Ухвала суду № 140344676, 01.10.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 576/2267/25

номер провадження 2/695/800/26

УХВАЛА

01 жовтня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю: секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Рубана О.М.,

представника Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради Романової Н.В.,

прокурора Золотоніської окружної прокуратури Ганджі В.І.,

прокурора Шосткинської окружної прокуратури Гончарова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Глухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради, Орган опіки та піклування Глухівської міської ради, прокурор Золотоніської окружної прокуратури та прокурор Шосткинської окружної прокуратури про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

До Глухівського міськрайонного суду Сумської області звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), третя особа Кролевецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 09.09.2025 справу № 576/2267/25 за вказаним позовом передано на розгляд до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.10.2025 відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради, зобов`язано Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради надати суду письмовий висновок щодо розв`язання даного спору на підставі одержаних відомостей відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України.

Згідно з листом виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 31.10.2025 №2896 (вх. №17611 від 03.11.2025) зазначено, що на виконання ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 03.10.2025 у даній справі Орган опіки та піклування виконавчого комітету Золотоніської міської ради не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 19.11.2025 постановлено замінити неналежну третю особу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, Кролевецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на належного Глухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Оскільки відповідач у підготовчі засідання з розгляду даної справи не прибувала, про причини такої неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно на адресу місця реєстрації, зазначену у Єдиному державному демографічному реєстрі, та згідно з заявою надісланою на електронну адресу суду без накладення кваліфікованого електронного підпису, ОСОБА_2 позов визнає, вказує, що подавати спільну заяву до відділу ДРАЦС про визнання батьківства позивача у неї немає ні часу, ні бажання, представник Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради 12.02.2026 надала суду акт відвідування від 04.02.2026, складений головним спеціалістом ССДСМС Романовою Н.В. та головним спеціалістом ССДСМС Радченко С.А.

Як зазначено у вказаному акті на підставі доручення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства (справа №576/2267/25) з метою встановлення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та матері ОСОБА_2 проведено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 та у будинковолодінні особа, яка там мешкає близько двох років не впустила, з її слів ОСОБА_2 та її донька ОСОБА_4 близько двох років не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Місце проживання ОСОБА_2 не відоме.

Відповідно до доданої до позовної заяви копії довіреності від 09.02.2023, посвідченої державним нотаріусом Першої глухівської державної нотаріальної контори Сумської області, зареєстрована у реєстрі за №70, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до безоплатного договору доручення, укладеного між ними в усній формі, цією довіреністю уповноважує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бути її представником в органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування в усіх установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, з питання отримання необхідних документів для її малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо отримання соціальної виплати на дитину, у навчальних закладах охорони здоров`я, опікуватись її дитиною, приймати участь у її вихованні, турбуватись за її здоров`я та життя, для чого надає йому право від імені ОСОБА_2 необхідні документи та заяви, отримувати будь-які довідки та необхідні документи, оформлені на ім`я дитини, розписуватись на документах та в отриманні документів, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

Довіреність видана строком на три роки та дійсна до 09.02.2026.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні 12.02.2026 наполягав, що малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом із батьком позивачем у справі ОСОБА_1 , що також стверджується доданою до позову довідкою, виданою виконавчим комітетом Глухівської міської ради.

Ухвалою суду від 12.02.2026 зобов`язано Орган опіки та піклування Глухівської міської ради надати суду акт обстеження житлових умов щодо встановлення фактичного місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, як зазначено у довідці виконавчого комітету Глухівської міської ради від 28.07.2025, проживає за адресою: АДРЕСА_2 та письмовий висновок щодо розв`язання даного спору на підставі одержаних відомостей відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України.

25 березня 2026 року на адресу суду від виконавчого комітету Глухівської міської ради надійшов Акт обстеження умов проживання від 24.02.2026, відповідно до якого проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 та за вказаною адресою проживають ОСОБА_1 батько, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дитина.

Також 25.03.2026 від виконавчого комітету Глухівської міської ради надійшов Висновок про доцільність визнання батьком ОСОБА_1 малолітньої ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 27.04.2026 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 28.08.2026 залучено до участі у справі прокурора Золотоніської окружної прокуратури та прокурора Шосткинської окружної прокуратури.

У судовому засіданні 21.09.2026 представник третьої особи Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради заявила клопотання про призначення судової експертизи для підтвердження факту батьківства позивача відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З огляду на заперечення сторони позивача з приводу звернення представника третьої особи з таким клопотанням, з метою надання представником третьої особи вказаного клопотання про призначення судової експертизи у даній справі у письмовому вигляді, судове засідання з розгляду справи було відкладено до 01.10.2026.

25 вересня 2026 року представник третьої особи Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради надав до суду клопотання про призначення у даній справі судової генетичної (генотипоскопічної) експертизи.

В обґрунтування клопотання зазначено, що підтвердження наявності кровного споріднення між позивачем та малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , входить до предмету доказування у даній справі. Встановлення цих обставин потребує наявності спеціальних знань.

30 вересня 2026 року до суду від представника позивача надійшло клопотання, згідно з яким він просить виключити Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради з числа учасників справи (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача).

В обґрунтування клопотання зазначено, що під час розгляду справи було з`ясовано, що дитина, ОСОБА_4 , постійно мешкає у місті Глухові Сумської області, а не у м. Золотоноша Черкаської області. З огляду на наведене, на думку представника позивача, ніякої правої підстави для участі у справі Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради немає. Також у клопотанні зазначено, що представник Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради своїми діями затягує розгляд справи. Зокрема, заявляє клопотання, які затягують розгляд справи. Таким чином, участь у справі Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради не має сенсу, не відповідає інтересам дитини, справи, та не відповідає законодавству.

Крім того, 30.09.2026 представник позивача надав до суду клопотання про постановлення окремої ухвали у справі щодо виявлення у діях службових осіб Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, яку направити до Золотоніського відділу поліції ГУНП в Черкаській області та/або Золотоніської окружної прокуратури для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початку досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою суду від 03.10.2025 було зобов`язано Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради надати суду письмовий висновок щодо розв`язання даного спору на підставі одержаних відомостей відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України у строк до 03.11.2025. Ухвала набрала законної сили 03.10.2025. Проте, станом на момент подання цього клопотання, 30.09.2026, вимоги ухвали суду службовими особами Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради умисно та демонстративно не виконуються. Будь-яких пояснень чи повідомлень про неможливість виконання судового рішення на адресу суду не надходило. Умисне невиконання ухвали суду службовою особою є грубим порушенням законодавства та містить чіткі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 382 Кримінального кодексу України (умисне невиконання службовою особою рішення суду, що набрало законної сили).

У судове засідання призначене на 10 год 00 хв. 01.10.2026 прибули позивач та його представник, представник Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради, прокурор Золотоніської окружної прокуратури та прокурор Шосткинської окружної прокуратури.

Відповідач у судове засідання не прибула, явку свого представника не забезпечила.

Відповідно до надісланого 30.09.2026 на електронну пошту суду, без кваліфікованого електронного підпису, листа відповідач ОСОБА_2 повідомляє, що вона мешкає в іншій країні.

Представник Глухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання також не прибув.

У судовому засіданні 01.10.2026 представник позивача наполягав на першочерговому вирішенні його клопотань про вилучення з числа учасників справи Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради та про постановлення окремої ухвали.

Щодо клопотання про вилучення з числа учасників справи Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради, головуючий у справі зауважив, що враховуючи підстави та предмет даного спору, беручи до уваги, що, зі слів позивача, та відповідно до наданого Акта обстеження умов проживання Органу опіки та піклування Глухівської міської ради, малолітня дитина, батьківство відносно якої просить встановити позивач, проживає разом з ним у м. Глухів Сумської області, вирішення цього клопотання є передчасним до залучення до участі у справі у якості третьої особи Органу опіки та піклування Глухівської міської ради.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи Органу опіки та піклування Глухівської міської ради.

Представник Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради та прокурор Золотоніської окружної прокуратури та прокурор Шосткинської окружної прокуратури проти залучення до участі у справі у якості третьої особи Органу опіки та піклування Глухівської міської ради не заперечували.

Ухвалою суду від 01.10.2026 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Глухівської міської ради.

Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали позивач та його представник на його задоволенні також наполягали.

Представник Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради проти задоволення вказаного клопотання категорично заперечувала, пояснивши, що такий висновок станом на дату розгляду справи по суті не надано, оскільки дитина та відповідач на території Золотоніської міської ради не проживають. Відповідач за місцем реєстрації відсутня, що стверджується відповідним актом обстеження, складеним у ході розгляду даної справи. Також представник третьої особи зазначила, що відповідний висновок складається на підставі досліджених у справі доказів. Однак з огляду на відсутність дитини у м. Золотоноша Черкаської області такий висновок надати неможливо.

Прокурор Золотоніської окружної прокуратури та прокурор Шосткинської окружної прокуратури вирішення цього клопотання віднесли на розсуд суду, однак просили врахувати надані представником Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради пояснення щодо неможливості надання висновку.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради, прокурора Золотоніської окружної прокуратури та прокурора Шосткинської окружної прокуратури, враховуючи підстави та предмет спору, вирішуючи клопотання про постановлення окремої ухвали, суд зауважив, що відкладає вирішення цього клопотання до вирішення справи по суті.

Не погоджуючись з вказаним, представник позивача заявив заперечення на такі дії головуючого. При цьому, представник позивача зазначив, що відвід ним не заявляється.

Вислухавши доводи представника позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1,2 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до п.4 ч.4 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Згідно з ч.2,3 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.

Предметом регулювання статті 214 ЦПК України є процесуальні дії головуючого судді безпосередньо під час керівництва ходом судового засідання та спрямування судового розгляду.

Положення ч. 3 ст. 214 ЦПК України встановлюють право на подання заперечень щодо дій головуючого, вчинених у судовому засіданні. Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України процесуальні поняття «дії» та «рішення» не є тотожними. Незгода із судовими рішеннями не є підставою для подання заперечень у порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК України.

Суд з повагою ставиться до прав та інтересів сторони позивача, і звертає увагу позивача та його представника, що при прийнятті процесуальних рішень у справі за клопотанням сторін, має діяти у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства, прийняті судом рішення не можуть суперечити основним засадам, принципам цивільного судочинства, якими є: верховенство права, повага до честі та гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, обов`язковість судового рішення, неприпустимість зловживання процесуальними правами, та інші.

Для висновку про конкретне порушення з боку судді недостатньо лише загального посилання, необхідно встановити конкретні дії, час їх вчинення, процесуальну ситуацію, права позивача, які були обмежені, та порівняти підхід суду до інших учасників справи. Саме це дозволяє відмежувати звичайне процесуальне керівництво від його неналежного або упередженого здійснення.

Доводи заперечень представника позивача полягають у незгоді з процесуальним рішенням головуючого відкласти вирішення клопотання сторони позивача про постановлення окремої ухвали відносно Органу опіки та піклування Золотоніської міської ради з огляду на ненадання у визначений ухвалою суду строк висновку щодо розв`язання даного спору на підставі одержаних відомостей відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України у строк до 03.11.2025.

Відповідно до ч.1,11 статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.

Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.

Надання оцінки вищезазначеним доказам є компетенцією суду при вирішенні спору щодо законності прийняття оскаржуваних рішень.

Як зазначено у п. 39 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розглядаючи справи, суд відповідно до статті 211 ЦПК України має виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню порушення закону, і постановляти щодо них окремі ухвали та направляти їх відповідним органам та особам, які повинні протягом місяця з дня одержання окремої ухвали повідомити суд, який її направив, про вжиті заходи. Окремі ухвали можуть бути постановлені і при закінченні розгляду справи без ухвалення рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду), а також за наявності певних умов й до закінчення її розгляду.

ЦПК не зобов`язує суд проголошувати окрему ухвалу, проте суд повинен повідомити осіб, які беруть участь у справі, про її постановлення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року в справі № 761 /32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що під час вирішення питання про постановлення окремої ухвали суд має керуватися тим, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов`язком.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 лютого 2019 року в справі № 800/500/16 (провадження № 11-115бзаі18) зазначено, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

У суду є право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (див. пункт 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року в справі № 990/131/22 (провадження № 11-137заі23).

Відкладаючи вирішення клопотання сторони позивача про постановлення окремої ухвали до завершення розгляду справи, судом взято до уваги надані представником Органу опіки та піклування пояснення про неможливість надання висновку у зв`язку із відсутністю за адресою місця реєстрації відповідача та її малолітньої дитини, та недостатністю доказів на підтвердження кровного споріднення між позивачем та дитиною, батьківство відносно якої він просить визнати, з огляду на заявлене представником третьої особи клопотання про призначення у даній справі судової генетичної експертизи.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що судом забезпечено можливість учасникам справи у рівній мірі ефективно реалізувати процесуальні права у межах закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття заперечень представника відповідача на дії головуючого.

Одночасно суд роз`яснює, що згідно з ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Крім цього, наявність сумнівів в упередженості головуючого судді, порушення ним принципу верховенства права та рівності сторін, можуть бути предметом розгляду в межах цього ж провадження під час вирішення питання про відвід.

Керуючись ст. 182, 214, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заперечення представника позивача адвоката Рубана Олексія Михайловича на дії головуючого під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Глухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради, Орган опіки та піклування Глухівської міської ради, прокурор Золотоніської окружної прокуратури та прокурор Шосткинської окружної прокуратури про визнання батьківства відхилити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 06.10.2026.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська