Рішення № 140346593, 06.10.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2233/26

Провадження № 2/347/1505/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді: Крилюк М.І.,

Секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі , -

Встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з 2016 року проживала однією сім`єю, без реєстрації шлюбу, із відповідачем ОСОБА_2 . За час їх спільного проживання в них народилось двоє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.02.2022 року відповідач виїхав за межі України, і за наявною у позивачки інформацією проживає в Сполучених Штатах Америки.

З моменту виїзду Відповідача і до сьогодні позивачка самостійно, за власні кошти утримує їх спільних малолітніх дітей, жодної фінансової, матеріальної чи іншої допомоги на утримання дітей ОСОБА_2 добровільно не надає, будь-яка домовленість (договір) щодо сплати аліментів між сторонами не укладалася, участі у вихованні дітей батько не бере.

У зв`язку з тим, що за місцем проживання, а саме в с. Космач Косівського району Івано-Франківської області ОСОБА_5 була позбавлена можливості знайти роботу з доходом, достатнім для мінімально необхідного забезпечення дітей харчуванням, одягом та іншими потребами, вона була змушена виїхати на заробітки до Республіки Польща, де діти на час її зайнятості перебувають у дитячому садку, в якому молодший син - ОСОБА_4 перебуває під особливим наглядом з причин інвалідності раннього дитинства з діагнозом «дитячий аутизм».

Наявність захворювання молодшого сина зумовлює його підвищені потреби порівняно зі здоровою дитиною відповідного віку, зокрема потребі в постійному супроводі та догляді, корекційно-розвиткових заняттях, послугах фахівців (дитячого психіатра, психолога, логопеда, фахівця з корекції поведінки), можливій АВА- терапії, спеціальному (інклюзивному) навчанні, що вимагає істотно більших витрат, ніж передбачено мінімальними соціальними стандартами.

За вимогами викладеними в позовній заяві позивачкою, з моменту окремого проживання відповідач не цікавиться життям дітей та фактично ухиляється від виконання обов`язку щодо їх утримання.

У зв`язку з цим позивачка просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. щомісяця, та на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. щомісяця до досягнення ними повноліття.

Позивачка в судове засідання не з`явилась. Представник позивачки адвокат Рогалевич А.Б. подав до суду заяву, у якій просить розглянути справу без його участі та без участі позивачки ОСОБА_1 . Позовні вимоги підтримує та просить позов задоволитив повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, представник відповідача, адвокатом Третяк Ю.В. 06.10.2026 року подано до суду відзив на позовну заяву за вимогами якої ОСОБА_2 визнає позовні вимоги частково та не заперечує в стягненні із нього аліментів в користь позивачки на утримання малолітніх дітей по 2200 грн на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі а спільно проживали з 2016 року. За час їх спільного проживання в них народилось двоє дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Долученими до матеріалів справи копіями свідоцтв про народження а.с. 8, 9 стверджено, що батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 є: батько- ОСОБА_2 , відповідач в цій справі та мати ОСОБА_1 , позивачка в справі.

Батьківство відповідача ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх дітей останнім не оспорюється.

Позивачка у поданій позовній заяві зазначає, що відповідач з лютого 2022 року виїхав за межі України та з того часу не бере взагалі ніякої участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей, відповідної допомоги не надає, що змушує її самостійно нести всі витрати, пов`язані з утриманням дітей. Для забезпечення нормального життя, харчування, лікування, освіти, одягу та інших потреб дітей потрібні значні кошти, яких вона самотужки забезпечити не може.

Факт проживання та утримання дітей разом з позивачкою відповідачем не заперечується.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

А згідно зі ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить 2 817 грн на місяць, а для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 512 грн.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Судом встановлено, що діти сторін проживають з позивачкою та знаходяться на повному її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати дітей, хоча є здоровим, працездатним чоловіком молодого віку.

Доказів того, що відповідач не може надавати дітям матеріальну допомогу, має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, суду не надано.

Представником відповідача в заперечення заявлених позовних вимог долучено акт обстеження матеріально-побутових умов Косівської ТГ за №241 від 29.09.2026 року із якого вбачається, що батьки відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 являються пенсійного віку, хворіють та син ОСОБА_8 їх матеріально утримує.

Разом із тим суд звертає увагу, що відомості у вказаному акті викладено поверхово, та нічим не підтверджено, так як в ньому не вказано місце проживання та перебування самого відповідача, не конкретизовано захворювання батьків та їх потребі в отриманні матеріальної допомоги сина.

В той час як із долученого до матеріалів справи позивачкою рішення про інвалідність (а.с.15-16 ) малолітній син сторін ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний особою з інвалідністю з раннього дитинства .

Медичною довідкою про стан здоров`я дитини ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 стверджено, що дитина за станом здоров`я хворіє на дитячий аутизм та потребує індивідуальної підтримки психолога, логопеда та ін.

Також позивачкою в підтвердження наявної можливості у відповідача сплачувати в її користь на утримання їх дітей аліментів в заявленому нею розмірі долучено фото таблиці житлового (садового) будинку який належить відповідачу ОСОБА_2 а також скріншоти із соціальних мереж про переписки та фотографії із відпочинку та місця перебування відповідача за межами України.

В поданому до суду відзиві представник відповідача посилається, що ОСОБА_2 на даний час проживає за межами України однак офіційно не працевлаштований та стабільного доходу немає. Згідний сплачувати аліменти в розмірі по 2200 грн на кожну дитину.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) і кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, врахувавши, що відповідач є фізично здоровим чоловіком працездатного віку, його матеріальне становище, відсутність інших його утриманців, а також, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо утримання дітей і цей обов`язок не може бути покладено лише на одного з них, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання їх малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 5000 грн. щомісячно та на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 7 000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття.

На думку суду такий розмір аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку дітей і не поставить відповідача у скрутне матеріальне становище.

Не підтверджені будь-якими доказами доводи відповідача щодо його витрат та неможливість виконання рішення суду щодо сплати аліментів в розмірі, визначеному судом. Відповідач не надав належних та допустимих доказів щодо свого дійсного майнового стану і посилається в поданому суду відзиві, що бере участь в утриманні своїх батьків.

В акті обстеженні долученого представником відповідача вказано, що батьки відповідача являються пенсійного віку а відтак останні отримують пенсію в той час як відповідач, як батько несе основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку своїх дітей.

Таким чином визначений судом розмір аліментів на утримання дітей не є надмірним, а є об`єктивним та справедливим з врахуванням встановлених судом обставин, відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб малолітніх дітей а також не призведе до погіршення забезпеченості відповідача.

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти слід стягувати з 07.09.2026р., тобто з дня пред`явлення позову.

Крім цього, враховуючи норми ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір.

На підставі наведеного, ст.ст.141, 180-185, 191 СК України та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

В и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягувати із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі щомісячно по 5000 грн., та на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі щомісячно по 7000 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку починаючи від дня пред`явлення позову, до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 1 331,20 грн судового збору, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).

Стягнення аліментів розпочати з 07.09.2026 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Крилюк М.І.