Рішення № 140345720, 06.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4477/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП", с.Софіївська Борщагівка, Бучанський район, Київська область

до Відділу освіти виконкому Покровської районної у місті ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 131 510,02 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради, в якій просило:

- стягнути з Відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №56 від 21 березня 2025 року у розмірі 131 456 грн. та три відсотки річних у розмірі 54,02 грн.;

- зазначити в рішенні суду, що органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати 3 % річних відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України за такою формулою: Борг * Кількість днів прострочення * 3/100%/365 днів, до моменту виконання цього рішення в частині основного боргу і стягнути отриману суму та 3% з Відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГО РЕСУРС РІ ГРУП.

Рішенням від 15.09.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" до Відділу освіти виконкому Покровської районної у місті ради про стягнення заборгованості в розмірі 131 510,02 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" 131 456,00грн. основного боргу та 2 421,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

21.09.2026 від позивача через систему "Електронний суд" на дійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з Відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 50 000,00 грн.

Ухвалою від 21.09.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" про ухвалення додаткового рішення. Розглядати заяву без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Запропоновано відповідачу подати до суду письмові пояснення щодо заяви позивача про стягнення витрат на оплату професійної правової допомоги.

30.09.2026 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

01.10.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято додаткове рішення у справі в межах розумного строку.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.

У заяві позивач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" уклало договір про надання правничої допомоги № 906-19/09/2023 від 19.09.2022 та додаткову угоду №12/08/25 від 12.08.2025 з адвокатським об`єднанням «Ревелін Інформейшн Груп».

Сторони уклали акт № 16/09/26 приймання-передачі наданих послуг від 16.09.2026, згідно якого загальна вартість послуг становить 50 000,00 грн.

Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач заяву вважає необґрунтованою, розмір суми заявленої до стягнення неспівмірним, а заяву про ухвалення додаткового рішення такою, що надана з порушенням встановленого порядку та має бути залишена без розгляду.

Також відповідач вважає, що в контексті спірних правовідносин позивач мав подати до суду першої інстанцій попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, а не тільки лише визначити орієнтовну суму судових витрат. Встановлення дотримання відповідних обов`язків та того, чи не подання такого розрахунку порушило принцип змагальності, надає суду право відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу.

Відповідач стверджує, що позивач до ухвалення судом рішення по суті не подавав попередній розрахунок витрат; не подавав заяви про відшкодування таких витрат; ні позовна заява ні будь-які інші документи, що подавались позивачем до суду, не містять посилання про те, що докази судових витрат на правову допомогу будуть подані після ухвалення рішення судом.

Таким чином, на думку відповідача, за відсутності висловлення в установленому порядку (з дотриманням унормованої процедури) відповідного наміру з боку позивача, підстави для задоволення заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Відповідач вказує, що позивач намагається пред`явити до відшкодування зокрема час витрачений на усунення адвокатським об`єднанням допущених ними ж недоліків, а також час і кошти на особисту участь свого представника в судовому засіданні, на яке його представник не з`явився (абзац 14 частини «рух справи в суді першої інстанції» - « 11.08.2026 сторони в судове засідання не з`явилися»).

Відповідач стверджує, що ,ці ж самі квитки на потяг були пред`явлені цим же позивачем до відшкодування в іншій судовій справі (№904/5129/25) архів з ЄСІТС з копією заяви цього ж позивача в іншій справі та додатків додаю.

Відповідач наполягає, що даний судовий спір був повністю ініційованим позивачем ТОВ «ЕНЕРГО РЕСУРС» РІ ГРУП», та об`єктивно необов`язковим для отримання позивачем бажаного результату, оскільки питання сплати чи несплати коштів, пред`явлених в позовній заяві, залежало від вирішення справи в спорі, що на дату подання даного позову вже перебував на розгляді в Господарському суді Київської області (справа № 911/2060/25). Позивач мав право і можливість отримати суму боргу в позасудовому порядку після вирішення справи № 911/2060/25 та набрання законної сили рішенням суду в указаній справі, тобто мав альтернативу дій або нести витрати на правничу допомогу і звертатись до Господарського суду Дніпропетровської області за стягненням даної суми, або отримати ці кошти в позасудовому порядку після набрання законної сили рішенням Господарського суду Київської області в справі №911/2060/25. В акті №2881 здачі-приймання електричної енергії за червень 2025 року обумовлено, що вартість електричної енергії вказана в графі «Тариф споживання» є спірною (в розмірі 0,85334 грн. за 1 кВт.год без ПДВ) та підлягає доплаті за рішенням суду. Акт не містить та не може містити посилань на неіснуючі обставини, на дату складання і підписання даного акту спір уже існував та перебував на розгляду в суді, а отже існувала одна судова справа - № 911/2060/25, і саме в залежність від неї сторони поставили умови оплати спірної суми.

ПИСЬМОВІ ПОЯСНЕННЯ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначає, що відповідач не враховує того, що судові дебати у цій справі взагалі не проводились та процесуальним законом для такої форми провадження не передбачені. Після ухвалення рішення по суті спору, позивач подав докази понесення судових витрат протягом 5 днів, відтак, останній дотримався вимог ГПК України.

Позивач також вказує, що зазначення ним у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат у визначеній сумі є належним виконанням вимог частини першої статті 124 ГПК України. Відсутність же в позовній заяві детального розрахунку кожної майбутньої витрати не є порушенням вимог ГПК України, оскільки закон такої вимоги до позовної заяви не встановлює.

Позивач стверджує, що не він створив необхідність судового спору, а саме невиконання Відповідачем свого грошового зобов`язання зумовило необхідність звернення Позивача за судовим захистом.

Позивач повідомляє, що позов у цій справі було подано адвокатом Кєєр О.С., яка є найманим працівником Адвокатського об`єднання. Надалі представництво інтересів Позивача у справі здійснювалось адвокатом Савлук І.М., яка також є найманим працівником Адвокатського об`єднання. Таким чином, надання правничої допомоги у цій справі здійснювалось конкретними адвокатами, які виконували відповідну професійну роботу, зокрема, здійснювали підготовку процесуальних документів, аналіз матеріалів справи, формування правової позиції та представляли інтереси Позивача під час розгляду справи. При цьому в матеріалах справи, на думку позивача, наявні належні докази не лише існування договірних відносин між Позивачем та Адвокатським об`єднанням, але й фактичного понесення Позивачем відповідних витрат. Зокрема, матеріали справи містять платіжну інструкцію, яка підтверджує перерахування Позивачем грошових коштів на рахунок Адвокатського об`єднання в рахунок оплати професійної правничої допомоги.

Позивач стверджує, що в даному випадку йдеться не про суму, яка лише формально визначена у договорі, а про фактично понесені Позивачем витрати, що підтверджуються відповідним платіжним документом.

Так само, на думку позивача, не може бути підставою для висновку про завищеність витрат і той факт, що Позивач та Адвокатське об`єднання мають одну адресу місцезнаходження.

Позивач вважає, що Відповідачем не наведено жодної норми законодавства, яка б забороняла адвокатському об`єднанню та його клієнту мати одну адресу місцезнаходження або яка б встановлювала презумпцію нереальності правничої допомоги у зв`язку з такою обставиною.

Таким чином, Позивач вважає, що Відповідачем не виконано покладений на нього процесуальним законом обов`язок щодо доведення неспівмірності витрат Позивача на професійну правничу допомогу, а його заперечення фактично зводяться до суб`єктивної незгоди із заявленою сумою.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Ресурс" РІ Груп" (далі клієнт, позивач) та Адвокатським об`єднанням "Ревелін Інформейшн Груп" (далі адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правничої допомоги №906-19/09/2023 (далі договір).

Пунктом 1.1 договору, сторони передбачили, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що загальна вартість послуг за цим договором складається із суми всіх виставлених клієнту рахунків - фактур.

Підписанням даного договору клієнт підтверджує, що ознайомлений із тарифною сіткою адвокатського об`єднання (пункт 4.2 договору).

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується уповноваженими представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість (пункт 4.7 договору).

Згідно п. 7.1. договору даний договір укладений терміном 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх уповноваженими представниками).

Після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на такий самий строк. При цьому кожна сторона має право його розірвати, попередивши про це іншу сторону за 15 календарних днів. (п. 8.1. договору).

12.08.2025 між сторонами укладено додаткову угоду № 12/08/25 до договору, за змістом якої сторони визначили, що вартість професійної правничої допомоги згідно даної додаткової угоди сплачується клієнтом у вигляді фіксованого розміру виплати адвокатського гонорару у розмірі 50 000,00 грн.

В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано копію акту приймання-передачі наданих послуг №16/09/26 від 16.09.2026, за яким сторони договору про надання правничої допомоги підтвердили надання адвокатським об`єднанням правової допомоги у справі №904/4477/25 на загальну суму 50 000,00грн.

Згідно додатку №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №16/09/26 від 16.09.2026 адвокатське об`єднання надало позивачу наступні послуги:

1. Ознайомлення з матеріалами, консультація клієнта стосовно правових підстав подання позовної заяви, роз`яснення правової позиції та подальших дій клієнта у справі, використаний час 3 год.

2. Аналіз законодавства України, пошук необхідної судової практики для складання позовної заяви, використаний час 3 год.

3. Написання позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки, формування додатків до позовної заяви, направлення позову з додатками стороні по справі та подання позову до суду за допомогою засобів (ЄСІТС) «Електронний суд», використаний час 4 год.

4. Підготовка та подання до суду заяви про усунення недоліків, використаний час 1 год.

5. Підготовка та подання до суду заяви про поновлення провадження у справі, використаний час 1 год.

6. Підготовка та подання до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, використаний час 1 год.

7. Участь у судовому засіданні, яке відбулось 11.08.2026 об 11:15 год в м. Дніпро (враховуючи час на прибуття представника позивача до міста Дніпра та повернення до м. Київ, що є місцем здійснення адвокатської діяльності представника), використаний час 24 год.

За змістом положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 74, ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України від 23.01.2014, Горковлюк та Кагановський проти України від 04.10.2018).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

За встановлених обставин щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення документів, підготовку позову як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, зважаючи на заперечення відповідача, суд дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн. є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспіврозмірною з часом, витраченим на їх надання.

Зважаючи на викладене, суд частково задовольняє заяву позивача зі стягненням з відповідача 10 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн. покладаються на позивача.

Суд не приймає заперечення відповідача щодо того, що позивач до ухвалення судом рішення по суті не подавав попередній розрахунок витрат; не подавав заяви про відшкодування таких витрат; ні позовна заява ні будь-які інші документи, що подавались позивачем до суду, не містять посилання про те, що докази судових витрат на правову допомогу будуть подані після ухвалення рішення судом з наступних підстав.

Частина 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, оскільки судові дебати у цій справі не проводились та процесуальним законом для такої форми провадження не передбачені. Після ухвалення рішення по суті спору, позивач подав докази понесення судових витрат протягом 5 днів, відтак, останній дотримався вимог ГПК України.

Крім того, зазначення позивачем у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат у визначеній сумі є належним виконанням вимог частини першої статті 124 ГПК України. Відсутність же в позовній заяві детального розрахунку кожної майбутньої витрати не є порушенням вимог ГПК України, оскільки закон такої вимоги до позовної заяви не встановлює.

Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти виконкому Покровської районної в місті ради (50014, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Гордієнка Костя, буд. 2, ідентифікаційний код 02142282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС" РІ ГРУП" (08137, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, пр. Мартинова, буд. 3, кв. 61, ідентифікаційний код 44238503) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. покласти на позивача.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне додаткове рішення складено та підписано 06.10.2026.

СуддяН.Г. Назаренко