24.02.2022. Позивач звернувся із заявою про призначення компенсації в жовтні 2023 року, тобто після набрання чинності цими змінами, а на облік як внутрішньо переміщена особа взятий 28.06.2022. Отже, позивач не набув права на компенсацію. У грудні 2023 року під час інвентаризації справ осіб, які звернулися із заявами про призначення грошової компенсації, виявлено обставину, яка ставила під сумнів правомірність рішення від 30.10.2023 № 2, у зв`язку з чим Управління звернулося до Міністерства у справах ветеранів України за роз`ясненням, після отримання якого внесло подання до Комісії. За твердженням Управління, Комісія розглянула подання та прийняла рішення про доцільність перегляду рішення № 2 за нововиявленими обставинами. Управління також зазначає, що Порядок № 280 не обмежує кількості перевірок і переглядів Комісією прийнятих рішень, а Порядок та умови надання субвенції регулюють взаємовідносини розпорядників бюджетних коштів, а не умови призначення компенсації фізичній особі, тому колізія між цими актами відсутня.

09.10.2024 до суду надійшов відзив відповідача, у якому Комісія просить відмовити в задоволенні позову з підстав, аналогічних наведеним Управлінням. Відповідач зазначає, що позивач узятий на облік як внутрішньо переміщена особа 28.06.2022, відтак, не відповідав умовам Порядку № 280 у редакції, чинній на час його звернення, а тому рішення від 28.02.2024 № 6 прийнято правомірно.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, оформлене протоколом від 28.02.2024 № 6.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2025 апеляційні скарги Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради та Виконавчого комітету Павлоградської міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2025 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2026 справу прийнято до провадження судді Сластьон А.О., визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та запропоновано учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали надати пояснення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.02.2026 у цій справі.

13.03.2026 до суду надійшли додаткові пояснення третьої особи-2, у яких Управління, заперечуючи проти доводу позивача про неповідомлення його про засідання Комісії, зазначає таке. Засідання Комісії з розгляду подання Управління було призначено на 28.02.2024 після отримання 26.02.2024 роз`яснення Міністерства у справах ветеранів України. Секретар Комісії намагався зв`язатися з позивачем телефоном, однак його номер був недоступний. Дружина позивача в телефонній розмові повідомила, що позивач перебуває у відрядженні та не може бути присутнім на засіданні. Після засідання 28.02.2024 секретар Комісії надіслав позивачу повідомлення про відмову в призначенні грошової компенсації на адресу фактичного місця проживання, зазначену в заяві про призначення компенсації, довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб: АДРЕСА_1 . Про зміну місця проживання позивач Управління не повідомляв, тоді як у позовній заяві зазначив іншу адресу. З огляду на це Управління вважає, що Комісія повідомляла позивача про дату засідання та надіслала йому повідомлення про результат розгляду.

16.04.2026 до суду надійшла заява третьої особи-2 про долучення до матеріалів справи рішення комісії з розгляду питань щодо надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території, від 02.04.2026 № 4, рішення Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 08.04.2026 № 713/0/3-26 про його затвердження та рішення Павлоградської міської ради від 10.03.2026 № 2420-70/VIII про затвердження персонального складу цієї комісії. Управління зазначає, що зазначеним рішенням комісії позивачу надано допомогу відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2025 № 1176, та просить взяти цю інформацію до уваги.

Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є учасником бойових дій та з 28.06.2022 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20.12.2022 № 1216-5002432793.

Рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 27.09.2023 № 1370 позивача разом із дружиною прийнято на квартирний облік за місцем проживання для одержання житла в державному житловому фонді.

У жовтні 2023 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, за результатами розгляду якої Управління внесло до Комісії подання про виплату йому грошової компенсації.

Рішенням Комісії, оформленим протоколом від 30.10.2023 № 2, позивачу призначено грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» та визначено її розмір - 1 926 334,98 грн.

Відповідно до протоколу від 28.02.2024 № 6 до порядку денного засідання Комісії включено одне питання: розгляд подання Управління щодо відмови в призначенні позивачу грошової компенсації для придбання житлового приміщення.

Позивач на засіданні був відсутній.

Враховуючи вимоги пункту 1 Порядку № 280 та роз`яснення Міністерства у справах ветеранів України від 26.01.2024 № 1392/1.1/8.3-24, з посиланням на те, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи лише з 28.06.2022, Комісія вирішила задовольнити подання Управління, а саме: відмовити позивачу в призначенні грошової компенсації та скасувати раніше прийняте рішення про її призначення.

28.02.2024, після засідання Комісії, позивачу надіслано повідомлення про відмову в призначенні грошової компенсації на адресу: АДРЕСА_1 .

Рішенням комісії з розгляду питань щодо надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території, від 02.04.2026 № 4, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 08.04.2026 № 713/0/3-26, позивачу за його заявою від 01.12.2025 № ЗВПО-01.12.2025-4047 надано допомогу для вирішення житлового питання в розмірі 2 000 000,00 грн відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2025 № 1176.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Щодо меж нового розгляду справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Отже, під час нового розгляду суд обмежений висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12.02.2026 у цій справі, і не може дійти протилежних висновків щодо питань, які вирішив Верховний Суд.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов таких висновків:

-Порядок № 280 визначає умови та порядок призначення і виплати грошової компенсації, тоді як Порядок та умови надання субвенції визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і адресовані розпорядникам субвенції. Ці акти регулюють різні сфери правовідносин, а тому доводи позивача про наявність колізії між ними є безпідставними;

-Порядок № 280 передбачає можливість перегляду комісією свого рішення при встановленні нововиявлених обставин, перелік яких не є вичерпним; у такому разі орган соціального захисту населення повинен внести до комісії подання про перегляд рішення про призначення грошової компенсації;

-ідеться саме про перегляд за визначеною процедурою, а не про повторний розгляд одного й того самого питання; рішення, прийняте за результатами такого перегляду, обов`язково має містити виклад нововиявлених обставин та їх вплив на результат вирішення питання про виплату (відмову у виплаті) грошової компенсації. Інший підхід зумовлює ризики порушення принципу правової визначеності та зловживань з боку суб`єкта владних повноважень, зокрема перегляду власних рішень у будь-який момент без достатньої підстави;

-комісія зобов`язана розглянути подання у присутності внутрішньо переміщеної особи (або її представника). Ця вимога набуває ще більшого значення, якщо за результатом розгляду подання може бути скасовано позитивне для особи рішення та прийнято протилежне;

-виявлення Комісією помилкового (безпідставного) призначення позивачеві грошової компенсації не зумовлює в неї права виправити свою помилку будь-яким способом. Відповідач як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотриматися визначеного законом алгоритму дій та прийняти вмотивоване рішення;

-зазначені позивачем підстави позову, а саме недотримання Комісією процедури перегляду свого попереднього рішення, недоліки в оформленні спірного рішення та неповідомлення позивача про розгляд питання про відмову в призначенні йому грошової компенсації, входять до предмета доказування та мають вирішальний вплив на правильне вирішення спору.

Верховний Суд також зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Москаль проти Польщі», пункт 73).

Водночас потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», пункт 58).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справах «Рисовський проти України», пункт 70, «Лелас проти Хорватії», пункт 74).

З огляду на обов`язковість наведених Верховним Судом висновків суд відхиляє доводи позивача про колізію між Порядком № 280 та Порядком та умовами надання субвенції, про вичерпання Комісією повноважень після ухвалення рішення від 30.10.2023 № 2 та недопустимість будь-якого перегляду цього рішення, а також про те, що Управління могло вносити до Комісії лише подання про виплату грошової компенсації на підставі заяви особи.

Так само суд відхиляє довід позивача про відсутність у Комісії повноважень перевіряти дату взяття особи на облік як внутрішньо переміщеної, оскільки пунктом 5 Порядку № 280 до повноважень комісії віднесено перевірку перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в базі даних, а абзацом першим пункту 2 цього Порядку облік особи до 24.02.2022 визначено умовою виникнення права на грошову компенсацію.

Щодо доводу позивача про відсутність у пункті 13 Порядку № 280 підстави для відмови в призначенні грошової компенсації, пов`язаної з датою взяття особи на облік, суд зазначає, що станом на 28.02.2024 такої підстави цим пунктом справді не було передбачено (підпункт 9-1 пункту 13 доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2024 № 614).

Водночас умову про облік особи як внутрішньо переміщеної до 24.02.2022 було визначено абзацом першим пункту 2 Порядку № 280 як умову виникнення права на грошову компенсацію, тому цей довід сам по собі не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.

Отже, предметом перевірки під час нового розгляду справи є насамперед дотримання Комісією процедури перегляду власного рішення, належність оформлення спірного рішення та забезпечення права позивача на участь у розгляді питання.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин

Відповідно до преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706) цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1706 внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на вебсайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 1706 адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 4 Закону № 1706 факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 4-1 Закону № 1706 Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб створюється з метою обліку таких осіб.

Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну, є відповідальним за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (…).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - Порядок № 509).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку № 509 довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 Порядку № 509 у день подання заяви про взяття на облік, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 4 цього Порядку, безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком 2, яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.

Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видається в день подання заяви особою, яка має намір її отримати.

Із положень Закону № 1706 випливає, що особа стає внутрішньо переміщеною внаслідок обставин, які змусили її залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, а довідка про взяття на облік лише підтверджує цей факт.

Як свідчать матеріали справи, позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу з 28.06.2022.

У жовтні 2023 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення грошової компенсації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 затверджено Порядок № 280.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 280 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 263, чинній на час ухвалення оскаржуваного рішення) цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, включені у списки осіб, які користуються правом першочергового або позачергового одержання жилих приміщень, за місцем проживання відповідно до законодавства за категоріями, встановленими в пункті 2 цього Порядку (далі - квартирний облік), які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб (далі - база даних) до 24 лютого 2022 р. і перебувають не менш як один рік на обліку в базі даних.

Згідно з абзацом першим пункту 2 Порядку № 280 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - внутрішньо переміщені особи), які перебувають на квартирному обліку і не менш як один рік на обліку в базі даних та які були обліковані як внутрішньо переміщені особи в базі даних до 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 280 до повноважень комісії належить, зокрема, перевірка перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в базі даних; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі змін у майновому стані, у складі сім`ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла, зміни місця проживання, у зв`язку з втратою статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, зняття з квартирного обліку тощо); скасування попереднього рішення за нововиявленими обставинами.

Згідно з абзацом першим пункту 6 Порядку № 280 заяву про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа або її законний представник чи уповноважений представник подає в паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за місцем перебування на квартирному обліку (далі - орган соціального захисту населення).

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 280 орган соціального захисту населення не пізніше ніж через десять робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 280 після отримання заяви про зміни у майновому стані та/або у складі сім`ї, зміни місця проживання, втрати статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, скасування дії довідки про облік, зняття з квартирного обліку тощо орган соціального захисту населення або уповноважений орган протягом п`яти робочих днів вносить до комісії подання про перегляд рішення про призначення грошової компенсації.

Відповідно до абзацу першого пункту 10 Порядку № 280 комісія протягом п`яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті та у присутності внутрішньо переміщеної особи або її законного представника чи уповноваженого представника приймає рішення про призначення (відмову в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляд рішення, скасування попереднього рішення, надання дозволу на відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку за місцем перебування внутрішньо переміщеної особи на обліку в базі даних, виплату грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено або виплачено не в повному обсязі на території, на якій ведуться бойові дії, внутрішньо переміщеній особі, яка перемістилася з території, на якій ведуться бойові дії, за місцем перебування на обліку в базі даних.

Повідомлення про розгляд подання надсилається внутрішньо переміщеній особі на адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) або адресу фактичного місця проживання, яка зазначена в заяві, або за допомогою інших засобів зв`язку (абзац другий пункту 10 Порядку № 280).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 280 за наявності письмового клопотання комісія може розглядати питання щодо призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляду рішення, скасування попереднього рішення за відсутності внутрішньо переміщеної особи або її законного представника чи уповноваженого представника. У разі відсутності такого клопотання та/або неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії. Комісія може розглядати відповідне питання без участі внутрішньо переміщеної особи або її законного представника чи уповноваженого представника в разі, коли його розгляд переносився двічі.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 280 (у редакції, чинній на 28.02.2024) комісія відмовляє внутрішньо переміщеній особі у призначенні грошової компенсації з таких підстав:

1) невідповідність у документах, що посвідчують внутрішньо переміщену особу або законного представника чи уповноваженого представника, від імені якої подається заява;

2) подання недостовірних відомостей;

3) внутрішньо переміщена особа не брала безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні до 1 червня 2018 р. заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (відсутні документи, передбачені підпунктами 3-6 пункту 7 цього Порядку);

4) внутрішньо переміщена особа не є особою, визначеною в пунктах 19 21 частини першої статті 6, пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

5) скасування дії довідки про облік (за винятком випадків, коли дію довідки, виданої до 24 лютого 2022 р., скасовано з підстав її переоформлення у зв`язку із зміною фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, яка перемістилася з території, на якій ведуться бойові дії);

6) внутрішньо переміщена особа та члени її сім`ї, на яких було розраховано грошову компенсацію, володіють майновими правами на об`єкти незавершеного житлового будівництва чи правом власності на житлове приміщення, що відповідає нормі жилої площі, визначеній статтею 47 Житлового кодексу України (на кожного члена сім`ї), що розташовані в населених пунктах на підконтрольній Україні території (крім житлового приміщення, яке зруйноване (знищене) або стало непридатним для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, зокрема з моменту введення воєнного стану), або таке нерухоме майно було відчужено протягом п`яти років, що передують даті подання заяви про призначення грошової компенсації;

7) внутрішньо переміщена особа не перебуває на квартирному обліку;

8) внутрішньо переміщеній особі або членам її сім`ї вже надавалося житло або виплачувалася грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення за рахунок бюджетних та благодійних коштів, залучених коштів суб`єктів господарювання, інших джерел, не заборонених законодавством;

9) внутрішньо переміщена особа перебуває на обліку в базі даних менш як один рік згідно з відомостями бази даних;

10) наявність обвинувального вироку суду у зв`язку із вчиненням внутрішньо переміщеною особою злочину проти України.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип закріплено в частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої дію нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У Рішенні від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України вказав, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок № 280 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 263, чинній як на час звернення позивача із заявою про призначення грошової компенсації та ухвалення рішення від 30.10.2023 № 2, так і на час ухвалення оскаржуваного рішення від 28.02.2024 № 6.

Зміни, внесені до Порядку № 280 постановами Кабінету Міністрів України від 30.05.2024 № 614 та від 13.12.2024 № 1416, на спірні правовідносини не поширюються.

Аналіз положень Порядку № 280 у зазначеній редакції свідчить, що необхідними умовами виплати грошової компенсації є, зокрема, облік особи як внутрішньо переміщеної в базі даних до 24.02.2022 та перебування на обліку в базі даних не менш як один рік.

З матеріалів справи вбачається, що позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу з 28.06.2022, тобто після 24.02.2022.

Водночас, з урахуванням висновків Верховного Суду, сама лише невідповідність позивача зазначеній умові не звільняла відповідача від обов`язку дотриматися встановленої Порядком № 280 процедури перегляду раніше ухваленого рішення про призначення грошової компенсації.

Щодо дотримання Комісією процедури перегляду рішення від 30.10.2023 №2.

Як вбачається з протоколу від 28.02.2024 № 6, до порядку денного засідання Комісії було включено одне питання - розгляд подання Управління щодо відмови в призначенні позивачу грошової компенсації для придбання житлового приміщення.

За результатами розгляду Комісія вирішила задовольнити подання, а саме: відмовити позивачу в призначенні грошової компенсації та скасувати раніше прийняте рішення про її призначення.

Отже, Управління внесло до Комісії не подання про перегляд рішення про призначення грошової компенсації, як це передбачено пунктом 9 Порядку № 280, а подання про відмову в призначенні компенсації, питання про яке вже було вирішено по суті рішенням від 30.10.2023 № 2.

Відтак, Комісія не переглядала зазначене рішення за нововиявленими обставинами в порядку, визначеному пунктами 5, 9-11 Порядку № 280, а повторно вирішила питання про призначення позивачу грошової компенсації

Протокол № 6 не містить посилань на перегляд рішення № 2, на нововиявлені обставини, а так само на норми, що регулюють такий перегляд.

Твердження третьої особи-2 про те, що Комісія ухвалила рішення про доцільність перегляду рішення № 2 за нововиявленими обставинами, змістом протоколу № 6 не підтверджується.

Суд акцентує увагу, що Верховний Суд у постанові від 12.02.2026 у цій справі визнав неприпустимим повторний розгляд одного й того самого питання замість перегляду рішення за визначеною процедурою.

Крім того, нововиявленими є обставини, які існували на момент прийняття рішення, але не були і не могли бути відомі суб`єкту, який його приймав.

Натомість дата взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи (28.06.2022) підтверджувалася довідкою від 20.12.2022 № 1216-5002432793, поданою позивачем разом із заявою про призначення грошової компенсації, на яку послалася і сама Комісія в протоколі № 6, а також відображалася в базі даних, перевірка відомостей якої пунктом 5 Порядку № 280 віднесена до повноважень комісії.

Отже, ця обставина існувала й була відома (могла бути відома) Комісії на момент ухвалення рішення від 30.10.2023 № 2.

Роз`яснення Міністерства у справах ветеранів України від 26.01.2024 № 1392/1.1/8.3-24, на яке послалася Комісія, не є нормативно-правовим актом і не містить нових фактичних обставин.

Як убачається з пояснень третьої особи-2, підставою для внесення подання стало саме отримання цього роз`яснення, тобто інше тлумачення тих самих норм, які діяли й на момент ухвалення рішення № 2, а не виявлення нових фактів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, відповідач як суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про призначення позивачу грошової компенсації, оформлене протоколом від 30.10.2023 № 2, був зобов`язаний знати та застосовувати пункт 2 Порядку № 280 у чинній редакції.

Неправильне застосування відповідачем зазначеної норми не є нововиявленою обставиною в розумінні пункту 5 Порядку № 280, а виправлення власної помилки можливе лише з дотриманням визначеної процедури перегляду.

Оскаржуване рішення не містить викладу нововиявлених обставин, які не були і не могли бути відомі Комісії під час ухвалення рішення від 30.10.2023 № 2, та їх впливу на результат вирішення питання про виплату грошової компенсації, як того вимагає Порядок № 280 у тлумаченні Верховного Суду.

Щодо забезпечення права позивача на участь у розгляді питання.

Пунктами 10, 11 Порядку № 280 у редакції, чинній на 28.02.2024, імперативно визначено, що комісія розглядає подання у присутності внутрішньо переміщеної особи або її представника; повідомлення про розгляд подання надсилається такій особі; за відсутності письмового клопотання особи про розгляд питання без її участі та/або в разі її неявки розгляд питання переноситься на наступне засідання комісії, а без участі особи питання може бути розглянуто лише тоді, коли його розгляд переносився двічі.

Доводи третьої особи-2 про належне повідомлення позивача суд не приймає з огляду на таке.

Так, матеріали справи не містять доказів надіслання позивачу повідомлення про розгляд подання до засідання Комісії 28.02.2024 на адресу, зазначену в заяві, або за допомогою інших засобів зв`язку.

Повідомлення, надіслане позивачу 28.02.2024 на адресу: м. Павлоград, вул. Тернівська, 29, за змістом пояснень самої третьої особи-2 надіслане вже після засідання та стосувалося результату розгляду - відмови в призначенні грошової компенсації.

Таке повідомлення не є повідомленням про розгляд подання в розумінні абзацу другого пункту 10 Порядку № 280.

З огляду на це посилання третьої особи-2 на те, що позивач не повідомляв про зміну адреси фактичного місця проживання, правового значення для вирішення спору не мають.

Також, обставини телефонної розмови секретаря Комісії з дружиною позивача жодними доказами не підтверджено.

Однак навіть за умови, що така розмова відбулася, з пояснень третьої особи-2 випливає, що самого позивача повідомити не вдалося, а Комісії до засідання було відомо про його відсутність з поважної причини - перебування у відрядженні.

Письмового клопотання позивача про розгляд питання без його участі матеріали справи не містять.

За таких обставин пункт 11 Порядку № 280 зобов`язував Комісію перенести розгляд питання на наступне засідання. Натомість Комісія розглянула питання на першому ж засіданні.

Суд враховує, що, за поясненнями третьої особи-2, роз`яснення Міністерства у справах ветеранів України Управління отримало 26.02.2024, а засідання Комісії відбулося 28.02.2024, тобто через два дні, що з очевидністю не забезпечувало позивачу реальної можливості взяти участь у розгляді питання.

Отже, позивача було позбавлено можливості взяти участь у розгляді питання, за результатами якого скасовано ухвалене на його користь рішення, надати свої пояснення та заперечення.

Відповідно до висновків Верховного Суду ця обставина має вирішальне значення для правильного вирішення спору, а оскаржуване рішення не відповідає критерію, визначеному пунктом 9 частини другої статті 2 КАС України, - ухвалення рішення з урахуванням права особи на участь у процесі його прийняття.

Щодо оформлення оскаржуваного рішення та пропорційності втручання.

Резолютивна частина протоколу № 6 містить рішення «скасувати раніше прийняте рішення» про призначення грошової компенсації без зазначення його дати та номера.

Висновок про те, що скасовано саме рішення від 30.10.2023 № 2, можна зробити лише шляхом логічного тлумачення, з огляду на відсутність інших рішень Комісії щодо позивача.

Попри те, що зазначений вище недолік сам по собі не є достатньою підставою для скасування рішення, у сукупності з відсутністю викладу нововиявлених обставин він свідчить про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам чіткості, правової визначеності та обґрунтованості (пункт 3 частини другої статті 2 КАС України).

Водночас суд не погоджується з доводом позивача про те, що питання про скасування рішення № 2 не охоплювалося порядком денним засідання Комісії, оскільки подання Управління стосувалося саме відмови в призначенні грошової компенсації, а скасування рішення про її призначення є складовою такого вирішення.

Суд також враховує, що помилку в призначенні грошової компенсації, на яку посилається відповідач, допустила сама Комісія, а доказів подання позивачем недостовірних відомостей матеріали справи не містять.

Виправлення такої помилки шляхом скасування позитивного для особи рішення без дотримання встановленої процедури, без забезпечення участі особи та без належного мотивування не відповідає принципу належного урядування та вимозі пропорційності, визначеній пунктом 8 частини другої статті 2 КАС України.

Щодо значення рішення комісії від 02.04.2026 № 4 для вирішення спору.

Оцінюючи подані третьою особою-2 рішення комісії з розгляду питань щодо надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території, від 02.04.2026 № 4 та рішення Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 08.04.2026 № 713/0/3-26 про його затвердження, суд дійшов висновку, що ці докази не впливають на результат вирішення спору з таких підстав.

Правомірність рішення суб`єкта владних повноважень оцінюється на момент його прийняття.

Оскаржуване рішення ухвалено 28.02.2024, тоді як заяву про надання допомоги позивач подав 01.12.2025, а допомогу йому надано 02.04.2026.

Отже, обставини, які виникли майже через два роки після ухвалення оскаржуваного рішення, не можуть впливати на оцінку його законності.

Також, допомога для вирішення житлового питання надана позивачу відповідно до Порядку надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2025 № 1176 (далі - Порядок № 1176), на інших правових підставах, ніж грошова компенсація за Порядком № 280.

Ці види державної підтримки мають різні умови надання, коло отримувачів, форму (житловий ваучер), розмір і джерела фінансування, а рішення щодо них ухвалюють різні колегіальні органи.

Надання позивачу допомоги за одним механізмом не свідчить про реалізацію ним права, яке є предметом спору, і не усуває правових наслідків оскаржуваного рішення.

Окрім зазначеного, підпунктом 4 пункту 5 Порядку № 1176 передбачено, що отримувачами допомоги не можуть бути особи, які разом із членами сім`ї отримали грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення.

Позивач грошову компенсацію за Порядком № 280 фактично не отримував, тому надання йому допомоги не суперечить призначенню компенсації рішенням від 30.10.2023 № 2.

Оскільки оскаржуване рішення є чинним і продовжує визначати правове становище позивача щодо права на грошову компенсацію за Порядком № 280, предмет спору не припинив існування, а інтерес позивача в судовому захисті зберігається.

Суд акцентує увагу, що питання щодо наслідків отримання позивачем допомоги за Порядком № 1176 для виплати йому грошової компенсації, зокрема з урахуванням норм Порядку № 280 про перегляд рішення про призначення грошової компенсації у зв`язку зі змінами в майновому стані особи (пункт 5) та про відмову у виплаті грошової компенсації в разі придбання (набуття у власність) особою після призначення компенсації житлового приміщення на підконтрольній Україні території з нормою жилої площі, що відповідає нормі, визначеній статтею 47 Житлового кодексу України (пункт 31), належить до повноважень уповноважених органів і має вирішуватися в установленій процедурі з дотриманням права особи на участь у розгляді такого питання.

Суд не може підміняти цю процедуру відмовою в задоволенні позову, а рішення комісії від 02.04.2026 № 4 не спростовує висновку суду про протиправність оскаржуваного рішення.

Отже, під час розгляду справи знайшли підтвердження обставини того, що рішення Комісії, оформлене протоколом від 28.02.2024 № 6, прийнято без дотримання встановленої Порядком № 280 процедури перегляду рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами, без викладу таких обставин та їх впливу на результат вирішення питання, а також без забезпечення права позивача на участь у розгляді подання.

Зазначені обставини свідчать про те, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, визначеним пунктами 1, 3, 8, 9 частини другої статті 2 КАС України, є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд зазначає, що в цій справі перевіряється правомірність рішення від 28.02.2024 № 6, а не наявність чи відсутність у позивача права на грошову компенсацію.

Скасування оскаржуваного рішення відновлює дію рішення від 30.10.2023 № 2, однак не позбавляє відповідача повноважень, визначених пунктами 5, 9-11 Порядку № 280, щодо перегляду цього рішення.

Такий перегляд можливий за умови внесення органом соціального захисту населення відповідного подання, наявності передбачених Порядком № 280 підстав, забезпечення участі позивача в розгляді питання та ухвалення вмотивованого рішення з викладом обставин, які стали підставою для перегляду, та їх впливу на результат.

Це стосується, зокрема, вирішення питання щодо наслідків отримання позивачем допомоги відповідно до Порядку № 1176, про що зазначено вище.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правомірності оскаржуваного рішення не довів.

Отже, на підставі системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Водночас відповідач не є юридичною особою, не має ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, власних бюджетних асигнувань і рахунків.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 280 та Положення, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 14.04.2021 № 290, Комісія є тимчасовим органом, утвореним на підставі рішення виконавчого комітету; до її складу входять посадові особи виконавчих органів Павлоградської міської ради, а засідання Комісії проводяться за місцезнаходженням виконавчого комітету.

За таких обставин, з метою забезпечення реального відшкодування позивачу понесених судових витрат, суд стягує на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3633,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, яким утворено Комісію.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) до Комісії з питань виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (ідентифікаційний код: відсутній, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд.95), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Виконавчий комітет Павлоградської міської ради (ідентифікаційний код: 04052229; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, буд.95), Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради (ідентифікаційний код: 03192170; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Центральна, буд.47) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, оформлене протоколом від 28.02.2024 № 6, про відмову в призначенні ОСОБА_1 грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення та скасування раніше прийнятого рішення про її призначення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Павлоградської міської ради (ідентифікаційний код: 04052229; місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Соборна, буд.95) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частин рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон