Рішення № 140347412, 06.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2833/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомКвартирно-експлуатаційного відділу міста Харків_(вул. Григорія Сковороди, буд. 61, м. Харків, 61024; код ЄДРПОУ 07923280)доКонцерну "Військторгсервіс" (вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, м. Київ, 03151; код ЄДРПОУ 33689922), в особі Східного регіонального управління концерну "Військторгсервіс" (вул.Переможців, 6 А, м. Харків, 61034; код ЄДРПОУ 38746882),простягнення 151 649,42 грнбез виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків_11.08.2026 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Концерну "Військторгсервіс", в особі Східного регіонального управління концерну "Військторгсервіс", про стягнення з відповідача на свою користь компенсації за спожиту електричну енергію з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 в сумі 151 649,42 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.08.2026 позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/2833/26; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Як вбачається з програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалу про відкриття провадження у справі № 922/2833/26 було отримано відповідачем 13.08.2026 через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, саме з цієї дати починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений судом строк, а саме до 28.08.2026 не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

03.04.2026 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (Сторона 1, позивач у справі) та Концерном "Військторгсервіс", в особі Східного регіонального управління концерну "Військторгсервіс" (Сторона 2, відповідач у справі) було укладено Договір № 2026/1-ВВ про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної електричної енергії (далі - Договір).

Договір набрав чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов`язань за Договором, на підставі частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України Сторони дійшли згоди, що умови Договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 01 січня 2026 року (пункт 8.1. Договору).

Предметом даного Договору є відшкодування Стороною 2 витрат Сторони 1 за електричну енергію, розподіл та перетікання реактивної електричної енергії (надалі разом - електрична енергія), спожиту за адресою: м. Харків, вул. Кільцевий проїзд, 1А, відповідно до тарифів, встановлених постачальними організаціями та оператором системи розподілу.

Відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється на підставі цього Договору та згідно умов договорів про надання послуг з постачання, розподілу електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії, що укладені між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків та постачальниками послуг з постачання, розподілу електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії.

Пункт 2.2 передбачає, що Сторона 2 (відповідач) відшкодовує витрати за спожиту електричну енергію згідно з рахунком та актом виконаних робіт (наданих послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії І перетікання реактивної електричної енергії за тарифами, встановленими постачальними організаціями та оператором системи розподілу.

За умовами пункту 2.3, облік та розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за показниками приладів обліку (лічильника). Витрати перетікань реактивної електричної енергії розраховуються пропорційно до обсягу спожитої електричної енергії.

Сторона 2 сплачує за спожиту електричну енергію впродовж 10 (десяти) робочих днів з дати отримання від Сторони 1 рахунка та акту виконаних робіт (наданих послуг) про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії і перетікання реактивної енергії (письмово та/або електронним листом) згідно ст. 46, 48, 49 БКУ на розрахунковий рахунок Сторони 1 (пункт 2.6 Договору).

Для компенсації відповідних витрат сторонами щомісячно укладались акти виконаних робіт, однак відповідач не сплачує заборгованість за сплачену спожиту електричну енергію з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електричної енергії за січень-березень 2026 року.

Як свідчать матеріали справи, за січень 2026 року відповідачем було фактично спожито 3158 кВт електричної енергії, за лютий 2026 року - 3277 кВт електричної енергії, за березень 2026 року - 4062 кВт електричної енергії.

Отже, сума компенсації за спожиту відповідачем електричну енергію в січні-березні 2026 року складає 151649,42 грн, з урахуванням розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електричної енергії.

Позивач своєчасно супровідними листами надавав відповідачу рахунки для оплати та претензії, які ним залишались проігнорованими.

При цьому, відповідачем не заперечувався факт та розмір суми заборгованості, а також обсяг спожитої електричної енергії.

Постачальником електричної енергії для позивача у 2026 році було Акціонерне товариство "Енергетична компанія України" (Договір про постачання електричної енергії споживачу № 232 від 26.02.2025 та Договір про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 09.01.2026).

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Правочин, різновидом якого є договір, це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямоване на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, за змістом статті 525 ЦК України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Отже, згідно з положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, оплата вартості одержаної від постачальника електричної енергії повинна проводитись Споживачем відповідно до умов Договору та чинних нормативно-правових актів.

Згідно з приписами статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Факт споживання електричної енергії та її вартість підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Строк відшкодування спожитої електричної енергії, відповідно до п. 2.6 Договору № 2026/1-ВВ від 03.04.2026 про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної електричної енергії та ч. 1 ст. 530 ЦК України, є таким, що настав.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючої заборгованості, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за спожиту електричну енергію з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 в сумі 151 649,42 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" (вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, м.Київ, 03151; код ЄДРПОУ 33689922), в особі Східного регіонального управління концерну "Військторгсервіс" (вул. Переможців, 6 А, м. Харків, 61034; код ЄДРПОУ 38746882), на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (вул. Григорія Сковороди, буд. 61, м. Харків, 61024; код ЄДРПОУ 07923280) - компенсацію за спожиту електричну енергію з урахуванням послуги з розподілу електричної енергії і перетікання реактивної електричної енергії за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 в сумі 151 649,42 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "06" жовтня 2026 р.

СуддяН.М. Кухар