Рішення № 140350082, 01.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуСправа №160/15773/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:

визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.03.2026 №045550034645 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 протиправним;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 05.12.1983 по 08.11.1984 та з 01.10.1986 по 31.12.1998.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем при розгляді заяви про призначення пенсії безпідставно, на переконання позивача, не зараховано до страхового стажу всіх періодів роботи позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/15773/26. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами з наступних підстав.

Законодавцем встановлено два критерії щодо визначення права на призначення пенсії за віком, а саме: досягнення відповідного віку та наявність страхового стажу.

Згідно з ч. 2, ч. 4 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правомірно та на законних підставах винесло рішення від 24.03.2026 №045550034645, яким відмовило в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого п.1 ст. 26 Закону №1058.

Ухвалою суду від 22.09.2026 продовжено строк розгляду справи №160/15773/26 на розумний строк, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 16.03.2026 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою і документами про призначення пенсії за віком .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки від 16.03.2026 №1201-5003988751 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Зареєстроване місце проживання позивача: АДРЕСА_1 .

Фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.03.2026 №045550034645 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

При прийнятті рішення, Головне управління виходило з того, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний вік становить 60 років, необхідний страховий стаж становить не менше 33 років.

Встановлено, що вік заявника 60 років.

Страховий стаж особи становить 25 років 02 місяці 09 днів.

За доданими документами до загального страхового стажу не зараховано: періоди навчання в «Старобельській автомобільній школі ДОСААФ» з 05.12.1983 по 07.04.1984 згідно з свідоцтвом НОМЕР_1 та з 01.10.1988 по 06.01.1989 згідно свідоцтва НОМЕР_2 , оскільки відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами) до страхового стажу прирівнюється весь трудовий стаж, набутий до 01.01.2004, зокрема й період навчання за денною (очною) формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Не погодившись з рішенням відповідача, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(Закон №1058- IV) починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року не менше 33 років.

Частиною 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закон України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Спірним є незарахування відповідачем до страхового стажу періоду з 05.12.1983 по 08.11.1984 і з 01.10.1986 по 31.12.1998 за час роботи у колгоспі «ХХ з`їзду КПРС» на посаді тракториста. Під час вказаного періоду позивач проходив навчання в Старобельськой автомобильной школе ДОСААФ.

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі по тексту - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, (далі по тексту - Основні Положення).

Відповідно до п.п.1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п.5 Основних Положень).

Згідно з п.6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

До 01.01.2004 пенсійне забезпечення в Україні здійснювалось за нормами Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон України Про пенсійне забезпечення), відповідно до пункту "д" частини 3 статті 56 якого до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

На момент проходження позивачем навчання за програмою підготовки водіїв діяли Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 .

Відповідно до пп. «з, «і», «д» п.109 вказаного Положення №590 крім роботи як робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також:

в) робота члена колгоспу в машинно-тракторній або спеціалізованій (лугомеліоративній, лісозахисній тощо) станції як механізатор за час до встановлення штатних посад механізаторів, якщо згодом колгоспник був зарахований до штату машинно-тракторної або спеціалізованої станції. При цьому робітникам, які зараховані до штату як постійні робітники, а до цього працювали в машинно-тракторній або спеціалізованій станції також на постійній роботі, ця робота зараховується до стажу з включенням міжсезонних перерв;

з) навчання в училищах та школах державної системи трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (у ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах та училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т.д.) та інших училищах, школах та на курсах з підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації;

і) навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профруху, на робітфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

При призначенні пенсій за старістю періоди, зазначені у підпункті "і", зараховуються до стажу за умови, якщо цим періодам передувала робота як робітник або службовець, або служба у складі Збройних Сил СРСР, або інша служба, зазначена в підпункті "к".

Згідно із п.117 цього ж Положення доказом стажу роботи можуть бути: а) трудові книжки, трудові списки, послужні списки (у тому числа по роботі до встановлення радянської влади), членські книжки членів кооперативних промислових артілей та кооперативних артілей інвалідів - все щодо записів, внесених на підставі документів; б) довідки, посвідчення тощо документи про роботу, видані з місця роботи; в) довідки вищих установ тієї ж системи, в якій працював даний робітник або службовець (наприклад, довідки міністерств, головних управлінь, трестів, спілок промислової кооперації тощо); г) довідки архівних установ.

Отже, за чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, до стажу роботи міг бути зарахований час навчання, у тому числі школах державної системи трудових резервів і системи професійно-технічної освіти та інших училищах, школах та на курсах з підготовці кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, на підтвердження якого особа могла надати трудові книжки, трудові списки, послужні списки, довідки, посвідчення тощо документи про роботу, видані з місця роботи, довідки архівних установ.

Постановою Кабінету Міністрів України за №637 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (який є чинним станом на сьогодні та на час розгляду заяви) та який пунктом 8 такрд передбачав, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Позивачем на підтвердження свого навчання в Старобельській автомобильній школі ДОСААФ Головному управлінню було надано копію свідоцтва серії НОМЕР_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 навчався з 05.12.1983 по 07.04.1984 за програмою підготовки водіїв автомобілю третього класу і копію свідоцтва серії НОМЕР_2 в Старобельськой автомобильной школе ДОСААФ , відповідно до якого позивач навчався з 01.10.1988 по 06.01.1989 за програмою водіїв категорії Е.

При цьому, Старобельску автомобильну школу ДОСААФ можливо віднести до п.8 Порядку №637, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.47 Закону Української PCP від 28.06.1974 «Про народну освіту» було визначено, що для молоді, яка поступає на виробництво після закінчення загальноосвітньої школи, і для осіб, що працюють у народному господарстві і бажають здобути нову професію або підвищити кваліфікацію, організовуються вечірні (змінні) професійно-технічні училища, а також курси, навчально-курсові комбінати та інші форми підготовки і підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві.

Частиною 4 статті 48 Закону Української PCP від 28.06.1974 Про народну освіту визначалося, що особам, які пройшли навчання з нової професії або підвищили кваліфікацію безпосередньо на виробництві і успішно склали кваліфікаційний екзамен, видається свідоцтво єдиної форми про здобуту спеціальність і присвоєний розряд, клас, категорію.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року №1545-XII Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу PCP до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу PCP з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та Законам України.

Постановою бюро Президіуму центрального комітету Всесоюзного добровільного товариства сприяння армії,-авіації і флоту (ДОСААФ СССР) від 13 грудня 1976 року затверджено Положення про школу ДОСААФ, згідно якого школа ДОСААФ є навчальною організацією підготовки спеціалістів для Збройних Сил СССР та народного господарства, а також центром роботи по пропаганді технічних знань і розвитку воєнно - технічних видів спорту.

26.09.1991 на 7 позачерговому з`їзді ДТСААФ було прийняте рішення про його реорганізацію у Товариство сприяння обороні України. У прийнятому Статуті відзначалось, що ТСО України є правонаступником ДОСААФ республіки, всеукраїнською громадською організацією. Відповідно до Закону України Про об`єднання громадян TCO України зареєстроване 10.10.1991 Міністерством юстиції як Всеукраїнська громадська оборонно-патріотична організація громадян.

За змістом листа Міністерства освіти України від 05.06.1995 №1/12-1414, розглянувши Положення про навчальну організацію (школу) ТСО України та інші документи з питання статусу зазначених навчальних закладів, Міністерство освіти України остаточно підтверджує, що навчальні організації (ніколи) ТСО є різновидом професійних навчально-виховних закладів.

У листі Міністерства освіти України від 22.06.1998 №1/12-1162 Про належність автошкіл, спортивно-технічних клубів, автоучкомбінатів ICO України до професійно технічних навчальних закладів, Міністерством освіти України роз`яснено, що згідно зі о. 17 Закону України «Про професійно - технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я. Відповідно до ст.18 цього ж Закону до професійно-технічних навчальних закладів належать також навчально-курсові комбінати, навчальні центри та інші типи навчальних закладів (автошколи, спортивно-технічні клуби, автоучкомбінати), що надають професійно - технічну освіту. Таким чином, ті навчальні заклади ТСО України, що отримали в установленому порядку ліцензії і здійснюють підготовку фахівців за робітничими професіями, належить до професійно-технічних навчальних закладів і включені до Державного реєстру навчальних закладів.

З урахуванням наведеного, суд вважає можливим зарахувати до страхового стажу позивача періоди навчання в Старобельській автомобильній школі ДОСААФ з 05.12.1983 по 07.04.1984 відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 і з 01.10.1988 по 06.01.1989 відповідно свідоцтва НОМЕР_2 , в наслідок чого рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є протиправним і підлягає скасуванню.

Разом з тим, жодних доказів, що позивач працював у колгоспі на посаді тракториста матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу на те, що трудова книжка колгоспника є основним документом, що підтверджує стаж роботи в колгоспі.

У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або відсутності записів в ній , інших довідок в підтвердження стажу роботи, а архів недоступний через окупацію (як в даному випадку позивача), діє Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою КМУ №637 від 12.08.1993.

Відповідно до п. 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

На підтвердження роботи у колгоспі позивач посилається на сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛГ №0135477 від 25.03.1997.

Проте вказаний сертифікат не може бути належним доказом підтвердження трудового стажу позивача, а лише посвідчує право особи на земельну частку.

Сертифікат не містить відомостей про періоди роботи, посади чи кількість відпрацьованих людино-днів, тобто не підтверджує трудову діяльність (стаж роботи) для призначення пенсії у спірний період.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для зарахування іншої частини спірного періоду до страхового стажу.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачі не надали.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду із позовом сплачено судовий збір у сумі 1331,20 грн., що підтверджується квитанцією № 2.700883267.1 від 08.06.2026.

Суд, керуючись положеннями статті 139 КАС України, враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 665,50 грн.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним і скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.03.2026 №045550034645 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди навчання в Старобельській автомобильній школі ДОСААФ з 05.12.1983 по 07.04.1984 відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 і з 01.10.1988 по 06.01.1989 відповідно свідоцтва НОМЕР_2 .

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять ) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона