Рішення № 140350142, 05.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокуСправа №160/22968/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-скасувати повністю податкове повідомлення-рішення за формою «П» від 01.05.2025р. №0224890411 щодо завищення від`ємного значення з податку на прибуток підприємства в розмірі 20 043 871 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» у податкових періодах 2022- 2023 роки, була великим платником податків, а з 01.01.2024 роки втратило цей статус і стало звичайним платником. За підсумками 2024 року Товариство мало право скористатись положеннями пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПК України без обмежень та врахувати податкові збитки минулих років при обчисленні об`єкта оподаткування податком на прибуток. Тобто показники уточнюючих розрахунків мають враховуватися при обчислення об`єкта оподаткування, включаючи такі дані, як доходи, витрати, від`ємне значення об`єкта оподаткування тощо. Крім того, відправка Товариством уточнюючих розрахунків за 2023 та 2024 роки та декларації за 2022 рік відбулась 25 березня 2025 року, тобто ще до дати, коли Товариство отримало акт перевірки (акт отримано засобами поштового зв`язку 28.03.2025 року). Товариство наполягає, що податкова звітність направлялась 25.03.2025 року до контролюючого органу в електронній формі засобами електронного зв`язку, що підтверджується відповідними квитанціями № 2 про прийняття цієї звітності на рівні ДПС України, то відповідно до положень пп. «в» п.49.3 ст. 49 ПК України Товариство мало повне право очікувати, що зазначені декларації отримали статус визнаної податкової звітності. Відсутність зауважень з боку ГУ ДПС України, оформлених актом камеральної перевірки протягом 30 календарних днів відповідно до вимог п.76.3 ст. 76 ПК України, свідчить про те, що показники декларації за 2022 рік та уточнюючих розрахунків до декларацій за 2023 та 2024 роки, сформовано арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, показник рядка 3.2.4 додатка РІ уточнюючого розрахунку до декларації з податку на прибуток за 2024 рік (реєстр. №9428107768) в розмірі -82 718 811 грн. сформовано відповідно до правил пп.140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПК України та порядку складання податкової звітності з податку на прибуток. Цей показник підтверджується даними з рядка 04 уточнюючого розрахунку з податку на прибуток за 2023 рік (реєстр.№ 9387876409) в розмірі -72 599 959 грн, а також 50% від показника рядка 04 декларації з податку на прибуток за 2022 рік (реєстр. №9315159429) в розмірі 10 118 852 грн.

На думку позивача, комплексний підхід до аналізу податкової звітності з податку на прибуток, врахування при обчисленні від`ємного значення об`єкта оподаткування показників податкової звітності за 2022-2024 роки відповідно до вимог податкового законодавства, безумовно свідчить про те, що Товариством не було допущено жодних порушень при визначенні податкових збитків та їх включенні до розрахунку об`єкта оподаткуванням за підсумками 2024 року, тому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 18 серпня 2025 року судом прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-КОМПАНІ» та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/22968/25 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 15.12.2025 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

10.09.2025 до суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» в якому відповідач вказану позовну заяву не визнав, заперечував проти її задоволення і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, рядок 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)» додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2024 рік (від 03.03.2025 № 9427502015) повинен дорівнювати «62 674 940», що на 20 043 871 менше, ніж задекларовано платником.

ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» при заповненні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2024 рік (від 03.03.2025 № 9427502015) з врахуванням додатків до неї, порушило вимоги підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України, Наказу № 897 та завищило від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2024 рік на 20 043 871 грн.

В запереченні до акту перевірки ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, та зазначає, що 25.03.2025 були надані податкові декларації з податку на прибуток: звітна за 2022 рік (реєстраційний номер 9315159429) та уточнюючі податкові декларації за 2023 рік (реєстраційний номер 9387876409) та 2024 рік (реєстраційний номер 9428107768).

З урахування звітності, наданої 25.03.2025, платник вважає порушення, встановлені за результатами перевірки та відображені в акті перевірки, не обґрунтованими.

ГУ ДПС рішенням-повідомленням від 26.03.2025 № 27109/6/04-36-04-11-19 відмовило ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» у прийнятті вищезазначених декларацій від 25.03.2025 у зв`язку з їх невідповідністю вимогам ст. 48 ПК України.

Відповідач наголошує, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області в акті перевірки від 24.03.2025 не могло врахувати дані податкової звітності з податку на прибуток, поданої платником 25.03.2025.

За результатами розгляду заперечення Комісія вирішила висновки, викладені в Акті перевірки вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» від 11.04.2025 № 01/2025-05 - залишити без задоволення.

На підставі проведеної перевірки, ГУ ДГІС було прийняте податкове повідомлення - рішення форми «II» від 01.05.2025 № 0224890411, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток за 2024 рік від 03.03.2025 № 9427502015 на суму 20 043 871 гривень. З урахуванням вищенаведеного, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Ярмолич Катерини Ігорівни про розгляд справи за правилами загального позовного провадження по справі №160/22968/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку визначеному підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статей75 та 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб в класах оптової торгівлі управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток підприємства ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» (код 32759456) за звітній період - 2024 рік.

Стосовно даних, задекларованих ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2024 рік (від 03.03.2025 № 9427502015) та у додатках до неї, то вони, зокрема, дорівнюють:

- р.01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» - 20 136 228;

- р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» - 126 871;

- р.03 «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України ( + , -)» - «-» 82 110 478;

- р.04 «Об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)» - «-» 81 983 607;

- р.3.2.4 додатка РІ «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)» - 82 718 811;

- р.02 додатка РІ «Усього різниць, на які зменшується фінансовий результат» - 85 787 191;

- р.03 додатка РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (рядок 01- рядок 02) ( + , -)» - «-» 82 110 478.

Перевіркою встановлено, що відповідно підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України рядок 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України)» додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2024 рік (від 03.03.2025 № 9427502015) повинен дорівнювати:

- «62 674 940», що на 20 043 871 менше, ніж задекларовано платником.

Як наслідок, рядки податкової декларації з податку на прибуток та додатків до неї за 2024 рік, зокрема, повинні дорівнювати:

- р.02 додатка РІ «Усього різниць, на які зменшується фінансовий результат» - 65 743 320;

р.03 додатка РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (рядок 01- рядок 02) ( + , -)» - «-» 62 066 607.

- р.03 «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України ( + , -)» - «-» 62 066 607;

- р.04 «Об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) ( + , -)» - «-» 61 939 736.

Податковий орган вказує, що товариство порушило вимоги підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Кодексу, Наказу № 897 та завищило від`ємне значення об`єкта оподаткування за 2024 рік на 20 043 871 грн.

За результатами перевірки складено акт від 24.03.2025 року № 14625/04-36-04-11/32759456.

25.03.2025 року Товариством направлено до контролюючого органу в електронній формі засобами електронного зв`язку уточнюючі розрахунки за 2023 та 2024 роки та декларації за 2022 рік.

11.04.2025 позивач направив до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення до акту перевірки від 24.03.2025 року № 14625/04-36-04-11/32759456, за результатами розгляду яких комісія вирішила висновки, викладені в акті перевірки є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» від 11.04.2025 № 01/2025-05- залишено без задоволення.

Також, 11.04.2025 року за вих № 01/2025-04 представник позивача направив до Державної податкової служби України скаргу на неправомірні дії щодо відмови у прийнятті декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік та уточнюючих розрахунків до декларацій з податку на прибуток за 2023 рік та 2024 рік.

За результатами розгляду скарги щодо відмови у прийнятті звітності, Державна податкова служба України скасувала рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.03.2025 № 27109/6/04-36-04-11-19 про відмову у прийнятті звітності, а скаргу - задовольнила.

На виконання рішення ДПС України за результатами розгляду скарги щодо відмови у прийнятті декларації ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято уточнюючі декларації ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» з податку на прибуток від 25.03.2025.

На підставі проведеної перевірки, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняло податкове повідомлення-рішення форми «П» від 01.05.2025 року № 224890411, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток за 2024 рік від 03.03.2025 №9427502015 на суму 20 043 871 грн.

ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» подало до ДПС України скаргу від 23.05.2025 року №1/2025-08, за результатами розгляду скарги від 15.07.2025 року № 20347/6/99-00-06-01-01-06 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення. ДПС України підтверджено правомірність дій контролюючого органу при винесені податкового повідомлення-рішення форми «П» від 01.05.2025 № 0224890411.

Незгода позивача з податковим повідомленням-рішенням від 01.05.2025 № 0224890411 стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі- ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 36.1. статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 49.1статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Розділом VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (надалі також - Порядок № 21), визначено порядок заповнення уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Пункт 2 зазначеного розділу Порядку № 21 визначає, що у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Пунктами 5, 6 розділу VI Порядку № 21 визначено, що у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 (п. 7 розділу VI Порядку № 21).

Порядок №422 визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зі змісту п. 2 розд. ІІI Порядку № 422 випливає, що з метою обліку сум бюджетного відшкодування в інтегрованій картці платника відображаються облікові операції щодо сум, які заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю.

Пунктом 3 підрозділу 6 розділу III Порядку № 422 передбачено, що після рознесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом, у разі відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.

За правилами абз. 2 пп. 2 п. 4 розд. IV Порядку № 422 за уточнюючими звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов`язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов`язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов`язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в інтегрованій картці платника відображається у тому числі різниця між грошовим зобов`язанням, зазначеним у поданому раніше звітному документі, та грошовим зобов`язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок згідно первинних показників (коригування), зазначених у поданому та прийнятому фіскальним органом уточнюючому розрахунку.

При цьому, показники поданого платником та прийнятого у визначеному законом порядку податкового документа, зокрема, уточнюючого розрахунку до податкової декларації, є обов`язковими для відображення та відповідного коригування у інтегрованій картці платника.

За обставинами справи № 160/22968/25 предметом спору є оскарження ТОВ «КРОНА-КОМПАНІ» податкового повідомлення-рішення, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по податковій декларації з податку на прибуток за 2024 рік від 03.03.2025 № 9427502015 на суму 20 043 871 грн, з огляду на не врахування податковим органом наданого позивачем після складання акту перевірки та до прийняття рішення уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Пунктом 46.1 статті 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).

Порядок внесення змін до податкової звітності регулюється статтею 50 ПК України.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку (абзаци 4-6 пункту 50.1 статті 50 ПК України).

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України. При цьому таке право має бути реалізоване не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Встановлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати і після проведення перевірки.

Більш того, можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Суд при розгляді цієї справи звертає увагу на наявність конкретної і послідовної практики застосування вищенаведених норм Податкового кодексу України Верховним Судом, висновки якого щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Аналогічне правозастосування в частині можливості подання уточнюючих розрахунків після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, викладене і в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 805/4187/16-а, від 24 лютого 2020 року у справі № 440/4443/18, від 30 вересня 2020 року у справі № 826/8894/18, від 4 листопада 2020 року у справі № 640/330/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 360/3701/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 804/54/17, від 15 квітня 2021 року у справі № 400/1379/19, від 09 лютого 2024 року у справі № 640/35633/21.

Судом з`ясовано, що позивач, користуючись правом подання уточнюючого розрахунку відповідно до положень статті 50 ПК України та з урахуванням термінів, передбачених нормами ПК України, у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за формою «П» від 01.05.2025 року №0224890411 подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням виявлених помилок за серпень 2022 року. Зазначений уточнюючий розрахунок прийнято контролюючим органом, що останнім не заперечується.

Отже, відповідач в силу наведених норм податкового законодавства зобов`язаний був врахувати показники поданої після проведення контрольного заходу уточненої звітності при ухваленні податкового повідомлення-рішення, однак, контролюючий орган, без належного мотивування причин, не враховав цього.

Згідно з положеннями пункту 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Нормами пункту 49.9 встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Імперативний характер наведеної норми означає, що контролюючий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв`язку).

Отже прийняття податкової декларації передбачає мінімальний рівень податкового контролю, який обмежено перевіркою наявності та достовірності заповнення платником податків усіх обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 ПК України. Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями статей 48 та 49 ПК України, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

Доказів заповнення позивачем поданої уточненої звітності з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України матеріали справи не містять та податковим органом до матеріалів справи не надано.

Ураховуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини у даній справі, суд погоджується з позицією позивач викладеній в позовній заяві та вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача, оскільки контролюючим органом порушено вимоги законодавства при прийнятті та врахуванні уточнюючого розрахунку до раніше поданої податкової звітності, що, як наслідок, свідчить про передчасність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, що, на думку суду, що на думку судової колегії, є безумовною підставою для скасування зазначеного ППР за формою «П» від 01.05.2025р. №0224890411.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення форми «П» від 01.05.2025р. №0224890411 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 24224,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-КОМПАНІ» (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, територіальна громада Слобожанська, комплекс будівель та споруд буд. 17, код ЄДРПОУ 32759456) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою «П» від 01.05.2025р. №0224890411 щодо завищення від`ємного значення з податку на прибуток підприємства в розмірі 20 043 871 грн.

Стягнути зі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНА-КОМПАНІ» (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, територіальна громада Слобожанська, комплекс будівель та споруд буд. 17, код ЄДРПОУ 32759456) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 24224,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева