Рішення № 140345514, 23.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2026 р. Cправа № 902/1060/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.,

за участю представників:

прокурора: Ємельянов Віталій Аркадійович, посвідчення №084278 від 25.02.2026 (в залі суду)

позивачів 1, 2: не з`явилися

відповідача: Рощепа Анатолій Андрійович, довіреність №135 від 28.01.2026 (в залі суду)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Покровська, 5, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, 24000) в інтересах держави в особі

Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області (вул. Соборна, 45, селище Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23400)

Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100)

до: Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601)

про стягнення 370069,64 грн збитків

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 06.08.2026) (вх. №1174/26 від 07.08.2026) Керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради та Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" про стягнення 370069,64 грн збитків завданих незаконною порубкою дерев.

Ухвалою суду від 11.08.2026 відкрито провадження у справі №902/1060/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.09.2026.

25.08.2026 до суд від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 25.08.2026).

01.09.2026 від Могілів-Подільської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (б/н від 31.08.2026).

03.09.2026до суду від представника позивача Мурованокуриловецької селищної ради надійшла заява (б/н від 03.09.2026) про розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 08.09.2026 судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.09.2026.

Ухвалою суду від 08.09.2026 повідомлено позивача 1 та 2, що судове засідання з розгляду спри по суті відбудеться 23.09.2026.

В судовому засіданні 23.09.2026 прийняв участь прокурор та представник відповідача. Представники позивачів правом участі в судовому засіданні не скористались.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна заява представника позивача Мурованокуриловецької сільської ради про розгляд справи без їх участі.

Щодо повідомлення позивача 2 суд зазначає наступне.

Ухвалу суду від 08.09.2026 направлено позивачу 2 в зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 08.09.2026 надіслано Державній екологічній інспекції у Вінницькій області та доставлено до електронного кабінету.

Отже, позивача 2 завчасно, з дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, про розгляд справи в суді повідомлено належним чином.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що Слідчим відділом Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020160000061 від 01.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України за фактом незаконної порубки дерев невстановленими особами на території Мурованокуриловецької територіальної громади, поблизу с. Бахтин у лісовій ділянці виділу 13 кварталу 82 Мурованокуриловецького лісництва Жмеринського надлісництва Філії "Центральний лісовий офіс "ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ".

Кримінальне провадження розпочато за заявою завідувача сектору департаменту безпеки Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" Соломона Ігоря Володимировича про те, що 31.01.2025 у ході здійснення контролюючих заходів щодо дотримання законності в лісовій сфері на обході № 3 виділу 13 кварталу 82 Мурованокуриловецького лісництва Жмеринського надлісництва Філії "Центральний лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" було виявлено ознаки незаконної порубки дерев.

У ході досудового розслідування 31.01.2025 проведено огляд на частині земельної ділянки яка знаходиться на відстані близько 4 км на північ від с. Бахтин Мурованокуриловецької селищної територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області, під час якого зафіксовано 21 пеньок від незаконно зрубаних сироростучих дерев порід: "Черешня" діаметром 16 см, 16 см, 18 см, 18 см, 18 см, 20 см, 20 см, 20 см, 22 см, 24 см, 28 см, 28 см, 32 см, 32 см, 32 см, 34 см, 36 см, 38 см, 42 см; "Дуб" діаметром 24 см та "Граб" діаметром 18 см.

Під час, досудового розслідування не встановлено осіб які вчинили незаконну порубку, проте вказаний факт настав у зв`язку із незабезпеченням належної охорони лісокористувачем в особі ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ".

Постановою прокурора у кримінальному провадженні Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області визнано потерпілою в рамках вказаного кримінального провадження.

За розрахунками Державної екологічної інспекції Вінницької області, здійсненими згідно додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", загальний розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу порубкою дерев складає 369993,36 грн.

Відповідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи № 9314/25-63 від 16.07.2026 проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України встановлено, що розмір шкоди завданої внаслідок самовільної порубки 21 дерева порід "Черешня", "Дуб", "Граб", на частині земельної ділянки, яка знаходиться на відстані близько 4 км на північ від с. Бахтин, Могилів-Подільського району, Вінницької області координати якої (згідно даних сервісу Google Maps) 48.7633189, 27.49435709, що на межах земельних ділянок із кадастровими номерами 0522885000070010204 та 0522885000070010140 складає 370069,64 грн.

З урахуванням чого, в зв`язку з неналежним виконанням обов`язку постійного землекористувача щодо охорони та захисту лісових насаджень державі заподіяно шкоду у розмірі 370069,64 грн, що стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідач стверджує, що ним вжито всіх необхідних заходів, передбачених при виявленні незаконної рубки дерев та повідомлено про це правоохоронні органи.

Відповідач вказує, що позивачем не доведена неправомірність поведінки, яка виражалась би у діях чи бездіяльності відповідача. При цьому, така бездіяльність повинна мати конкретне вираження, тобто позивачем не доведено, які саме дії не вчинив відповідач, вчинення яких входить до його обов`язків відповідно до закону. А оскільки позивач не довів неправомірність поведінки відповідача, у складі збитків відсутній і причинно-наслідковий зв`язок.

Відповідач вважає, що позивачем не обґрунтовано, які саме заходи охорони лісів не вчинено відповідачем з метою збереження лісів від незаконних порубок.

З урахуванням чого, відповідач просить відмовити в задоволенні позову вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість.

У відповіді на відзив прокурор вважає доводи викладені у відзиві безпідставними та такими, що не підлягають врахуванню, з огляду на таке.

Прокурор зазначає, що протиправна бездіяльність ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ" полягає у невиконанні обов`язків, передбачених статтями 19, 64, 86, 105 Лісового кодексу України.

Постійний лісокористувач зобов`язаний забезпечувати охорону і захист лісів від незаконних рубок. Факт виявлення вирубки свідчить про те, що відповідач належну охорону лісу не забезпечив.

24.07.2026 Могилів-Подільською окружною прокуратурою до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області направлено лист щодо встановленого прокуратурою факту порушення вимог лісового законодавства, що спричинило шкоду інтересам держави.

Водночас, Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області за наявності достатніх підстав не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями відповідача - ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ", тобто уповноважені органи фактично визнають неможливість самостійного належного захисту майнових інтересів держави, що свідчить про бездіяльність органу, уповноваженого державою та органу місцевого самоврядування.

Таким чином, Могилів-Подільська окружна прокуратура звернулась з даним позовом до суду на захист інтересів держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах в порядку ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у зв`язку з нездійсненням Мурованокуриловецькою селищною радою та Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області захисту інтересів держави в суді, як суб`єктами, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Судом встановлено, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є саме позивач - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, що підтверджується Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230. Відповідно до пункту 2 розділу II даного Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області самостійно не вчинила необхідних дій щодо захисту законних інтересів держави в суді попри те, що були виявлені порушення з боку відповідача.

Листом від 24.07.2026 Могилів-Подільська окружна прокуратура повідомила Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області (№02.53-4332вих-26) про виявлення у діяльності Філії "Центральний лісовий офіс" ДП "ЛІСИ УККРАЇНИ" порушень природоохоронного законодавства та завдання державі збитків та що постановою у кримінальному провадженні від 23.07.2026 визнано Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області потерпілою в рамках кримінального провадження, у зв`язку з чим просила Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області у найкоротший строк повідомити: чи зверталась інспекція до суду (має намір звернутися) щодо стягнення зазначеної шкоди та реквізити рахунку для стягнення шкоди.

У відповідь на лист Державна екологічна інспекція у Вінницькій області повідомила окружну прокуратуру (лист №3045/12/26 від 29.07.2026), що не зверталась з позовом до суду та зазначила що, згідно ст. 47 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, перераховуються на рахунок місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним із повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища є здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку (ст. 145 Конституції України).

Місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Згідно зі ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області згідно зі ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є органом, що представляє територіальну громаду та діє в її інтересах, а також у відповідності до ст.18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" має повноваження звертатись до суду з метою реалізації повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Тобто, саме Мурованокуриловецька селищна рада Вінницької області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

21.07.2026 Могилів-Подільською окружною прокуратурою до Мурованокуриловецької селищної ради надіслано лист №02.53-427вих-26 з повідомленням чи вживались заходи щодо стягнення збитків, завданих незаконною порубкою дерев та наміру захисту інтересів держави шляхом звернення з позовом до суду.

Також, прокуратурою повідомлено, що у разі невжиття заходів цивільно-правового характеру Могилів-Подільською окружною прокуратурою буде вирішуватись питання про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення відповідної позовної заяви.

Згідно листа №2-13/2000 від 23.07.2026 Мурованокуриловецькою селищною радою надано реквізити рахунку для обліку доходів бюджету.

При цьому, 27.07.2026 Мурованокуриловецька селищна рада листом №02-13/2023 повідомила Могилів-Подільську окружну прокуратуру, що у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору селищна рада самостійно не зверталась з позовом до суду про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ" шкоди.

З наявних в матеріалах справи листів прокуратури та позивачів слідує, що останні, будучи безпосередньо обізнаними про виявлені порушення, не вчиняли належні дії щодо захисту інтересів держави.

Враховуючи вказане, суд доходить до висновку, що прокурором дотримано передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку, для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Щодо позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача 370069,64 грн шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

У відповідності до ст.1 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно зі ст.16 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Статтею 17 Лісового кодексу України передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Як вбачається з матеріалів справи, незаконну вирубку 21 дерева виявлено в межах лісового масиву 13 виділу 82 кварталу Мурованокуриловецького лісництва Жмеринського надлісництва Філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України", що знаходиться в адміністративних межах Мурованокуриловецької територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області.

Ознаки незаконної порубки виявлені посадовими особами ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ" - завідувачем сектору департаменту безпеки Соломоном І.В. під час проведення планових контролюючих заходів 31 січня 2025 року на обході № 3 кварталу 82 Мурованокуриловецького лісництва.

Частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до частин 1 та 5 ст.86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації, у відповідності до ст.107 Лісового кодексу України, зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

З аналізу наведених норм вбачається, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Враховуючи те, що територія лісу, на якій здійснено незаконну порубку дерев належить до відповідальності ДСГП "ЛІСИ УКРАЇНИ" саме на постійного лісокористувача було покладено обов`язок охорони дерев.

Лісокористувач звернувся із заявою про злочин до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.

Слідчим відділом Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області відкрито кримінальне провадження № 12025020160000061 від 01.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України за фактом незаконної порубки дерев невстановленими особами на території Мурованокуриловецької територіальної громади, поблизу с. Бахтин у лісовій ділянці виділу 13 кварталу 82 Мурованокуриловецького лісництва Жмеринського надлісництва Філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України".

У ході досудового розслідування 31.01.2025 проведено огляд на частині земельної ділянки яка знаходиться на відстані близько 4 км на північ від с. Бахтин Мурованокуриловецької селищної територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області, під час якого зафіксовано 21 пеньок від незаконно зрубаних сироростучих дерев порід: "Черешня" діаметром 16 см, 16 см, 18 см, 18 см, 18 см, 20 см, 20 см, 20 см, 22 см, 24 см, 28 см, 28 см, 32 см, 32 см, 32 см, 34 см, 36 см, 38 см, 42 см; "Дуб" діаметром 24 см та "Граб" діаметром 18 см.

Під час, досудового розслідування не встановлено осіб які вчинили незаконну порубку, проте вказаний факт настав у зв`язку із незабезпеченням належної охорони лісокористувачем в особі ДП "Ліси України".

На переконання суду, звернення відповідача до Відділу поліції вже по факту здійснених незаконних дій, свідчить про намагання підприємства встановити обставини незаконної діяльності за допомогою правоохоронних органів, в той час як обов`язок лісокористувача - не допустити такої незаконної діяльності.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Верховний Суду у постанові від 23.08.2023 у справі №912/2836/21 за позовом прокурора про стягнення збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства, вказав, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі №906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та підтримано Верховним Судом у справі №914/669/22 від 18.05.2023.

У даному випадку відповідачем не дотримано вимоги ЛК України щодо забезпечення охорони лісу від незаконних порубок, внаслідок чого завдано збитки навколишньому природному середовищу, та державі, як власнику лісових ресурсів.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

Факт незаконної рубки лісу та наявність у відповідача обов`язку щодо його охорони, свідчить про неналежне виконання останнім, як постійним лісокористувачем, таких обов`язків. Неналежні/недостатні заходи щодо охорони лісу (свідченням чого є наявність зрубаних дерев) свідчать також і про бездіяльність відповідача (наявність вини), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.

Враховуючи наведене, суд підсумовує, що незаконна порубка дерев на відомчій відповідачу території свідчить про неналежне виконання ним обов`язку щодо здійснення заходів охорони лісів від незаконних рубок, а отже про протиправність поведінки постійного лісокористувача.

Наслідком протиправної поведінки відповідача є шкода, заподіяна лісу в результаті проведення вирубки дерев не призначених у рубку. Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою Відповідача, адже її заподіяння зумовлено невиконанням ним обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

Суд висновує, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не заперечується, що останній є постійним лісокористувачем території лісу, на якій здійснено незаконну порубку дерев, а тому забезпечення охорони та захисту лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, враховуючи норми чинного законодавства, покладається саме на зазначене Підприємство.

Відповідач не забезпечив охорону і збереження лісу від незаконної рубки та не довів відсутності своєї вини у заподіянні шкоди порушенням природоохоронного законодавства.

Таким чином, на підставі наведених вище норм лісового, земельного, цивільного законодавства відповідач зобов`язаний відшкодувати державі заподіяну внаслідок допущеної ним бездіяльності щодо незабезпечення заходів з охорони лісу шкоду в сумі 370069,64 грн.

Відповідач не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності, з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.

За наведених вище обставин, позов прокурора обґрунтований, підтверджується належними доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок коштів відповідача на користь Вінницької обласної прокуратури у розмірі 4441,00 грн.

Керуючись ст.7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42- 46, 73--80, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНА" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код - 44768034) на користь Мурованокуриловецької селищної ради Вінницької області (вул. Соборна, 45, селище Муровані Курилівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 23400, код - 04325974) 370069,64 грн шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНА" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код - 44768034) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, МФО - 820172, рахунок : IBAN UA568201720343110002000003988, код - 02909909) 4441,00 грн - витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Примірник повного судового рішення направити сторонам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 05 жовтня 2026 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук прим.:

1 - до справи