Постанова № 140346, 26.09.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2006 р.

Справа № 21/211-05-8277

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

Суддів: Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,

при секретарях - Волощук О.О., Бузіян А.І. ,

за участю представників:

від позивача за первісним позовом –Бакаянова Л.І. та Авдєєв О.С.,

від відповідача за первісним позовом –Буяклу Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс”, м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р.

у справі №21/211-05-8277

за позовом ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс”, м. Одеса

до КП „Міжнародний аеропорт Одеса”, м. Одеса

про зобов’язання виконання умов договору

та за зустрічним позовом КП „Міжнародний аеропорт Одеса”, м. Одеса

до ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс”, м. Одеса

про розірвання договору про спільну діяльність,

ВСТАНОВИЛА:

07.09.2005 р. (вх. №9851) ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс” (далі по тексту - Компанія) у господарському суді Одеської області пред’явлено позов до КП „Міжнародний аеропорт Одеса” (далі по тексту - КП) про припинення дій, що порушують права позивача на здійснення господарської діяльності, а саме, зобов’язання відповідача забезпечити пропускним і внутрішньо об’єктовим режимом співробітників і транспортні засоби позивача, згідно до п.2.1.2 договору від 01.01.2005 р. №86/05, шляхом видачі дійсних відповідних перепусток; зобов’язання відповідача забезпечити позивача гучним і радіозв’язком; зобов’язання відповідача забезпечити спільну діяльність доставкою харчування на борт повітряних суден, що обслуговуються (а.с. 2-5, т.1). Свої позовні вимоги воно мотивувало наступним.

19.08.2002 р. Компанія і КП уклали договір про сумісну діяльність №359, зареєстрований 29.08.2002 р. під №2003 в ДПІ Маліновського району м. Одеси. Предметом договору, згідно до п.п.2.1.2,2.1.3 є: забезпечення бортового харчування, організація роботи пунктів громадського харчування, у т. ч. пересувних. Сторонами договору були здійснені внески, склад і вартість яких відображена в додатках до договору. Строк здійснення сумісної діяльності, згідно до п.11.1 договору, складає: з 23.09.2002 р. по 31.12.2007 р.. Згідно до п.п.3.1,3.2 договору, керівництво сумісною діяльністю і ведення спільних справ доручено Компанії під загальним керівництвом директора останнього. Договір передбачає також, що сторони здійснюють сумісну діяльність, використовуючи виробничі приміщення, інженерні споруди, виробниче обладнання, транспортні засоби, товароматеріальні цінності, що належать сторонам. Здійснення сумісної діяльності виконується персоналом Компанії. Згідно до умов договору, на КП покладений обов’язок по: залученню клієнтури (авіакомпаній) для укладення договорів на надання послуг по бортовому харчуванню; складанню і узгодженню планів роботи в аеропорту з урахуванням інтересів Компанії; встановленню і доводженню до відома Компанії черговість обслуговування авіакомпаній; встановленню контрольно –пропускного і внутрішньооб’єктового режиму на території КП; здійсненню доставки бортового харчування на борт повітряних суден транспортними засобами КП (доповнено, згідно до додатку №11). Крім того, між сторонами укладений договір від 01.01.2005 р. №86/05 „Про взаємовідносини сторін по виконанню вимог авіаційної безпеки, пропускного і внутрішньооб’єктового режимів, протипожежного забезпечення у Міжнародному аеропорту „Одеса”, згідно до якого КП прийняло на себе зобов’язання по організації пропускного і внутрішньооб’єктового режимів в КП з урахуванням господарської діяльності Компанії. Строк дії вказаного договору №86/05 –до 31.12.2005 р. (п.6.1), тобто договір є дійсним і ніяких заяв про його розірвання від КП не надходило. 29.08.2005 р. КП, у порушення умов договору від 19.09.2002 р. №359 та від 01.01.2005 р. №86/05, вилучив перепустки співробітників Компанії на територію Міжнародного аеропорту „Одеса”, посилаючись на їх не дійсність. Більш того, у порушення п.2.1.14 договору, КП припинило доставку харчування на борт повітряних суден. КП здійснило демонтаж стаціонарних та вилучило портативні засоби гучного і радіозв’язку, що використовуються у спільній діяльності сторін. Вказані засоби зв’язку були передані КП у сумісну діяльність, згідно додатку №1 до акту „Про передачу обладнання”. Вищеперераховані дії блокують будь-яку діяльність на території Міжнародного аеропорту „Одеса”. КП у порядку досудового врегулювання спору 14.07.2005 р. листом №34.19.808 повідомило про свої наміри щодо розірвання дії договору. У той же день, листом №14/1 КП було повідомлено про незгоду Компанії з розірванням договору. Перераховані дії КП можуть стати підставою для скасування державної реєстрації Компанії по причині його відсутності за місцем реєстрації, так як в ситуації, що склалася, затяжкий доступ співробітників Компанії до офісних і виробничих приміщень, що розташовані на території Міжнародного аеропорту „Одеса”. В обґрунтування свого позову позивач також послався на п.5 роз’яснення ВАСУ від 28.04.1995 р. №02-5/302 (з наступними змінами та доповненнями), главу 48 та ст. 16 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2005 р. (а.с. 1, т.1) порушено провадження у справі і прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2005 р. (а.с. 69, т.1) цю справу передано до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя –Зеленов Г.М., судді –Семенюк Г.В., Оборотова О.Ю..

20.09.2005 р. (вх. №16472) Компанія надала суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 74-76, т.1), в якій просила відновити її порушені права, зобов’язати КП забезпечити пропускним і внутрішньооб’єктовим режимом співробітників і транспортні засоби Компанії, згідно до п.2.1.2 договору від 01.01.2005 р. №86/05, шляхом видачі дійсних відповідних перепусток, і не перешкоджати співробітникам Компанії в допущенні на територію аеропорту; зобов’язати КП повідомити про необхідність відновлення договірних відносин з Компанією наступні авіакомпанії, що обслуговуються в Міжнародному аеропорту „Одеса”: за договорами на прибирання повітряних суден (Авіакомпанія „Тюркіш Ерлайнз Інк.”, КП Авіакомпанія „Донбасаеро”, Авіакомпанія „Уральські авіалінії”, Авіакомпанія „Українсько –Середземноморські авіалінії”, ГУАП „Пулково”, „ПЛЛ „ЛОТ” С.А., АК „Армавіа”, ГАП „Україна”, Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України”, Авіакомпанія „Ейр Лінк Інтернешнл Корп.”, Авіакомпанія „Південні авіалінії”), за договорами на постачання бортхарчування (Авіакомпанія „Українсько –Середземноморські авіалінії”, Авіакомпанія „Південні авіалінії”, Авіакомпанія „Одеські авіалінії”, Авіакомпанія „Таврія”, Авіакомпанія „Кіровоградські авіалінії”, Авіакомпанія „ІСД АВІА”, ДП Завод 410 ГА, Авіакомпанія „Аеростар”, АК „Армавіа”, Авіакомпанія „Ейр Лінк Інтернешнл Корп.”, Авіакомпанія „Аеро - Чартер”, КП Авіакомпанія „Донбасаеро”, ГАП „Україна”, Авіакомпанія „Центр ділової авіації”, Авіакомпанія „Челлендж Аеро”); зобов’язати КП скласти і узгодити плани робіт, встановити і довести до відома Компанії черговість обслуговування авіакомпаній, згідно до п.п.4.1.1,4.1.2,4.1.3 договору про сумісну діяльність від 19.08.2002 р. №359; зобов’язати КП здійснювати доставку бортового харчування на борт повітряних суден, що обслуговуються в Міжнародному аеропорту „Одеса”, згідно до додатку №11 до договору про сумісну діяльність від 19.08.2002 р. №359.

20.09.2005 р. (вх. №10253) КП у господарському суді Одеської області пред’явлено зустрічний позов до Компанії про розірвання договору про сумісну діяльність від 19.08.2002 р. №359, у зв’язку з економічною недоцільністю і невиконанням Компанією умов цього договору, та зобов’язання Компанію повернути КП по акту прийому –здачі майно передане у спільну діяльність (а.с. 92-94, т.1). Свої вимоги КП мотивувало наступним.

Згідно вимог цього договору сторони зобов’язалися здійснювати спільну діяльність з безперечною умовою отримання доходу. За весь період з дати укладення договору аеропорт не отримав ніякого прибутку від спільної діяльності. За даними наданих звітів компанії у 2002 р. дохід і витрати склали - 349,4 тис. грн., у 2003 р. –2498,8 тис. грн., у 2004 р. –2858,7 тис. грн.. Компанія порушила п.4.2.15 договору і не інформувала аеропорт про виконання виробничих та фінансових показників, по ходу виконання робіт по договірних відносинах. Також, стало відомо, що у порушення п.5.9 договору автостоянка була передана в оренду фізичній особі –Реуца Є.В., згоду на передачу в оренду стоянки аеропорт не давав. Для перевірки та аналізу спільної діяльності в аеропорту була створена комісія, яка вказала на необхідність усунення виявлених недоліків по спільній діяльності, про що був складений протокол від 24.03.2005 р.. У зв’язку з неналежною експлуатацією компанією майна аеропорту переданого в спільну діяльність по використанню автостоянки в комерційних цілях, була нарахована додаткова сума податку згідно відповідного коефіцієнту. Згідно до результатів перевірки та аналізу спільної діяльності були проведені перерахунки по компенсації податку на землю та нарахуванню амортизаційних відрахувань та виставлені рахунки на відшкодування цих затрат за рахунок коштів отриманих від спільної діяльності, згідно до умов п.4.2.7 договору. Також, компанії було направлено додаткову угоду про внесення змін до договору, для удосконалення договірних відносин згідно до діючого законодавства. Однак, компанія відхилила отримані протокол і рахунки –фактури по компенсації податку на землю та амортизаційних відрахувань. У зв’язку з цим, станом на 01.09.2005 р. склалася заборгованість Компанії перед КП у сумі 253215,78 грн.. За результатами перевірки фінансово-господарської діяльності КП КРВ м. Одеси виявлено факти грубих порушень законодавства з боку компанії в частині правовідносин, що виникли в результаті спільної діяльності, що зафіксовано в акті №100-24/39 від 18.04.2005 р.. У зв’язку з порушенням законодавства в частині орендних відносин, КП направило 04.04.2005 р. додаткову угоду до договору про виключення зі спільної діяльності автостоянки та повернення її по акту прийому –здачі. Також, була направлена додаткова угода про зміну розміру компенсації податку на землю, у зв’язку з використанням автостоянки не в цілях аеропортової діяльності. У порушення ст. 188 ГК України, компанія не дала жодної відповіді на отримані додаткові угоди до договору. КП листом від 14.07.2005 р. направило повідомлення компанії про розірвання договору. Своїм листом від 14.07.2005 р. компанія відмовилася від розірвання договору і повернення КП майна переданого в спільну діяльність. Термін дії сертифікату №СКО-15-01-03-01 на право обслуговування повітряних суден, виданий компанії, скінчився 30.06.2005 р.. Згідно до ст. 5 Повітряного Кодексу України, діяльність по наданню відповідних послуг без сертифіката не дозволяється. КП зобов’язано контролювати дотримання авіаційних правил на території аеропорту. Згідно до статуту КП, обслуговування повітряних суден є основним видом його діяльності . У зв’язку з цим, КП почало самостійно надавати послуги по обслуговуванню повітряних суден –побутове обслуговування та поставка бортового харчування. За період з 01.07.2005 р. по 01.09.2005 р. інженерно –авіаційною службою КП було надано послуг по побутовому обслуговування повітряних суден на суму 167724 грн., а по забезпеченню бортовим харчуванням з 01.09.2005 р. по 14.09.2005 р. - на суму 45838 грн.. По попередніх розрахунках, валовий дохід на рік за надання послуг побутовому обслуговуванню складатиме 814649 грн., а від забезпечення бортовим харчуванням - 1728266 грн., тобто додатковий валовий річний прибуток КП складатиме –2542875 грн., а це біля 700 тис. прибутку, з якого державі буде сплачено податок. В порівняні з дійсними обставинами справи результати спільної діяльності КП з Компанією є збитковими. У зв’язку з чим, продовження послідуючого здійснення спільної діяльності є недоцільним і договір підлягає розірванню. В обґрунтування зустрічного позову КП послалось на ст. 124 Конституції України, ст.ст. 16,1141 ЦК України та ст.ст. 188,202,205,206 ГК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2005 р. (а.с. 90, т.1) прийнято вищезазначений зустрічний позов до розгляду.

17.10.2005 р. (вх. №18342) Компанія надала суду заперечення на зустрічну позовну заяву (а.с. 196-199, т.1), в якому просила відмовити у її задоволенні, а первісний позов, з урахуванням змін до нього, задовольнити, оскільки збитків не було; КП регулярно повідомлялось про реалізацію і результати сумісної діяльності за договором; про передачу автостоянки в оренду фізичній особі КП знало і це не протирічить умовам договору; комісія по перевірці спільної діяльності була створена КП односторонньо і в її склад не увійшли представники Компанії; КРУ м. Одеси перевірялася діяльність КП, а ні Компанії; прибутки, які вказує КП, не підтверджені документально; КП може завищувати вартість одних послуг і занижувати інших, так як воно є монополістом у цій сфері; документи на продовження сертифікату відповідності Компанії знаходяться на розгляді у Департаменті стандартизації і сертифікації аеропортів; направлені КП листи про розірвання договору без відповіді залишені не були –Компанія направила на адресу КП листи –відповіді від 14.07.2005 р. №14/1, від 25.07.2005 р. №25/1; договір від 19.08.2002 р. за своєю суттю є договором простого товариства.

17.10.2005 р. (вх. №18338) КП надало суду заперечення на позовну заяву Компанії (а.с. 203-206, т.1), в якому просило відмовити їй у задоволенні позову, оскільки Компанія не передала у спільну діяльність внесок на загальну суму 443417 грн., більш того, відсутнє підтвердження маркетингових послуг, їх оцінка на суму 83000 грн., а також виписка з банку про перерахування на р/р СД –80000 грн., тобто порушений п.5.1 договору; прибуток за 2002 р. - 2004 р. склав 0 грн.. Строк дії сертифікату компанії сплив 10.01.2005 р., тобто діяльність, передбачена договором №86/05, без сертифіката не допускається, і робить неможливим виконання договірних відносин за договорами на прибирання повітряних суден і поставку бортхарчування. Доручення вести справи і керівництво спільною діяльністю спливло 31.12.2004 р.. Таким чином, договори на поставку бортхарчування від 05.01.2005 р. були укладені неповноважною особою. Своїм листом №34.8.-805 від 21.07.2005 р. КП повідомляло про відсутність у штаті Компанії станом на червень 2005 р. посадової особи –в.о. по авіаційній безпеці, - необхідна умова для здійснення діяльності експлуатанта на території аеропорту. Більш того, в діях Компанії наявні усі ознаки ст. 233 ГК України –фіктивний договір про сумісну діяльність.

Компанія надала суду письмові пояснення від 20.12.2005 р. (вих. №7) щодо заперечень КП на її позов (а.с. 112-113, т.2), в яких зазначила, що внески Компанії до спільної діяльності відображені у відомості позабалансового рахунку „0”; укладаючи договір, сторони не ставили його метою отримання прибутку; звітність про прибуток, доходи, видатки надсилалася на адресу КП, але без мети отримання підтверджуючих документів про отримання; 17.03.2005 р. №01.19-296 КП було видано довіреність, якою воно уповноважило Кауфмана М.Р. на представництво інтересів КП з питань спільної діяльності з компанією, терміном дії –до 31.12.2005 р.; необхідність створення в штаті Компанії посади заступника директора з авіаційної безпеки не передбачено чинним законодавством.

Компанія знов надала суду ідентичне попередньому заперечення на зустрічну позовну заяву від 17.10.2005 р. (вих. №7) (а.с. 115-118, т.2), в якому також просила відмовити у її задоволенні, а первісний позов, з урахуванням змін до нього, задовольнити.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р. (колегія суддів у складі: головуючого судді –Зеленова Г.М., суддів –Оборотової О.Ю. та Семенюка Г.В.) у задоволенні позову Компанії відмовлено, зустрічний позов КП задоволено, а саме, розірвано договір про сумісну діяльність від 19.08.2002 р. №359, зобов’язано Компанію повернути КП по акту прийому –передачі майно, передане у спільну діяльність, згідно до додатків №2,3,4,9 до договору про сумісну діяльність від 19.08.2002 р. №359; зобов’язано КП повернути Компанії по акту прийому –передачі матеріальні активи передані у спільну діяльність, згідно додатків №5 (п.1-1.4, крім майна, зазначеного у додатку №3, яке вилучено з переліку обладнання, згідно до додатку №3 до акту „Про передачу обладнання та малоцінного майна Цеху бортового харчування для користування у спільній діяльності з ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс””) та №10 до договору про сумісну діяльність від 19.08.2002 р. №359, та стягнено з Компанії на користь КП 85 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу (а.с. 123-135, т.2). Таке рішення суд обґрунтував наступним.

Доказів продовження терміну дії сертифікату відповідності №СКО-15-01-03-01 або видачі нового Компанія до суду не надала. Згідно листа від Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 11.10.2005 р. №23/6-647, заявка від 03.07.2005 р. №135 щодо отримання сертифікату відповідності приймається до розгляду. Компанія, у порушення п.5.6.1 Правил сертифікації експлуатантів за отриманням сертифікату відповідності звернулася через 7 місяців після закінчення дії сертифікату відповідності. Отже, Компанія не має права займатися господарською діяльністю на території аеропорту за договором про спільну діяльність від 19.08.2002 р. №359 та договором від 01.01.2005 р. №86/05. Вимога про видачу дійсних відповідних перепусток є обов’язком тільки у випадку здійснення Компанією господарської діяльності та наявності відповідного сертифікату відповідності. Договір оренди від 15.11.2002 р. №3008 зі сторони орендодавця підписаний та завірений печаткою лише Компанією. Доказів узгодження цього договору з КП Компанія суду не надала. Компанія, не узгодивши з КП укладення договору оренди стоянки, порушила п.5.9 договору про спільну діяльність від 19.08.2002 р.. Перевіркою КРВ у м. Одесі встановлено, що договір оренди від 15.11.2002 р. №3008 укладено з порушенням норм ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” та п.п.5,7 Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міськради №1054-ХХІУ від 26.03.2003 р.. Актом КРВ у м. Одесі за №100-24/39 від 18.04.2005 р. встановлено, що оплата за оренду весь період орендарем не проводилася, оскільки рахунки не виставлялися. В ході перевірки КРВ у м. Одесі проведено розрахунок ставки за оренду автостоянки, згідно Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міськради №1054-ХХІУ від 26.03.2003 р.. Згідно розрахунку, за період з 15.11.2002 р. по 18.04.2005 р. донараховано орендної плати в сумі 70642,70 грн.. Прибуток від спільної діяльності сторін з 2002 р. по 2004 р. склав нуль гривень. В акті КРВ у м. Одесі зазначено, що згідно довідки головного бухгалтера за період дії договору про спільну діяльність з Компанією дивідендів, звітів, будь-якої інформації, яка передбачена договором від Компанії не надходило. Компанія не надала суду доказів, які свідчать про належне виконання ним п.4.2.15 договору про спільну діяльність від 19.08.2002 р.. З п.п.4.2.5,4.2.6,4.2.7 вбачається, що сторони уклали цей договір з метою отримання прибутку від спільної діяльності. Крім того, укладаючи договір, сторони передбачали умови, що стосуються розподілу прибутку від спільної діяльності (п.п.6.1-6.5 договору), що свідчить про те, що сторони мали за мету отримання регулярного, систематичного прибутку внаслідок здійснення ними спільної діяльності. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності аеропорту є прибуток (доход). Ухвалами від 30.11.2005 р. та від 12.12.2005 р. суд витребував докази надання на розгляд КП проекту додаткової угоди до договору від 19.08.2002 р., з урахуванням пропозицій, викладених у протоколі від 24.03.2005 р.. Але зазначену вимогу ухвал суду Компанія не виконала, витребувані судом докази не надала. Надані Компанією платіжні документи не можуть бути доказами понесених останньою витрат під час здійснення сторонами спільної діяльності за договором від 19.08.2002 р., оскільки вказані витрати були здійсненні Компанією ще до укладення договору від 19.08.2002 р. (крім видаткової накладної №Р2э-07248 від 06.09.2002 р.). Інших доказів, що підтверджують витрати Компанії під час спільної діяльності, остання до суду не надала. Компанії внаслідок порушення нею умов договору щодо укладення договору оренди автостоянки за період з 15.11.2002 р. по 18.04.2005 р. було донараховано орендної плати в сумі 70642,70 грн., яку компанія не сплатила. Згідно до п.5.1 строк дії договору оренди від 15.11.2002 р. встановлений до 30.08.2005 р.. Але суд зазначив, що цей договір розглядається в рамках виконання сторонами умов договору про спільну діяльність від 19.08.2002 р.. Крім того, згідно акту КРВ у м. Одесі від 18.04.2005 р. №110-24/39 на адресу компанії виставлено рахунки на компенсацію податку на землю за період 2002 р. в сумі 3483,61 грн., за 2003 р. в сумі 13934,44 грн., за 2004 р. в сумі 49076,64 грн. та за 1 квартал 2005 р. в сумі 3714,78 грн. та на компенсацію амортизаційних відрахувань на майно, передане у спільну діяльність за період 4 кварталу 2002 р. по основним фондам в сумі 9023,99 грн., за період 2003 р. по основним фондам 38121,30 грн., по МНМА в сумі 744,04 грн., за період 2004 р. по основним фондам у сумі 32646,77 грн., по МНМА в сумі 832,91 грн. та за 1 квартал 2005 р. по основним фондам в сумі 7434,70 грн., по МНМА в сумі 183,69 грн.. На виконання п.5.1 договору КП актами від 01.09.2002 р. за №01.19 „Про розподіл балансової вартості будівлі Цеху бортового харчування для передачі частини приміщень у спільну діяльність з Компанією” та за №01.12 „Про передачу обладнання та малоцінного майна Цеху бортового харчування для користування у спільній діяльності з ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс”” та додатками №2,3 до цього акту передав внесок у спільну діяльність. Крім того, згідно до додатків №8,9 до договору, КП передало у спільну діяльність автостоянку. У свою чергу, компанією передано у спільну діяльність внесок згідно акту „Про передачу обладнання та малоцінного майна Цеху бортового харчування для користування у спільній діяльності з ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс”” та додатку №10 до договору. Згідно додатку №5 до договору, компанія зобов’язалася передати в якості внеску до спільної діяльності маркетингові послуги вартістю 83000 грн. та оборотні кошти, внеском на розрахунковий рахунок спільної діяльності у розмірі 80000 грн.. Компанія надала відомість за листопад 2005 р. по позабалансовому рахунку „0”. Основні засоби, які не належать підприємству, але тимчасово знаходяться у його користуванні, серед яких значаться зворотні кошти, внеском на розрахунковий рахунок у розмірі 80000 грн. та маркетингові послуги у сумі 83000 грн.. Але зазначену відомість суд не прийняв як належний доказ, що підтверджує передачу компанією у спільну діяльність зворотних коштів у сумі 80000 грн. та маркетингових послуг у сумі 83000 грн., оскільки згідно додатку №5 до договору зазначені внески повинні рахуватися на балансі спільної діяльності, і, відповідно, їх перерахування повинно підтверджуватися певним документом, який компанією суду наданий не був. У зв’язку з цим у суду немає правових підстав вимагати від КП повернення зазначених видів внеску компанії зі спільного володіння або користування сторонами спільної діяльності. Крім того, згідно до додатку №3 до акту „Про передачу обладнання та малоцінного майна Цеху бортового харчування для користування у спільній діяльності з ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс”” з переліку обладнання переданого Компанією у спільну діяльність вилучено два холодильники „Ariston” 450 XLNF та м’ясорубку МІМ-300. В обґрунтування свого рішення суд також послався на п.п.3,6 ЗУ „Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації”, ст.ст. 5,7 Повітряного Кодексу України, п.п.2.1.19,2.1.20,4.1.10 Правил сертифікації експлуатантів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.05.1998 р. №204, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.09.1998 р. за №552/2992, ст.ст. 188,193 ГК України, ст.ст. 526,610,611,651,1130,1132,1141 ЦК України.

Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, Компанія звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити її позовні вимоги, а у задоволенні зустрічних позовних вимог КП - відмовити, з тих же підстав, що були викладені нею у первісному позові, уточненні до нього, запереченні на зустрічний позов та письмових поясненнях, а також, враховуючи те, що Компанія не є експлуатантом повітряних суден. Спільна діяльність компанії і аеропорту з забезпечення 3-х осіб –авіаперевізників бортхарчуванням транспортом останнього не підлягає сертифікації. Пункт 5.9 договору про спільну діяльність не передбачає обов’язковості будь-яких погоджень з боку аеропорту. Аеропорт має відповідну звітність спільної діяльності. Ніякого підтвердження обов’язкового отримання прибутку (як в цілому, так і за перші три роки діяльності) договір не містить.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. розгляд справи було призначено на 14.02.2006р., про що сторони, згідно приписів ст.98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

У письмовому відзиві на скаргу КП просило суд залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Після призначення справи до розгляду від скаржника надійшли доповнення до скарги.

Представник Компанії у судове засідання 14.02.2006р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив і судова колегія, згідно ст. 77 ГПК України, вирішила відкласти розгляд справи на 21.03.2006р. про що належним чином повідомила учасників процесу.

Ухвалою голови Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2006р. строк апеляційного провадження було продовжено до 13.04.2006р..

За клопотанням сторін технічний запис розгляду справи не здійснювався.

Представники скаржника (Компанії) - Бакаянова Л.І. та Авдєєв О.С. в усних поясненнях наданих апеляційному суду в судовому засіданні 21.03.2006р. підтримали скаргу та доповнення до неї і просили її задовольнити на викладених у ній підставах.

Представник КП - Буяклу Н.Я. в усних поясненнях наданих апеляційному суду в судовому засіданні 21.03.2006р. просив відмовити у задоволенні скарги та залишити рішення без змін.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.03.2006р. до 04.04.2006р. для надання сторонам можливості підготувати питання для експертів.

В судовому засіданні від 04.04.2006р. представники сторін надали запитання до експертів і ухвалою суду провадження у справі було зупинено та призначено судово - бухгалтерську експертизу, на розгляд якої було поставлено наступні питання.

- Чи підтверджується документально ведення ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс” окремого обліку сумісної діяльності, передбаченої договором про сумісну діяльність від 19.08.2002р. та додатками до нього (зареєстрованого 29.08.2002р. під №2003 в ДПІ Маліновського району м. Одеси)?

- Чи підтверджується документально реальне здійснення ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс”, передбачених умовами договору про сумісну діяльність від 19.08.2002р. (зареєстрованого 29.08.2002 р. під №2003 в ДПІ Маліновського району м. Одеси) та додатків до нього, внесків (оборотних коштів в сумі 80 000 грн.) у сумісну діяльність? Якщо так, то в яких обсягах і коли?

- Чи підтверджується документально реальне здійснення ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс”, передбачених умовами договору про сумісну діяльність від 19.08.2002 р. (додатків до нього), внесків у вигляді маркетингових послуг на суму 83 000 грн. у сумісну діяльність? Якщо так, то на яку суму і коли?

- Чи підтверджується документально отримання (неотримання) ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс” доходу (прибутку) від господарської діяльності за договором про сумісну діяльність від 19.08.2002 р., за період з моменту укладення договору до 29.08.2005р. (фактичне припинення виконання договору)? Якщо такий доход був, то в яких розмірах (з розбивкою по рокам)?

- Чи правильно, тобто відповідно до норм чинного законодавства, ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс” відносило понесені ним розходи при здійсненні діяльності за цим договором до валових витрат (по окремим статтям) і чи правильно визначені ці витрати, в тому числі з дотриманням всіх нормативів ?

- Чи не було необґрунтованих завищень та безпідставних не передбачених законодавством розходів (витрат) з боку ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс” при здійсненні цієї діяльності?

- Чи підтверджується документально перерахування ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс” отриманого прибутку від спільної діяльності (якщо він мав місце) КП „Міжнародний аеропорт Одеса”? Якщо так, то в яких розмірах і коли, та чи відповідають ці перерахування, передбаченій умовами договору долі КП „Міжнародний аеропорт Одеса” прибутку від сумісної діяльності?

- Чи підтверджується документально, що КП „Міжнародний аеропорт Одеса” реально надавало послуги по забезпеченню бортового харчування за період 01.09.2005р. по 14.09.2005р. і чи мало воно чистий прибуток (який саме) від цієї діяльності?

Після проведення експертизи та отримання її висновків ухвалою суду від 01.09.2006р. було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.09.2006р., про що сторони, згідно приписів ст.98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

В судовому засіданні 26.09.2006р. розгляд справи було продовжено та досліджено висновок експертів.

У додаткових усних поясненнях наданих у судовому засіданні 26.09.2006р. представник Компанії - Авдєєв О.С. просив суд задовольнити скаргу, скасувати рішення місцевого суду на викладених в скарзі та доповненнях до неї підставах та задовольнити первісний позов, а у зустрічному позові КП - відмовити. Цей представник також звернув увагу суду на технічну помилку у п.5 резолютивної частини рішення місцевого суду, де суд замість цифр „1,14” помилково зазначив цифри „1.4”.

У додаткових усних поясненнях наданих у судовому засіданні 26.09.2006р. представник КП –Буяклу Н.Я. просила суд залишити скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За згодою представників сторін, згідно ст.85 ГПК України, в судовому засіданні 26.09.2006р. оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги (з доповненнями) та запереченнями на неї, дослідивши обставини справи, в т.ч. наявні у справі докази та висновок судово-бухгалтерської експертизи, відповідність викладеним у рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

19.08.2002 р. Компанія і КП уклали договір про сумісну діяльність №359, зареєстрований 29.08.2002 р. під №2003 в ДПІ Маліновського району м. Одеси (далі по тексту –договір). Предметом договору, згідно до п.п.2.1.2,2.1.3 є: забезпечення бортового харчування, організація роботи пунктів громадського харчування, у т. ч. пересувних (а.с.26-34, т.1) Строк здійснення сумісної діяльності, згідно до п.11.1 договору, складає: з 23.09.2002 р. по 31.12.2007 р.. Згідно до п.п.3.1,3.2 договору, керівництво сумісною діяльністю і ведення спільних справ доручено Компанії під загальним керівництвом директора останнього. Договір передбачає також, що сторони здійснюють сумісну діяльність, використовуючи виробничі приміщення, інженерні споруди, виробниче обладнання, транспортні засоби, товароматеріальні цінності, що належать сторонам. Згідно умов договору, сторони повинні були здійснити внески у сумісну діяльність передбачену договором, склад і вартість яких відображена в додатках до договору (а.с.35-42,46-48, т.1). Серед інших внесків, Компанія повинна була внести у сумісну діяльність оборотні кошти в сумі 80 000 грн. та маркетингові послуги на суму 83 000 грн.. Після укладення договору сторони вносили до нього зміни та доповнення щодо організації діяльності, їх обов’язків та внесків (а.с.43,44,49-51, т.1), в тому числі у предмет сумісної діяльності було включено організацію роботи автостоянки і ця автостоянка була передана КП у сумісну діяльність в якості внеску.

Матеріали справи, в тому числі висновок судово-бухгалтерської експертизи, свідчать, що Компанія не виконала своїх зобов’язань щодо внесення у сумісну діяльність оборотних коштів у сумі 80 000 грн. та маркетингових послуг на суму 83 000 грн.. З матеріалів справи також вбачається і цю обставину встановив та дослідив місцевий суд, що Компанія передала автостоянку, обслуговування якої було предметом сумісної діяльності за договором, у користування сторонній особі без згоди на це КП –власника цієї стоянки, тобто у порушення умов договору.

Матеріали справи свідчать, що Компанія не надала доказів продовження терміну дії сертифікату відповідності №СКО-15-01-03-01 або видачі нового. У порушення п.5.6.1 Правил сертифікації експлуатантів, за отриманням сертифікату відповідності Компанія звернулася через 7 місяців після закінчення дії сертифікату відповідності.

Враховуючи ці обставини, судова колегія вважає, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що компанія не має права займатися господарською діяльністю на території аеропорту за договором про спільну діяльність від 19.08.2002 р. №359 і тому дія договору втратила для КП сенс.

Крім того, з матеріалів справи, у т.ч. акту КРВ у м. Одесі від 18.04.2005 р. №100-24/39 та висновку судової експертизи вбачається, що від сумісної діяльності КП не отримувало будь-якого прибутку, тоді, як вбачається із суті договору, його було укладено саме з метою отримання прибутку.

Матеріали справи свідчать, що КП, враховуючи викладені обставини, зверталось в порядку, передбаченому ст.188 ГК України, до Компанії з пропозицією про розірвання договору, тобто здійснила дії, передбачені чинним законодавством, для досудового вирішення цього спору.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що у КП були правові підстави для відмови від продовження дії цього договору та звернення до суду з позовом про його розірвання, а місцевий суд, надавши повну та всебічну оцінку зазначеним фактичним обставинам та наявним у справі доказам, обґрунтовано задовольнив зустрічний позов КП.

Враховуючи, що місцевий суд обґрунтовано розірвав договір, тобто дія його припинилась, правові підстави для задоволення позову Компанії про зобов’язання КП виконувати дії, передбачені цим договором, відсутні і, відповідно, місцевий суд вмотивовано відмовив Компанії у задоволенні її позову.

Викладені скаржником в апеляційній скарзі та доповненнях до неї доводи щодо необхідності скасування судового рішення і помилковості висновків місцевого суду, фактично повторюють та обґрунтовують його позовні вимоги та заперечення на зустрічний позов, яким місцевий суд дав належну оцінку при розгляді справи по суті та вмотивовано визнав їх необґрунтованими. На думку судової колегії, ці доводи скаржника не підтверджуються належними доказами, не спростовують висновків місцевого суду та суперечать встановленим судом фактичним обставинам, а тому не можуть прийматись до уваги та бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України, законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі, тобто не тільки на підставах, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких, передбачених ст.104 ГПК України, правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Враховуючи ту обставину, що за здіснення судово-бухгалтерської експертизи КП сплатило 2842 (дві тисячі вісімсот сорок дві) грн. 88 коп., та приймаючи до уваги, що апеляційна скарга Компанії не підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду залишається без змін, зазначені витрати необхідно стягнути на користь КП з Компанії.

В той же час, судова колегія погоджується з зауваженням представника скаржника, що у п.5 резолютивної частини рішення місцевого суду допущено технічну помилку, а саме, замість цифр „-1.14” помилково зазначено цифри „-1.4”, і вважає за можливе її виправити, оскільки це виправлення не впливає на суть та законність цього рішення, і місцевий суд у мотивувальній частині рішення дійшов до висновку про повернення сторін у попередній стан, тобто дійшов висновку, що КП повинно повернути Компанії все отримане за спірним договором і саме це мав на увазі у п.5 резолютивної частини рішення.

Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

1) Апеляційну скаргу ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс” (м. Одеса) на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р. у справі №21/211-05-8277 –залишити без задоволення, а вищезазначене рішення без змін.

Виправити допущену господарським судом Одеської області технічну помилку у п.5 резолютивної частини рішення, зазначивши замість цифр „-1.4” цифри „-1.14”.

2) Стягнути з ТОВ „Хендлінгова компанія „Одесавіасервіс” (65054, м. Одеса, Аеропорт, ЄДРПОУ 31943150, р/р 260063014339 в АКБ „Фінбанк”, МФО 328685) на користь КП „Міжнародний аеропорт Одеса” (65054, м. Одеса-54, Аеропорт ЦА, р/р 26007125031 в ВАТ „МТБ” м. Іллічівськ, МФО 328168, код ОКПО 30441902) - 2842 (дві тисячі вісімсот сорок дві) грн. 88 коп. –витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи на стадії апеляційного провадження.

3) Доручити господарському суду Одеської області видати (поряд з наказами на виконання рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р. у справі №21/211-05-8277, з урахуванням виправленої технічної помилки) наказ, відповідно до п.2 резолютивної частини цієї постанови.

Постанова, згідно ст.105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Бєляновський В. В.

Шевченко В. В.