Рішення № 140346580, 24.09.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1310/26

Провадження № 2/347/1010/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

24 вересня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

секретаря Сумарука І. П.,

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача.

28.05.2026 року ТОВ «Бізнес Позика» в системі «Електронний суд» подало до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.10.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №474875-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору, ТОВ «Бізнес Позика» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 19 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності. Позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 19 000 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника (яку позичальником було вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті).

Також, 01.11.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №474875-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» додатково надало Позичальнику кредит в сумі 3 000,00 грн.

Крім того, 20.03.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №474875-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

До теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором №474875-КС-002 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти на загальну суму 14 236,20 грн, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, станом на 05.05.2026 року утворилась заборгованість за Договором №474875-КС-002 про надання кредиту в розмірі 236 038,03 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 21 746,65 грн; суми прострочених платежів по процентах 214 227,63 грн та суми прострочених платежів за комісією 63,75 грн.

Таким чином, ТОВ «Бізнес Позика» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором №474875-КС-002 про надання кредиту від 29.10.2023 року в розмірі 236 038,03 грн, а також понесені судові витрати у розмірі 2 832,46 грн.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви та клопотання учасників справи.

Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з`явилася, однак в позовній заяві просила проводити розгляд справи без участі представника позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечувала (а. с. 19).

Відповідач в судове засідання тричі не з?явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (а. с. 94, 99, 103, 107-108), про причину неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подавала.

Судом також розміщувались оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання (а. с. 84, 97, 105).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 29.05.2026 року позовну заяву ТОВ «Бізнес Позика» залишено без руху з наданням терміну для усунення недоліків.

Ухвалою від 02.06.2026 року позовну заяву ТОВ «Бізнес Позика» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче судове засідання на 29.06.2026 року.

Ухвалою від 29.06.2026 витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк», а розгляд справи відкладено на 17.08.2026 року.

Ухвалою від 17.08.2026 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судове засідання на 24.09.2026 року.

Про судове засідання відповідач повідомлялася належним чином (а. с. 94, 99, 103, 107-108).

Одночасно із цим, судом були розміщені (оприлюднені) на вебпорталі Судової влади України оголошення про виклик у судові засідання по справі №347/1310/26 відповідача ОСОБА_1 (а. с. 84, 97, 105).

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання тричі не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомляла, жодних заяв від неї не надходило, та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подала, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 29.10.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та позичальником ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено Договір №474875-КС-002 про надання кредиту (а. с. 23-31), а також підписано Пропозицію (оферту) укласти Договір №474875-КС-002 про надання кредиту та Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) укласти Договір №474875-КС-002 (а. с. 32-35). Вказані договори відповідачем ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 19 000,00 грн, зі строком кредитування на 24 тижні зі строком дії договору до 14.04.2024 року, стандартна процентна ставка становить в день 2,00000000% фіксована та знижена процентна ставка становить в день 1,15159869% фіксована, з комісією за надання кредиту 2 850 грн. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 49 440,00 грн, яких 19 000 грн сума кредиту, 27 590 грн проценти за користування кредитом та 2 850,00 грн комісія. Позичальник зобов`язався погашати кредит шляхом сплати обов?язкового платежу у розмірі 4 120 грн (12 платежів) згідно з Графіком платежів (а. с. 24).

Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 29.10.2023 року, містить інформацію, яка обов`язкова для ознайомлення позичальником та надається споживачу щодо умов кредитування до укладення договору про споживчий кредит, а саме: сума кредиту 19 000 грн, строком на 24 тижні, останній платіж 14.04.2024 року (а. с. 36-37).

01.11.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №474875-КС-002 про надання кредиту від 29.10.2023 року, шляхом обміну електронними повідомленнями (а. с. 40), а також підписано Пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду №1 до Договору №474875-КС-002 про надання кредиту та Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) укласти Додаткову угоду №1 до Договору №474875-КС-002 (а. с. 41-42). Вказані договори відповідачем ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з умовами Додаткової угоди №1 від 01.11.2023 року ОСОБА_1 було додатково надано кредит у розмірі 3 000 грн. Загальна сума кредиту становить 22 000 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 11 375,91 процентів; комісія за надання додаткової суми кредиту 450,00 грн; останній платіж 14.04.2024 року. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 57 029,78 грн, з яких 22 000 грн сума кредиту, 30 854,58 грн проценти за користування кредитом, 875,20 несплачені проценти, 2 850,00 грн несплачена комісія та 450,00 грн комісія за надання додаткової суми кредиту.

Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 01.11.2023 року, містить інформацію, яка обов`язкова для ознайомлення позичальником та надається споживачу щодо умов кредитування до укладення договору про споживчий кредит, а саме: сума кредиту 22 000 грн, строком на 166 днів, останній платіж 14.04.2024 року (а. с. 38-39).

20.03.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №474875-КС-002 про надання кредиту від 29.10.2023 року (а. с. 45-46), а також підписано Пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду №2 до Договору №474875-КС-002 про надання кредиту та Прийняття (акцепт) пропозиції (оферту) укласти Додаткову угоду №2 до Договору №474875-КС-002 (а. с. 47-48). Вказані договори відповідачем Андрусяк С. М. було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Позичальник підписанням цієї Додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за Договором станом на 20.03.2024 року в розмірі 61 863,83 грн, що включає: суму кредиту 21 746,65 грн; проценти за користування кредитом 40 053,43 грн; комісію за надання кредиту 63,75 грн. За умовами Додаткової угоди №2 орієнтовна загальна вартість наданого кредиту, в частині заборгованості, що вказана в п. 1 Додаткової угоди, становить 221 382,21 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка 364,33 процентів.

Укладаючи Додаткову угоду №2 від 20.03.2024 року сторони домовились внести наступні зміни до Договору №474875-КС-002:

1. строк, на який надається кредит 121 тиждень;

2. процента ставка за кредитом: з 20.03.2024 року до 15.05.2024 року (включно) діє пільгова ставка 0,863699% в день; з 16.05.2024 року 1,15159869% в день, фіксована.

3. термін дії Договору: до 18.02.2026 року.

4. протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі Проценти за користування Кредитом), нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня (а. с. 45).

Паспорт споживчого кредиту, підписаний ОСОБА_1 20.03.2024 року, містить інформацію, яка обов`язкова для ознайомлення позичальником та надається споживачу щодо умов кредитування до укладення договору про споживчий кредит, а саме: сума кредиту 21 746,65 грн, строк кредитування 701 день, останній платіж 18.02.2026 року (а. с. 43-44).

Копіями Візуальної форми послідовності дій клієнта (від 29.10.2023 року, від 01.11.2023 року та від 20.03.2024 року) підтверджується алгоритм дій клієнта ( ОСОБА_1 ) та товариства (ТОВ «Бізнес Позика») щодо укладення Договору №474875-КС-002 про надання кредиту від 29.10.2023 року, Додаткової угоди №1 від 01.11.2023 року та Додаткової угоди №2 від 20.03.2024 року (а. с. 49-51).

З копії Анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи) від 15.05.2026 року встановлено анкетні дані та місце проживання позичальника ОСОБА_1 (а. с. 52).

Відповідно до Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «Бізнес Позика», підтверджено, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» 29.10.2023 року було здійснено успішний переказ грошових коштів у розмірі 19 000 грн та 01.11.2023 року у розмірі 3 000 грн на рахунок отримувача: платіжну картку PRIVAT BANK, № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 (а. с. 52-53).

Відповідно до копії розрахунку заборгованості за кредитним договором №474875-КС-002 від 29.10.2023 року станом на 15.05.2026 року (а. с. 54-60) та копії Довідки про стан заборгованості станом на 18.05.2026 року (а. с. 61), виданих ТОВ «Бізнес Позика», заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 236 038,03 грн, з яких: заборгованість за кредитом 21 746,65 грн, заборгованість по відсотках 214 227,63 грн, заборгованість по комісії 63,75 грн.

Відповідно до інформації наданої АТ КБ «ПриватБанк» на вимогу суду в порядку витребування доказів за №20.1.0.0.0/7-260704/313-БТ від 06.07.2026 року (а. с. 100) та копії Виписки руху коштів по картці від 06.07.2026 року (а. с. 101) підтверджено, що на ім?я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 та надано інформацію про рух коштів по картці за період з 29.10.2023 по 18.02.2026.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником (відповідачем ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (ТОВ «Бізнес Позика») за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ЗУ «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно з нормою ст. 9 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; або 3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

У разі недотримання письмової форми договору про надання фінансової послуги, якщо така форма договору передбачена цією частиною, такий договір є нікчемним.

Примірник договору про надання фінансової послуги, укладеного у паперовій формі, а також додатки до нього (за наявності) надаються надавачем фінансових послуг (посередником) споживачу одразу після його підписання сторонами. Відправлення та одержання примірника договору, укладеного у формі електронного документа, та додатків до нього (за наявності) здійснюються у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» або Законом України «Про електронну комерцію».

У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на вебсайті (вебсторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.

Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору. Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.

Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» або Законом України «Про електронну комерцію».

Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Якщо інше не передбачено законом або договором, електронний документ (повідомлення) вважається отриманим суб`єктом електронної комерції у момент, коли такий документ (повідомлення) отриманий інформаційно-комунікаційною системою суб`єкта ч. 2 ст. 16 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, суд доходить до висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що 29.10.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір №474875-КС-002 про надання кредиту, відповідно до умов якого товариство надало позичальнику грошові кошти у розмірі 19 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов?язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором.

Також, 01.11.2023 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №474875-КС-002 про надання кредиту, відповідно до умов якої ТОВ «Бізнес Позика» додатково надало позичальнику кредит в сумі 3 000,00 грн.

Крім того, 20.03.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до Договору №474875-КС-002 про надання кредиту.

Таким чином, між сторонами виникли договірні зобов?язання із приводу надання кредиту, які регулюються главою 71 ЦК України та загальними положеннями ЦК України про зобов`язання та договір.

Проте, всупереч умовам Договору №474875-КС-002 про надання кредиту від 29.10.2023 року, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого у відповідача за вказаним договором станом на 15.05.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 236 038,03 грн, з яких: заборгованість за кредитом 21 746,65 грн, заборгованість по відсотках 214 227,63 грн, заборгованість по комісії 63,75 грн.

При цьому, як зазначено у п. 2.5 Договору №474875-КС-002 про надання кредиту від 29.10.2023 року, сторони погодили комісію за видачу кредиту у розмірі 2 850 грн (а. с. 23), яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

З приводу стягнення з позичальника на користь кредитора суми комісії Верховний Суду своїй постанові від 08.05.2024 року у справі №461/2735/23провадження №61-16948св23, резюмував наступне: «У справі, яка переглядається, сторони у пункті 1.5 кредитного договору встановили комісію, як «плата за обслуговування кредитної заборгованості». Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, що й було домовлено сторонами у кредитному договорі від 18 березня 2021 року, тому доводи касаційної скарги, є безпідставними, а суди дійшли правильних висновків про те, що без оплати всієї суми боргу, у тому числі основного боргу, відсотків та комісій, кредитний договір не може бути припинений».

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов?язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості, обґрунтованими.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунку, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування, а відтак доходить до переконання про обґрунтованість цієї суми.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені, в судове засідання відповідач не з?явилася, відзив на позовну заяву не подавала.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 832,46 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

На підставі статей 11, 207, 526, 549, 598, 599, 611, 626, 628, 638, 1049, 1054, 1055, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №474875-КС-002 про надання кредиту від 29.10.2023 року в розмірі 236 038 (двісті тридцять шість тисяч тридцять вісім) грн 03 коп, а також судові витрати у розмірі 2 832,46 грн сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення у зв`язку з перебуванням судді у відпустці складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя Ю. С. Кіцула