Рішення № 140349919, 06.10.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокуЛуцькСправа № 140/10381/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БАРГАС до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БАРГАС (далі також ТОВ БАРГАС, товариство, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі також митниця, митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 30.06.2026 №UA205140/2026/000105/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митну вартість ввезених товарів позивач визначив за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та подав митному органу документи, які у сукупності підтверджували фактично сплачену за товар ціну та числові значення заявленої митної вартості.

Позивач вважає, що зазначені у спірному рішенні розбіжності не впливають на числове значення митної вартості та не спростовують відомостей, зазначених у зовнішньоекономічному договорі, рахунку-проформі, комерційному інвойсі, банківському платіжному документі, транспортних та страхових документах.

Зокрема, товариство зазначає, що специфікація до контракту встановлює загальні умови поставок протягом 2026 року до декількох можливих портів, тоді як конкретна партія товару придбана та оплачена на умовах CIF Odessa. Дата відправлення товару 08.04.2026 не суперечить визначеному специфікацією строку відвантаження січень-грудень 2026 року. Дані граф 1 та 22 міжнародної автомобільної накладної №9713, на думку позивача, також не містять суперечностей щодо продавця чи відправника товару.

Крім того, позивач вказує, що страховий поліс на товар був наданий митному органу до прийняття остаточного рішення щодо митної вартості, а митниця не навела обґрунтованого порівняння характеристик оцінюваних товарів із товарами, митна вартість яких використана при застосуванні резервного методу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у поданому відзиві позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Волинська митниця зазначила, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості встановлено розбіжності у документах, поданих декларантом, та відсутність окремих відомостей, необхідних для перевірки її числового значення.

За доводами відповідача, рахунок-фактура від 31.03.2026 №FLMIX-JBG2604 підтверджує постачання товару з порту Ningbo до Одеси, тоді як у специфікації від 15.01.2026 №1 однакова ціна товару зазначена для умов поставки CIF Гамбург, CIF Клайпеда, CIF Рига та CIF Одеса, незважаючи на різне географічне розташування цих портів та відповідні витрати на перевезення і страхування.

Також митниця посилається на те, що: 1) у графі 23 автотранспортної накладної від 24.06.2026 №9713 зазначено перевізника HARVEST LLC, однак не подано відомостей щодо вартості транспортування до місця розвантаження; 2) у графі 1 цієї накладної відправником зазначено FLUO SHANGHAI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, тоді як у графі 22 містяться дані ОСОБА_1 ; 3) у специфікації визначено строк відвантаження товару січень-грудень 2026 року, тоді як коносамент MEDUWV826278 датований 08.04.2026; 4) копії митних декларацій країни відправлення подано без перекладу.

Відповідач вважає, що ненадання усіх витребуваних додаткових документів не дозволило усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості, у зв`язку із чим вона правомірно визначена за резервним методом.

Ухвалою суду від 06.10.2026 у задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

15.01.2026 між FLUO SHANGHAI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD як продавцем та ТОВ БАРГАС як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт №FLMIX-JBG1501.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 контракту продавець прийняв на себе зобов`язання щодо постачання на адресу покупця газів-холодоагентів виробництва ZHEJIANG SANMEI CHEMICAL IND. CO., LTD, а покупець прийняти та оплатити товар.

Пунктом 4.1 контракту передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах CIF Клайпеда, Литва; CIF Рига, Латвія; CIF Гамбург, Німеччина; CIF Одеса, Україна, якщо інше не визначено у специфікаціях.

Згідно з пунктом 5.1 контракту загальна сума договору дорівнює сукупній вартості всіх підписаних сторонами специфікацій.

Відповідно до пункту 6.1 контракту оплата вартості товару здійснюється прямим банківським переказом з банку покупця до банку продавця на підставі проформ-інвойсів із проведенням остаточного розрахунку відповідно до комерційних інвойсів.

Пунктом 6.3 контракту передбачено поставку товару на умовах 100-відсоткової попередньої оплати.

Додатком №1 від 15.01.2026 до контракту №FLMIX-JBG1501 сторони погодили специфікацію на поставку холодоагентів загальною запланованою кількістю 1 104 060 кг на загальну суму 3 544 234,00 доларів США. Специфікацією визначено можливі умови поставки CIF Hamburg, CIF Klaipeda, CIF Riga та CIF Odessa, умови оплати 100% передоплата, а період відвантаження січень-грудень 2026 року.

На виконання контракту продавцем виставлено проформу-інвойс від 06.02.2026 №FLMIX-JBG2604 на поставку з Ningbo, China до Odessa, Ukraine на умовах CIF Odessa трьох видів товару: 1) REFRIGERANT GAS R134A 900 балонів за ціною 3,25 доларів США за кг, загальною вартістю 39 780,00 доларів США; 2) REFRIGERANT GAS R410A 400 балонів за ціною 3,20 доларів США за кг, загальною вартістю 14 464,00 доларів США; 3) REFRIGERANT GAS R32 200 балонів за ціною 3,25 доларів США за кг, загальною вартістю 6 175,00 доларів США.

Загальна вартість партії товару за проформою-інвойсом становить 60 419,00 доларів США.

Платіжною інструкцією в іноземній валюті №88 від 17.03.2026 ТОВ БАРГАС перерахувало на рахунок FLUO SHANGHAI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD 60 419,00 доларів США. У призначенні платежу зазначено контракт №FLMIX-JBG1501 від 15.01.2026.

31.03.2026 продавцем оформлено комерційний інвойс №FLMIX-JBG2604 на загальну суму 60 419,00 доларів США, який містить ті самі найменування товарів, кількість, ціну та загальну вартість, що й проформа-інвойс від 06.02.2026, та визначає маршрут поставки Ningbo, China Odessa, Ukraine.

Отже, вартість товарів за проформою-інвойсом, банківським платіжним документом та комерційним інвойсом повністю збігається і становить 60 419,00 доларів США.

При цьому вартість кожної товарної позиції математично узгоджується з її вагою та погодженою ціною за кілограм: 12 240 кг товару R134A Ч 3,25 доларів США = 39 780,00 доларів США; 4 520 кг товару R410A Ч 3,20 доларів США = 14 464,00 доларів США; 1 900 кг товару R32 Ч 3,25 доларів США = 6 175,00 доларів США.

Перевезення товару морським транспортом підтверджується коносаментом MEDUWV826278, у якому зазначені товари у кількості 900 балонів R134A, 400 балонів R410A та 200 балонів R32.

Страхування вантажу підтверджується страховим полісом №AHAZ65024226QAAAA14J, виданим China Pacific Property Insurance Company Limited. У страховому полісі страхувальником зазначено FLUO SHANGHAI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, міститься посилання на інвойс №FLMIX-JBG2604, зазначені 900 балонів R134A, 400 балонів R410A та 200 балонів R32, а загальна страхова сума визначена у розмірі 66 461,00 доларів США. Місцем виплати страхового відшкодування зазначено Odessa, Ukraine.

29.06.2026 уповноваженим декларантом позивача ФОП ОСОБА_2 подано до митного оформлення митну декларацію №26UA205140037958U3, відповідно до якої митна вартість товарів визначена за першим методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

У графі 20 митної декларації зазначені умови поставки CIF UA Odessa, а у графі 22 загальна фактурна вартість 60 419,00 доларів США.

Разом із митною декларацією до митного оформлення подано, зокрема: 1) пакувальний лист №FLMIX-JBG2604 від 31.03.2026; 2) рахунок-фактуру (інвойс) №FLMIX-JBG2604 від 31.03.2026; 3) коносамент MEDUWV826278; 4) автотранспортну накладну №9713 від 24.06.2026; 5) декларацію про походження товару №FLMIX-JBG2604 від 31.03.2026; 6) ліцензію на імпорт товарів №4432-11/625-07 від 18.03.2026; 7) банківський платіжний документ №88 від 17.03.2026; 8) висновок про якісні характеристики товарів №К-164 від 28.02.2023; 9) Додаток №1 від 15.01.2026 до зовнішньоекономічного контракту; 10) зовнішньоекономічний контракт №FLMIX-JBG1501 від 15.01.2026; 11) копії митних декларацій країни відправлення №310420260549758740, №310420260549758743 та №310420260549758744 від 07.04.2026.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митний орган виявив обставини, які, на його думку, свідчили про наявність розбіжностей у поданих документах.

У зв`язку із цим декларанту запропоновано протягом десяти днів додатково надати: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) транспортні (перевізні) документи; 3) страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу митного органу декларантом додатково надано страховий поліс від 02.04.2026 №AHAZ65024226QAAAA14J та проформу-інвойс від 06.02.2026 №FLMIX-JBG2604, а листом від 30.06.2026 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.

30.06.2026 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2026/000105/2.

У графі 33 вказаного рішення митний орган зазначив, що заявлена митна вартість не може бути визнана за основним методом через наявність розбіжностей у поданих документах.

Зокрема, митний орган вказав, що: 1) у специфікації від 15.01.2026 №1 однакову ціну товару передбачено для умов поставки CIF Гамбург, CIF Клайпеда, CIF Рига та CIF Одеса, хоча ці порти мають різне географічне розташування, а відповідно різними є витрати на перевезення, портові збори, страхування та маршрути; 2) у графі 23 CMR №9713 зазначено перевізника HARVEST LLC, однак не подано відомостей щодо суб`єктів надання транспортних послуг та їх вартості до місця розвантаження; 3) у графі 1 CMR №9713 відправником товару зазначено FLUO SHANGHAI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, що, на думку митниці, суперечить даним графи 22, де зазначено ОСОБА_1 ; 4) специфікацією встановлено строк відвантаження січень-грудень 2026 року, тоді як датою відправлення товару за коносаментом є 08.04.2026; 5) копії митних декларацій країни відправлення подано без перекладу.

Також у графі 33 рішення зазначено про первісне ненадання документів щодо страхування, хоча далі у цій же графі митний орган зафіксував подання декларантом страхового полісу від 02.04.2026 №AHAZ65024226QAAAA14J.

У зв`язку з неможливістю застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних і подібних товарів, а також методів на основі віднімання та додавання вартості, митниця визначила митну вартість за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару №1 R134A скориговано до рівня 7,55 доларів США за кг на підставі митної декларації від 13.05.2026 №UA500020/2026/003456; товару №2 R410A до рівня 7,08 доларів США за кг на підставі митної декларації від 11.06.2026 №UA209260/2026/012006; товару №3 R32 до рівня 8,90 доларів США за кг на підставі митної декларації від 14.05.2026 №UA500020/2026/003457.

Внаслідок коригування вартість товару №1 визначено у сумі 92 412,00 доларів США замість задекларованих 39 780,00 доларів США; товару №2 32 001,60 доларів США замість 14 464,00 доларів США; товару №3 16 910,00 доларів США замість 6 175,00 доларів США.

У зв`язку з прийняттям зазначеного рішення Волинською митницею оформлено картку відмови №UA205140/2026/001401.

Зі змісту картки відмови вбачається, що підставою відмови визначено прийняття рішення про коригування митної вартості від 30.06.2026 №UA205140/2026/000105/2, наявність зазначених митницею розбіжностей та ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів. Для завершення митного оформлення декларанту запропоновано здійснити декларування товарів із урахуванням скоригованої митної вартості.

30.06.2026 товар випущено у вільний обіг за митною декларацією №26UA205140038339U3 із наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України.

08.07.2026 ТОВ БАРГАС звернулося до Волинської митниці із заявою №08/07/26 в порядку частини восьмої статті 55 Митного кодексу України та додатково подало документи щодо транспортно-експедиторського обслуговування, зокрема договір №2206/06 від 22.06.2026, рахунок на оплату №31 від 29.06.2026, акт надання послуг №31 від 29.06.2026 та довіреність №22062026.

Листом від 10.07.2026 №7.3-2/15-02/14/8622 Волинська митниця повідомила про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Митного кодексу України у редакції, чинній на час здійснення спірного митного оформлення та прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено право митного органу вимагати додаткові документи у разі, якщо документи, передбачені частиною другою цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або вони не містять усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Отже, витребування додаткових документів можливе не у кожному випадку виникнення у митного органу сумніву, а лише за наявності передбачених законом обставин, при цьому митний орган повинен установити зв`язок між виявленою розбіжністю або відсутньою інформацією та можливістю перевірити конкретну складову заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За змістом частини другої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну у митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості; вичерпний перелік додаткових документів, за умови подання яких митна вартість може бути визнана, а також обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої митним органом.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За правилами статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору застосовується, якщо використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно та наявні всі відомості, необхідні для визначення складових митної вартості.

При визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, додаються передбачені частиною десятою статті 58 Митного кодексу України витрати лише у разі, якщо вони не були включені до ціни товару.

Відповідно до статті 64 Митного кодексу України резервний метод може бути застосований лише у разі, якщо митну вартість не можна визначити шляхом послідовного використання методів, передбачених статтями 58-63 цього Кодексу.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, передбачено необхідність наведення у графі 33 рішення обставин його прийняття та джерел інформації, використаних митним органом. У разі використання цінової інформації щодо раніше оформлених товарів повинно бути наведено належне обґрунтування застосованого рівня митної вартості з урахуванням характеристик товару, обсягів партії, умов поставки та інших комерційних умов.

Верховний Суд у постанові від 09.03.2026 у справі №826/24821/15 звернув увагу, що право митного органу витребувати додаткові документи виникає за наявності конкретних обставин, які об`єктивно ставлять під сумнів достовірність заявленої митної вартості. Митний орган повинен зазначити, які саме відомості викликають сумнів, чому подані документи не дозволяють усунути такий сумнів та які саме додаткові документи можуть підтвердити або спростувати відповідні обставини.

У постанові від 12.02.2026 у справі №460/5068/24 Верховний Суд наголосив, що свобода договору охоплює право сторін самостійно визначати комерційну політику та механізм ціноутворення, тоді як предметом контролю митного органу є достовірність відомостей щодо митної вартості конкретної поставки, а не оцінка доцільності обраної суб`єктом господарювання моделі ціноутворення.

Оцінюючи наведені митницею підстави для коригування заявленої митної вартості, суд зазначає таке.

Щодо твердження відповідача про необґрунтованість однакових цін у специфікації для поставок до різних портів суд враховує, що контракт №FLMIX-JBG1501 є рамковим та прямо передбачає можливість поставки товарів на умовах CIF Клайпеда, CIF Рига, CIF Гамбург або CIF Одеса.

Специфікація від 15.01.2026 №1 також стосується значного загального обсягу товару, запланованого до постачання протягом усього 2026 року.

Натомість конкретна спірна поставка індивідуалізована проформою-інвойсом від 06.02.2026 №FLMIX-JBG2604 та інвойсом від 31.03.2026 №FLMIX-JBG2604, у яких прямо зазначено умови CIF Odessa та погоджено конкретну ціну кожної товарної позиції.

Саме ця вартість у загальній сумі 60 419,00 доларів США фактично сплачена позивачем продавцю платіжною інструкцією №88 від 17.03.2026.

Таким чином, наявність у рамковій специфікації можливості поставки товарів до різних портів за погодженими сторонами цінами сама по собі не свідчить про недостовірність ціни конкретної партії, фактично поставленої на умовах CIF Odessa.

Відповідач не встановив жодного додаткового платежу продавцю чи третій особі, який стосувався б придбання цієї партії товару та не був урахований у заявленій митній вартості, а також не навів розрахунку, який би свідчив, що фактична ціна поставки до Одеси відрізнялася від зазначеної у проформі-інвойсі, інвойсі та банківському платіжному документі.

Щодо страхування суд звертає увагу, що, хоча у переліку первісних зауважень митниця зазначила про відсутність страхових документів, до прийняття спірного рішення декларантом було надано страховий поліс від 02.04.2026 №AHAZ65024226QAAAA14J, що прямо зафіксовано у графі 33 самого рішення.

Страховий поліс дозволяє ідентифікувати спірну партію за інвойсом №FLMIX-JBG2604, продавцем, найменуванням і кількістю товарів та місцем призначення Odessa, Ukraine.

Разом із тим оскаржуване рішення не містить пояснення, які саме відомості про страхування після подання цього документа залишилися непідтвердженими та яким чином це вплинуло на числове значення митної вартості.

Щодо транспортних витрат суд враховує, що конкретна поставка здійснювалася на умовах CIF Odessa.

За такими погодженими сторонами умовами вартість морського перевезення та страхування до визначеного порту призначення включена у ціну товару, зазначену продавцем.

Відповідач не навів обставин, які б свідчили, що витрати до порту Одеса не були включені у фактично сплачену позивачем ціну 60 419,00 доларів США.

Посилання митниці на відсутність відомостей про вартість подальшого автомобільного перевезення від місця розвантаження в Одесі не спростовує митної вартості товару на умовах CIF Odessa, оскільки відповідач не обґрунтував, що такі витрати є складовою ціни, яка відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України повинна бути додана до фактично сплаченої ціни саме цієї зовнішньоекономічної поставки.

Суд також не погоджується із твердженням про суперечність між графами 1 та 22 CMR №9713.

У графі 1 міжнародної автомобільної накладної як відправник зазначена FLUO SHANGHAI INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, що відповідає даним контракту, інвойсу та інших товаросупровідних документів.

Натомість графа 22 CMR є реквізитом підписання накладної особою, яка передає вантаж перевізнику, а тому зазначення у ній даних ОСОБА_1 саме по собі не змінює відомостей графи 1 про юридичного відправника та не створює суперечності щодо ціни товару чи її числового значення.

Не є розбіжністю і зазначення у специфікації періоду відвантаження січень-грудень 2026 року та конкретної дати відправлення товару у коносаменті 08.04.2026.

Очевидно, що 08 квітня 2026 року входить до погодженого сторонами періоду з січня по грудень 2026 року, тому наведена митницею обставина не свідчить ні про суперечність між документами, ні про недостовірність заявленої митної вартості.

Щодо копій митних декларацій країни відправлення суд зазначає, що відповідно до статті 254 Митного кодексу України документи подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, а переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, вимагається тоді, коли відомості, що містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Водночас у спірному рішенні митниця не зазначила, які саме відомості експортних декларацій неможливо було перевірити без перекладу, яке значення ці відомості мають для визначення конкретної складової митної вартості та чому відомості про ціну не могли бути встановлені на підставі контракту, проформи-інвойсу, інвойсу і банківського платіжного документа.

За таких обставин саме по собі ненадання перекладу копій митних декларацій країни відправлення не є достатньою підставою для відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.02.2026 у справі №560/2740/25, відповідно до якого інформація автоматизованих інформаційних систем може бути підставою для виникнення ризику та необхідності додаткової перевірки, однак не може підміняти собою дослідження поданих документів та обґрунтування конкретного адміністративного рішення.

Отже, посилання у спірному рішенні на спрацювання ризиків автоматизованої системи та інформацію автоматизованої системи митного оформлення Інспектор саме по собі не доводить недостовірність ціни конкретної зовнішньоекономічної операції.

Окремої оцінки потребує обґрунтування визначеної відповідачем митної вартості за резервним методом.

Для товару №1 за основу взято митну вартість R134A за митною декларацією від 13.05.2026 №UA500020/2026/003456 у розмірі 7,55 доларів США за кг.

З опису джерела цінової інформації вбачається, що цей товар мав того самого виробника ZHEJIANG SANMEI CHEMICAL IND. CO., LTD та торговельну марку SANMEI, однак партія складалася з 1150 балонів, тоді як оцінювана партія позивача з 900 балонів.

Оскаржуване рішення не містить пояснення щодо впливу різного обсягу партії на ціну, умов поставки, умов оплати та інших комерційних умов, а також не містить відомостей про проведення відповідного коригування.

Для товару №2 митницею використана митна декларація від 11.06.2026 №UA209260/2026/012006 із рівнем митної вартості 7,08 доларів США за кг.

При цьому джерелом цінової інформації був товар R410A у кількості 350 балонів виробництва SHANGHAI SANFU TRADING CO., LIMITED, торговельної марки REFRIGERANT, тоді як позивач імпортував 400 балонів R410A виробництва ZHEJIANG SANMEI CHEMICAL IND. CO., LTD, торговельної марки SANMEI.

Для товару №3 використана митна декларація від 14.05.2026 №UA500020/2026/003457 із рівнем митної вартості 8,90 доларів США за кг.

За цією декларацією оформлювався R32 у кількості 100 балонів виробництва ZHEJIANG YONGHE REFRIGERANT CO., LTD, торговельної марки ICE LOONG, тоді як оцінювана партія позивача складалася з 200 балонів R32 виробництва ZHEJIANG SANMEI CHEMICAL IND. CO., LTD, торговельної марки SANMEI.

Незважаючи на відмінності у виробниках, торговельних марках та обсягах партій, спірне рішення не містить аналізу їх впливу на ціну, відомостей про умови поставки товарів, використаних як джерело цінової інформації, комерційні умови відповідних операцій та здійснення необхідних коригувань.

Саме зазначення номера та дати іншої митної декларації та рівня митної вартості за нею не є достатнім обґрунтуванням числового значення митної вартості, визначеної за резервним методом.

Отже, відповідач не навів належного обґрунтування того, чому саме ці митні оформлення можуть бути використані як належна база для визначення митної вартості спірної партії та яким чином отримані рівні 7,55, 7,08 і 8,90 доларів США за кг приведені у відповідність до характеристик та комерційних умов оцінюваних товарів.

Водночас подані декларантом документи щодо конкретної операції контракт №FLMIX-JBG1501, специфікація, проформа-інвойс №FLMIX-JBG2604, комерційний інвойс №FLMIX-JBG2604, платіжна інструкція №88, коносамент, CMR та страховий поліс у сукупності містять відомості про сторони операції, предмет поставки, кількість товару, його вагу, ціну одиниці, загальну ціну партії, умови поставки, факт оплати та страхування.

Ці документи узгоджуються між собою щодо основних числових показників спірної зовнішньоекономічної операції та дають можливість перевірити фактично сплачену за товар суму.

На момент прийняття спірного рішення митний орган мав контракт, специфікацію, інвойс, банківський документ про перерахування повної вартості товару, коносамент, CMR, експортні декларації, а після витребування додаткових документів також проформу-інвойс та страховий поліс.

Встановлені відповідачем обставини за своїм характером не утворюють сукупності взаємопов`язаних розбіжностей, яка б об`єктивно спростовувала достовірність цих первинних документів або унеможливлювала визначення митної вартості за основним методом.

Таким чином, митний орган не довів наявності передбачених Митним кодексом України підстав для відмови у визнанні митної вартості товарів за ціною договору, а визначення митної вартості за резервним методом проведено без належного обґрунтування числового значення скоригованої митної вартості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Волинська митниця такого обов`язку у цій справі не виконала.

З огляду на встановлені обставини рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.06.2026 №UA205140/2026/000105/2 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду ТОВ БАРГАС відповідно до платіжної інструкції №328 від 06.08.2026 сплатило судовий збір у сумі 11 525,00 грн.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 11 525,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження понесених витрат позивач подав договір про надання правничої допомоги №85-ЮП від 13.06.2023, рахунок-фактуру №1031 від 03.08.2026, акт приймання-передачі наданих послуг №1031 від 03.08.2026, попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу №04/08 від 04.08.2026 та платіжну інструкцію №327 від 06.08.2026.

Відповідно до рахунка-фактури №1031 від 03.08.2026 та акта приймання-передачі наданих послуг №1031 від 03.08.2026 вартість правничої допомоги щодо оскарження рішення Волинської митниці від 30.06.2026 №UA205140/2026/000105/2 становить 9 000,00 грн.

Платіжною інструкцією №327 від 06.08.2026 підтверджено перерахування ТОВ БАРГАС Адвокатському бюро КРЮЧКОВА коштів у сумі 9 000,00 грн за надання правничої допомоги.

Волинська митниця заперечила проти заявленого розміру витрат та просила їх зменшити, посилаючись на неспівмірність заявленої суми складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та часу, необхідного для їх виконання.

Суд враховує, що предметом цієї справи є правомірність одного рішення про коригування митної вартості товарів, прийнятого в межах однієї зовнішньоекономічної поставки.

Водночас підготовка позовної заяви вимагала дослідження контракту, специфікації, платіжних, товаросупровідних, транспортних, страхових та митних документів, а також оцінки наведених митним органом підстав коригування митної вартості трьох товарних позицій.

Разом із тим зазначені у попередньому розрахунку окремі види робіт, зокрема ознайомлення з рішенням про коригування митної вартості та товаросупровідними документами, пошук і вивчення судової практики, формування правової позиції та стратегії представництва, за своїм змістом є взаємопов`язаними складовими підготовки позовної заяви та не можуть у повному обсязі розглядатися як самостійні послуги при визначенні суми, яка підлягає компенсації за рахунок іншої сторони.

Крім того, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судові засідання не проводилися, участі у судових засіданнях представник позивача не брав, додаткових процесуальних дій, які б істотно збільшували обсяг правничої допомоги під час судового розгляду, матеріали справи не містять.

Суд також бере до уваги, що частина робіт, зазначених представником позивача, стосувалася аналізу документів та формування правової позиції, необхідних безпосередньо для складання одного процесуального документа позовної заяви, а тому компенсація таких робіт як окремих самостійних послуг у повному заявленому розмірі не відповідала б критеріям розумності та співмірності.

Водночас суд не погоджується із доводами відповідача про відсутність підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу взагалі, оскільки факт надання таких послуг, їх зв`язок із розглядом цієї справи та сплата позивачем їх вартості підтверджені належними доказами.

Ураховуючи складність спору, обсяг досліджених адвокатом документів, характер виконаних робіт, наявність одного оскаржуваного рішення, відсутність судових засідань, взаємопов`язаність значної частини зазначених у розрахунку послуг, а також заперечення відповідача щодо співмірності витрат, суд вважає обґрунтованим зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, з 9 000,00 грн до 4 000,00 грн.

На переконання суду, витрати у сумі 4 000,00 грн відповідають критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності з фактичним обсягом наданої у цій справі професійної правничої допомоги.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь позивача належить стягнути судові витрати у загальній сумі 15 525,00 грн, з яких 11 525,00 грн судовий збір та 4 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 30.06.2026 №UA205140/2026/000105/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БАРГАС судові витрати у сумі 15 525,00 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять п`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю БАРГАС (03162, місто Київ, проспект Леся Курбаса, будинок 12Б, квартира 189; ідентифікаційний код юридичної особи 44197661).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43958385).

Суддя Н. В. Стецик