Рішення № 140350186, 06.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуСправа №160/11499/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені листом за вихідним № 0400-010202-8/42739 від 10.03.2026, щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) максимальним розміром під час її перерахунку з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, без застосування вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Служби безпеки України, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на пенсійному обліку у відповідача. Позивач вказує, що відповідач не здійснив з 01.03.2026 перерахунку та виплати його пенсії з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236, обмеживши пенсію максимальним розміром, про що повідомив листом від 10.03.2026.

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 і втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення, а внесені до них згодом зміни є нереалізованими. Позивач посилається на частину другу статті 19 та частину п`яту статті 17 Конституції України, частину третю статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і висновки Верховного Суду щодо протиправності обмеження максимального розміру пенсій, призначених за цим Законом.

Крім того, позивач зазначає, що Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачено виплати перерахованої пенсії окремими частинами, а тому виплата пенсії за процедурою, визначеною Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, є протиправною. На підтвердження наведених обставин позивач долучив до позовної заяви копію листа відповідача, копію свого звернення до відповідача, копію посвідчення пенсіонера Служби безпеки України, копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 160/4422/21 та докази сплати судового збору.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, правом на надання відзиву не скористався. Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому неподання відзиву саме по собі не є підставою для задоволення позову: суд перевіряє обґрунтованість позовних вимог за нормами чинного законодавства та оцінює наявні у справі докази.

Розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (частина перша статті 257, частина п`ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є пенсіонером Служби безпеки України, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) та перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де знаходиться його пенсійна справа.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 160/4422/21, яке набрало законної сили 21.05.2021, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено повністю та, зокрема, зобов`язано відповідача здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії позивачу без обмеження максимального розміру пенсії відповідно до довідки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області від 02.02.2021 № 55/11/202-40.

04.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром.

Листом від 10.03.2026 № 0400-010202-8/42739 відповідач повідомив позивача, що на виконання зазначеної постанови його пенсію проіндексовано з 01.03.2026 на суму 2595,00 грн, проте перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсії, оскільки розмір пенсії позивача перевищує максимальний розмір, визначений статтею 43 Закону № 2262-XII, і позивач не належить до категорії осіб, виплата яким проводиться без обмеження максимальним розміром з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо обмеження його пенсії максимальним розміром під час перерахунку з 01.03.2026, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон № 2262-XII (абзац перший преамбули Закону № 2262-XII).

Абзацом третім преамбули Закону № 2262-XII встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною першою статті 1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 64 Закону № 2262-XII визначено, що у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

25 лютого 2026 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова № 236).

Пунктом 1 Постанови № 236 установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови № 236 з 1 березня 2026 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсійних виплат у 2022-2025 роках військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2025 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови. Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Пунктом 3 Постанови № 236 установлено, зокрема, що розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» і постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Суд звертає увагу, що підпункт 1 пункту 2 Постанови № 236, який регулює підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, застереження про підвищення пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, не містить. Таке застереження вміщено лише у підпункті 5 пункту 2 цієї постанови, який стосується пенсій, призначених за іншими законами. Отже, Постанова № 236 максимального розміру пенсій, призначених за Законом № 2262-XII, не встановлює.

Обмеження максимального розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було передбачено частиною сьомою статті 43 цього Закону в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI).

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення зазначені положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, втратила чинність 20 грудня 2016 року, а внесені до неї згодом зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

У підпункті 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Припис статті 2 Закону № 3668-VI, який за змістом дублював частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII, Рішенням Конституційного Суду України (Другого сенату) від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) у тій частині, в якій він поширює свою дію на Закон № 2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення відповідні приписи, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Рішення, тобто з 12 квітня 2023 року.

Після ухвалення зазначених рішень Конституційного Суду України Верховна Рада України не вносила до Закону № 2262-XII змін, якими б розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону, обмежувався будь-яким максимальним розміром. Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин Закон № 2262-XII не містив норм, які б обмежували максимальний розмір пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому посилання відповідача на максимальний розмір пенсії, визначений статтею 43 Закону № 2262-XII, є безпідставним.

Щодо статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX (далі - Закон № 4695-IX) та постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 р. № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1778), до яких відсилає пункт 3 Постанови № 236, суд зазначає таке.

Статтею 30 Закону № 4695-IX установлено, що у 2026 році у період дії воєнного стану в Україні пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання наведеної норми пунктом 1 Постанови № 1778 установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону № 2262-XII, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: 0,5 - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 і не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму; 0,4 - до частини, що перевищує 11 і не перевищує 13 розмірів; 0,3 - до частини, що перевищує 13 і не перевищує 17 розмірів; 0,2 - до частини, що перевищує 17 і не перевищує 21 розмір; 0,1 - до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Запровадження статтею 30 Закону № 4695-IX можливості застосування під час виплати пенсій коефіцієнтів до суми перевищення та визначення розмірів таких коефіцієнтів Постановою № 1778 охоплюється поняттям зміни умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію на підставі Закону № 2262-XII, і здійснене без внесення змін до цього Закону, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону № 2262-XII.

У Рішенні від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 Конституційний Суд України наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З огляду на наведене підстави для застосування у спірних правовідносинах положень статті 30 Закону № 4695-IX та Постанови № 1778 як підстави для обмеження розміру пенсії позивача відсутні.

У постановах від 23 вересня 2025 року у справі № 140/2543/25 та від 24 вересня 2025 року у справі № 380/2243/25 Верховний Суд дійшов висновку, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, положень закону про Державний бюджет України та постанови Кабінету Міністрів України, якими передбачено виплату таких пенсій із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час її перерахунку з 01.03.2026 на підставі Постанови № 236 є протиправними, а позивач має право на перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2026 з урахуванням індексації, встановленої Постановою № 236, без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Щодо вимоги про здійснення перерахунку та виплати пенсії без застосування вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 2262-XII особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом № 2262-XII не передбачено виплати перерахованої пенсії окремими частинами, пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням. Після перерахунку пенсії особа має право на отримання перерахованої пенсії в повному розмірі у порядку, встановленому Законом № 2262-XII, а відсутність фінансування не звільняє орган Пенсійного фонду України від обов`язку здійснити таку виплату. Визначення іншого порядку виплати перерахованої пенсії підзаконним актом без внесення змін до Закону № 2262-XII суперечить частині третій статті 1-1 цього Закону. При цьому суд враховує, що постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 р. № 1046.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, правомірності своїх дій щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром не довів та не надав суду доказів існування чинної законодавчої норми, яка визначала б максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для задоволення позову повністю.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), викладені листом за вихідним № 0400-010202-8/42739 від 10.03.2026, щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) максимальним розміром під час її перерахунку з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2026 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», без обмеження загального розміру пенсії максимальним розміром, без застосування вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1331,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова