Ухвала суду № 140345593, 05.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05.10.2026м. ДніпроСправа № 904/5907/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Іванова Т.В., розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" 49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Криворізька, будинок 1; ідентифікаційний код 14308368)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіті Еко 24" (09200, Київська область, обухівський район, місто Кагарлик, вулиця Незалежності, будинок 22; ідентифікаційний код 39805812)

про стягнення 324 330,00 грн

ВСТАНОВИЛА:

28.09.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіті Еко 24" (09200, Київська область, обухівський район, місто Кагарлик, вулиця Незалежності, будинок 22; ідентифікаційний код 39805812) про стягнення 324 330,00 грн - заборгованості за товар, поставлений за договором від 01.12.2020 №160320.

Також просить стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 4 864,95 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2026 справу №904/5907/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

Щодо поданих матеріалів суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Як вбачається, позовна заява підписана директором комплексу "Забезпечення і підготовки виробництва" №304 ДП "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова" та до позовної заяви додано довіреність від 30.04.2026.

Частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 56 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Положеннями статті 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Згідно з частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Слід зауважити, що Господарський процесуальний кодекс України у статті 60 наводить перелік документів, що підтверджують повноваження представників. Водночас він не містить схожої норми з переліком документів, якими для суду підтверджуються повноваження осіб, через яких юридична особа бере участь у справі на засадах самопредставництва.

Формулювання частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України дозволяє зробити висновок про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що окрім керівника і члена виконавчого органу такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус. При цьому, як вже було зауважено, процесуальний закон не містить вичерпного переліку документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва. Вочевидь це можуть бути й документи, вказані у частині третій статті 56 Господарського процесуального кодексу України, зокрема статут, положення, трудовий договір (контракт).

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем до позовної заяви не додано документів, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, зокрема, статут, положення, трудовий договір (контракт), тощо.

Крім того, частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

В порушення наведеної норми процесуального закону позивачем у позовній заяві зазначено скорочені найменування позивача та відповідача.

Також відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Згідно з частиною 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Державне підприємство "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 324 330,00 грн - заборгованості, а отже відповідно до вимог процесуального закону позивачу у позовній заяві необхідно зазначити реквізити рахунку у банку, небанківському надавачі платіжних послуг та надати документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Як вбачається, позивачем у позовній заяві зазначено реквізити рахунку в банку, проте, в порушення вимог частини 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України не надано документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Крім того, пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". Частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328,00 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем у позовній заяві заявлено майнову вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 324 330,00 грн.

Як вбачається, позовна заява надійшла до суду засобами поштового зв`язку.

Отже, судовий збір за подання цієї позовної заяви складає 4 864,95 грн (324 330,00 грн х 1,5%).

Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Також відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (частина 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України).

Опис вкладення повинен відповідати пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, відповідно до якого працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

За змістом зазначеного пункту Правил для здійснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису, останній має містити поіменний перелік предметів. Отже, належним доказом направлення на адресу інших учасників справи копії позовної заяви з додатками є фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення з поіменним переліком документів або квитанція про доставку електронного документу в Електронний кабінет.

Як вбачається, позивачем в якості доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача надано опис вкладення до цінного листа 4910600142365 від 21.09.2026.

Суд зауважує, що з вказаного опису вкладення не вбачається які саме додатки до позовної заяви надіслано на адресу відповідача, оскільки вказаний опис вкладення не містить поіменного переліку вказаних додатків.

Будь-яких виключень з приводу ненаправлення стороні будь-яких копій документів, які є додатками до позову, приписи статті 172 Господарського процесуального кодексу України не містять.

Крім того, частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Позивач додатки до позовної заяви подав у прошнурованих копіях. Зворотний бік останнього аркуша поданих копій містить оклеювання з відміткою про кількість прошитих та пронумерованих аркушів (на 91 арк.), найменування посади, власне ім`я та прізвище відповідальної посадової особи (зазначено - директор комплексу "Забезпечення і підготовки виробництва" №304 ДО "ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова") та особистий підпис особи, яка підготувала копії, але не містить дати засвідчення.

За наведених обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, в порядку передбаченому частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, в порядку передбаченому частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому господарський суд звертає увагу й на те, що залишення позовної заяви без руху не є перешкодою в доступі до правосуддя.

Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (стаття 129 Конституції України).

Статтею 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак, - а отже прийняття до розгляду заяви, поданої без дотримання статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України може бути витлумачено як надання переваги заявникові, що є неприпустимим.

Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що право на суд може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом.

Враховуючи наведені норми права, які передбачають порядок звернення до господарського суду та імперативні вимоги, які ставляться до учасників справи з метою дотримання порядку такого звернення, а також практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції, суд зазначає, що передбачений положеннями Господарського процесуального кодексу України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви у разі неусунення встановлених недоліків позовної заяви, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.

На підставі викладеного та керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" 49008, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Криворізька, будинок 1; ідентифікаційний код 14308368) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталіті Еко 24" (09200, Київська область, обухівський район, місто Кагарлик, вулиця Незалежності, будинок 22; ідентифікаційний код 39805812) про стягнення 324 330,00 грн - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати до суду:

- уточнену позовну заяву з зазначенням:

повного найменування позивача та відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- документ, що підтверджує наявність рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг (у випадку зазначення реквізитів рахунку);

- докази сплати судового збору у розмірі 4 864,95 грн у встановленому законом порядку або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- документи, якими для суду можуть бути підтверджені повноваження особи, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, зокрема, статут, положення, трудовий договір (контракт), тощо.

- докази направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача (з поіменним переліком);

- належним чином засвідчені копії доказів, долучених до позову (з урахуванням викладеного в ухвалі);

- докази направлення заяви про усунення недоліків з доданими до неї документами на адресу відповідача.

Роз`яснити, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

СуддяТ.В. Іванова