Рішення № 140349218, 24.09.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/255/26

2/479/508/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

24 вересня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Репушевської О.В.,

за участі: секретаря судового засідання Добровольської І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/255/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у ч а с н и к и с п р а в и :

представник позивача Сердійчук Я.Я.,

відповідач ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 26 березня 2021 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №3891434. За яким ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 15000 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язалася протягом 30 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,90%. Відповідач неналежним чином виконувала грошове зобов`язання, тому у неї виник борг станом на 30 листопада 2021 року у розмірі 49200,00 грн.. В подальшому, на підставі договорів факторингу ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" набуло право грошової вимоги за вищевказаним договором. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит у розмірі 49200,00 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту 15000 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 34200,00 грн..

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно заяви позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив не надав, тому суд у відповідності до ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26 березня 2021 року між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №3891434. За яким ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 15000,00 грн., а ОСОБА_1 зобов`язалася протягом 30 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,90%.

Згідно положень п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ч.3, ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та ";Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За положеннями ч.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно положень ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно положень ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до положень ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що договір про споживчий кредит №3891434 від 26 березня 2021 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора М725078. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" в електронній формі.

01 грудня 2021 року було укладено договір №ФК 01-12/21 відповідно до якого ТОВ "АВЕНТУС Україна" відступило на користь ТОВ "СІТІ ФІНАНС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3891434.

07 листопада 2025 року було укладено договір №07-11/25 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СІТІ ФІНАНС" відступило на користь ТОВ"ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3891434. Таким чином, ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" наділено правом вимоги до Відповідача за договором №3891434.

Згідно розрахунку заборгованості борг відповідача станом на 30 листопада 2021 року за договором про споживчий кредит становить 49200,00 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту 15000 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 34200,00 грн..

Відповідно до положень ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Встановлені фактичні обставини в справі свідчать про те, що за умовами укладеного між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем кредитного договору про споживчий кредит №3891434 від 26 березня 2021, дана фінансова установа надала позичальнику суму позики у розмірі 15000,00 грн., яку остання зобов`язувалася повернути в повному обсязі у визначений договором строк кредитування 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 1,90% в день. Таким чином, позикодавець відповідно до ст.1048ЦК України мав право стягнути заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування 30 днів, після закінчення строку дії договору в позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 повинна була сплатити кредитору відсотки за вказаним кредитним договором у розмірі 8550,00 грн. (15000 х 1,90% х 30 днів).

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за вказаним договором.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" належить стягнути заборгованість у розмірі 23550,00 грн..

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено 47,87 % позовних вимог (23550 грн. /49200 грн. * 100).

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 1274,50 грн. (2422,40*47.87 %).

Щодо заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн., суд приходить до наступного.

?Відповідно до положень ч.ч.1,2,3 ст.137 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України), витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

? Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

? ?З урахуванням принципів розумності, пропорційності та справедливості, а також критерію співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3 000 грн. у відшкодуванні витрат на правову допомогу, що є цілком достатньою, справедливою та співмірною сумою для такої категорії справ та сумою заявлених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ч.1 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за кредитним договором в сумі 23550 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1274,50 грн., та 3000,00 грн. відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя :