Ухвала суду № 140346326, 29.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29.09.2026Справа № 910/4010/26Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши клопотання Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) про скасування заходів забезпечення позову у господарській справі

за позовом Компанії АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB)

до 1) Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited),

2) Міністерства охорони здоров`я України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Державне підприємство «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України»

про захист патентних прав та зобов`язання вчинити дії

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) (далі - відповідач 1) та Міністерства охорони здоров`я України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- зобов`язати Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) припинити порушення прав інтелектуальної власності АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" за патентом України № 77306, зокрема, шляхом вчинення дій, направлених на підготовку до введення в цивільний обіг лікарського засобу із діючою речовиною дапагліфлозин (dapagliflozin);

- зобов`язати Міністерство охорони здоров`я України відмовити у державній реєстрації лікарського засобу "ДАПРІЗА", діюча речовина дапагліфлозин (dapagliflozin), таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 5 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг; по 14 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній пачці, коробці, поданого Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед на державну реєстрацію 01 квітня 2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ", також позивачу належить патент України № 96765 на винахід "КРИСТАЛІЧНІ СОЛЬВАТИ І КОМПЛЕКСИ ПОХІДНИХ (IS)-1,5-АНГІДРО-L-C-(3 ((ФЕНІЛ)МЕТИЛ)ФЕНІЛ)-D-ГЛЮЦИТОЛУ З АМІНОКИСЛОТАМИ ЯК ІНГІБІТОРИ БІЛКА SGLT2, ПРИДАТНІ У ЛІКУВАННІ ДІАБЕТУ". Позивач зазначає, що об`єкти винаходу використовуються у лікарському засобі, що пропонується до продажу під торговельними марками "FARXIGA" у США та "FORXIGA" у решті світу. Також, позивач є учасником українського фармацевтичного ринку, де відповідний продукт реалізується на підставі реєстраційних посвідчень № UA/13302/01/01, № UA/13302/01/02, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10 листопада 2025 року № 1703 ("Лікарський засіб "ФОРКСІГА"). Проте, позивачу стало відомо про подання відповідачем-1 - 01 квітня 2025 року заяви про державну реєстрацію лікарського засобу "ДАПРІЗА", діюча речовина дапагліфлозин (dapagliflozin) - таблетки, що свідчить про намір ввести вказаний препарат в цивільний обіг на території України.

Позивач зазначає, що сполука дапагліфлозин є частиною обсягу правової охорони винаходу позивача за патентом № 77306, тож подання на реєстрацію Лікарського засобу "ДАПРІЗА", в якому використані ознаки незалежних пунктів формули винаходу за патентом № 77306 без згоди позивача, є порушенням прав інтелектуальної власності Компанії АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB).

У позовній заяві Компанією АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) заявлено клопотання про витребування доказів.

Крім того, разом з позовною заявою Компанією АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 заяву Компанії АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) про забезпечення позову - задоволено. До набрання рішенням законної сили у справі № 910/4010/26 вжито заходи до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 позовну заяву Компанії АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

21.04.2026 до суду надійшла заява Компанії АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) про усунення недоліків позовної заяви.

22.04.2026 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" надійшли докази виконання ухвали суду від 17.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.11.2026. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-2 - Державне підприємство "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України". Клопотання Компанії АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) про витребування доказів - задоволено частково. Витребувано у Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" належним чином засвідчені читабельні копії реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) щодо лікарського засобу "ДАПРІЗА", діюча речовина дапагліфлозин (dapagliflozin), таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 5 мг таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг; по 14 таблеток у блістері; по 2 блістери в картонній пачці, коробці, поданого Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед [Mistral Capital Management Limited] на державну реєстрацію 01 квітня 2025 року, на електронному носії. Витребувані документи зобов`язань надати до суду у строк до 03.11.2026.

21.05.2026 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач на виконання вимог ухвали суду від 30.04.2026 надав нотаріально засвідчені переклади на англійську мову копії ухвали Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 року про відкриття провадження у даній справі у трьох примірниках, позовну заяву з додатками в трьох примірниках та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 про забезпечення позову в трьох примірниках.

22.05.2026 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" на виконання вимог ухвали суду від 30.04.2026 надійшли копії реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) щодо лікарського засобу "ДАПРІЗА" на електронному носії.

Також, Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" заявлено клопотання про розгляд даної справи у закритому судовому засіданні.

26.05.2026 Господарський суд міста Києва звернувся до уповноваженого органу запитуваної держави - The Senior Master of the Royal Courts of Justice з проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів (копії ухвали Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 року про відкриття провадження у справі № 910/4010/26, позовної заяви з додатками та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 про забезпечення позову із нотаріально засвідченим перекладом зазначених документів на англійську мову) Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited).

10.06.2026 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких третя особа зазначає, що державна реєстрація лікарського засобу, на відміну від реєстрації об`єкта права інтелектуальної власності не обумовлює виникнення у заявника ніяких майнових прав, зокрема прав інтелектуальної власності.

05.08.2026 до суду надійшов відзив Міністерства охорони здоров`я України на позовну заяву, в якому відповідач-2, зокрема зазначає, що прийняття заяви з метою державної реєстрації та реєстрація іншого лікарського засобу, що містить ту саму діючу речовину, що й зазначений лікарський засіб «ДАПРІЗА», заявник Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед, не суперечить законодавству. Також, відповідач-2 зазначає, що висновок щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу, що пропонується до державної реєстрації, підготовленого ДП «Державний експертний центр МОЗ України» за результатами експертизи реєстраційних матеріалів лікарського засобу «ДАПРІЗА» до МОЗ не надходив, відповідно реєстрація лікарського засобу «ДАПРІЗА» - МОЗ не здійснювалась, наказ про реєстрацію лікарського засобу «ДАПРІЗА» на підставі заяви від 01.04.2025, поданої Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед, Міністерством не приймався.

Крім того, відповідач-2 просить суд поновити Міністерству охорони здоров`я України процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву.

11.08.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача-2, в якій позивач, зокрема зазначає, що саме відповідач-2 в межах компетенцій, наданих йому чинним законодавством, здійснює державну реєстрацію препаратів та приймає рішення, яким засвідчує виникнення у Компанії правових підстав для введення лікарського засобу «ДАПРІЗА» у цивільний обіг на території України, відтак прийняття ним рішення про державну реєстрацію лікарського засобу «ДАПРІЗА» сприятиме реалізації протиправної поведінки відповідачем-1.

01.09.2026 до суду надійшов відзив Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited), в якому відповідач-1, зокрема зазначає, що рішенням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, винесеним 04.08.2020, строк дії патенту позивача № 77306 (дата подання заявки 15.05.2003, номер заявки 20041210415) на винахід був продовжений на 5 років - до 15.05.2028. Проте, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 рішення Мінекономіки було визнане недійсним повністю, а Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" було зобов`язано внести зміни про припинення чинності патентних прав на винахід № 77306 до Державного реєстру України винаходів. Вказане рішення суду набрало законної сили. Відповідач-1 вказує, що спірні правовідносини у даній справі виникли набагато пізніше припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом № 77306, а тому позовні вимоги АстраЗенеки у даній справі не підлягають задоволенню.

07.09.2026 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача-1, в якій позивач, зокрема зазначає, що наступне (майбутнє) визнання судом недійсним охоронного документа не спростовує факту вчинення Компанією протиправних дій, спрямованих на підготовку до введення в цивільний обіг препарату, який виготовлений із використанням Винаходу під час строку дії патентної охорони. Також, позивач вказує, що положення Болар не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки це суперечить ст. 58 Конституції України. Крім того, позивач вказує, що рішення Господарського суду міста Києва від 04 листопада 2025 року у справі № 910/12394/23 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 27 травня 2026 року у справі № 910/12394/23 є предметом касаційного перегляду.

15.09.2026 до суду надійшли заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив, в яких відповідач-1, зокрема зазначає, що оскільки майнові права на винахід за патентом № 77306 є такими, що втратили чинність 15.05.2023 р., а спірні правовідносини у даній справі виникли 01.04.2025 р., позивач не може вимагати захисту прав, яких не існувало на дату виникнення спірних правовідносин у цій справі.

18.09.2026 до суду надійшли пояснення позивача на заперечення відповідача-1, в яких він зазначає, що відповідач-1 подав заяву про державну реєстрацію лікарського засобу «ДАПРІЗА», що є завершеною, одноразовою дією, вчиненою 01 квітня 2025 року, а не триваючим у часі актом. В свою чергу, виключні майнові права на винахід за патентом № 77306 існували та були чинними на момент здійснення порушення, а тому підлягають судовому захисту.

18.09.2026 до суду надійшло клопотання Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) про скасування заходів забезпечення позову, в якому відповідач-1 просить суд скасувати вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 у справі № 910/4010/26 заходи забезпечення позову.

22.09.2026 до суду надійшли заперечення Компанії АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) проти клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в яких позивач, зокрема зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 року у справі № 910/12394/23, на які посилається відповідач-1 є предметом касаційного перегляду. Також, позивач зазначає, що доводи, викладені відповідачем-1 у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову стосуються саме суті спору у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2026 поновлено провадження у справі № 910/4010/26 для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2026 клопотання Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) про скасування заходів забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.09.2026.

25.09.2026 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому позивач зазначає, що його представник позбавлений можливості прибути 29 вересня 2026 року до Господарського суду міста Києва для участі у засіданні стосовно розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/4010/26, через необхідність бути присутнім у судовому засіданні щодо розгляду апеляційної скарги у справі № 910/12854/23, яке призначене ухвалою Північного апеляційного господарського суду на 29 вересня 2026 року.

У цьому підготовчому засіданні, розглянувши клопотання позивача про відкладення засідання для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд відзначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представники учасників справи у підготовче засідання не з`явилися, про час та місце розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову були повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) про скасування заходів забезпечення позову, суд відзначає наступне.

В обгрунтування необхідності скасування заходів забезпечення позову відповідач-1 у поданому клопотанні посилається на наступне:

- патент на винахід № 77306, за захистом якого звернувся позивач із позовом у даній справі, був виданий на підставі заявки № 20041210415 від 15.05.2003. Двадцятирічний строк патентної охорони винаходу завершився 15.05.2023. Рішенням Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.08.2020 строк дії патенту на винахід був продовжений на 5 років - до 15.05.2028.

- Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 позов Фармацевтичного заводу "Польфарма" С.А. (Zaklady Farmaceutyczne Polpharma S.A.) до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" про визнання рішення недійсним та зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано недійсним повністю рішення Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.08.2020 року про продовження строку дії патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ". Зобов`язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести зміни до Державного реєстру України винаходів стосовно строку дії патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 апеляційні скарги Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на Астразенека АБ (ПАБЛ) (AstraZeneca AB) (PUBL) та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 залишено без змін.

- скасування судом рішення Мінекономіки свідчить про те, що це рішення від 04.08.2020 не спричинило жодних правових наслідків від моменту його прийняття і майнові права інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом припинили свою чинність ще 15.05.2023 (тобто задовго до дати виникнення спірних правовідносин у даній справі);

Тож, на переконання відповідача-1, після скасування рішення Мінекономіки заходи забезпечення не спроможні запобігти ускладненню або унеможливленню ефективного захисту прав інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом, оскільки ці права припинили свою чинність задовго до дати виникнення спірних правовідносин у даній справі; не є збалансованими щодо інтересів сторін, адже у позивача відсутній охоронюваний законом інтерес перешкоджати проведенню ініційованої 01.04.2025 процедури державної реєстрації лікарського засобу на підставі неіснуючих з 15.05.2023 прав інтелектуальної власності на винахід за патентом, а тому не відповідають критеріям розумності, обгрунтованості і адекватності.

Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Тож, під час винесення ухвали від 17.04.2026, якою судом було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та до набрання рішенням законної сили у справі № 910/4010/25 вжито заходи до забезпечення позову, шляхом заборони третій особі видавати висновки та рекомендації щодо державної реєстрації лікарського засобу "ДАПРІЗА", діюча речовина дапагліфлозин (dapagliflozin), поданого Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) на державну реєстрацію 01 квітня 2025 року та заборони вносити будь-які зміни до реєстраційних матеріалів лікарського засобу "ДАПРІЗА", діюча речовина дапагліфлозин (dapagliflozin), поданого Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) на державну реєстрацію 01 квітня 2025 року, судом було досліджено необхідність застосування вказаних способів захисту у сфері інтелектуальної власності, як і досліджено необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Зокрема, судом встановлено, що предметом позову є захист порушених прав інтелектуальної власності Компанії АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) на винахід за патентом України № 77306; встановлено наявний зв`язок між обраними заявником заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки після видання ДП "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" висновку про рекомендацію до реєстрації лікарського засобу під торговою назвою "ДАПРІЗА" (діюча речовина дапагліфлозин (dapagliflozin)), Міністерство охорони здоров`я України буде зобов`язане в силу закону здійснити державну реєстрацію спірного лікарського засобу та видати відповідний наказ.

Крім того, судом було встановлено, що у разі внесення Міністерством на підставі заяви відповідача-1 змін до реєстраційних матеріалів лікарського засобу під торговою назвою "ДАПРІЗА" (діюча речовина дапагліфлозин (dapagliflozin)), що матимуть наслідком зміну назви лікарського засобу, зміну заявника або виробника, їх найменування, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Судом також було враховано співвідношення права (інтересу), про захист якого просить позивач та наслідків заборони Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров`я України" вчиняти певні дії, та встановлено, що передбачена процесуальним законом заборона особі вчиняти певні дії не є втручанням у повноваження Підприємства, а виступає як обґрунтоване обмеження його дій виключно з метою забезпечення виконання судового рішення (в разі задоволення майбутніх позовних вимог).

При цьому, судом встановлено, що обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом майбутніх позовних вимог, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Так, у п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», яка є чинною, зазначено, що враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Отже, у кожному конкретному випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити доведення заявником обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову, а саме доведення достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся або має намір звернутися до суду.

Відтак, під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви із застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Під час розгляду клопотання / заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття таких заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Застосування конструкції скасування заходів забезпечення позову дозволяє вчасно реагувати на зміну чи припинення певних обставин, сприяючи захисту прав учасників процесу, однак, не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності.

Так, звертаючись до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, заявник, як на підставу для скасування вказаних заходів, зокрема, посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 визнано недійсним повністю рішення Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 04.08.2020 року про продовження строку дії патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ". Зобов`язано Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" внести зміни до Державного реєстру України винаходів стосовно строку дії патенту України № 77306 на винахід "С-АРИЛ ГЛЮКОЗИДНІ SGLT2 ІНГІБІТОРИ ТА СПОСІБ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ" та здійснити публікацію про це в офіційному електронному бюлетені НОІВ.

Отже, як зазначає відповідач-1 у поданому клопотанні, скасування судом рішення Мінекономіки свідчить про те, що це рішення від 04.08.2020 не спричинило жодних правових наслідків від моменту його прийняття і майнові права інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом припинили свою чинність ще 15.05.2023 (тобто задовго до дати виникнення спірних правовідносин у даній справі).

Представник Компанії АстраЗенека АБ (AstraZeneca AB) у поданих запереченнях на клопотання відповідача-1 про скасування заходів забезпечення позову, що були вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 зазначає, що доводи викладені відповідачем-1 у клопотанні стосуються саме суті спору у даній справі, а також вказує, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 року у справі № 910/12394/23, на які посилається відповідач-1 є предметом касаційного перегляду.

Тож, у даному випадку, відповідач-1 посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2025 у справі № 910/12394/23, яке набрало законної сили 27.05.2026 стверджує, що після скасування рішення Мінекономіки від 04.08.2020 права інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом припинили свою чинність, у позивача відсутній охоронюваний законом інтерес перешкоджати проведенню ініційованої 01.04.2025 процедури державної реєстрації лікарського засобу на підставі неіснуючих з 15.05.2023 прав інтелектуальної власності на винахід за патентом.

Тобто, відповідач-1, заявляючи клопотання, фактично просить суд під час вирішення питання щодо забезпечення позову вирішити питання про обґрунтованість самого позову, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право, на яке він посилається у даній справі. Проте, питання чи були порушені права позивача, за захистом яких він звернувся до суду вирішується при ухваленні судового рішення, що підтверджується, зокрема, правовою позицією Верховного Суду наведеною у постанові від 07 лютого 2025 року у справі № 910/7497/24.

Отже, суд зазначає, що посилання відповідача-1 на припинення дії патенту України № 77306 не свідчить, що потреба у забезпеченні позову відпала, враховуючи що на момент звернення позивача із позовом патент був чинним.

Таким чином, підсумовуючи викладене вище, суд відхиляє посилання відповідача-1 на те, що оскільки 15.05.2023 у позивача закінчився строк дії патенту № 77306, а відтак припинилось виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, а тому відпала необхідність подальшої дії застосованих у справі заходів забезпечення позову, оскільки на момент звернення позивача до суду такі права були чинні.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.

Враховуючи, що вжиття заходів забезпечення позову у даній справі спрямовано на зупинення ймовірного порушення прав позивача на відповідний об`єкт інтелектуальної власності, за захистом яких (прав) він і звернувся до суду, що пов`язується, насамперед, з недопущенням розповсюдження товарів, виготовлення або введення у цивільний оборот яких здійснюється з ймовірним порушенням права інтелектуальної власності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2026 у справі №910/4010/26. В свою чергу, відповідачем 1 не доведено існування обставин, які в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Суд також зазначає, що надавати оцінку обґрунтованості чи безпідставності позовних вимог на етапі розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 17.04.2026 у даній справі є недопустимим.

При цьому, доводи відповідача-1 щодо необхідності скасування заходів забезпечення позову стосуються саме суті спору у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Ухвала господарського суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена (ч. 5 ст. ст. 145 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 17.04.2026 у даній справі, оскільки Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) не доведено існування обставин, які в розумінні статті 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 6 ст. ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись статтями 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Компанії Містрал Кепітал Менеджмент Лімітед (Mistral Capital Management Limited) про скасування заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 06.10.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Щербаков С.О.