Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 690/611/26
Провадження № 2/690/524/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2026 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області
в складі: головуючого судді Здоровила В.А.
за участю секретаря Мельник С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 5797780 від 25.12.2025 в розмірі 23 245, 00 грн., з яких: 5 900, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 0, 00 грн. сума заборгованості за відсотками, 1 593, 00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 7 752, 60 сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 8 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня); за кредитним договором № 104180842 від 17.12.2025 в розмірі 21 993, 44 грн., з яких: 5 000, 00, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3 538, 44 грн. сума заборгованості за відсотками, 1 125, 00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 3 330, 00 сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 9 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня); за кредитним договором № 1507143 від 01.01.2026 в розмірі 13 254, 00 грн., з яких: 3 000, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 0, 00 грн. сума заборгованості за відсотками, 750, 00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 3 504, 00 сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 6 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), а також понесені судові витрати по справі по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5797780, 17.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 104180842 та 01.01.2026 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1507143.
Кредитні договори укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитних договорів, порядок (технологія) укладення договорів та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Відповідно до п. 2.1 кредитних договорів, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан`та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 1.1 кредитних договорів, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» грошових коштів у сумі, визначеній у п. 1.2 кредитних договорів, за реквізитами, зазначеними у п. 2.1 кредитних договорів.
Підписанням кредитних договорів відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проекти цих кредитних договорів разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитних договорів, відповідач також підтверджує, що умови договорів йому зрозумілі та він підтверджує, що договора адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.
25.05.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25052026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
26.05.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26052026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1 договорів факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 договорів факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників № 1, 2 від 25.05.2026 до договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 245, 60 грн. та в сумі 21 993, 44 грн..
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 26052026 від 26.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 254, 00 грн..
Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25.05.2026 та з 26.05.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ « ФК « ЄАПБ» за кредитним договором № 5797780 від 25.12.2025 в розмірі 23 245, 60 грн., з яких: - 5 900, 00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 1 593, 00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; - 7 752, 60 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; - 8 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) та за кредитним договором № 104180842 від 17.12.2025 в розмірі 21 993, 44 грн., з яких: - 5 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 3 538,44 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 1 125,00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; - 3 330, 00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; - 9 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) та за кредитним договором № 1507143 від 01.01.2026 в розмірі 13 254, 00 грн., з яких: - 3 000, 00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 0, 00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 750, 00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; - 3 504, 00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; - 6 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).
Оскільки ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за вище вказаними договорами, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» вимушене звернутися до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Відповідно до ухвали судді Багачевського міського суду Черкаської області від 14.08.2026 суддею прийнято дану справу до провадження та відкрито провадження у справі з визначенням здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, розгляд справи просить провести у його відсутності та підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, судом повідомлявся у встановленому законом порядку про місце, день та час розгляду справи, про поважність причин неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав та не скористався правом на представництво його інтересів у суді.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце судового засідання та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову та проти такого порядку розгляду справи не заперечував представник позивача, про що подано відповідну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
25.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5797780, 17.12.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 104180842 та 01.01.2026 між ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1507143.
Кредитні договори укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 кредитних договорів, порядок (технологія) укладення договорів та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.
Відповідно до п. 2.1 кредитних договорів, кредитні кошти надаються ТОВ «Мілоан`та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 1.1 кредитних договорів, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» грошових коштів у сумі, визначеній у п. 1.2 кредитних договорів, за реквізитами, зазначеними у п. 2.1 кредитних договорів.
Підписанням кредитних договорів відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проекти цих кредитних договорів разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови кредитних договорів, відповідач також підтверджує, що умови договорів йому зрозумілі та він підтверджує, що договора адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
25.05.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 25052026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
26.05.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 26052026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1 договорів факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно п. 1.2 договорів факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до реєстру боржників № 1, 2 від 25.05.2026 до договору факторингу № 25052026 від 25.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23 245, 60 грн. та в сумі 21 993, 44 грн..
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 26052026 від 26.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13 254, 00 грн..
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом."
Відповідно до п. 1.3 договорів факторингу, ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» зобов`язуються протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитними договорами ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі". При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Згідно п. 3.9 договорів факторингу, у разі отримання коштів від боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання цього договору, клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок фактора, вказаний в розділі 10 даних договорів. При перерахуванні коштів клієнт зобов`язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні боржників: прізвище, ім`я, по батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору. Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.
Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 25.05.2026 та з 26.05.2026 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ « ФК « ЄАПБ» за кредитним договором № 5797780 від 25.12.2025 в розмірі 23 245, 60 грн., з яких: - 5 900, 00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 1 593, 00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; - 7 752, 60 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; - 8 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) та за кредитним договором № 104180842 від 17.12.2025 в розмірі 21 993, 44 грн., з яких: - 5 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 3 538,44 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 1 125,00 грн. сума заборгованості по комісії за надання кредиту; - 3 330, 00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; - 9 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) та за кредитним договором № 1507143 від 01.01.2026 в розмірі 13 254, 00 грн., з яких: - 3 000, 00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; - 0, 00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; - 750, 00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; - 3 504, 00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; - 6 000, 00 грн. сума заборгованості за неустойкою(штраф, пеня).
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки первісних кредиторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Нормами п. 18 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу визначено, що: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)». Виходячи з наведеного, ураховуючи той факт, що заборгованість за неустойкою нарахована після 24.02.2022, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки не підлягає задоволенню.
Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає, що у вищезазначених кредитних договорах не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту. Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 9 заявки кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Визнання нікчемного правочину (чи окремих його умов) недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення.
До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 листопада 2023 року у справі №181/384/21 при розгляді справи за аналогічних правовідносин. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідні висновки містяться у постанові Великої палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) та від 13 липня 2022 року у справі 363/1834/17 (провадження №14-53цс21).
А тому суд вважає, що встановлення комісії за надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту є нікчемною умовою кредитного договору, оскільки не зрозуміло, які саме послуги надавались відповідачу, як часто проводились консультаційні та інформаційні послуги з клієнтом, чи проводились вони за вимогою клієнта частіше одного разу на місяць, аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21). Позовна вимога про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості не підлягає задоволенню.
Щодо стягнення комісії за видачу кредиту, суд виходить з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України « Про споживче кредитування» кредитору забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит, комісії за дії, які він вчиняє на власну користь (надання кредиту, ведення справи). Така умова договору є незаконною, оскільки зазначені дії не є послугами, що надаються споживачу, а є внутрішніми процесами кредитора. Таким чином, нарахування комісії за надання кредиту є безпідставним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі №363/1834/17 дійшла висновку, що обов`язок кредитора надання кредиту не є додатковою послугою, за яку зі споживача може стягуватися комісія.
Враховуючи нікчемність умов договору щодо нарахування комісії п.4.11 договору та п.2.6 додаткової угоди), позовна вимога про стягнення комісії пов`язаної з наданням кредиту не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов`язання за кредитними договорами виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладених між сторонами кредитних договорів, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме: необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 5797780 від 25.12.2025 у розмірі 5 900, 00 грн., за кредитним договором № 104180842 від 17.12.2025 у розмірі 8538, 44 грн. та за кредитним договором № 1507143 від 01.01.2026 у розмірі 3 000, 00 грн..
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн..
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на загальну суму 17 438, 44 грн., що складає 29, 81% від загальної ціни позову 58 493, 04 грн. (17 438, 44 грн. / 58 493, 04 х 100), то із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 795, 26 грн. (2662, 40 х 29, 81% : 100).
На підставі ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 1, 3, 11, 205, 207, 509, 512, 525, 526, 610-612, 615, 626 - 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 8, 42, 61 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 77, 81, 83, 89, 95, 126, 141, 258, 259, 263 - 265, 279, 284, 285, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вулиця Лісова, будинок 2, місто Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк» заборгованість за кредитним договором № 5797780 від 25 грудня 2025 року у розмірі 5 900 гривень 00 копійок, за кредитним договором № 104180842 від 17 грудня 2025 року у розмірі 8 538 гривень 44 копійки та за кредитним договором № 1507143 від 01 січня 2026 року у розмірі 3 000 гривень 00 копійок, понесені витрати по оплаті судового збору у розмірі 795 гривень 26 копійок, а всього 18 233 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять три) гривні 70 копійок.
У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Багачевським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Багачевського міського суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке не буде скасовано.
Головуючий В.А. Здоровило
Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2026 року.
Судове рішення № 140344590, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області) було прийнято 06.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 690/611/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: