Єдиний державний реєстр судових рішень єдиний унікальний номер справи 546/1052/26
номер провадження 2/546/937/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Представник ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» - Рудзей Ю.В. звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 листопада 2020 року між відповідачем та АТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір № 20117251164. Умовами договору було передбачено, що відповідачу надано кредит у сумі 3000,00 грн. Також, умовами договору була передбачена процентна ставка в розмірі 47,88 % річних. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі встановленому Договором, однак ОСОБА_1 у порушення умов кредитування не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого станом на 26 червня 2026 року виникла заборгованість в сумі 44980,04 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 27313,95 грн та процентами 17666,09 грн.
26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «САМРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу № 1, за яким позивач отримав право вимоги до боржників первісного кредитора, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 20117251164 від 03 листопада 2020 року.
Посилаючись на вищевикладені обставини представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі, стягнути в відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 44980,04 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 27313,95 грн та процентами 17666,09 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн.
Ухвалою судді від 08 вересня 2026 року у справі відкрите провадження, постановлено здійснювати розгляд справи 06 жовтня 2026 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копія ухвали від 08 вересня 2026 року, направлена відповідачу за адресою його місця державної реєстрації, повернулася до суду без вручення (а.с. 59).
Відповідно до положень частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Тому з огляду на положення частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач повідомлений належним чином.
Відзиву, заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.
Фактичні обставини справи, установлені судом
Судом установлено, що 13 листопада 2020 року ОСОБА_1 підписав Заяву № 20117251164 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - Заява) (а.с. 7).
Умовами Заяви було передбачено, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надано кредитну картку НОМЕР_2 . На вказаний поточний рахунок надано кредитний ліміт у сумі 3000,00 грн. Розрахунковий день 30 число місяця. Реальна річна процентна ставка складає 47,88 %.
Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту ОСОБА_1 03 листопада 2020 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 3000,00 грн, який 18 лютого 2021 року було збільшено до 7000,00 грн, а також 22 квітня 2021 року до 15000,00 грн, 20 травня 2021 року до 23000,00 грн, 16 червня 2021 року до 33000,00 грн, 22 липня 2021 року до 45000,00 грн, 18 серпня 2021 року до 50000,00 грн, 27 лютого2022 року зменшено до 22 321,00 грн, 03березня 2022 року збільшено до 27 321,00 грн. (а.с. 8).
Також позивачем було подано виписки по рахунку ОСОБА_1 , згідно з якими відповідач користувався кредитними коштами, здійснював часткове погашення нарахованих відсотків (а.с. 13-20).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 20117251164 від 03 листопада 2020 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість в сумі 44980,04 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 27313,95 грн та процентами 17666,09 грн (а.с. 10-12)
26 червня 2026 року між АТ «ПУМБ» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» було укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого АТ «ПУМБ» передає ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному сторонами реєстрі боржників, а ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором (а.с. 27-29).
Відповідно Витягу з реєстру боржників № 3 до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року, ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 20117251164 від 13 листопада 2020 року (а.с. 6).
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (стаття 1077 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту.
Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.
Згідно зі статтями 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1054, 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Такий правовий висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 191/5077/16-ц Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010.
Таким чином судом встановлено, що між сторонами був укладений кредитний договір шляхом підписання відповідачем Заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій визначено основні умови кредитування, зокрема розмір кредитного ліміту, процентна ставка.
Факт користування відповідачем кредитними коштами було достеменно підтверджено банківською випискою, яка є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав. Однак у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за тілом кредиту в сумі 27313,95 грн.
Окрім того, умовами кредитного договору установлена реальна річна процента ставка у розмірі 47,88% річних. Отже, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в сумі 17666,09 грн також підлягає до задоволення.
Таким чином, з огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в сумі 44980,04 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 27313,95 грн та процентами 17666,09 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № CF-20117251164 від 27 серпня 2026 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 53).
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, а тому з відповідача підлягають до стягнення судові витрати в розмірі 2662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено копії: договору про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року (а.с. 26); акту наданих послуг правничої допомоги від 30 червня 2026 року (а.с. 30).
Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року, укладеного між ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» (клієнт) та адвокатом Рудзей Ю.В., адвокат надає правничу допомогу клієнту на умовах і в порядку, визначеному цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу в порядку, визначеному цим договором (п.1.1.)
Згідно пункту 1.7. договору розмір гонорару адвоката визначається за домовленістю сторін та відображається у актах приймання-передачі наданих послуг.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 686/28627/18 судом зазначено, що: «аналізуючи вказані норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору».
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вищевказаний висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Однак при цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.
При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що дана справа розглядається без виклику сторін та проведення судового засідання, справа не є складною, позовна заява виконана у типовій формі для позовів про стягнення заборгованості, тому суд вважає, що вказана сума за надання правової допомоги є завищеною.
З огляду на викладене, ураховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом юридичних послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд вважає, що заявлений позивачем розмір вимог щодо стягнення понесених витрат на правничу допомогу слід задовольнити частково, а саме на суму 5000,00 грн.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280, 281 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» (рахунок НОМЕР_3 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») заборгованість за кредитним договором № 20117251164 від 03 листопада 2020 року в сумі 44980 (сорок чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят) гривень 04 копійок, з яких: 27313 гривень 95 копійок - заборгованість за тілом кредиту та 17666 гривень 09 копійка - заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ» (рахунок НОМЕР_3 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК») судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СМАРТ ПЕЙ», місцезнаходження: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, оф. 303, м. Київ, 01042, ІКЮО в ЄДРПОУ 43696954.
Представник позивача Рудзей Юрій Володимировича, адреса: а/с 25, м. Житомир, 10030, РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Ю.В. Зіненко
Судове рішення № 140344197, Решетилівський районний суд Полтавської області було прийнято 06.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 546/1052/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: