Рішення № 140350042, 28.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокуСправа №160/7957/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучугурної Н.В.

секретаря судового засідання Кропової К.В.

за участю:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Делятинська К.А., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Тех Солюшнс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,повідомлень-рішень,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Тех Солюшнс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 №0673860706 (форма «В4») яким зменшено Позивачу суму від`ємного значення податку на додану вартість на 784 330,00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 № 0673870706 за формою «ПН», за яким до Позивача застосовано штраф в розмірі 3400 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 №0673850706 за формою «В1», яким встановлено завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за серпень 2025 року на рахунок платника у банку у розмірі 93 159 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 23 289,75 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (відповідачем) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Тех Солюшнс» (позивач) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2025 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 1706420 грн, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 93159 грн, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. У висновках Акту зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ у Декларації за серпень 2025 року з урахуванням періодів безперервного формування від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено, що: в порушення п. 185.1 ст. 185, п.187.1. ст. 187, абз. б п.198.5 ст. 198, п. 200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено задекларовану суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за серпень 2025 року на 93 159 грн.; в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, абз. б п.198.5 ст. 198, п. 200.1, абз. в п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за серпень 2025 року на 784 330 грн.; в порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не виписано та не зареєстровано протягом граничного строку податкову накладну за серпень 2025 року по операціям звільненим від оподаткування на суму 877 488,64 грн. Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначаються згідно зі ст. 1201.2 Кодексу. 10.12.2025 контролюючим органом складені оскаржувані у цій справі податкові повідомлення-рішення, з якими позивач не погоджується, з огляду на таке. Позивач зазначає, що господарські операції позивача з поставки товару за кодом УКТ ЗЕД 8806/8807 підпадають під звільнення від оподаткування ПДВ в силу абзацу «є» та «ж» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України. Операції з постачання товарів оборонного призначення підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ на всіх етапах постачання відповідно до п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VI (далі ПКУ), якщо такі товари класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, і кінцевим їх отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено суб`єкта, який зазначений у п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, зокрема, військову частину, підпорядковану Міністерству оборони України. Таким чином, постачання товарів Позивачем підпадає і під дію п.п. 4, і п.п. 5 п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ. Оскільки діяльність Товариства щодо постачання оборонної продукції підпадає під спеціальну пільгу, яка прямо вказує, що вказані операції не підпадають під дію дії п. 198.5 ПКУ, нарахування компенсуючих податкових зобов`язань є неправомірним. Відповідно, відсутні підстави для коригування задекларованих показників. Висновки податкового органу щодо завищення бюджетного відшкодування та від`ємного значення є прямим наслідком неправомірного нарахування компенсуючих податкових зобов`язань на суму 877 488,64 грн. Щодо завищення бюджетного відшкодування на 93 159 грн (Пункт 1): ця сума є частиною правомірного податкового кредиту Товариства. Оскільки компенсуючі ПЗ за ст. 198.5 ПКУ не виникають, право на бюджетне відшкодування у розмірі 93 159 грн зберігається, і його зменшення є незаконним; щодо завищення від`ємного значення на 784 330 грн (Пункт 2): Це коригування є залишком суми неправомірно нарахованих компенсуючих ПЗ (877 488,64 грн 93 159 грн). Оскільки основне зобов`язання (компенсуючі ПЗ) не виникає, зменшення суми, що переноситься до складу податкового кредиту наступного періоду, є незаконним. Крім цього, в Акті зазначено порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ щодо невиписки та нереєстрації податкової накладної на суму 877 488,64 грн (база оподаткування). Обов`язок виписки зведеної податкової накладної на суму компенсуючих податкових зобов`язань (згідно зі ст. 198.5 ПКУ) виникає лише у разі фактичного нарахування таких зобов`язань. Оскільки Товариство правомірно не нараховувало компенсуючих ПЗ (згідно з п. 32 підрозд. 2 розд. XX ПКУ), обов`язок виписки відповідної податкової накладної відсутній. Зазначає позивач і про відсутність вини у складі податкового правопорушення.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/7957/26 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

13.04.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 20.04.2026 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження суддею Кучугурною Н.В. одноособово; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

До суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог. З огляду на висновки акту перевірки відповідач зазначає про правомірність оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог.

Від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач з посиланням на практику Верховного Суду, а саме постанову Касаційного господарського суду від 26 лютого 2025 року у справі №910/8235/24, підтримав доводи, про які вказував у відзиві на позовну заяву. Крім цього, відповідач надав заперечення проти відшкодування витрат на професійну правову допомогу.

На виконання вимог суду зазначених у протоколі судового засідання від 25.05.2026 відповідач подав заяву, в якій вказав про таке. Відповідно до даних податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» за серпень 2025 року, платником податку задекларовано суму від`ємного значення згідно рядків 19 та 20 декларації у розмірі 1 706 420,00 грн., з яких заявлено до бюджетного відшкодування 93 159,00 грн. (рядок 20.2.1. податкової декларації). Висновки акта перевірки щодо недотримання ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» вимог пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України є невід`ємною складовою обґрунтування встановленого перевіркою порушення вимог пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та безпосередньо пов`язані з прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ у Декларації за серпень 2025 року з урахуванням періодів безперервного формування від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено наступні порушення податкового законодавства. Під час перевірки встановлено, що ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» здійснювало виробництво безпілотних літальних апаратів та комплектів наземних станцій управління БПЛА з використанням придбаних матеріалів, комплектуючих та сировини, за якими до складу податкового кредиту було включено суми податку на додану вартість. У подальшому виготовлена продукція реалізовувалася благодійним організаціям. Загальна виробнича собівартість готової продукції, переданої благодійним організаціям, становить 6 367 195,75 грн. Та відображало такі операції у податковій звітності як звільнені від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. З метою перевірки правомірності застосування зазначеної податкової пільги контролюючим органом було досліджено умови договорів, укладених між товариством та благодійними організаціями, первинні документи щодо постачання продукції оборонного призначення, положення Закону України «Про оборонні закупівлі», а також норми підпунктів 4 та 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. За результатами проведеного аналізу перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження того, що господарські операції товариства здійснювалися в межах державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель або що ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» виступало виконавцем чи співвиконавцем державного контракту в розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі». Також під час перевірки не встановлено, що покупці продукції благодійні організації - є державними замовниками у сфері оборонних закупівель або іншими суб`єктами, щодо яких пунктом 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено спеціальний порядок звільнення від оподаткування без застосування положень пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Перевіркою встановлено, що ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» придбавало сировину, матеріали, комплектуючі та інші товарно-матеріальні цінності з податком на додану вартість та включало відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту. У подальшому зазначені матеріали використовувалися для виготовлення безпілотних літальних апаратів, комплектів наземних станцій управління та іншої продукції оборонного призначення, яка поставлялася благодійним організаціям у межах операцій, відображених платником як звільнені від оподаткування. Саме з цією метою в акті перевірки на сторінках 2024 наведено детальну номенклатуру придбаних матеріалів, комплектуючих та електронних компонентів. Зазначена номенклатура не є окремим предметом реалізації благодійним організаціям та не розглядається контролюючим органом як самостійний об`єкт оподаткування. Її наведення в акті обумовлено необхідністю встановлення джерела формування податкового кредиту та підтвердження факту використання придбаних з ПДВ товарів у виробництві готової продукції, реалізованої в операціях, які не призвели до виникнення оподатковуваних податкових зобов`язань. На підставі дослідження бухгалтерських регістрів, оборотно-сальдових відомостей, калькуляцій виробничої собівартості та первинних документів перевіркою встановлено, що вартість матеріалів та комплектуючих, придбаних із ПДВ та використаних для виготовлення продукції, поставленої благодійним організаціям, становить 4 387 443,19 грн, а сума податку на додану вартість, включена до складу податкового кредиту за такими придбаннями, становить 877 488,64 грн. Оскільки платником податку не було нараховано податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України за товарами та комплектуючими, використаними в операціях, звільнених від оподаткування, контролюючим органом встановлено заниження податкових зобов`язань з ПДВ на суму 877 488,64 грн. Саме зазначена сума стала підставою для коригування показників податкової звітності платника. При цьому частина вказаної суми вже була використана платником при формуванні бюджетного відшкодування, заявленого до повернення на рахунок у банку, у розмірі 93 159 грн. У зв`язку з цим контролюючим органом правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування на 93 159 грн. Інша частина встановленого порушення вплинула на суму від`ємного значення ПДВ, яка переносилась до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у зв`язку з чим контролюючим органом правомірно зменшено від`ємне значення на суму 784 330 грн. Суми 93 159 грн та 784 330 грн не визначалися окремо по кожній благодійній організації, оскільки предметом перевірки та предметом встановленого порушення є не окремі господарські операції з кожним благодійним фондом, а загальна сума податкового кредиту, сформованого за придбаними матеріалами та комплектуючими, які були використані у виробництві продукції, реалізованої в операціях, звільнених від оподаткування. Саме тому контролюючий орган визначив загальну суму податкових зобов`язань за пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та відповідно здійснив коригування показників бюджетного відшкодування і від`ємного значення. Вина ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» полягає у невиконанні обов`язку щодо належного застосування норм податкового законодавства. Товариство мало всі необхідні первинні документи щодо придбання матеріалів, формування податкового кредиту, їх використання у виробництві та подальшої реалізації виготовленої продукції, а тому мало можливість і повинно було оцінити податкові наслідки здійснюваних господарських операцій та виконати вимоги пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Ненарахування відповідних податкових зобов`язань призвело до безпідставного завищення бюджетного відшкодування та від`ємного значення податку на додану вартість, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. До ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» штрафні (фінансові) санкції застосовані у зв`язку з установленими перевіркою порушеннями податкового законодавства. Крім того, встановлено факт нескладання та нереєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної, яка підлягала складанню у зв`язку з виникненням податкових зобов`язань за пунктом 198.5 статті 198 ПК України на суму ПДВ 877 488,64 грн, у зв`язку з чим на підставі пункту 120-1.2 статті 120-1 ПК України до платника застосовано штраф у розмірі 3 400 грн.

Крім цього, до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких указано, що матеріали перевірки та подані до суду документи свідчать, що спірна продукція постачалася благодійним організаціям; такі організації самі по собі не є державними замовниками у сфері оборонних закупівель; Позивач не підтвердив свій статус виконавця або співвиконавця державного контракту; постачання не здійснювалося за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель; сертифікати кінцевого споживача або умови договорів, які б визначали кінцевими отримувачами осіб із переліку підпункту 5 пункту 32, під час перевірки не надані. За таких обставин Позивач не виконав обов`язку щодо дотримання і документального підтвердження сукупності умов, установлених підпунктами 4 і 5 та відповідним абзацом пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Сам факт виготовлення безпілотних літальних апаратів або їх подальшої фактичної передачі для потреб оборони не замінює прямо передбачених Кодексом юридичних та документальних передумов. Відтак у Позивача були відсутні підстави для застосування спеціального правила про незастосування пункту 198.5 статті 198 ПК України. Ненарахування податкових зобов`язань за товарами і комплектуючими, придбаними з ПДВ та використаними у звільнених операціях, призвело до завищення від`ємного значення і суми бюджетного відшкодування, що підтверджує правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Додаткові пояснення були подані і позивачем. У цих поясненнях позивач підтримав доводи, наведені в обгрунтування позовних вимог, а також зазначив, що постанова Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі №910/8235/24, на яку посилається відповідач, стосується зовсім інших правовідносин (податковий орган в даному випадку взагалі наводить практику господарських судів за позовами прокурорів про стягнення ПДВ за договорами, де застосування пільги було підтверджено на користь бізнесу). Предметом розгляду даної справи були позовні вимоги про визнання недійсним пункту господарського договору та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 82 366,66 грн. ГУ ДПС у Дніпропетровській області намагається використати цю постанову як доказ того, що виробник зобов`язаний контролювати кожен крок руху товару аж до військової частини та мати підтверджуючі документи по всьому ланцюгу постачання. Однак, даний факт є протиправним, оскільки у справі № 910/8235/24 оцінювалися зовсім інші договірні та фактичні обставини (зокрема, господарські спори щодо включення ПДВ до ціни договорів за участю прокуратури), а не обов`язковість ведення виробником військового складського обліку третіх осіб, про яку зазначає Відповідач у своїх поясненнях. Верховний Суд у цій же постанові від 26.02.2025 зазначає, що пільга діє в силу закону за умови відповідності товару коду УКТ ЗЕД та його оборонному спрямуванню, і закон не покладає на виробника обов`язок замінювати собою державні органи чи військові служби з контролю за внутрішнім переміщенням майна у ЗСУ.

Ухвалою від 20.04.2026 підготовче засідання призначено на 13.05.2026 на 15:00 год.

Підготовче засідання у цій справі було проведено 13.05.2026.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 13.05.2026 суд закрив підготовче провадження і призначив розгляд справи по суті на 25.05.2026 на 14:30 год.

Розгляд справи по суті відбувся 25.05.2026, 09.09.2026 і 28.09.2026.

24.06.2026, 22.07.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку із оголошеним сигналом повітряної тривоги.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовну заяву і наполягав на її задоволенні. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

У судовому засіданні 28.09.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (відповідачем) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Тех Солюшнс» (позивач) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2025 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 1706420 грн, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 93159 грн, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами проведеної перевірки 27.10.2025 був складений акт №4544/04-36-07-06/45830168 (далі Акт).

У висновках Акту зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ у Декларації за серпень 2025 року з урахуванням періодів безперервного формування від`ємного значення, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено, що:

в порушення п. 185.1 ст. 185, п.187.1. ст. 187, абз. б п.198.5 ст. 198, п. 200.1, абз. б п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено задекларовану суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за серпень 2025 року на 93 159 грн.;

в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1. ст. 187, абз. б п.198.5 ст. 198, п. 200.1, абз. в п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за серпень 2025 року на 784 330 грн.;

в порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не виписано та не зареєстровано протягом граничного строку податкову накладну за серпень 2025 року по операціям звільненим від оподаткування на суму 877 488,64 грн. Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначаються згідно зі ст. 1201.2 Кодексу.

10.12.2025 контролюючим органом складені податкові повідомлення-рішення:

№0673870706, яким до позивача застосовано штраф у сумі 3400,00 грн за не нарахування податкових зобов`язань, не складення зведеної податкової накладної за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, які використані в операціях звільнених від оподаткування та не здійснено її реєстрацію;

№0673850706, яким позивачу зменшено задеклароване бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 93159 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 23289,75 грн;

№0673860706, яким позивачеві зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 784330 грн.

Позивач не погоджується із цими податковими повідомленнями-рішеннями, тому і звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.39, 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як передбачено пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Положеннями підпункту «а» пункту 193.1 статті 193 ПК України визначено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків.

Відповідно до пункту 194.1 статті 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Пунктом 200.1 статті 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Положеннями пункту 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Як зазначено вище, 10.12.2025 контролюючим органом складені податкові повідомлення-рішення:

№0673850706, яким позивачу зменшено задеклароване бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 93159 грн;

№0673860706, яким позивачеві зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 784330 грн.

За висновками відповідача, вказані порушення позивачем податкового законодавства пов`язані із тим, що позивачем порушені вимоги п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, абз. б п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме позивачем не нараховані податкові зобов`язання за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленим з податком на додану вартість, які використані в операціях звільнених від оподаткування, на суму ПДВ 877488,64 грн, та як наслідок порушено абз. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено задеклароване бюджетне відшкодування ПДВ у податковій декларації з ПДВ за серпень 2025 року на суму 93159 грн.

У свою чергу позивач зазначає, що ним здійснюються господарські операції пов`язані із виготовленням і поставкою безпілотних літальних апаратів та їх частин за кодом УКТ ЗЕД 8806/8807, які підпадають під звільнення від оподаткування ПДВ в силу абзацу «є» та «ж» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Так, підрозділом 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України визначені особливості справляння податку на додану вартість, зокрема, тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі», що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

8806 (абзац «є» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України);

8807 (тільки для частини для безпілотних літальних апаратів) (абзац «ж» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України).

Також згідно з абзацом шостим підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, водних безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8906 згідно з УКТ ЗЕД.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» товари оборонного призначення - озброєння, військова та спеціальна техніка, зброя і боєприпаси, спеціальні комплектувальні вироби для їх виготовлення та експлуатації, матеріали та обладнання, спеціально призначені для їх розроблення, виготовлення або використання, спеціальні технічні засоби, технічні засоби розвідки, засоби технічного та криптографічного захисту інформації, засоби спеціального зв`язку, космічна техніка військового та подвійного призначення, засоби індивідуального захисту (бронежилети всіх класів захисту, протиударні, кулезахисні шоломи, комплекти протиударного захисту тощо), спеціальні засоби (кайданки, кийки, засоби, споряджені речовинами сльозогінної, світлошумової дії тощо), спеціальні (спеціалізовані) транспортні засоби; комп`ютерна, оптична, вимірювальна та інша техніка; спеціальний формений одяг, необхідний для виконання завдань правоохоронними органами, структурними підрозділами органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, військовими формуваннями з правоохоронними функціями, товари подвійного використання для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, розвитку обороноздатності держави та системи національної стійкості, а також будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Верховним Судом у постанові від 13.03.2025 у справі № 440/6273/24 сформована позиція, за якою колегія суддів Верховного Суду вважає, оскільки застосування законодавцем у пункті 29 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» словосполучення «а також» цілком очевидно призначене для поєднання у переліку однорідних за своїм змістом елементів, кожен з яких має визначати самостійний вид товару. Умова щодо закупівлі державним замовником міститься після слів «а також», отже, - поширюється лише на товари, що визначені після цих слів («а також»).

Як вбачається з тексту після слів «а також» - «це будь-які інші товари, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони». У цьому контексті також важливо зазначити, що прикметник «інші» означає ті, які не перелічені вище, - що додатково виключає вищенаведений перелік елементів з-під дії означеної умови. Отже, будь-які інші товари, крім вже зазначених вище у пункті 29 статті 1 вказаного Закону, які закуповуються державними замовниками, визначеними згідно з пунктом 10 частини першої цієї статті, для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони відносяться до визначення товарів оборонного призначення для цілей Закону України «Про оборонні закупівлі».

Безпілотні літальні апарати відносяться до товарів оборонного призначення у розумінні пункту 29 частини першої статті 1 Закону України «Про оборонні закупівлі» як технічні засоби розвідки, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД - 8806, що передбачені в підпункті 4 пункту 32 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України.

Безпілотні літальні апарати класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД: 8806, які передбачені в підпункті 4 пункту 32 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України.

Під час розгляду справи суд установив, що 06.12.2024 укладено Договір поставки №06122024 між Благодійною організацією «Міжнародний благодійний фонд «Повернись живим» та ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» щодо постачання останнім Безпілотних літальних апаратів та Комплект наземної станції управління БПЛА з комплектом стартового обладнання (катапульта) і комплектом запасних частин і інструменту.

Відповідно до підпункту 1.3. Договору, товари за цим Договором закуповуються для реалізації статутних цілей Покупця, а саме: з метою сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни в умовах воєнного стану. Кінцевий отримувач Товару буде визначено окремо в акті приймання-передачі Товару від Покупця до Кінцевого отримувача.

Підпунктом 2.1. Договору визначено, що ціна Договору складається з суми вартості всього поставленого за ним Товару згідно видаткових накладних та/або актів приймання-передачі.

Підпунктом 3.8. Договору передбачено, що місце передачі Товару встановлюється Сторонами у відповідній специфікації.

У підпункті 6.1. встановлено, що оплата за договором здійснюється в національній валюті України - гривні шляхом перерахувань за банківськими реквізитами Постачальника в порядку, визначеному у відповідній специфікації до Договору.

Товари за цим договором були передані відповідно до видаткових накладних №24042025 від 24.04.2025, №03052025 від 03.06.2025, №13052025 від 13.06.2025, №02062025 від 02.07.2025, №29082025 від 29.08.2025.

Крім цього, як до матеріалів справи, так і під час перевірки були надані: Акт приймання-передачі №50 від 08.01.2025 між благодійною організацією «Міжнародний благодійним фондом «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ» та військовою частиною НОМЕР_1 ; Акт приймання-передачі №2324 від 29.07.2025 між благодійною організацією «Міжнародний благодійним фондом «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ» та військовою частиною НОМЕР_2 ; Акт приймання-передачі №1798 від 16.06.2025 між благодійною організацією «Міжнародний благодійним фондом «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ» та військовою частиною НОМЕР_3 ; Акт приймання-передачі №1682 від 09.06.2025 між благодійною організацією «Міжнародний благодійним фондом «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ» та військовою частиною НОМЕР_4 ; Акт приймання-передачі №2787 від 04.09.2025 між благодійною організацією «Міжнародний благодійним фондом «ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ» та військовою частиною НОМЕР_1 .

13.03.2025 укладено Договір поставки №13032025 між Благодійною організацією «БФ. ВІЛЬНІ» та ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» щодо постачання останнім Безпілотних літальних апаратів та Комплект наземної станції управління БПЛА з комплектом стартового обладнання (катапульта) і комплектом запасних частин і інструменту.

Відповідно до підпункту 1.3. Договору товари за цим Договором закуповуються для реалізації статутних цілей Покупця, а саме: з метою сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни в умовах воєнного стану. Кінцевий отримувач Товару буде визначено окремо в акті приймання-передачі Товару від Покупця до Кінцевого отримувача.

Відповідно до підпункту 1.6. Товар безпілотний авіаційний комплекс в цілому або частково, у відповідній комплектації зазначеній в Рахунках, Специфікаціях, Видаткових накладних.

Підпунктом 2.1. Договору визначено, що ціна Договору складається з суми вартості всього поставленого за ним Товару згідно видаткових накладних та/або актів приймання-передачі.

У підпункті 6.1. встановлено, що оплата за договором здійснюється в національній валюті України - гривні шляхом перерахувань за банківськими реквізитами Постачальника в порядку, визначеному у відповідній специфікації до Договору.

Товари за цим договором були передані відповідно до видаткових накладних №20052025 від 20.05.2025, №12062025 від 12.06.2025, №28082025 від 28.08.2025, №29082025 від 29.08.2025.

Також, як до матеріалів справи, так і під час перевірки були надані: Акт приймання-передачі від 30.06.2025 між БО «БФ. «ВІЛЬНІ» та військовою частиною НОМЕР_1 ; Акт приймання-передачі від 15.10.2025 між БО «БФ. «ВІЛЬНІ» та військовою частиною НОМЕР_1 .

23.04.2025 укладено Договір поставки №23042025 між Благодійною організацією «Благодійний фонд «НЕЗЛАМНА РОДИНА» та ТОВ «УКР ТЕХ СОЛЮШНС» щодо постачання останнім Безпілотних літальних апаратів та Комплект наземної станції управління БПЛА 3 комплектом стартового обладнання (катапульта) і комплектом запасних частин і інструменту.

Відповідно до підпункту 1.3. Товари за цим Договором закуповуються з метою сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни в умовах воєнного стану. Кінцевий отримувач Товару буде визначено окремо в акті приймання-передачі Товару від Покупця до Кінцевого отримувача.

Відповідно до підпункту 1.6. Товар - «Безпілотний Авіаційний Комплекс» в цілому або частково, у відповідній комплектації зазначеній в Рахунках, Специфікаціях, Видаткових накладних.

Підпунктом 2.1. Договору визначено, що ціна Договору складається з суми вартості всього поставленого за ним Товару згідно видаткових накладних та/або актів приймання-передачі.

У підпункті 6.1. встановлено, що оплата за договором здійснюється в національній валюті України - гривні шляхом перерахувань за банківськими реквізитами Постачальника в порядку, визначеному у відповідній специфікації до Договору.

Товари за цим договором були передані відповідно до видаткової накладної №14052025 від 14.06.2025.

Як до матеріалів справи, так і під час перевірки був наданий Акт приймання-передачі від 01.07.2025 між БО «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «НЕЗЛАМНА РОДИНА» та військовою частиною НОМЕР_5 .

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що тимчасово на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну території України та постачання на митній території України: товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, зокрема, безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД.

Тобто для застосування вказаної підстави для звільнення від оподаткування ПДВ: товари, що є предметом постачання, класифікуються у відповідних товарних позиціях, підпозиціях або товарних підкатегоріях згідно з УКТ ЗЕД, перерахованих в підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України; відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору кінцевим отримувачем товарів є суб`єкти, перелічені у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 Розділу XX Перехідних положень ПК України.

Так, за указаними вище господарськими операціями, які відбулися між позивачем та благодійними організаціями, кінцевим споживачем є військові частини, яким були поставлені товари за кодом УКТ ЗЕД 8806 і 8807.

Враховуючи викладене, суд указує про те, що постачання товарів за наведеними вище господарськими операціями, які є товарами оборонного призначення, підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість.

Водночас, суд зазначає, що в Акті перевірки (стор.20-24) контролюючим органом зазначено перелік матеріалів та комплектуючих придбаних з податком на додану вартість які використані в операціях звільнених від оподаткування по операціям з реалізації Безпілотних літальних апаратів та Комплектів наземних станцій управління БПЛА у перевіряємому періоді на суму 4 387 443,19 грн, сума ПДВ 877 488,64 грн та включені до складу податкового кредиту.

Суд установив, що саме із наведеним переліком матеріалів та комплектуючих придбаних з податком на додану вартість пов`язані порушення, що встановлені контролюючим органом під час перевірки: порушення позивачем податкового законодавства пов`язані із тим, що позивачем порушені вимоги п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, абз. б п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме позивачем не нараховані податкові зобов`язання за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленим з податком на додану вартість, які використані в операціях звільнених від оподаткування, на суму ПДВ 877488,64 грн, та як наслідок порушено абз. б п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено задеклароване бюджетне відшкодування ПДВ у податковій декларації з ПДВ за серпень 2025 року на суму 93159 грн.

Згідно із підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, у разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпунктів 4 і 5 цього пункту, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 цього Кодексу не застосовуються щодо таких операцій.

Водночас, відповідно до п.198.5. ст.198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, суд зазначає, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Отже, до господарських операцій із постачання товарів оборонного призначення (у спірних правовідносинах відповідно до п.32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України) положення пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України не застосовуються.

Поряд із цим, підлягають нарахуванню податкові зобов`язання за матеріалами та комплектуючими, придбаними з податком на додану вартість, які використані у вказаних операціях, звільнених від оподаткування. Крім цього, платник податку за цими матеріалами та комплектуючими зобов`язаний скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Податковим кодексом України для такої реєстрації, зведену податкову накладну.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивачем були нараховані податкові зобов`язання, як це передбачено пунктом 198.5. ст.198 Податкового кодексу України, за матеріалами та комплектуючими, придбаними з податком на додану вартість, які використані в операціях звільнених від оподаткування, на суму ПДВ 877 488,64 грн, а також докази реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведеної податкової накладної.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність і відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0673850706, яким позивачу зменшено задеклароване бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 93159 грн, і податкового повідомлення-рішення №0673860706, яким позивачеві зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на суму 784330 грн.

Згідно із п.120-1.2. ст.120-1 Податкового кодексу України, у разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.

Оскільки суд установив відсутність реєстрації позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, є правомірним і таким, що не підлягає скасуванню, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 №0673870706, яким до позивача на підставі п.120-1.2. ст.120-1 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 3400,00 грн.

Щодо застосованих до позивача на підставі п.123.2. ст.123 Податкового кодексу України штрафних санкцій у сумі 23289,75 грн, суд зазначає таке.

Як видно із податкового повідомлення-рішення від 10.12.2025 №0673850706 і розрахунку до нього, позивачу було зменшено задеклароване бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 93159 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 23289,75 грн (25% відповідно до п.123.2. ст.123 Податкового кодексу України).

Під час вирішення питання щодо застосування до позивача штрафних санкцій суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 26 березня 2026 року у справі №520/10902/23, в якій вказано, що не спірним у цій справі є те, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу на підставі пункту 123.2 статті 123 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 520/9294/21 Верховний Суд, аналізуючи вимоги статей 109, 112, 123 ПК України, дійшов висновку про те, що вказані положення чинного податкового законодавства визначають вину як склад податкових правопорушень, а тому для встановлення її наявності контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме - що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Також Верховний Суд у постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21, від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21 сформулював висновки, за змістом яких обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу в підвищених розмірах є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Також у постанові від 05 жовтня 2023 року у справі № 520/14773/21 Верховний Суд сформулював такі висновки. У випадку встановлення контролюючим органом на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, він (контролюючий орган) не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків винного діяння в умисній формі. Разом з тим, такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті камеральної перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення, а його висновки можуть бути спростовані шляхом подання до контролюючого органу заперечень на акт перевірки (наприклад постанова Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19). За змістом ПК України подання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому контролюючий орган безпосередньо вже в акті перевірки має зазначити усі обставини, які у подальшому будуть предметом розгляду під час прийняття податкового повідомлення-рішення. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання платником податків своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно, документів, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо вини, підтверджують наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу. Відсутність в акті камеральної перевірки обставин, які характеризують таку ознаку виявленого діяння як умисність, на переконання колегії суддів, вказують на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України.

У цій же постанові Верховний Суд виснував, що за умови не доведення наявності в діях позивача умислу, з урахуванням висновків Акта перевірки та обставин справи, платник податків підлягав притягненню до відповідальності на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України, а тому до нього мали бути застосовані штрафні санкції за ставкою 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. У суду відсутні перешкоди для скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу, оскільки це пов`язано із застосуванням помилкової ставки штрафу внаслідок безпідставної кваліфікації діяння як умисного. За відсутності цієї кваліфікуючої ознаки діяння позивача утворює склад правопорушення, за яке відповідальність наступає на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків. Часткове скасування податкового повідомлення-рішення із зміною ставки штрафу в межах однієї об`єктивної сторони, суб`єкта та об`єкта правопорушення не може розглядатися як втручання у дискреційні повноваження контролюючого органу або перебирання на себе його функцій. У даному випадку лише уточняється правильна кваліфікація діяння платника податків в межах одного складу податкового правопорушення та правильна ставка штрафної санкції.

Незважаючи на те, що такі висновки викладені Верховним Судом під час вирішення питання застосування штрафних санкцій на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України, безпосередній підхід до обов`язковості наведення в Акті перевірки обставин, які за позицією контролюючого органу характеризують таку ознаку діяння як умисність, є застосовним і до правовідносин у цій справі.

Повертаючись до обставин цієї справи, що розглядається Дніпропетровським окружним адміністративним судом, суд зазначає, що в Акті перевірки (стор.26-27) вказано, що обставини справи свідчать, що саме платник податків створив такі умови, за яких стало можливе вчинення податкового правопорушення. Зазначені дії платника є умисними. Оскільки він удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом, зокрема в частині штучного збільшення своїх витрат, без наявних реальних підстав для цього. Вина ТОВ «Укр Тех Солюшнс» підтверджується тим, що платник податків мав можливість дотримуватись норм чинного законодавства, зокрема здійснити господарську операцію, яка передбачає отримання економічного ефекту, однак не вжив достатніх заходів для цього, через те, що з метою зменшення бази оподаткування, він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Суд зазначає, що в Акті перевірки лише зафіксоване виявлене контролюючим органом порушення позивачем вимог податкового законодавства і відсутні будь-які висновки щодо наявності умислу в діях платника податків, а також посилання на обставини, які вказують на наявність саме такої кваліфікуючої ознаки.

Саме собою посилання контролюючого органу на те, що позивач порушив норми податкового законодавства, хоча мав можливість не допускати порушення не є достатнім для висновку про наявність в діях позивача саме умислу. Інакше будь-яке порушення, допущене платниками податків, могло б сприйматися як умисне, що суперечить запровадженій законодавцем меті розмежування порушень, за які відповідальність настає у меншому розмірі, а за які - у підвищеному.

Таким чином, суд зазначає про недоведеність з боку контролюючого органу наявності підстав для юридичної кваліфікації діяння позивача як такого, за яке відповідальність передбачена пунктом 123.2 статті 123 ПК України.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 10.12.2025 №0673850706 підлягає скасуванню в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 23289,75 грн.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За подачу цього позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 21339,21 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене, а також те, що у цій справі юридичною особою оскаржуються податкові повідомлення-рішення на суму 904178,15 грн, до сплати підлягає судовий збір у розмірі 10850,15 грн.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

З огляду на викладені норми, а також часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 279,48 грн.

Відповідно до ч.7 Закону України «Про судовий збір», решта суми сплаченого судового збору у розмірі 10489,15 грн повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Тех Солюшнс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2025 року №0673850706 у частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Тех Солюшнс» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 23289 (двадцять три тисячі двісті вісімдесят дев`ять) грн 75 коп.

В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Тех Солюшнс» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 279 (двісті сімдесят дев`ять) грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Тех Солюшнс».

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Повний текст рішення складений 05.10.2026.

Суддя Н.В. Кучугурна