Рішення № 140344135, 05.10.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/261/26

Номер провадження 2/948/353/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2026

Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

за участю секретаря судового засідання Порохні І.І.,

представника позивача Бульбах Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Бульбах Наталія Миколаївна, до Машівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

УСТАНОВИВ:

У березні 2026 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Машівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, на будинок номер АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , починаючи 23.05.2005 року і по даний час зареєстрований та проживає у домогосподарстві, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .

У вказаному будинку позивач був зареєстрований як член сім`ї - син ОСОБА_3 у період з 24.04.1990 року по 27.11.2003.

Цей будинок, без зазначення номерів, був переданий ОСОБА_3 06.08.1991 року сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес», як працівнику зазначеного сільськогосподарського підприємства.

Позивач ОСОБА_4 був також членом колгоспу «Прогрес» з 22.02.1991 та мав право на отримання вказаного будинку.

Проте жодні документи щодо передачу позивачу зазначеного будинку відсутні.

У 2009 році, дане підприємство припинило свою діяльність з причини його банкрутства. До цього часу підприємство не заявляло своїх прав на даний будинок та не вимагало його повернення. З довідки Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» №14116 від 12.11.2021 р. позивачу стало відомо, що станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на вказаний житловий будинок за ним - ОСОБА_1 , а також за сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес» не проводилась. Право власності на вказаний житловий будинок взагалі ні за ким не реєструвалось, що також підтверджується Інформаційною довідкою №445863920 від 01.10.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна. У зв`язку з припиненням діяльності підприємством позивач позбавлений можливості вирішити питання визнання за ним права власності.

Вказує, що земельна ділянка, на якій розміщений будинок не приватизована та відноситься до земель комунальної власності Машівської селищної ради, що підтверджується довідкою №33, виданою 25.09.2025 року виконавчим комітетом Машівської селищної ради.

Отже, враховуючи, що позивач з травня 2005 року і по даний час разом з родиною безперервно проживає у вказаному домоволодінні, відкрито користуюсь даним нерухомим майном, доглядає за будинком та утримує його, постійно робить у ньому поточні та капітальні ремонти, сплачує комунальні платежі, у зв`язку з чим у Машівській філії ПАТ «Полтаваобленерго», Машівському відділенні ПАТ «Полтавагаз» та в Машівському житлово-комунальному господарстві відкрито особові рахунки та укладено договори на постачання електричної енергії, на газопостачання та на надання послуг з водопостачання, просить на підставі ст.344 Цивільного кодексу України визнати за позивачем право власності за набувальною давністю.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 01.04.26 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання по даній справі на 08.05.2026 (а.с.39).

Підготовчі засідання 08.05.2026, 26.05.2026, 08.07.2026, 10.08.2026 були відкладено за клопотанням представника позивача для надання та витребування доказів по справі (а.с. 90-93, 123-126, 161-164).

16.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що Машівська селищна рада проти позову не заперечує, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду, просять судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача (а.с.49-50).

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

26.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів з додатками (а.с.62-89).

03.07.2026 на адресу суду з Новотагамлицького старостинського округу виконавчого комітету Машівської селищної ради надійшла запитувана інформація ухвалою суду від 26.05.2026 (а.с.105-110).

07.07.2026 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів з додатками (а.с.111-122).

22.07.2026 з архівного відділу з Полтавської державної районної адміністрації надійшла запитувана інформації згідно ухвали суду від 08.07.2026 (а.с.137-142).

07.08.2026 представник позивача Бульбах Н.М. направила клопотання про приєднання доказів з додатками (а.с.144-160).

26.08.2026 з Новотагамлицького старостинського округу виконавчого комітету Машівської селищної ради надійшла інформація витребувана ухвалою суду віл 10.08.2026 (а.с.174-186).

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 09.09.2026 підготовче провадження по даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду на 05.10.2026 (а.с.190).

У судовому засіданні 05.10.2026 представник позивача підтримала позовні вимоги, з підстав викладених в позовній заяві та просила їх задовольнити.

Представник Машівської селищної ради у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву наявне клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.50).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , проживає та зареєстрований у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 23.05.2005 і по даний час, що підтверджується довідкою Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради №165 від 10.09.2025 (а.с.9,10).

Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 , заповненої КСП «Прогрес» від 08.02.1991, останній з 22.02.1991 року працював у колгоспі «Прогрес» шофером (а.с.203-204).

З договору купівлі-продажу будинку від 06.08.1991 вбачається, що правління колгоспу «Прогрес» продало ОСОБА_5 (батьку позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 23.11.1973 [а.с.73]) жилий будинок, що належить колгоспу «Прогрес» Машівського району (а.с.71-72).

Архівною довідкою №01-36/15 від 02.07.2026 підтверджується, що у книзі протоколів засідань правління колгоспу «Прогрес» с. Новий Тагамлик за 1991 рік, протокол №7 від 30.07.1991 записано: «Слухали: заяву ОСОБА_3 , про продаж йому колгоспного будинку у якому він проживає. Ухвалили: продати житловий будинок вартістю 6000 крб» (а.с.118).

У Інформаційній довідці №01-36/16 від 02.07.2026 Архівного відділу Полтавської районної військової адміністрації зазначено про відсутність відомостей у книгах протоколів засідань правління колгоспу «Прогрес» за 1990-2000 роки рішення про продаж будинку ОСОБА_1 не має (а.с.120).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.09.2022 року сформованого виконавчим комітетом Ланнівської сільської ради, 02 грудня 2009 року відбулася державну реєстрація припинення юридичної особи сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» припинено в зв`язку з визнанням банкрутом на підставі рішення господарського суду Полтавської області від 26.10.2009 року, 4/49 (а.с.29-31).

Відомостями виконавчого комітету Машівської селищної ради від 20.05.2026 підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20.05.1900 по 20.05.2026 були зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.05.2005 по даний час та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05.12.1996 по 03.11.2021 (а.с.70).

Згідно з повідомленням Новотагамлицького старостинського округу виконавчого комітету Машівської селищної ради №93 від 21.08.2026, офіційний запис про місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 24.04.1990 зареєстрований в с. Новий Тагамлик Машівського району Полтавської області та постійно проживав разом із батьком ОСОБА_3 , 1950 р.н. у належному йому будинку, згідно записів погосподарської книги №2 за 1986-1990 роки, особовий рахунок НОМЕР_3 . 27.11.2003 був знятий з реєстраційного обліку (виписаний) за адресою с. Новий Тагамлик. 23.05.2005 був повторно зареєстрований в с.Новий Тагамлик.

Станом на 1990-2005 роки у с.Новий Тагамлик офіційної нумерації житлових будинків проведено не було, офіційне присвоєння номерів будинків відбулося лише з рішенням виконкому №22 від 11.05.2011 (а.с.174-186).

Актом проведення обстеження місця проживання від 10.09.2025 за участю депутата селищної ради Кольвах І.В. та сусідів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , підтвержено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 з 23.05.2005 і по даний час безперервно, утримує будинок, робить ремонти, веде господарство (а.с.23).

Відомостями виконавчого комітету Машівської селищної ради від 20.05.2026 підтверджується, що за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20.05.1900 по 20.05.2026 були зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.05.2005 по даний час та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05.12.1996 по 03.11.2021 (а.с.70).

Витягами з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ТІО1:4834-4417-5418-3509, підтверджено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , включає: житловий будинок (А-1) загальною площею 88,6 кв.м, в тому числі житловою площею - 47,4 кв. м., нежитлова площа 41,2 кв.м., площа забудови 110,6 кв.м.; погріб (а2) площею 6,2 кв.м., сарай (Б) площею 30,0 кв.м.,1/2 частину колодязя питного із залізобетонних кілець (№1), ворота огорожі (№2), огорожу (№3) (а.с.17-20, 74-85).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна №445863920 від 01.10.2025 року, відомості щодо зареєстрованого права власності, інших речових прав, іпотеки чи обтяження за об`єктом нерухомості, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с.21).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Машівської селищної ради №33 від 25.09.2025 будинок за адресою АДРЕСА_1 , розташований на несформаваній та не приватизованій земельній ділянці комунальної власності Машівської селищної територіальної громади (а.с.22).

За повідомленням Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» №14116 від 12.11.2021 р. реєстрація права власності на будинок садибного типу станом на 31.12.2012 за адресою: АДРЕСА_1 , не проводилась (а.с.11).

Технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 виготовлений 11 листопада 2021 року Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» за заявою позивача (а.с.12-16).

13.05.2004 між Машівською філією ВАТ «Полтаваобленерго» та ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , укладено договір №493А-14 про користування еклектичною енергією (а.с.24-26).

01.06.2018 між Машівським житлово-комунальним господарством та ОСОБА_1 укладеного договір про надання послуг з водопостачання (а.с.27).

У повідомленні Новотагамлицького старостинського округу виконавчого комітету Машівської селищної ради, адресованому суду на виконання ухвали від 26.05.2026 зазначило, що згідно даних погосподарського обліку за 2024-2031 роки (книга №2 рахунок 15-0116-1) головою домогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Рік побудови даного будинку записано 1979. Інформація про наявність документів, які підтверджують право власності на зазначене домогосподарство відсутня. Рішення щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не приймалось. Рішення про присвоєння адреси житловому будинку не приймалось. Нумерація житлових будинків у книгах погосподарського обліку записана згідно фактичного розташування будинків у межах вулиць села (а.с.105-106).

За даними облікової картки об`єкта погосподарського обліку номер 15-0116-1 розташованого в АДРЕСА_1 , головою домогосподарства вказано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що веде особисте селянське господарство (а.с.109-110).

За інформацію Новотагамлицького старостинського округу №58 від 20.05.2026, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , під час реорганізації Новотагамлицької сільської ради шляхом приєднання до Машівської селищної ради на баланс Машівської селищної ради не передавався. Рішення щодо відведення земельної ділянки для будівництва на вказаною адресою не приймалось. Інформація про дату введення в експлуатацію житлового будинку відсутня (а.с.69).

За інформаційною довідкою Архівного відділу Полтавської районної військової адміністрації № 01-41/224 від 21.07.2026 у книгах протоколів засідань виконавчого комітету Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за 1979 рік рішення про забудову будинку (надання дозволу на забудову, прийом в експлуатацію будинку) по АДРЕСА_1 немає.

У книгах протоколів засідань виконавчого комітету та сесій Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області відомостей про земельну ділянку на якій розташоване домогосподарство за адресою

АДРЕСА_1 за 1979-2017 роки немає.(а.с.137)

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області N?28 від 13 липня 2009

року «Про впорядкування назв вулиць і нумерації будинків» (а.с.140), нумерація будинків була проведена згідно даних погосподарського обліку.

Розпорядженням №5 від 09.0.2016 Новотагамлицької сільської ради в с. Новий Тагамлик вулицю Леніна перейменовано на вул. Центральну (а.с141-142).

За інформацію Новотагамлицького старостинського округу виконавчого комітету Машівської селищної ради № 81 від 29.07.2026 окремого рішення про присвоєння нумерації житловому будинку в АДРЕСА_1 не приймалось, до прийняття рішення «Про затвердження номерації будинків» від 11.05.2011 інформація про домогосподарства зазначалася не за адресою, а за власником. Вперше як самостійний об`єкт домогосподарства в АДРЕСА_1 , виявлено в даних погосподарського обліку за 2001-2005 роки, без зазначення адреси. Інформація про виділ житлового будинку, який на даний час значиться за адресою; АДРЕСА_1 , із іншого об`єкта нерухомості, внаслідок якого він сформований як самостійний об`єкт погосподарського обліку, в книгах погосподарського обліку відсутня (а.с.150).

У обліковій картці об`єкт погосподарського обліку на 2011-2015 значиться домогосподарство в АДРЕСА_1 , голова домогосподарства ОСОБА_1 , дружина голови домогосподарства ОСОБА_6 (а.с.151-152).

З погосподарської книги №1 за 2001-2005 роки с.Новий Тагамлик, особовий рахунок № НОМЕР_4 , вбачається наявність інформації щодо ОСОБА_1 (а.с.155-158).

Крім того, згідно з відомостями наданими Новотагамлицьким старостинським округом № 93 від 21.08.2026, вбачається, що реєстрація місця проживання всіх мешканців села велась наскрізна, без визначення номерів будинків та назв вулиць (а.с.179зв).

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічне положення міститься й у статті 321 ЦК України.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У частині першій статті 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

При цьому необхідно виходити з того, що володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). Разом із цим добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первісних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

У Постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), зазначено, що при вирішенні спорів, пов?язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Як встановлено в судовому засіданні батько позивача, будучи працівником колгоспу «Прогрес», у 1991 придбав будинок, в якому фактично зареєструвався і його син, ОСОБА_4 , який також був працівником колгоспу «Прогрес». У зв`язку з тим, що нумерації будинку по АДРЕСА_1 на час придбання будинку не проводилась, встановити номер будинку, який отримав позивач, та яким правомірно почав користуватися позивач з 1991 року, наразі неможливо. Отже, підтвердити наявність суб`єктивного права власника на спірне майно, захистити його права та законні інтереси можливо лише у судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 добросовісно володів будинком АДРЕСА_1 , оскільки він не знав та не міг знати, що право власності саме не цей будинок в нього відсутнє, бо вважав, що набув право власності разом з батьком як працівники колгоспу та особа, що була зареєстрована як член сім`ї ОСОБА_3 . Суд зазначає, що позивач фактично, відкрито, безперервно володіє нерухомим майном протягом 20 років, утримує його, що підтверджується дослідженим у судовому засідання доказами. Проте право власності на цей будинок за позивачем не зареєстровано. Отже, суд дійшов висновку, що після заволодіння будинком АДРЕСА_1 , подальше володіння ОСОБА_1 будинком було безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спиралось на будь-яку правову підставу володіння майном.

Також судом враховано визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд вважає, що захистити права та законні інтереси ОСОБА_4 , як власника будинку, можливо лише у судовому порядку, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права власності за набувальною давністю на вказаний житловий будинок.

Представник позивача, розпорядившись диспозитивно своїми правами, просив не вирішувати питання розподілу судового збору, оскільки просив не стягувати з відповідача на свою користь судовий збір, сплачений ним при подачі позову до суду. Тому суд не вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Бульбах Наталія Миколаївна, до Машівської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності за набувальною давністю на домоволодіння, що включає: житловий будинок загальною площею 88,6 кв.м, в тому числі житловою площею - 47,4 кв. м., погріб (а2) площею 6,2 кв.м., сарай (Б) площею 30,0 кв.м., 1/2 частину колодязя питного із залізобетонних кілець (№1), ворота огорожі металеві з хвірткою (№2), огорожу з штахетника (№3), що розташовані по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повне найменування сторін та учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник позивача - адвокат Бульбах Наталія Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ;

відповідач - Машівська селищна рада, ЄДРПОУ 21047618, вул. Незалежності, 93, с-ще Машівка Полтавського району Полтавської області.

Суддя Г.Л. Тимофєєва